Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Інтерактивний івент «Інтернаціоналізація вищої освіти: сучасні тенденції та перспективи розвитку»

Oleksandr Levchenko — Wed, 27 Nov 2024 14:46:00 +0000

Інтерактивний івент «Інтернаціоналізація вищої освіти: сучасні тенденції та перспективи розвитку» Oleksandr Levchenko ср, 11/27/2024 - 16:46

28 листопада 2024 року в аудиторії 226 головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбудеться інтерактивний івент «Інтернаціоналізація вищої освіти: сучасні тенденції та перспективи розвитку».

Організатори заходу – кафедра політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних і соціальних наук, Центр міжнародної освіти Національного університету «Львівська політехніка», Коледж Європи в Натоліні / College of Europe in Natolin (Республіка Польща).

Організатори запрошують студентів, аспірантів, викладачів. Формат проведення заходу – змішаний, можна долучитися онлайн на платформі Zoom.

Підключитись до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції: 892 5736 7971
Код доступу: Natolin

Початок о 14:00.

Реєстрація

Можливості для винахідників та інноваторів: запрацювали нові Правила реєстрації винаходів і корисних моделей

Oleksandr Levchenko — Wed, 27 Nov 2024 13:36:40 +0000

Можливості для винахідників та інноваторів: запрацювали нові Правила реєстрації винаходів і корисних моделей

27 листоп. 2024, 15:36

Oleksandr Levchenko ср, 11/27/2024 - 15:36

За матеріалами сайту Українського інституту інтелектуальної власності

Нещодавно набули чинності Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель. Цей документ затверджено наказом Мінекономіки від 9 вересня 2024 року № 23301. Він пріоритезує галузі зеленої енергетики, транспортних технології, нано- та біотехнології, а також сфери нацбезпеки та оборони.

Реєстрація винаходу або корисної моделі надає її власнику виключні майнові права, такі як право користуватися нею, а також забороняти або дозволяти іншим її використання.

Зокрема, Правила регламентують:

хто має право подати заявку;
перелік документів для заявника та процедуру її подання;
особливості змісту заявки у різних галузях техніки;
порядок проведення експертизи заявки;
особливості щодо секретних та міжнародних заявок;
дії щодо заявки, які можуть вчинятися з ініціативи заявника;

а також:

деталізують положення щодо нових можливостей відповідно до законодавства, таких як зауваження щодо патентоспроможності винаходу, заперечення проти заявки, інформаційного пошуку за клопотанням будь-якої особи;
визначають порядок перевірки в разі часткової відмови від прав, видачі сертифікату додаткової охорони, експертизи корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності;
визначають порядок перевірки факту застосування щодо заявника або держави заявника санкцій, а також правові наслідки застосованих санкцій.

Також варто зазначити, що нові Правила впроваджують деякі стандарти Європейського Союзу, передбачені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Докладніше – на сайті Українського інституту інтелектуальної власності.

НДЧ

Група комерціалізації НД та захисту об’єктів права ІВ

НТСА

У межах реалізації проєкту EUSTS в Університеті відбувся воркшоп «Прокачай свою діджиталізацію»

Oleksandr Levchenko — Wed, 27 Nov 2024 09:43:52 +0000

У межах реалізації проєкту EUSTS в Університеті відбувся воркшоп «Прокачай свою діджиталізацію»

27 листоп. 2024, 11:43

Oleksandr Levchenko ср, 11/27/2024 - 11:43

Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

25 листопада 2024 року у Львівській політехніці в межах реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне відбувся воркшоп «Прокачай свою діджиталізацію». Інтерактивний захід посприяв розвитку практичних цифрових навичок учасників, а також формуванню знань, які допоможуть вдосконалити робочий та особистий досвід у цифровому світі.

Захід відкрила керівниця проєкту EUSTS, д.політ.н., професор, директорка Інституту гуманітарних і соціальних наук Ярина Турчин, яка підкреслила важливість інтеграції європейського досвіду у процеси цифровізації України, а також акцентувала на необхідності підвищення цифрової грамотності як ключового аспекту розвитку суспільства та конкурентоспроможності молодих фахівців на ринку праці.

Під час воркшопу спікер Олександр Марковець, завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук, поділився знаннями та лайфхаками щодо застосування цифрових технологій для:

ефективного використання українських онлайн-сервісів, таких як Дія, Вулик, Трембіта й е-Малятко, із детальним роз’ясненням особливостей ідентифікації, аутентифікації та авторизації в цифровому середовищі;
створення й покращення цифрової ідентифікації особи, зокрема, надано практичні поради щодо оформлення профілю для підвищення його професійної привабливості;
дотримання правил інформаційної безпеки: спікер наголосив на важливості захисту даних у цифровому світі та окреслив потенційні ризики діджиталізації.

Асистентка кафедри СКІД Руслана Паздерська розповіла про особливості використання соціальних мереж для розвитку особистого бренду. Зокрема, спікерка детально поінформувала про такі інструменти, як SnapSeed (редагування зображень), UNUM (планування контенту) та Grammarly (покращення текстового наповнення), які допомагають створити естетичний і професійний профіль у соцмережах.

Загалом до воркшопу долучилися понад 30 осіб.

Також до проведення заходу доєдналися доцентка Наталія Вовк (кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності), доценти Олег Цебенко, Ольга Івасечко, Ірина Сухорольська, Олена Лукачук (кафедра політології та міжнародних відносин) та доцентка Лідія Каша (кафедра електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем).

Команда проєкту EUSTS щиро дякує всім учасникам цього заходу – студентам і викладачам – та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України.

Фулбрайтівська стипендіатка Оксана Баскакова: «Україна може і повинна розвиватися по-іншому»

Oleksandr Levchenko — Wed, 27 Nov 2024 07:04:10 +0000

Фулбрайтівська стипендіатка Оксана Баскакова: «Україна може і повинна розвиватися по-іншому»

27 листоп. 2024, 09:04

Oleksandr Levchenko ср, 11/27/2024 - 09:04

Fulbright Ukraine

Завершилося дев’ятимісячне стажування у Центрі прав людини Школи права Університету Міннесоти (University of Minnesota Human Rights Center) Оксани Баскакової, викладачки кафедри теорії права та конституціоналізму Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка».

Сама стипендіатка програми для молодих дослідників Fulbright Research and Development 2023–2024 розповідає про це так:

– Що ж дав мені Fulbright як молодій науковиці та викладачці (а саме на таких розрахована програма)? Насамперед – остаточне усвідомлення того, що можна ІНАКШЕ. Що повинно бути ІНАКШЕ. Що університет – це передусім місце науки, а не бюрократії та непотрібних папірців. Що викладачі не мають бути втомлені вже на початку семестру через непідйомне навантаження парами, звітами та публікаційними вимогами! І що відносини між усіма учасниками навчального процесу повинні ґрунтуватися на безмежній повазі, вірі та підтримці.

У своїй заявці я писала, що Україна сьогодні бореться не лише за звільнення своїх територій від росії, але й за звільнення від радянсько-російського впливу на всі сфери життя, включно з наукою та освітою. Я вірю, що разом з іншими українськими фулбрайтерами ми зможемо допомогти Україні досягти рівня, де наука й освіта базуються на інноваціях, критичному мисленні та, передусім, людяності, а не на шаблонних вимогах і втомливій бюрократії.

Кожна хвилина мого стажування в Університеті Міннесоти, кожна лекція, розмова й дослідницька сесія принесли мені більше, ніж я очікувала. І тепер я точно знаю: Україна може і повинна розвиватися по-іншому – без тягаря «привидів» минулого.

Сторінка Fulbright Ukraine у соцмережі Фейсбук

ІППО

ТПК

«Совєтський геноцид українців»: у Львівській політехніці вшанували пам’ять жертв Голодомору

Oleksandr Levchenko — Tue, 26 Nov 2024 14:53:58 +0000

«Совєтський геноцид українців»: у Львівській політехніці вшанували пам’ять жертв Голодомору

26 листоп. 2024, 16:53

Oleksandr Levchenko вт, 11/26/2024 - 16:53

Діана Волченська, Центр комунікацій Львівської політехніки

Щороку в останню суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років — геноциду українського народу, скоєного сталінським режимом. Роками правду про цю трагедію приховували, але сьогодні українці розповідають усьому світові, що голод був не випадковістю, а результатом злочинної комуністичної політики. Тисячі свідчень, зібраних у народній книзі-меморіалі «33-й голод», назавжди закарбували в історії жахіття того часу.

Напередодні у Львівській політехніці відбулася година-реквієм до Дня пам’яті, а також презентація виставки Національного музею Голодомору-геноциду «Голодомор: совєтський геноцид українців» у вестибюлі головного корпусу.

На початку заходу ректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало у своїй промові нагадав присутнім про історичні передумови виникнення та наслідки Голодомору в Україні й закликав пам’ятати про злочини комуністичного режиму проти українського народу:

— Упродовж 1932–1933 років в українських селах відібрали майже весь вирощений ними хліб. Встановлені для України плани хлібозаготівель були економічно нереальними. На певному етапі голови та представники влади проводили подворові обшуки, забираючи в селян усю їжу, включно з тією, що вже була приготована на кухні. Штучно створивши ситуацію, коли українці почали масово вмирати від голоду, совєтська влада вжила заходів для того, щоб вони не змогли виїхати до тих регіонів СРСР, де голоду не було. На кордонах України комуністи розмістили озброєні загороджувальні загони, які не пропускали людей за межі України. Злочини геноциду українців стали кульмінаційними етапами утвердження російського імперіалізму в Україні.

Далі слово взяв студентський капелан Львівської політехніки Ігор Хомічак, який підкреслив важливість збереження пам’яті про тих, хто віддав своє життя в нерівній боротьбі з ворогом, а також про тих, хто, попри все, продовжує боротьбу:

— 90 років тому нас теж хотіли розтоптати. І топтали нашу гідність, перекреслили для мільйонів українців найосновніше право людини — право на життя. Ми маємо передавати цю історію наступним поколінням, бо без минулого немає сьогодення та майбутнього. Пам’ятаймо всіх жертв голодоморів у своїх молитвах.

Для презентації виставки «Голодомор: совєтський геноцид українців» запросили до виступу доктора історичних наук, професора Богдана Левика. Він насамперед наголосив на правовому аспекті висвітлення подій Голодомору в Україні на міжнародній арені:

— Злочин нацизму засуджують на міжнародному рівні, але комуністичний злочин Голодомору-геноциду українського народу 1932–1933 років у міжнародному праві такої оцінки ще не отримав. На сьогодні відомо, що лише 22 країни визнали український Голодомор геноцидом. Російська влада досі заперечує факт навмисного вчинення комуністами ВКПБ великого голоду в Україні. За найменшими підрахунками науковців, кількість жертв становить чотири мільйони осіб. Нам слід розуміти, чому стався Голодомор, хто його вчинив і як нам не допустити аналогічних трагедій. Росія не розповідає правди про свою історію, російські історики давно перейшли червоні лінії академічної доброчесності, порушивши принцип науковості. Правонаступні системи дотримуються принципу замовчування та фальсифікації. Свою історію повинні розповідати ми, бо вона — наша!

Богдан Левик також зазначив, що представлена виставка стала результатом реалізації меморандуму, який підписали ректор Львівської політехніки Юрій Бобало та директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак. Він запросив усіх охочих ознайомитися з банерами й поглибити свої знання про цю складну сторінку в українській історії. Виставка триватиме до кінця листопада, додав Богдан Левик.

Загальну атмосферу заходу доповнили музичний супровід, який забезпечив Народний камерний оркестр «Поліфонія», проникливі пісні у виконанні солістки Народного ансамблю «Сузір’я» Катерини Гладій та поезії на тематику великого голоду в Україні, які зачитали учасники Народного театру «Хочу».

Традиційно наприкінці години-реквієму працівники та студенти університету мали можливість долучитися до вшанування пам’яті жертв Голодомору, запаливши свічку перед головним корпусом.

Львівська політехніка

Ректор

Перший проректор

Проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку

Проректор з наукової роботи

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків

Проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації

Проректор з науково-педагогічної роботи (повна вища освіта)

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку

Проректор з навчально-виробничої роботи

Проректор з економічних питань

Пресцентр «Центр комунікацій»

Колегія студентів

Профком студентів і аспірантів

Профспілка працівників

Товариство «Просвіта»

Запорукою успішної науково-інноваційної діяльності Університету є підтримка новаторських ініціатив молоді

Oleksandr Levchenko — Tue, 26 Nov 2024 13:28:01 +0000

Запорукою успішної науково-інноваційної діяльності Університету є підтримка новаторських ініціатив молоді

26 листоп. 2024, 15:28

Oleksandr Levchenko вт, 11/26/2024 - 15:28

Олена Лукачук, R&D-центр Львівської політехніки

Завдяки багаторічній сумлінній праці у галузі хімії та хімічних технологій науково-педагогічні та наукові працівники кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Львівської політехніки професор Володимир Самарик, професор Сергій Варваренко та старша наукова співробітниця Наталія Носова стали наставниками для багатьох студентів, аспірантів, докторантів, випускників бакалаврських і магістерських програм і вже сформованих молодих дослідників.

Довготривалі консультації, новаторські пояснення, слушні поради, підтримка 24/7, участь в експериментах, робота над спільними науковими проєктами – все це захоплює студентів кафедри органічної хімії й надає їм можливість упевнено робити свої перші кроки у ще не зовсім звіданий світ науки. Такий підхід без сумніву дає свої результати.

Для прикладу, цього тижня молоді вчені кафедри органічної хімії виступили на ІV Всеукраїнській інтернет-конференції молодих вчених «Перспективи хімії в сучасному світі». Науковий захід проходив в онлайн-режимі на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка та був присвячений дослідженням молодих фахівців у галузі неорганічної, аналітичної, органічної, біоорганічної, фізичної хімії, хімічних технологій, прикладних аспектів хімії тощо. Серед учасників конференції – викладачі, студенти й аспіранти Житомирського державного університету імені Івана Франка, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Сумського державного університету і Національного університету «Львівська політехніка».

Перші свої наукові здобутки продемонстрували студенти, магістранти й аспіранти кафедри органічної хімії Львівської політехніки:

магістрантка Юлія Киричук презентувала доповідь на тему «Псевдополіамінокислоти поліестерного типу на основі похідних глутамінової кислоти та поліетердіолів для інкапсуляції харчових добавок»;
магістрантка Діана Варчук виступила на тему «Вогнетривкі склопакети з використанням гібридного гідрогелю»;
магістрант Сергій Цикунков підготував доповідь «Формування полімерних наношарів зі спеціальними властивостями на поверхні поліпропілену»;
студентка бакалаврської програми Юлія Черкас виступила на тему «Дослідження сорбції та десорбції знеболювальних препаратів альгінат ними гідрогелевими пластинами»;
аспірантка І курсу Соломія Капаціла поділилися з присутніми своїми напрацюваннями на тему «Альгінат-хітозанові ксерогелі: абсорбційні властивості у модельних біологічних рідинах».

Наукові доповіді студентів та аспірантів були змістовними, презентаційні матеріали влучними й викликали чимало запитань в інших учасників конференції.

Організатори заходу відзначили високий фаховий рівень виступів і підготовлених презентацій доповідачів та подякували за цікаву й плідну наукову співпрацю.

Для більшості з доповідачів це був перший науковий дебют, тому вітаємо з початком і бажаємо успіхів і подальших здобутків! Хай щастить!

На кафедрі ПМВ відбувся міжнародний семінар «Особливості організації наукової роботи в університетах України та Польщі»

Oleksandr Levchenko — Tue, 26 Nov 2024 09:57:03 +0000

На кафедрі ПМВ відбувся міжнародний семінар «Особливості організації наукової роботи в університетах України та Польщі»

26 листоп. 2024, 11:57

Oleksandr Levchenko вт, 11/26/2024 - 11:57

Кафедра політології та міжнародних відносин Львівської політехніки

19 листопада 2024 року кафедра політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних і соціальних наук Львівської політехніки спільно з Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ІГСН провели міжнародний семінар «Особливості організації наукової роботи в університетах України та Польщі».

У заході взяли участь двадцять п’ять учасників з різних університетів України та Польщі, зокрема Львівського національного університету імені Івана Франка, Запорізького національного університету, Національного університету «Одеська політехніка», Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Уманського гуманітарного педагогічного фахового коледжу імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради, Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Республіка Польща), Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Республіка Польща). Учасники обмінялися досвідом організації наукової роботи студентів та викладачів, розглянули роль наукового керівника у проведенні наукових досліджень здобувачів вищої освіти, обговорили методи заохочення студентів до наукової роботи, підвищення рівня наукових досліджень під час виконання кваліфікаційних робіт, питання академічної доброчесності в умовах широкого застосування штучного інтелекту та інші.

Учасників семінару привітала директорка Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», д.політ.н., професорка Ярина Турчин, яка наголосила на важливості розвитку наукової роботи студентів та викладачів, адже наукова робота здобувачів вищої освіти є однією з важливих форм навчального процесу. Також Ярина Турчин була модераторам міжнародного семінару.

Із цікавою доповіддю виступила д.політ.н., професорка кафедри політичних систем та прав людини Інституту політичних наук та управління Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Республіка Польща) Христина Лещинська-Віхмановська (Krystyna Leszczyńska-Wichmanowska), яка розповіла про особливості навчання в університетах Польщі, зокрема про форми організації наукової роботи на бакалаврському, магістерському та аспірантському рівнях. Особливу увагу приділила умовам отримання докторського ступеня в Польщі, який може бути присвоєний у певній галузі наукового дослідження або наукової дисципліни.

Катажина Мацеєвська-Мєшковська (Katarzyna Maciejewska-Mieszkowska), професорка кафедри політичних наук та наук про безпеку Інституту політичних наук Факультету суспільних наук Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Республіка Польща), ознайомила присутніх з особливостями організації наукової роботи студентів та викладачів в університеті, детально розглянула особливості планування й реалізації наукової роботи магістрів та аспірантів. Особливе зацікавлення в учасників семінару викликав досвід наукової співпраці Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині з органами місцевої влади, зокрема Сейміком воєводства, яке вже тривалий час є співорганізатором наукових заходів, підтримує наукові видання, надає нагороди переможцям різних конкурсів.

Ростислав Романюк, к.політ.н., доцент, завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського національного університету імені Івана Франка, наголосив, що наукова робота є невід’ємною складовою підготовки фахівців-міжнародників, акцентував на важливості розвитку наукового потенціалу кафедр, що потрібно більше уваги приділяти якості кваліфікаційних робіт студентів, вивченню методології наукових досліджень.

Наталія Горло, д.політ.н., доцент, професорка кафедри політології, членкиня Центру українсько-європейського наукового співробітництва Запорізького національного університету, поділилась досвідом організації наукової роботи студентів в університеті. Вона наголосила на важливості дотримання академічної доброчесності, розповіла про роботу Наукового товариства студентів факультету соціології та управління ЗНУ. Також Наталія Горло поділилась досвідом організації щорічного обласного наукового конкурсу для обдарованої молоді, який спільно організовують разом із Запорізькою обласною адміністрацією.

Галина Луцишин, д.політ.н., професор, завідувачка кафедри політології та міжнародних відносин Національного університету «Львівська політехніка», розповіла про успішний досвід наукової роботи на кафедрі ПМВ, формування навичок наукової роботи здобувачів. Вона наголосила на важливості роботи наукових студентських гуртків, студентських наукових товариств, участі студентів у виконанні міжнародних наукових проєктів, організації наукових конференцій, що дає змогу студентам розпочати наукову діяльність. Для того, щоб покращити наукову роботу студентів в університетах, важливо створити умови для її здійснення, підвищувати науковий рівень керівників, запрошувати практиків, зарубіжних науковців на зустрічі зі студентами, частіше проводити наукові заходи, конкурси. Також Галина Луцишин наголосила, що здобувачі кафедри ПМВ активно займаються науковою роботою, адже часто публікують із науковими керівниками статті у міжнародних журналах, що індексуються у міжнародних базах Scopus або Web of Sciеnce, перемагають у різних наукових конкурсах.

Проведений науковий семінар дав можливість учасникам обмінятись досвідом наукової роботи, налагодити активнішу співпрацю, обмінятись корисною інформацією для розвитку наукової роботи на майбутнє.

Приєднані файли

Програма семінару656.66 КБ

ІГСН

ПМВ

НТСА

Свобода, гідність, вибір: зустріч з Юрієм Яценком у Львівській політехніці

Oleksandr Levchenko — Tue, 26 Nov 2024 07:08:12 +0000

Свобода, гідність, вибір: зустріч з Юрієм Яценком у Львівській політехніці

26 листоп. 2024, 09:08

Oleksandr Levchenko вт, 11/26/2024 - 09:08

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки

21 листопада, у День Гідності та Свободи, в Студентському просторі «ІІІ поверх» Львівської політехніки відбулася знакова зустріч із Юрієм Яценком — одним із перших українських політв’язнів у росії після подій Революції Гідності. Через відмову співпрацювати з фсб за сфабрикованими звинуваченнями він рік пробув у тюрмах рф. Неволя стала для нього важким випробуванням, сповненим жахів: катування, карцери, утримання в камерах із психічно хворими людьми… Попри всі знущання, він зумів зберегти гідність і вирватися з полону. Ці драматичні події стали основою його книги «Політ в’язня», яку Юрій опублікував у 2019 році.

Захід розпочався з перегляду документально-анімаційного фільму «Сильні духом» (англ. Strong in Spirit) про перебування Юрія Яценка в російській неволі.

«Що таке щастя для вас? Для мене — мати друзів, сім’ю, любити того, хто любить тебе, бачити себе, своїх батьків у своїх дітях, це коли виростають крила, ти окриляєш інших. Але ці крила так легко зламати. Ось зараз я сам, а тоді в моєї коханої скоро мав бути день народження. Щоб зробити їй подарунок, ми поїхали з колегою заробити, а опинилися в тюрмі. Хоча зараз я навіть трохи радий, бо зміг зрозуміти, що є важливішим у житті, та осмислити силу віри.

У нас забрали телефони, сказали, що не дадуть зателефонувати ні батькам, ні адвокатові, ні консулу. І ти думаєш: ніхто не знає, де ти, а ти — в росії, у в’язниці... Феесбешники хотіли, щоб я на камеру сказав, що я з Правого сектору і приїхав у росію вчиняти диверсії. Але я до цього ніякого відношення не мав. Атмосфера максимально напружена. Пам’ятаю, лякали Кадировим. Погрожували, казали, що я не вийду на волю», — розповідає в ролику колишній політв’язень.

Попри щоденні тортури, Юрій Яценко принципово відмовлявся від будь-якої співпраці з фсб росії. Для нього це було рівнозначно тому, що «продати рідну матір». Тільки холодний розум і віра допомогли йому вирватися з в’язниці.

У читальному залі «ІІІ поверх» гість поділився з політехніками своїми думками про цінність людської гідності та свободи:

— Мій приклад — це доказ тотального порушення прав людини. Авторитарні режими не зацікавлені у свободі, дотриманні прав людини. Не тунельне мислення, а широке бачення світових подій, їх розуміння допомогли мені виробити певну стратегію поведінки, яка дала можливість вижити. Найлегший спосіб — відмовитися від аналізу подій, що відбуваються довкола. Але кожен наш вибір — це відповідальність.

Для студентів-політехніків зустріч з Юрієм Яценком стала не лише можливістю більше дізнатися про події, які вплинули на сучасну історію України, а й нагадуванням про те, як важливо цінувати свободу та бути готовими боротися за неї. Історія політв’язня вкотре доводить, що навіть у найскладніших обставинах можна зберегти віру, людяність і відданість своїм принципам.

НТБ

Студентська бібліотека

Пресцентр «Центр комунікацій»

Симпозіум «Співпраця НУО з місцевими органами влади для адвокації питань українських воєнних мігрантів у країнах Вишеградської групи»

Oleksandr Levchenko — Mon, 25 Nov 2024 15:19:42 +0000

Симпозіум «Співпраця НУО з місцевими органами влади для адвокації питань українських воєнних мігрантів у країнах Вишеградської групи» Oleksandr Levchenko пн, 11/25/2024 - 17:19

26 листопада 2024 року в Залі Захарієвича (аудиторія 214) головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбудеться симпозіум «Співпраця неурядових організацій із місцевими органами влади для адвокації питань українських воєнних мігрантів у країнах Вишеградської групи».

На події заплановано презентувати результати проєкту «Найкращі практики співпраці громадських організацій із місцевою владою для адвокації питань українських воєнних мігрантів», який було реалізовано за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду в партнерстві з Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки та громадськими організаціями «Українська ініціатива в Чеській Республіці», «Фундація Uniters» Uniters (Польща), «Союз русинів-українців Словацької Республіки».

Обговорення й аналіз ефективності практик, реалізованих у Чехії, Польщі та Словаччині впродовж 2 років повномасштабного російського вторгнення в Україну, буде корисним для дисемінації, вивчення, адаптації та подальшої імплементації в інших країнах Європейського Союзу.

Як зазначає Ірина Ключковська, координаторка проєкту, цей досвід буде корисним також для використання в Україні, зокрема для громадських організацій, що практикують допомогу внутрішньо переміщеним особам, потік яких не зменшується.

Подія відбудеться за участю представників:

громадських організацій країн Вишеградської четвірки;
Генерального консульства Чеської Республіки у Львові (за згодою);
Генерального консульства Республіки Польща у Львові (за згодою);
Генерального консульства Словацької республіки (за згодою);
органів місцевого самоврядування та громадського сектору;

а також науковців і дослідників.

Реєстрація

Початок заходу о 10:00.

Докладніше

Сайт Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою

Експерт Міністерства енергетики України прочитав публічну лекцію для студентів Львівської політехніки

Oleksandr Levchenko — Mon, 25 Nov 2024 14:05:03 +0000

Експерт Міністерства енергетики України прочитав публічну лекцію для студентів Львівської політехніки

25 листоп. 2024, 16:05

Oleksandr Levchenko пн, 11/25/2024 - 16:05

Кафедра політології та міжнародних відносин Львівської політехніки

20 листопада 2024 року в онлайн форматі для студентів Львівської політехніки відбулася публічна лекція Владислава Рамазанова, кандидата економічних наук, керівника експертної групи безпеки постачання та розвитку конкурентного ринку природного газу директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики України, на тему «Інтеграція енергетичного сектору України до ЄС: виклики та перспективи».

Під час свого виступу спікер сфокусувався на проблемі інтеграції енергетичного сектору України до Європейського Союзу, що в умовах сьогодення є вкрай актуальним. Владислав Рамазанов окреслив такі аспекти енергетичної безпеки, як енергетична незалежність, диверсифікація постачання енергоресурсів, розвиток відновлюваної енергетики й енергоефективність.

Також експерт наголосив на тому моменті, що ЄС має за мету забезпечити стабільне, стійке та стале постачання енергоресурсів через розвиток інтегрованого єдиного енергетичного ринку та співпрацю з іншими країнами. Це включає піднесення відновлюваної енергетики, зменшення залежності від вуглеводнів та покращення енергоефективності.

Особливу увагу лектор приділив висвітленню інформації про потенціал України для розвитку своєї енергетичної сфери, зокрема в галузі відновлюваної енергетики, яка може сприяти зменшенню залежності від імпорту й забезпечити стале та стійке постачання енергії.

Крім того, Владислав Рамазанов закцентував увагу слухачів на розвитку енергоефективності й модернізації енергетичної інфраструктури, що є важливими напрямами для забезпечення енергетичної безпеки.

Експерт презентував візію (форсайт) щодо майбутнього українського енергетичного сектору, наголосивши на тому, що Україна в перспективі стане важливим партнером ЄС в енергетичній сфері, забезпечуючи стабільне та надійне постачання енергоресурсів. Співпраця може включати обмін технологіями, досвідом і кращими практиками у сфері енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

Анонсована лекція викликала чималу зацікавленість, адже до заходу долучилось 62 учасники, з-поміж яких – студенти-міжнародники Національного університету «Львівська політехніка», викладачі, учасники команди проєкту EUSTS. Найбільше студентську молодь цікавили питання про досягнення України на шляху інтеграції в єдиний енергетичний ринок ЄС, а також головні перешкоди на цьому шляху.

Захід проведено у межах проєкту «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність – серія публічних лекцій). Команда проєкту щиро дякує всім учасникам лекції та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих активностей на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.