Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

ІІІ Міжнародна конференція «Смарт автоматизація та робототехніка для промисловості майбутнього»

Oleksandr Levchenko — Fri, 23 Jan 2026 14:37:07 +0000

ІІІ Міжнародна конференція «Смарт автоматизація та робототехніка для промисловості майбутнього» Oleksandr Levchenko пт, 01/23/2026 - 16:37

Організаційний комітет запрошує до участі у ІІІ Міжнародній конференції «Смарт автоматизація та робототехніка для промисловості майбутнього» (SmartIndustry 2026), яка відбудеться 26–27 березня 2026 року в Національному університеті «Львівська політехніка».

Метою конференції є обмін передовими знаннями, інноваціями та досвідом в галузі смарт автоматизації та робототехніки для промисловості майбутнього. Учасники конференції матимуть можливість презентувати свої дослідження, продемонструвати нові ідеї та взяти участь у дискусіях із провідними експертами в цій галузі.

Тематика конференції

Робототехніка для виробничих процесів
Штучний інтелект і машинне навчання в робототехніці
Автоматизація виробничих ліній і процесів
Використання IIoT в автоматизованих системах
Кібербезпека та безпека промислових систем і розумних виробництв
Інтелектуальні технології для «розумного підприємства»
Інтелектуальні системи та технології в промисловості
Ефективне управління виробничими процесами та комплексами

Ключовими аспектами заходу будуть питання відновлення та розбудови післявоєнної України. Для цього в межах конференції буде організовано низку вузькоспеціалізованих воркшопів.

Крайній термін подання статей – 31 січня 2026 року.

Докладніше – на сайті конференції

У Львівській політехніці вперше урочисто нагородили стипендіатів

Oleksandr Levchenko — Fri, 23 Jan 2026 14:12:36 +0000

У Львівській політехніці вперше урочисто нагородили стипендіатів

23 січ. 2026, 16:12

Oleksandr Levchenko пт, 01/23/2026 - 16:12

Ігор Голод, Центр комунікацій Львівської політехніки

22 січня в Актовій залі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбулася церемонія урочистого нагородження стипендіатів Львівської політехніки 2025/2026 за програмами та фундаторськими ініціативами стипендійної підтримки здобувачів вищої освіти.

Традицію наповнили новим змістом

Ініціював та організував урочистість Центр розвитку Львівської політехніки, а розпочалася вона хвилиною мовчання, якою присутні вшанували пам’ять полеглих Героїв.

На початку церемонії керівник Центру промоції Львівської політехніки Андрій Павлишин зазначив:

— Сьогоднішня подія є унікальною для часу незалежної України: вперше в новітній історії Львівської політехніки ми зібралися для урочистого відзначення стипендійної підтримки студентів у такому форматі. Водночас ця ініціатива спирається на глибоку історичну традицію меценатства, яка формувалася в Університеті ще із середини ХІХ століття. У той період Львівська політехніка розвивалася за активної підтримки доброчинців і промисловців, серед яких були й всесвітньо відомі компанії, зокрема братів Нобелів, Siemens & Halske та багатьох інших.

Ми продовжуємо цю традицію, наповнюючи її новим змістом і сучасними формами підтримки талановитої молоді. Львівська політехніка завдяки фундаторським ініціативам і співпраці з партнерами послідовно розвиває та реалізує програми стипендійної підтримки — як важливу передумову розвитку університетської освіти в Україні.

З вітальним словом до стипендіатів і меценатів Університету звернулася ректорка Львівської політехніки, професорка Наталія Шаховська, яка наголосила:

— Наші партнери вірять у студентів, у майбутнє України. І фактично ми всі разом впливаємо на це майбутнє. Тому я дуже вдячна партнерам за підтримку, а студентам — за те, що прислухалися, що були активними.

Проректор з навчальної роботи та розвитку студентського потенціалу Микола Логойда також подякував партнерам Університету за мотивацію й натхнення студентів, які допомагають їм рухатися вперед, долучатися до наукової діяльності та творити. Він висловив упевненість, що вже за кілька років студенти, яких підтримали у складний час, стануть колегами партнерів з бізнесу, і побажав студентам не спинятися, а творити й розвиватися.

Лідер серед партнерів — Фундація Лозинських

Найбільше студентів Львівської політехніки — 21 — здобули цього навчального року стипендійну підтримку Фундації Лозинських. Її голова, адвокат, доктор права, публіцист Аскольд Лозинський, долучившись до урочистості онлайн зі Сполучених Штатів Америки, запевнив:

— Майбутнє України залежить передусім від її освіти, тобто від її науки і від її мови. Зокрема тепер, коли ми боремося за існування української нації в затяжній екзистенційній боротьбі, найважливіший чинник нашої перемоги — це коли виховаємо нове покоління, непересічне, з високою освітою, яке буде спроможне далі провадити нашою Українською державою. Тому закликаю студентів працювати над собою, щоб здобували вищу освіту, бо майбутнє нашого народу залежить якраз від них. А ми будемо продовжувати нашу підтримку — давати стипендії потребуючим студентам. Слава Україні!

Ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська та керівниця Центру розвитку Університету Андріана Мазур вручили стипендійні сертифікати Фундації Лозинських за 2025 рік студенткам Інституту економіки і менеджменту — Ірині Колесниченко, Анастасії Шкіль і Вероніці Ковальчук; студентам Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології — Едуарду Гусєву та Володимирові Фігурняку; студенткам Інституту архітектури та дизайну — Юлії Гавришевій, Емілії Бабич і Марії Старіш; студенткам Інституту права, психології та інноваційної освіти — Анні Васільєвій, Поліні Полегаєвій і Марії Філімоненко.

Натомість стипендійні сертифікати Фундації Лозинських за 2026 рік отримали: студентка Інституту гуманітарних та соціальних наук — Дар’я Грома; студентки Інституту економіки і менеджменту — Аліна Зозуля та Кіра Крокіс; студентки Інституту права, психології та інноваційної освіти — Анастасія Крюковська, Дар’я Кирилко й Софія Коритко; студентка Інституту прикладної математики та фундаментальних наук — Софія Байдалка; студенти Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій — Руслан Сикуринець і Христина-Марія Сідлярчук; студентка Інституту архітектури та дизайну — Василина Максимович.

Соціальна відповідальність Кредобанку

Студенти Львівської політехніки також здобули стипендії від корпоративного Благодійного фонду Кредобанку на загальну суму 300 тисяч гривень. Учасниками його стипендійної програми стали студенти бакалаврського рівня освіти (2–4 курсів) денної форми навчання, які відповідають встановленим програмою вимогам. Індивідуальні стипендії призначають виключно за результатами конкурсного відбору відповідно до затверджених критеріїв, що охоплюють показники академічної успішності.

Заступник голови правління Кредобанку Павел Войтунік вручив стипендійні сертифікати студентці Інституту прикладної математики та фундаментальних наук — Ксенії Богачовій; студенткам Інституту економіки і менеджменту — Іванні Кулиніч і Софії Собчук; студентці Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій — Софії Манько; студентові Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології — Дмитрові Марчуку.

— Для Кредобанку інвестиція в розвиток талановитої молоді, яка попри виклики війни здобуває освіту в Україні, є одним із важливих напрямів корпоративної соціальної відповідальності. Кредобанк добре розуміє цінність підтримки молоді на етапі навчання та під час перших професійних кроків. Для нас важливо підтримувати проактивних молодих людей, тож двері Кредобанку завжди відкриті до зростання молоді в обраній професії та здобутті досвіду на своєму першому місці праці, — наголосив Павел Войтунік.

Натомість ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська зауважила:

— Співпраця з відповідальними партнерами є надзвичайно важливою для розвитку Університету. Стипендійна програма від Фундації Кредобанку сприяє підтримці наукової активності, інновацій та професійному зростанню студентів і викладачів, формуючи міцне академічне середовище. Участь у програмі не лише надає студентам фінансову підтримку, а й відкриває додаткові можливості для розвитку наукового потенціалу, самореалізації та активної участі в академічному й громадському житті Університету.

Студент Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Дмитро Марчук запевнив, що підтримка фундаторів стипендії відкриває для нього чимало освітніх можливостей, оскільки він зацікавлений у вивченні кібербезпеки й переконаний, що цей напрям є актуальним, особливо під час війни. Він бачить своє майбутнє саме в цій галузі.

— Росія веде проти України гібридну війну, а це й цифрова війна. Ми маємо навчитися захищатись: атаки ботів, розповсюдження фейків та неправдивої інформації — потенційні загрози як для бізнесу, так і для держави загалом, — зазначив Дмитро.

Ощадбанк інвестує у майбутнє

Студенти Львівської політехніки також здобули підтримку стипендійної програми Ощадбанку. Її мета — забезпечення фінансової підтримки талановитих здобувачів вищої освіти, стимулювання професійного розвитку, поліпшення результатів навчання та активізація науково-практичної діяльності студентів Університету. Ініціатива відображає прагнення банку інвестувати у майбутнє молоді та сприяти формуванню компетентних, відповідальних і конкурентоспроможних фахівців.

Цього року стипендійні сертифікати Ощадбанку отримали студентки Інституту економіки і менеджменту — Марія Петрів, Анастасія Юськів, Олена Нестер і Діана Скрипченко.

Стратегічне бачення IT-Jim

Компанія IT-Jim ініціювала стипендійну програму кафедри систем штучного інтелекту, зробивши в такий спосіб вагомий внесок у підтримку освіти, наукових досліджень та професійного розвитку молодих фахівців. Керівник Центру промоції Львівської політехніки Андрій Павлишин пояснив:

— Реалізація програми IT-Jim створює для студентів умови для зосередженого навчання, участі в науково-дослідницькій діяльності та формування професійних компетентностей у сфері сучасних технологій. Ця ініціатива відображає стратегічне бачення IT-Jim ролі освіти як фундаменту інновацій, прикладних рішень і сталого розвитку технологічного та професійного середовища.

Стипендійні сертифікати програми IT-Jim, зокрема, отримали студенти Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій — Данiiл Шевченко, Дарина Василашко та Захарій Штурин.

Ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська вручила партнерам Університету почесні відзнаки, що засвідчують щиру вдячність за підтримку студентства та розвиток освіти, а ведучий урочистості Андрій Павлишин підсумував:

— Сьогодні ми стали свідками першої події, що об’єднала підтримку, довіру та віру в талановиту молодь. Нехай цей день стане початком доброї традиції, яка з року в рік надихатиме студентів і зміцнюватиме академічну спільноту.

Ректор

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу)

Головний бухгалтер

Центр промоції

Відділ стипендії, оплати за навчання

Пресцентр «Центр комунікацій»

В університеті відбулася міжнародна конференція, присвячена реставрації історичних просторів у Підгірцях

Oleksandr Levchenko — Fri, 23 Jan 2026 12:31:30 +0000

В університеті відбулася міжнародна конференція, присвячена реставрації історичних просторів у Підгірцях

23 січ. 2026, 14:31

Oleksandr Levchenko пт, 01/23/2026 - 14:31

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

«Сучасний стан архітектури та дизайну, перспективи, інновації» — цю тему в День Соборності обговорили учасники заходу у форматі круглого столу. Конференція проходила в гібридному режимі. До неї долучилися не лише науковці та фахівці, а й студенти — учасники літньої школи в Підгірцях, які за результатами власних наукових досліджень підготували стенди, експоновані на другому поверсі головного корпусу.

Такі мандрівки у межах дисципліни «Історія архітектури» багато років поспіль організовує та курує професорка кафедри дизайну та основ архітектури (ДОА) ІАРД Ореста Ремешило-Рибчинська. Своє захоплення Підгірцями, яке зародилося багато років тому з власного дисертаційного дослідження того краю, вона майстерно передає студентам. Щороку викладачці вдається легко «запалювати» їх експедиціями до Підгірців. Там вони під її куруванням вивчають щось нове, допомагають виконувати важливі обміри, такі потрібні під час реставраційних робіт. На сьогодні відомо, що вже 30 охочих студентів зголосилися влітку 2026 року досліджувати Підгірці. Цьогорічна літня школа матиме підтримку ЛОВА та Львівської національної галереї мистецтв.

Напередодні конференції її учасники провели виїзне засідання у Підгірцях, щоб проаналізувати сучасний стан об’єктів культурної спадщини: замку та місця, де до 2007 року була пам’ятка XVII століття — дерев’яна церква арх. Михаїла, цілковито знищена під час пожежі.

На круглий стіл зібралися фахівці, які поставили собі за мету виробити комплексну програму дій для збереження спадщини Підгірців: замку, втраченої церкви, а також Василіянського монастиря та його церкви, які з огляду на стан архітектурних конструкцій теж потребують фахової допомоги.

— Підгірці розміщені на унікальній Підгорецько-Пліснеській території, де не побудоване жодне нове місто. Отож на сьогодні це автентичний пласт, який представляє нам місто, що в період свого розквіту мало більшу площу, ніж Київ. Важливо, що все це збережено, і спільними зусиллями нам вдається його вивчати зі студентами. Підгірці є частиною цінного ландшафту — Воронецького кряжу, на якому свого часу були знані фортифікації. Кряж був тим форпостом, через який проходили давні зв’язки між Києвом і Західною Європою, — наголосила Ореста Ремешило-Рибчинська під час дискусійної панелі про історію та перспективи науково-практичних досліджень архітектурної спадщини в Підгірцях.

До обговорення цієї теми долучився генеральний директор ЛНГМ імені Б. Возницького Тарас Возняк. На фаховому рівні вдалося проаналізувати тенденції використання нових технологій і дерев’яних конструкцій у сучасній архітектурі та на пам’яткоохоронних об’єктах, зокрема зупинившись на науково-освітніх завданнях на шляху до відтворення втраченої дерев’яної церкви XVII століття. Думки на цю тему висловив австрійський інженер-архітектор Гергард Гаузер, а також науковці Львівської політехніки Тарас Шналь та Ігор Бокало.

Про свої дослідження садово-паркової спадщини та необхідність відтворення дизайну терас і встановлення охоронних ландшафтних зон у Підгірцях розповіли польська науковиця Дорота Сікора, колишній президент ICOMOS-Україна Микола Гайда та доцент Львівської політехніки Василь Петрик.

Досвідом реставрації пам’яток архітектури та дизайну в історичних просторах Підгірців, зокрема реставрації стінопису інтер’єрів і паркової скульптури, поділилися професор Львівської політехніки Олег Рибчинський та професор Краківської академії мистецтв Павел Болінський. Про сучасний стан і цінність просторово-композиційної структури ансамблю типу Palazzo in Fortezza в контексті європейської спадщини розповіла випускниця ІАРД, PhD Ольга Тіхонова, яка сьогодні працює в Іспанії, в університеті Севільї.

Втішно, що в конференції взяв участь директор заповідника «Давній Пліснеськ» Володимир Шелеп, який розповів про сучасний стан і перспективи розвитку історичних просторів на Пліснеську та на території палацово-паркового комплексу. Цінні думки висловили професор Андрій Павлів і аспірант Віктор Курило щодо перспектив дизайну інноваційних просторів у ландшафті, а директор БФ «Підгорецький замок» Віктор Кушніренко — щодо можливостей застосування досвіду використання енергозберігальних технологій на об’єктах культурної спадщини Підгірців. Про соціально-економічні потреби й перспективи розвитку громади розповів директор ГО «Підгірці-Шолом» Ігор Кавич.

Активними були вже згадані студенти — учасники Міжнародної літньої школи 2025 року. Вони розповіли про свої дослідження та поділилися враженнями від експедиції. На думку Христини Русин, коли бачиш таку спадщину і її стан, хочеться не тільки будувати нове, а й оберігати та реставрувати те, що для нас цінне. Адже, як висловилася її однокурсниця Ярина Охрін, попри час, історія залишається, і ми, як слушно зауважила ще одна студентка, Тетяна Ляшкович, не повинні допустити її руйнування. Найактивніші студенти експедиції до Підгірців отримали нагороди.

На конференції також презентували програму Міжнародної літньої школи у 2026 році. Вона передбачає не лише експедицію до Підгорецького замково-паркового комплексу, а й поїздку до Університету Інсбрука, де Ореста Ремешило-Рибчинська читатиме лекції тамтешнім студентам і де відбудеться обмін досвідом у питаннях реставрації.

У резолюції за результатами конференції наголошено, що збереження визначної пам’ятки потребує спільних зусиль державних, наукових, громадських та релігійних інституцій задля вироблення єдиної науково обґрунтованої програми. Передбачено комплексні наукові дослідження у співпраці з Львівською національною галереєю мистецтв імені Б. Возницького, ІКЗ «Давній Пліснеськ» та Львівською політехнікою із залученням провідних наукових академічних інституцій України й Польщі, а також міжнародних організацій — ICOMOS, ICCROM і Світового фонду пам’яток. Важливим аспектом є відбудова згорілої церкви арх. Михаїла на вцілілому фундаменті за збереженими обмірами.

До заходу долучилися проректор Львівської політехніки Роман Корж, завідувачка кафедри ДОА Світлана Лінда та заступник директора ІАРД Іван Знак. Серед учасників також були збирач творів сакрального мистецтва й ініціатор музею Андрея Шептицького у Львові о. Севастіян Дмитрух, директорка департаменту ЛОВА та головна архітекторка області Олена Василько, заступниця директора ICOМOS-Україна Олена Сердюк, а також Катерина Гончарова, представниця World Monuments Fund — світового фонду, що надає допомогу пам’яткам та об’єктам культурної спадщини, які зазнали руйнувань унаслідок війни.

Конференцію організувала кафедра ДОА Інституту архітектури та дизайну в партнерстві з ЛОВА, Національною галереєю мистецтв імені Б. Возницького, ICOMOS, Спілкою архітекторів України, храмом свщ. Климентія Шептицького у Львові, БФ «Підгорецький замок», ГО «Підгірці-Шолом», Ротарі в Україні та РК «Львів-Центр». Серед закордонних партнерів — Університет Інсбрука (Австрія), Варшавський університет природничих наук (SGGW, Польща) та World Monuments Fund.

Проректор (напрям діяльності: інституційний розвиток)

ІАРД

ДОА

НТСА

Пресцентр «Центр комунікацій»

Зустріч з Експертною групою акредитаційної експертизи освітньо-наукової програми «Соціальна робота» (аспірантура)

Oleksandr Levchenko — Fri, 23 Jan 2026 10:48:55 +0000

Зустріч з Експертною групою акредитаційної експертизи освітньо-наукової програми «Соціальна робота» (аспірантура) Oleksandr Levchenko пт, 01/23/2026 - 12:48

Усіх стейкголдерів освітньо-наукової програми «Соціальна робота» підготовки здобувачів за третім рівнем вищої освіти (аспірантура) запрошують на відкриту зустріч з Експертною групою, яка проводить акредитаційну експертизу в Національному університеті «Львівська політехніка».

Зустріч відбудеться 26 січня 2026 року на платформі Zoom.

Підключитись до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції: 771 7275 7693
Код доступу: 2026

Початок о 17:10.

«Ми всі відповідальні за те, якою є Львівська політехніка»: кава з ректоркою

Oleksandr Levchenko — Fri, 23 Jan 2026 07:43:53 +0000

«Ми всі відповідальні за те, якою є Львівська політехніка»: кава з ректоркою

23 січ. 2026, 09:43

Oleksandr Levchenko пт, 01/23/2026 - 09:43

Микола Гевак, Центр комунікацій Львівської політехніки

У студентському просторі L.I.S. відбулася традиційна зустріч «Кава з ректоркою», під час якої представники адміністрації університету поспілкувалися зі студентами та дали відповіді на актуальні запитання. Цього разу темою розмови обрали вплив студентів на вдосконалення процесів усередині університету, зокрема через участь у регулярному опитуванні «Викладач очима студентів».

У ролі спікерів на зустрічі виступили:

Наталія Шаховська — ректорка Національного університету «Львівська політехніка»;
Микола Логойда — проректор (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу);
Ірина Хомишин — проректорка (напрям діяльності: навчальна робота та якість освіти);
Богдан Мірінчик — голова профкому студентів та аспірантів Національного університету «Львівська політехніка».

Звертаючись до студентів, Ірина Хомишин наголосила, що їхня участь в опитуваннях важлива для університету, адже основним елементом будь-якого закладу та системи освіти загалом є студент:

— Ви є тією рушійною силою, яка здатна змінювати свою освітню траєкторію та підходи до навчання. Ви маєте унікальну можливість формувати певні правила для здобуття освіти, компетентностей і навичок. Цієї осені більшість із вас, переконана, були залучені до опитувань, які проводять для студентів.

Я рада, що ви взяли участь, і ми змогли проаналізувати, зробити певні висновки для себе щодо науково-педагогічних працівників, щодо критеріїв вашого оцінювання. І закликаю вас: у подальшому через такий інструмент ви, власне, здатні створити більш комфортні умови собі й своїм друзям, які прийдуть на нову освітню програму. Будьте активні, вивчайте ті можливості, завдяки яким ви можете щось змінювати для себе. Вас почують, до вас прислухаються, і ці зміни будуть обов’язково враховані. Звертайтеся, приходьте — наші двері завжди відкриті для вас.

У нещодавньому опитуванні взяли участь 22 % студентів. Така кількість респондентів дає змогу одержати релевантні дані, на підставі яких можна зробити правдивий висновок за всіма правилами соціологічного дослідження. Ще кілька років тому кількість респондентів становила лише 8 %, тож проти такого показника активність студентів значно зросла.

Ректорка університету закликала студентів, беручи участь в опитуваннях, залишати розгорнуті відповіді, адже кожну з них вона особисто читає й аналізує.

На думку Миколи Логойди, такі опитування є одним із найдієвіших інструментів діалогу. Для університету важливо, щоб студенти пропонували, виступали з ініціативами й визначали траєкторію руху Львівської політехніки.

— Ви маєте вплив на майбутнє університету. Доносьте це до своїх одногрупників, щоб вони ще більше залучалися в життя закладу, допомагали нам разом визначати цей напрям, — зазначив проректор і озвучив студентам запитання для обговорення.

Студенти вважають, що тема, яку порушують в університеті, має бути актуальною, щоб усі були зацікавлені у вирішенні проблеми чи поліпшенні загального досвіду, пов’язаного з порушеним питанням. Також студентам важливо усвідомлювати, що участь в опитуваннях та їхні відповіді справді мають силу до змін.

Крім участі в опитуваннях студенти мають доступ до іншого дієвого механізму — впливу на освітні програми. Як це працює: основним керівником освітньої програми, який має на неї безпосередній вплив, є гарант освітньої програми. Він проводить опитування, спілкується зі студентами, стейкголдерами та роботодавцями, а іноді навіть з батьками студентів, що дає змогу виявляти й вирішувати проблеми. Якщо загальноуніверситетські опитування здебільшого націлені на загальні процеси в університеті, то гарант освітньої програми, повідомлений про конкретну проблему, здатний впливати на зміст дисциплін, їх обсяг, структурно-логічну схему та актуальність.

Також студенти можуть самостійно проводити опитування — навіть якщо вони будуть простими, паперовими, все одно матимуть вплив. Коли гарант отримує звернення, він збирає робочу групу, обговорює ту чи іншу ініціативу або виявлену проблему й обов’язково надає студентам зворотний зв’язок.

Як зазначила Наталія Шаховська, студенти також можуть впливати на те, який викладач читатиме ту чи іншу дисципліну, і наголосила, що всі, хто дотичний до університету — студенти, випускники та викладачі — відповідальні за те, якою є Львівська політехніка.

За словами Ірини Хомишин, університет створив Школу гаранта, де готують відповідних людей, щоб ті вміли фахово переконувати директорів чи завідувачів кафедр у важливості змін, які слід впровадити.

Наталія Шаховська також наголосила, що університет відкритий до пропозицій студентів щодо того, як зменшити випадки академічної недоброчесності, зокрема списування.

Микола Логойда поділився, що університет має напрацювання стратегії якісного використання штучного інтелекту та етичних норм його застосування. Також він зазначив, що навесні Мінцифри опублікує глобальні рекомендації щодо норм послуговування штучним інтелектом.

Проговорено, що протягом 2026 року в університеті, зокрема в 1-му, 2-му та 5-му навчальних корпусах, розпочнуть роботи з відновлення, теплоізоляції та ізоляції, а також налагодять роботу ліфтів. В одному з проєктів передбачено встановлення ліфта у внутрішньому дворику головного корпусу, адже доступність є одним із пріоритетних напрямів для університету.

Відповідаючи на запитання, ректорка також повідомила, що у зв’язку з тим, що дах корпусу на вулиці Підвальній, 17, перебуває в аварійному стані, кафедра графіки та мистецтва книги буде переведена в корпус на вулиці Коцюбинського, 21, де також планують відкрити центр поліграфії. Щодо ситуації з корпусом на Підвальній університет уже певний час веде переговори з містом про повне відновлення цієї будівлі. Наталія Богданівна переконана, що переговори завершаться успішно для університету.

Ректор

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та якість освіти)

Профком студентів і аспірантів

Пресцентр «Центр комунікацій»

Як студентка Політехніки Адріана Москалик мотивує до волонтерства та наставництва

Oleksandr Levchenko — Fri, 23 Jan 2026 07:02:45 +0000

Як студентка Політехніки Адріана Москалик мотивує до волонтерства та наставництва

23 січ. 2026, 09:02

Oleksandr Levchenko пт, 01/23/2026 - 09:02

Дарина Хома, Центр комунікації Львівської політехніки

Нещодавно на кафедру соціології та соціальної роботи Інституту гуманітарних та соціальних наук до першокурсників завітала студентка 4-го курсу Адріана Москалик разом зі своєю колегою з громадської організації «3Д — Давай Допоможемо Дітям» Катериною Деркач.

Адріана поєднує навчання з практичною діяльністю: координує напрям наставництва та працює з дітьми з інституційних закладів і сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. Під час зустрічі зі студентами вона поділилася деталями своєї роботи та розповіла про важливість наставництва для розвитку, соціалізації дітей і формування довіри до світу.

Головна теза, яку передала Адріана студентам, — не боятися долучатися до різних організацій, брати на себе відповідальність і пробувати практикувати соціальну роботу. Ця діяльність щемка, іноді дуже крихка, але неймовірно цінна: вона змінює життя і дітей, і тих, хто долучається.

В інтерв’ю очима Адріани ми докладніше розглянули роботу громадської організації «3Д — Давай Допоможемо Дітям». Дівчина розповіла, як потрапила до організації, з якими випробуваннями стикалася, та поділилася своїми міркуваннями, які будуть особливо корисні майбутнім соціальним працівникам.

— Як ви долучилися до громадської організації «3Д — Давай Допоможемо Дітям» і що для вас стало точкою входу в цю діяльність?

— Мій шлях у цю сферу розпочався ще на другому курсі навчання. Коли ми писали першу курсову роботу, я обрала тему соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Мені захотілося глибше дослідити цю тему, і впродовж усього навчання, аж до сьогодні, я працюю над нею, але тепер уже більш вузько й конкретно.

Усі свої практики я свідомо проходила в організаціях, які працюють із дітьми з інституційних закладів. Перша практика відбулася в Комунальній установі «Малий груповий будинок "Спільнота-Рідні"» — проєкті Благодійного фонду «Рідні». У цьому закладі проживають підлітки. Я певний час взаємодіяла з ними, а згодом продовжила практику вже в організації «3Д».

Про «3Д» я дізналася близько трьох років тому через добру знайому, яка працює в цій організації від початку її створення. Вона багато розповідала про діяльність «3Д», а я стежила за їхніми соціальними мережами й поступово відчула бажання прийти та побачити все на власні очі.

Уперше до денного центру я прийшла наприкінці зими. Сюди щотижня приїжджають діти з інституційних закладів і певний час проводять у центрі, беручи участь у різних активностях. Від того зимового дня я стала регулярно приходити до центру. Впродовж весняного семестру я долучалася до його роботи раз або двічі на тиждень — залежно від навчального графіка — і безпосередньо взаємодіяла з дітьми.

Згодом розпочався набір на підготовчі курси для наставників. Я зареєструвалася, пройшла навчання й отримала висновок про те, що можу стати наставницею, а трохи пізніше долучилася до організації в ролі координаторки наставництва.

— Розкажіть, будь ласка, про основні напрями діяльності вашої організації.

— Почну з нашої місії: вона полягає в наставництві, розвитку та інтеграції в суспільство дітей, які перебувають в інституційних закладах. Ми проводимо тренінги для охочих стати наставниками, а також забезпечуємо супровід наставників і тренерів наставництва.

Крім того, у нас діє денний центр, куди приїжджають діти з інституційних закладів і сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. Тут вони навчаються творчості та соціалізації через ігри й різноманітні активності. Центр працює щотижня — з вівторка по п’ятницю. Наразі до нас після уроків приїжджають діти з трьох інституційних закладів і перебувають у центрі фактично до сьомої вечора.

Ще один напрям нашої діяльності — щотижневі зустрічі з підлітками. Вони спрямовані передусім на саморозвиток, самопізнання, формування різних життєвих навичок і навичок командної роботи.

Також ми проводимо щорічні табори для дітей і окремо — для підлітків. Крім того, організовуємо зустрічі підтримки для батьків, які «народили серцем», — це коло підтримки для прийомних сімей, усиновлювачів, а також для батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу.

— Наскільки важко працювати з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема в інтернатних закладах?

— Працювати непросто і з дорослими, і з дітьми, незалежно від категорії. Але робота з дітьми, які перебувають в інституційних закладах, має свою особливість. Ці діти глибоко травмовані. У кожної дитини своя історія — те, що вона пережила, що бачила, що з нею відбувалося. І ти ніколи не зможеш до кінця її зрозуміти, бо не можеш поставити себе на її місце, не проживши цього досвіду.

Наші психологи часто повторюють: «Наші діти найбільше потребують любові саме тоді, коли найменше на неї заслуговують». І складність полягає в тому, що нелегко віддавати любов у ті моменти, коли це дається найважче через непросту поведінку дитини.

Часто можна почути, що «дитина складна». Але це не так, бо не дитина складна — поведінка складна в дитини. Ця поведінка сформувалась як відповідь на пережитий досвід. Це могло бути насильство, нехтування її потребами, втрата близьких або тривала відсутність безпечного дорослого поруч. У відповідь на все це дитина сформувала свою модель поведінки. Тобто вона щось бачила, щось чула — і саме так навчилася реагувати на світ.

У такі моменти справді важко любити. Але саме тоді потрібно ще більше приймати, намагатися зрозуміти й виявляти любов та підтримку, щоб допомогти дитині відновлюватися.

— Як ви допомагаєте дітям почуватися більш захищеними, прийнятими та впевненими в собі?

— Травматичний досвід дитини в інституційному закладі передусім пов’язаний із гострим відчуттям небезпеки та нестабільності. Навіть перебуваючи в такому закладі, дитина не може бути впевненою в завтрашньому дні. Вона не знає, що з нею станеться завтра, чи не переведуть її до іншого закладу або в інше місто. У дитини немає точки опори й відчуття стабільності щодо свого майбутнього.

Саме тут ми намагаємося допомогти через наставництво. Йдеться про те, щоб у кожної дитини був свій індивідуальний, безпечний і стабільний дорослий. Наставник — це людина, яка може підтримати дитину, стати для неї надійною опорою. Звісно, наставник не здатен покрити всі потреби дитини, цього насправді не може зробити ніхто. Але на певному рівні він допомагає закрити частину цих потреб і створити для дитини відчуття безпеки настільки, наскільки це можливо.

Наставник стає для дитини тим «безпечним острівцем», поруч із яким вона відчуває захист і довіру. Це дорослий, який не засуджує, а приймає й дає простір бути щирими, не боячись осуду. Через цей досвід і через приклад життя наставника дитина починає бачити, що життя може бути іншим, що воно не обмежується лише тим негативним досвідом, який вона пережила раніше —вдома чи в інших обставинах. Саме завдяки такому прикладу формується довіра — довіра до людей і поступово довіра до світу загалом.

— Чи буває після зустрічей з дітьми морально важко? Як ви даєте собі раду з такими станами?

— Емоційно буває важко. Інколи це пов’язано з тим, що день був дуже активний і насичений: було багато дітей, взаємодій, подій, активностей. А іноді — з конкретною історією, коли дитина ділиться пережитим, розповідає щось таке, що емоційно дуже зачіпає і з чим нелегко впоратися.

У такі моменти я звертаюся до того, що мене наповнює й підтримує, — до власних ресурсів. Інколи це просто розмова з близькою людиною, колегами чи іншим наставниками, щоб провести для себе певну рефлексію. Часом допомагає звернення до психолога, особливо якщо трапляється якась складна ситуація або залишаються незакриті питання, наприклад щодо поведінки дитини чи того, що мені важко зрозуміти. Також для того, щоб відновитися, мені дуже допомагають прості речі: прогулянки на природі, можливість побути в тиші, почитати книжку.

— Чи стикалися ви з упередженням з боку дітей або дорослих через ваш молодий вік? Як вам вдається вибудовувати довіру?

— Поки що мій досвід показує, що діти дуже позитивно реагують на взаємодію, незалежно від віку. Наприклад, вони можуть запитати, скільки мені років, але це не впливає на спілкування. Іноді здається, що підлітки, особливо 16–17 років, складніші у сприйнятті й можуть оцінювати тебе по-іншому. Та насправді питання лише в часі: що більше ти проводиш часу з дитиною та взаємодієш із нею, то міцнішою стає довіра. З дітьми це відбувається швидше, з підлітками — іноді складніше.

У мене був досвід роботи з однією дівчинкою-підлітком. Спочатку я не бачила жодної віддачі, хоча цікавилася її справами, спілкувалася та турбувалася про неї. З часом я помітила, що вона придивляється до мене, намагається зрозуміти, чи можна мені довіряти. Вона спостерігала, як я взаємодію з колегами, волонтерами та наставниками. І поступово почала відкриватися, вже не боялася підходити першою та ставити запитання.

Щодо дорослих, то вони теж здебільшого реагують позитивно й навіть трохи приємно здивовані. Людей вражає, що в такому молодому віці я вже залучена до наставництва і свідомо беру на себе відповідальність.

— Чи маєте ви особистий досвід, який допомагає краще розуміти дітей, з якими працюєте?

— Я не маю такого досвіду. Ніколи не перебувала в інституційному закладі й не брала участі в цьому як волонтер. У школі серед моїх однокласників не було дітей, які перебували в таких закладах, тому в моєму сприйнятті існувала якась «бульбашка». Але коли я стала досліджувати цю тему і спостерігати, як працюють організації, які допомагають таким дітям, я зрозуміла, що ця проблема є і ці діти потребують підтримки. Це торкнуло моє серце й стало для мене мотивацією йти та допомагати щось змінювати. Саме так я опинилася тут.

— Як першокурсники сприйняли зустріч із вами?

— Я бачила в них зацікавленість. Ми провели знайомство як представники громадської організації: я розповіла, чому важлива соціальна робота з дітьми, які перебувають в інституційних закладах, і чому наставництво має значення. Навела деякі статистичні дані та пояснила, до чого студенти можуть долучитися і що конкретно робити.

Я відчула їхню зацікавленість: вони ставили багато запитань про волонтерство, працевлаштування та наставництво загалом. Їм було цікаво, що є студенти, які, як я, закінчують 4-й курс соціальної роботи й уже залучені до такої діяльності. Бо вони раніше не зустрічали четвертокурсників із таким досвідом. Це була добра нагода для них послухати про реальний досвід, зрозуміти, що не варто боятися практик у різних закладах, і переконатися, що можна досліджувати те, що цікаво.

— Яка найважча правда про соціальну роботу, яку ви усвідомили на практиці?

— Немає універсального шаблону, який можна застосувати до всіх випадків.

— Яку головну помилку, на вашу думку, найчастіше роблять ті, хто лише починає свій шлях у соціальній роботі?

— На мою думку, іноді трапляються люди, які хочуть одразу «врятувати світ» і все змінити. Але насправді зміни відбуваються поступово, тому такі люди можуть трохи розчаруватися або втратити мотивацію. Важливо бути терплячими й реалістичними у своїх очікуваннях. Я вже бачила, що прогрес іде крок за кроком. Ставиш одну мету — і не завжди вдається її відразу досягти, але навіть маленький результат дуже важливий. Не варто очікувати, що все зміниться негайно, тоді розчарування не буде таким сильним.

ІГСН

СР

Пресцентр «Центр комунікацій»

Оголошено набір на безоплатне навчання основам штучного інтелекту для дітей ветеранів та чинних військовослужбовців

Oleksandr Levchenko — Thu, 22 Jan 2026 14:55:04 +0000

Оголошено набір на безоплатне навчання основам штучного інтелекту для дітей ветеранів та чинних військовослужбовців

22 січ. 2026, 16:55

Oleksandr Levchenko чт, 01/22/2026 - 16:55

Кафедра менеджменту організацій Львівської політехніки

До уваги працівників Львівської політехніки, які мають статус ветерана або чиї чоловік/дружина захищає країну в лавах ЗСУ!

Проєкт викладачів Університету «Академія для Героїв» оголошує набір на безкоштовні курси з вивчення основ штучного інтелекту для дітей ветеранів, чинних військовослужбовців, а також дітей загиблих захисників та захисниць.

AI Kids Academy – це інтерактивний курс із 12 тренінгів, який знайомить дітей 13–15 років зі світом штучного інтелекту через ігри, експерименти і творчі проєкти. Група складається з 15 осіб.

Програма побудована за принципом «від простого до складного» – від базового розуміння, що таке ШІ, до створення власних ігор, чатботів, пісень чи аватара. Кожен тренінг включає теорію, практичні вправи, навчання вмінню працювати в команді, тімбілдінг, експерименти й цікаві домашні завдання.

Заняття відбуватимуться у Тренінговому центрі для ветеранів (м. Львів, пл. Петрушевича, 3) щосуботи з 10:00 (перша група) та 12:00 (друга група). Тривалість навчання – 3 місяці.

На курсі діти навчаться:

працювати з ChatGPT і створювати ефективні промпти,
генерувати зображення,
програмувати на Python з допомогою ШІ,
розуміти принципи машинного навчання,
створювати власні ігри та чатботів,
використовувати ШІ,

а також обговорювати етичні питання використання технологій. Практичні проєкти включають створення коміксів, розробку ігор тощо.

Старт навчання – 7 лютого 2026 року. Після завершення курсу діти отримають сертифікат на 1 кредит ЕКТС. Вони будуть готові самостійно використовувати штучний інтелект для навчання, творчості та розв’язання різноманітних завдань, а також матимуть базові знання для професій майбутнього у сфері технологій.

Реєструйте своїх дітей на навчання вже зараз в електронній формі.

Це не нудні уроки – це старт у світ Tech, де діти знайдуть друзів-однодумців та удосконалять свої здібності!

Оголошено результати міжнародного рейтингу Times Higher Education World University Rankings by Subject 2026

Oleksandr Levchenko — Thu, 22 Jan 2026 10:50:28 +0000

Оголошено результати міжнародного рейтингу Times Higher Education World University Rankings by Subject 2026

22 січ. 2026, 12:50

Oleksandr Levchenko чт, 01/22/2026 - 12:50

Лабораторія управління закладом вищої освіти Львівської політехніки

Британське видання Times Higher Education опублікувало щорічний рейтинг найкращих університетів світу World University Rankings by Subject 2026. Ці предметні рейтинги дають змогу порівнювати університети світу за 11 основними галузями знань та охоплюють 148 спеціальностей.

Рейтинги формують з використанням тієї самої комплексної методології, що й рейтинг THE World University Rankings, однак вагові коефіцієнти показників відрізняються та визначені для кожної галузі. Методологія рейтингу охоплює 18 критеріїв у п’яти основних напрямах оцінювання:

викладання (репутація та середовище навчання);
дослідницьке середовище (репутація та надходження від досліджень);
якість досліджень (цитування та вплив досліджень);
міжнародна співпраця (кількості іноземних студентів і викладачів, частка наукових праць з міжнародною участю);
промисловість (надходження від трансферу знань і патенти).

Особливістю рейтингу є суттєвий вплив репутаційних показників. Значною мірою підсумковий бал визначається тим, як оцінили заклад вищої освіти учасники міжнародного опитування вчених і викладачів.

Цьогоріч Національний університет «Львівська політехніка» ввійшов до глобальних рейтингів за п’ятьма галузями та посідає три другі, четверту й п’яту сходинки серед українських університетів.

Галузь знань	Рейтингова позиція у світі (кількість ЗВО)	Рейтингова позиція в Україні (кількість ЗВО)
Business and economics	801‒1000 (1067)	2 (9)
Computer science	1001+ (1165)	2 (9)
Social sciences	1001+ (1202)	2 (8)
Physical sciences	1251+ (1497)	4 (13)
Engineering	1251+ (1555)	5 (14)

Times Higher Education World University Rankings by Subject 2026

Проректор (напрям діяльності: міжнародна діяльність)

Проректор (напрям діяльності: наукова робота та інноваційна діяльність)

Проректор (напрям діяльності: навчально-методична робота)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та якість освіти)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу)

Лабораторія управління ЗВО

Проректор Львівської політехніки Володимир Жежуха взяв участь у програмі IVLP у США

Oleksandr Levchenko — Thu, 22 Jan 2026 07:54:01 +0000

Проректор Львівської політехніки Володимир Жежуха взяв участь у програмі IVLP у США

22 січ. 2026, 09:54

Oleksandr Levchenko чт, 01/22/2026 - 09:54

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

У грудні 2025 року проректор із напряму діяльності навчально-методична робота Національного університету «Львівська політехніка» Володимир Жежуха став учасником International Visitor Leadership Program (IVLP) — однієї з найпрестижніших програм професійних обмінів, що реалізується Державним департаментом США. Участь відбулася на підставі офіційного запрошення Посольства США в Україні.

Тематика програми «U.S. Approaches to Market-Driven Education» була присвячена американським підходам до ринкоорієнтованої освіти. Зокрема, стосувалася формування кваліфікацій, акредитаційних механізмів, взаємодії закладів освіти з ринком праці та підтримки кар’єрних траєкторій студентів.

До складу української делегації увійшли вісім представників органів державної влади та освітніх інституцій — Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти України, НАЗЯВО, університетів і фахових коледжів. Програма охопила чотири міста США — Вашингтон, Цинцинатті, Провіденс і Бостон — та включала інтенсивний графік професійних зустрічей і візитів. Програмним провайдером виступили American Councils for International Education.

― У Вашингтоні ми зосередилися на питаннях освітньої політики та забезпечення якості вищої освіти. Ми брали участь у зустрічах із представниками Council for Higher Education Accreditation (CHEA), дискусії з експертами Credential Engine щодо цифрових реєстрів кваліфікацій, мікрокредитів і викликів верифікації освітніх досягнень в умовах цифровізації та використання ШІ. Окремо обговорювали автономія закладів освіти, децентралізований характер системи вищої освіти США та роль штатів у її регулюванні, ― розповів Володимир Йосипович.

У Цинцинатті програма була спрямована на практичну взаємодію освіти з громадами та ринком праці. Делегація відвідала Gateway Community & Technical College, ознайомилася з моделлю дворічної освіти, інтегрованої з потребами бізнесу, а також із системою подвійного зарахування кредитів на прикладі Ignite Institute.

― У Цинцинатті ми значну увагу приділили соціально орієнтованим і ветеранським програмам — діяльності Brighton Center та Easterseals Redwood, а також розвитку підприємництва й інновацій у Sparkhaus і Центрі інновацій Університету Північного Кентуккі. У штаті Род-Айленд ми вивчали вертикальну інтеграцію освіти. Відвідування Community College of Rhode Island (CCRI), University of Rhode Island та Bryant University дало змогу побачити гнучку освітню «вертикаль» high school ― community college ― коледж ― університет, ефективну співпрацю з роботодавцями, розвинені системи кар’єрного консультування та підтримки студентів, ― додав проректор.

Завершальний етап програми відбувся в Бостоні — одному з провідних освітніх та інноваційних центрів США. Учасники відвідали Northeastern University, де ознайомилися з програмою Co-op, що поєднує навчання з оплачуваною роботою за фахом, а також взяли участь у презентації платформи Springpod/Powering Career, спрямованої на підтримку професійного самовизначення молоді. Оглядова частина включала відвідування кампусу Harvard University та знайомство з освітнім середовищем міста, у якому органічно інтегрований MIT.

― Важливою подією стала зустріч із Dave Fortier, засновником ініціативи One World Strong, яка підтримує постраждалих від терактів і війни та системно допомагає Україні, співпрацюючи з українськими громадами й інституціями, ― підкреслив Володимир Жежуха.

Проректор наголосив, що отримані під час IVLP знання та контакти мають вагоме значення для подальшого розвитку Львівської політехніки, зокрема, щодо практикоорієнтованої освіти, співпраці з роботодавцями, розвитку гнучких освітніх траєкторій, підтримки ветеранів і стратегічного осмислення ролі фахових коледжів та неуніверситетської освіти.

― Щиру подяку за можливість участі в програмі висловлено Державному департаменту США, American Councils for International Education, представникам Посольства США в Україні, команді IVLP у Вашингтоні та регіонах, перекладачам, а також Vilma Elisa Fuentes, директорці програми Special Ukraine Group в Університеті штату Флорида, за послідовну підтримку України та особисту залученість, ― додав насамкінець Володимир Йосипович.

Проректор (напрям діяльності: навчально-методична робота)

ЦЗЯО

Пресцентр «Центр комунікацій»

Найкращий підручник Політехніки підготували на кафедрі інформаційних систем та мереж ІКНІ

Oleksandr Levchenko — Thu, 22 Jan 2026 07:06:22 +0000

Найкращий підручник Політехніки підготували на кафедрі інформаційних систем та мереж ІКНІ

22 січ. 2026, 09:06

Oleksandr Levchenko чт, 01/22/2026 - 09:06

Ігор Голод, Центр комунікацій Львівської політехніки

Видавництво Львівської політехніки оголосило переможців щорічного конкурсу монографій, підручників, навчальних посібників і довідкових видань. Зокрема, найкращим підручником визнано «Моделі баз даних та знань».

Результат тривалих досліджень

Автори підручника-переможця — науковці й викладачі кафедри інформаційних систем та мереж Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій: професори, доктори технічних наук Андрій Берко та Володимир Пасічник і доцент, кандидат технічних наук Олег Верес. Їхня праця ґрунтується на результатах тривалих наукових досліджень і багаторічному педагогічному досвіді у викладанні дисциплін з теорії й практики баз даних і знань, сховищ даних та систем і технологій управління базами даних.

Найкращий підручник минулого року в Політехніці висвітлює теоретичні засади, функціональні можливості та практичні аспекти сучасних систем і технологій баз даних, а також питання розроблення прикладних засобів і комп’ютерних інформаційних систем різного призначення на основі реляційних та інших моделей баз даних. «Моделі баз даних та знань» призначені насамперед для студентів бакалаврського рівня вищої освіти оновленого у 2025 році переліку спеціальностей F2 «Комп’ютерні науки», F4 «Системний аналіз та наука про дані», F6 «Інформаційні системи і технології» та інших спеціальностей галузі знань F «Інформаційні технології». Підручник може слугувати викладачам дидактичним матеріалом, також його можна використовувати для самостійного навчання та підвищення кваліфікації.

На запитання пресслужби Університету щодо підручника «Моделі баз даних та знань» відповів один із його співавторів — професор Андрій Берко.

Потреба в українському

— Що стало головним поштовхом до написання підручника?

— Потреба в українській навчальній літературі, якої впродовж тривалого часу практично не було. Тому з моменту створення кафедри інформаційних систем та мереж у 1995 році її тодішній завідувач, професор Володимир Пасічник, активно просував ідею необхідності створювати, видавати та поширювати навчальні видання українською мовою й започаткував серію підручників під загальною назвою «Комп’ютинґ». Власне, у межах цього проєкту й створено наш підручник. Йому передували конспекти лекцій, методичні матеріали, навчальний посібник. Перша версія нашого підручника вийшла 2008 року під назвою «Системи баз даних та знань».

Але в ІТ-галузі нове виникає дуже швидко. Галузь повсякчас розвивається — з’являються нові вимоги, технології, завдання та можливості. І за цим постійним розвитком потрібно встигати. Тому буквально щороку доводилося доповнювати наш підручник, оновлювати й перевидавати. Зрештою, через потребу в кардинальних змінах фактично повністю оновили і його зміст, і приклади, і всі матеріали, щоб підручник відповідав сучасному рівню знань. Так і з’явилося нове видання — «Моделі баз даних та знань».

— Яку ще проблему в українській ІТ-освіті прагнули розв’язати цим підручником?

— Проблему підготовки кваліфікованих фахівців. Ідеться насамперед про системи опрацювання та аналізу даних, роботу з даними — фактично про напрям діяльності нашої кафедри та наших спеціалізацій.

Таких практично немає

— Чим принципово відрізняються ваші «Моделі…» від інших підручників з баз даних?

— По-перше, таких підручників в Україні практично немає. Тому видавництво, з яким ми тривалий час працюємо, розповсюджує його по всій країні. І він має попит.

По-друге, ми узагальнили не лише власний досвід, а й досвід багатьох науковців та фахівців, і спробували все це вмістити в одну книгу. Спочатку вона налічувала близько 200 сторінок, а нині вже перевищує 600.

Спершу підручник виходив в одному томі. Згодом, через значний обсяг матеріалу, його розділили на дві частини. Оскільки кожна частина охоплює окремі проблеми, ми вирішили видати їх як окремі книги.

— Чому вирішили поєднати в одному виданні бази даних і бази знань?

— Тому що вони мають спільну природу. Комп’ютерні дані та комп’ютерні знання тісно пов’язані між собою — одне не існує без іншого.

— Для кого насамперед призначений ваш підручник: для студентів, викладачів, практиків?
— Насамперед для студентів і викладачів.

— Чи буде підручник корисним для фахівців, які вже працюють в ІТ-галузі?

— Практики зазвичай уже мають фундаментальні знання, потрібні для роботи в ІТ. Однак тим, хто не здобув профільної освіти, підручник може бути корисний для заповнення прогалин у підготовці.

— На якому етапі навчання студентам найдоцільніше працювати з цим підручником?
— На другому та третьому курсах.

Логіка структури

— За якою логікою вибудувано структуру підручника?

— Від початків, тобто фундаментальних знань, до більш конкретних технологій. Матеріал подається від простіших, базових понять і поступово переходить до прикладних аспектів.

Логіка структури підручника також формується на основі практичного досвіду. Адже на початку викладання певної дисципліни складно наперед точно спланувати оптимальну послідовність подання матеріалу. Лише у процесі викладання, на практиці, ця послідовність уточнюється, корегується й поступово шліфується.

— Які теми ви вважаєте ключовими або «стрижневими» для розуміння матеріалу?

— Усі.

— Чому обрано саме такий баланс між теорією і практикою?
— Його продиктовано логікою навчального процесу. Адже надання лише практичних навичок без теоретичного підґрунтя зводить навчання до ремісництва. Можна навчити людину, умовно кажучи, «забивати цвяхи», але без розуміння того, що саме й навіщо вона робить, ефективність такого навчання буде низькою.

— Які розділи є найскладнішими для студентів і як допомагаєте їх опанувати?

— Загалом усі розділи мають приблизно однаковий рівень складності. Немає таких тем, які студенти не могли б опанувати або усвідомити за належного пояснення та роботи з матеріалом.

Класика еволюціонує

— Наскільки підручник орієнтований на класичні моделі, а наскільки на сучасні підходи?

— Класичні моделі є вихідною точкою, адже саме з них починався розвиток галузі. Водночас вони постійно еволюціонують і вдосконалюються, тому не можна сказати, що це застарілі підходи, яких більше ніде не застосовують. Сучасні методи й технології значною мірою ґрунтуються на тих самих моделях і концепціях, що були закладені багато років тому, але адаптовані до сьогоднішніх умов.

— У чому наукова новизна підручника?

— Підручник не може бути таким новим, як наукова стаття, але ми стараємось якомога більше відповідати сучасному рівню вимог і технологій. Новизна підручника вимірюється його відповідністю сучасним вимогам до кваліфікації фахівця. Від попередніх аналогів він відрізняється тим, що до нього внесено нові елементи, а в кожному наступному виданні матеріал доповнюється й оновлюється.

Насамперед різноманіття

— Які сучасні тенденції у сфері баз даних і знань відображено в підручнику?

— Насамперед різноманіття підходів і технологій. Раніше певне завдання зазвичай розв’язували у межах однієї домінантної технології, а сьогодні ті самі проблеми можна вирішувати десятками різних інструментів і методів. Саме це різноманіття і є ключовою рисою сучасного розвитку галузі баз даних і знань.

— Чи враховували ви розвиток Big Data, NoSQL, семантичних технологій?

— Так, ці напрями стали важливим доповненням, і саме вони суттєво відрізняють цей підручник від попередніх видань.

— Як змінювалося розуміння баз даних з моменту початку роботи над підручником?

— Розуміння баз даних еволюціонувало разом із розвитком технологій і методів обробки інформації. З часом з’явилися нові підходи до організації, зберігання та використання даних, що значно розширило традиційне уявлення про цю сферу.

— Наскільки важливою для вас була україномовна термінологія в ІТ-освіті?

— Це надзвичайно важливо. Власне, ідею підручника зумовила потреба створення української термінології та навчальних матеріалів українською мовою. Адже ще донедавна в університетах — як у Києві, так і на Сході України — викладали переважно російською. Там мало хто уявляв, як ефективно подавати такі предмети українською. Тому нашою головною метою стало формування надійної бази українських підручників у цій галузі.

— Чи складно було внормувати терміни, які часто запозичують з англійської?

— Ні. Наш колектив ще з початку 1990-х активно працював над формуванням і розвитком української термінології, зокрема в галузі баз даних. Саме результати цієї роботи і здобутий досвід дали змогу укласти цей та багато інших підручників.

Для всіх IT-спеціальностей

— Як підручник вписується в українські освітні стандарти?

— Уся наша діяльність будується на освітніх стандартах. Ці дисципліни, власне, передбачені практично у всіх IT-спеціальностях і є одними з найфундаментальніших у підготовці фахівців.

— Чи є, на вашу думку, дефіцит якісних україномовних підручників з ІТ-дисциплін?

— Так. І ми прагнемо його подолати, створюючи сучасні україномовні підручники, які відповідають актуальному рівню знань і потребам студентів.

— Як ви радите викладачам використовувати підручник у навчальному процесі?

— У підручнику міститься практично все необхідне для викладачів: теоретичний матеріал, приклади, завдання та тести. Маючи підручник, викладач може повноцінно організувати навчальний процес.

— Чи можна за вашим підручником побудувати повний університетський курс?

— Саме так.

— Які навички поряд з теоретичними знаннями здобуває студент після опрацювання підручника?

— Практичні навички. Студент опановує базові вміння роботи з базами даних, які є необхідними. У підручнику містяться завдання для лабораторних робіт, приклади та все, що потрібно для ефективного навчання.

— Чи мали ви відгуки від студентів або викладачів — і які з них вас здивували?

— Несподіваних не було.

— Яка частина роботи над підручником була найскладнішою?

— Найскладнішим, мабуть, було структурування матеріалу й узгодження розділів між собою. Над таким компонуванням працював доцент Олег Верес. Адже кожен розділ можна написати окремо, однак важливо правильно їх поєднати, щоб забезпечити логічну послідовність і уникнути повторів.

— Як ви працювали в авторському колективі: розподіл ролей, узгодження підходів?

— Ми вже багато років працюємо разом, тому розподіл ролей пройшов досить природно. Володимир Пасічник фактично виконував роль менеджера проєкту: вів переговори з видавцями, узгоджував усі питання, пов’язані з рекомендаціями міністерства, і формував загальну концепцію підручника. Ми з Олегом Вересом відповідали за безпосередній розподіл роботи та виконання завдань всередині колективу.

Без обмежень

— Чи доводилося скорочувати або переробляти матеріал через обмеження формату?

— Ні, обмежень формату в нас не було.

— Як довго тривала робота над підручником — від задуму до видання?

— Роботу над першим виданням підручника ми розпочали ще у 2008 році. Після цього його кілька разів оновлювали й перевидавали, але до 2023 року стало зрозуміло, що просто виправляти старе вже немає сенсу — потрібно переробити підручник повністю, відповідно до сучасних вимог.

— Що ви хотіли б, щоб студент зрозумів після прочитання цього підручника, навіть якщо він не стане спеціалістом з баз даних?

— Головне — щоб він навчився мислити категоріями баз даних і розуміти суть того, як вони працюють. Насправді бази даних оточують нас скрізь: у банках, супермаркетах, магазинах, на заправках — всюди, де є інформаційні технології. Дані завжди десь зберігаються, і розуміння цього дає студентові корисну перспективу, навіть якщо він не стане професіоналом у цій галузі.

ІКНІ

ІСМ

Пресцентр «Центр комунікацій»