Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

У Львівській політехніці відкрили інклюзивний простір «Без обмежень»

Oleksandr Levchenko — Fri, 17 May 2024 15:05:35 +0000

У Львівській політехніці відкрили інклюзивний простір «Без обмежень»

17 трав. 2024, 18:05

Oleksandr Levchenko пт, 05/17/2024 - 18:05

Наталія Білан, студентка кафедри журналістики та засобів масової комунікації

16 травня у Львівській політехніці відкрили інклюзивний освітній простір «Без обмежень», який функціонує на базі Центру ветеранського розвитку та Центру міжнародного професійного партнерства Інституту гуманітарних та соціальних наук.

Простір було створено в межах проєкту «Кращі технічні навички та інклюзивні умови для розвитку робочої сили в машинобудівному секторі України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» та за підтримки Міжнародної організації міграції за проєктом «Шлях стійкості: підвищення стійкості українців шляхом зміцнення потенціалу психосоціальної підтримки для ветеранів».

Ініціаторами створення інклюзивного простору з боку Університету стали Tech StartUp School, Центр ветеранського розвитку і кафедра соціології та соціальної роботи Інституту гуманітарних та соціальних наук.

Центр облаштований унікальним інклюзивним обладнанням, який дає змогу студентам із порушеннями зору, опорно-рухового апарату навчатись у звичайній групі, поряд зі студентами без особливих освітніх потреб, що забезпечує інклюзивність їхнього навчання. Зокрема, в Центрі облаштовано 15 навчальних місць для слабозорих та незрячих людей, 8 навчальних місць для людей на колісному кріслі та 15 навчальних місць для студентів без особливих освітніх потреб. Можливість засвоювання навчальних матеріалів для слабозорих забезпечують два відеозбільшувачі, завдяки яким студент може налаштувати яскравість і колір тексту, а також збільшити його за своїми потребами. Загалом Центр може забезпечити місцями для навчання групи до 38 студентів, зокрема зі статусом «ветеран» та «ветеранка», «захисник» та «захисниця» України.

Сьогоднішні виклики, які спричиняє російська агресія проти України, спонукають академічну спільноту Університету до пошуку інноваційних технологій в освітньому процесі для людей, що повернуться після перемоги з фронту, особливо для тих, хто має інклюзивні потреби у навчанні, що може забезпечити ефективність і результативність їхньої професійної та економічної інклюзії.

Щодо унікального обладнання для студентів з вадами зору, то керівниця Центру ветеранського розвитку та простору «Без обмежень» Тетяна Шаповалова показала функціонал робочого місця викладача. Надані можливості забезпечують як ефективність навчання для студента з вадами зору, так і для викладача, який забезпечує цей навчальний процес.

Проректор з наукової роботи

Проєкт «Україна-Норвегія»

TSUS

ЖЗМК

Пресцентр «Центр комунікацій»

ХII Міжнародна конференція «Поступ в нафтогазопереробній та нафтохімічній промисловості» (APGIP-12)

Oleksandr Levchenko — Fri, 17 May 2024 13:46:00 +0000

ХII Міжнародна конференція «Поступ в нафтогазопереробній та нафтохімічній промисловості» (APGIP-12) Oleksandr Levchenko пт, 05/17/2024 - 16:46

20–24 травня 2024 року в Національному університеті «Львівська політехніка» відбудеться ХII Міжнародна науково-практична конференція «Поступ в нафтогазопереробній та нафтохімічній промисловості» (APGIP-12).

Метою конференції є обмін науково-практичною інформацією між науковцями та узагальнення результатів наукових досліджень у сфері перероблення нафти і використання нафтопродуктів, можливість удосконалення технологічного устаткування українських та закордонних нафто- і газопереробних заводів, асортимент і якість наявної продукції, налагодження взаємозв’язків у науковій спільноті та зміцнення співпраці між інституціями через виконання спільних досліджень та обміну одержаними результатами у зазначеній сфері теоретико-прикладних знань.

Секції конференції

Перероблення горючих копалин
Нафтохімія і вуглехімія
Хіммотологія горючо-мастильних речовин і технічних рідин
Продукти органічного синтезу
Полімери, композити і нанокомпозити
Екологічні аспекти виробництва та використання продуктів нафтопереробки і нафтохімії

В роботі конференції планують взяти участь науковці зі США, Бразилії, Мексики, Франції, Німеччини, Польщі, Грузії, Азербайджану, України та інших країн.

Проведення конференції в Національному університеті «Львівська політехніка» сприятиме розширенню та поглибленню наукових і ділових зв’язків з науковими колами і промисловими організаціями України та інших держав.

Докладніше – на сайті конференції

Інформаційне повідомлення конференції735.81 КБ

Студентів, викладачів та науковців запрошують до участі у міжнародному конкурсі робіт на тему Голодомору

Oleksandr Levchenko — Fri, 17 May 2024 12:34:32 +0000

Студентів, викладачів та науковців запрошують до участі у міжнародному конкурсі робіт на тему Голодомору

17 трав. 2024, 15:34

Oleksandr Levchenko пт, 05/17/2024 - 15:34

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

Утретє під час повномасштабного вторгнення росії відбудеться Міжнародний конкурс наукових і творчих робіт, присвячених темі Голодомору. Конкурс вшановує пам’ять подружжя українських літераторів – Володимира Маняка (1934–1992) та Лідії Коваленко (1936–1993). Вони присвятили себе реалізації масштабного проєкту – збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Великого голоду 1932–1933 років.

Спеціальна тема конкурсу 2024 року – «Я, моя родина, моя країна: пам’ять про Голодомор і погляд на сучасну війну росії проти України крізь призму особистого досвіду». До участі запрошують учнів закладів загальної середньої освіти, студентів, аспірантів, викладачів та науковців віком до 35 років.

Роботи прийматимуть до 28 жовтня 2024 року. Підбиття підсумків та оголошення переможців заплановано на останній тиждень листопада.

Переможці в номінаціях отримають дипломи, запрошення на урочисту церемонію нагородження до Києва та грошові премії для подальшого поглиблення досліджень із проблематики Голодомору.

Докладні умови конкурсу та вимоги до робіт

Контактна особа – Наталя Богданова, виконавча директорка громадської організації HREC in Ukraine:

електронна адреса: hrecukraine@gmail.com;
телефон: +38 (050) 512 21 15.

Сайт Міністерства освіти і науки України

Відбувся інтерактивний захід щодо обміну досвідом з викладачами Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Oleksandr Levchenko — Fri, 17 May 2024 09:28:37 +0000

Відбувся інтерактивний захід щодо обміну досвідом з викладачами Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

17 трав. 2024, 12:28

Oleksandr Levchenko пт, 05/17/2024 - 12:28

Кафедра політології та міжнародних відносин Львівської політехніки

15 травня 2024 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в онлайн-форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом». Івент, організований командою Навчально-наукового центру «Європейські студії для технічних університетів» Національного університету «Львівська політехніка» спільно з викладачами Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, відбувся під гаслом харківських колег «Сміливість навчати», які в надскладних умовах демонструють високий професіоналізм у розвитку міжнародної співпраці, проведенні наукових розробок та освітній діяльності.

Керівниця кафедри Жана Моне Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого «Поглиблене вивчення права та цінностей ЄС: український контекст», завідувачка кафедри права Європейського Союзу, д.ю.н., професор Тетяна Комарова зазначила, що «європейська інтеграція – це не тільки про економіку, але й європейські цінності». Це надважливо для прифронтового Харкова, адже «за 30 км до кордону, на якому закінчується цивілізація, то важливо говорити про європейські цінності».

Доповідачка сконцентрувалася на презентації досвіду діяльності кафедри Жана Моне «Поглиблене вивчення права та цінностей ЄС: український контекст» на базі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого», поділилася кращими практиками залучення до проєктів провідних лекторів-європеїстів, які свого часу безпосередньо напрацьовували плани європейської інтеграції для країн-кандидатів на членство в ЄС. Так, харківські студенти мали нагоду в рамках проєкту поспілкуватися з професором Гентського університету Г. Муносом, професором Варшавського університету А. Боднаром, професором Лодзінського університету Л. Гжейжаком, професоркою Університету Миколи Роменіса Л. Якулевичене та іншими, що стало можливим завдяки багатолітнім професійним зв’язкам.

Неабиякий інтерес викликала інформація про заснування Клубу з права ЄС, проведення тренінгових шкіл, фокус-групами котрих є не лише студенти, а й учителі, судді, юристи, журналісти тощо. Наприкінці виступу професорки Комарової відбулася жвава дискусія, адже львівські колеги цікавилася шляхами залученості молоді до вивчення європейських студій, як в університеті формуються знання з торгівельного права Європейського Союзу, які навчальні курси, пов’язані з ЄС, викладає кафедра. З’ясувалося, що це майже 25 освітніх компонентів, які слугують міцним ядром розвитку знань про ЄС та європейську інтеграцію України в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Натомість к.ю.н., доцент Тетяна Анакіна (доцентка кафедри права Європейського Союзу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член команди кафедри Жана Моне «Поглиблене вивчення права та цінностей ЄС: український контекст», запрошена лекторка Мадридського університету Комплютенсе) логічно продовжила виступ своєї колеги, зосередившись на досвіді викладання дисциплін із права Європейського Союзу у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та історичній генезі формування спеціалізованої кафедри з права ЄС в університеті. Доповідачка детально зупинилася на структурі навчальних курсів (обов’язкових та вибіркових), як-от «Право ЄС», «Право ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ» та інші. Подібно як у Львівській політехніці, популярністю серед студентів користуються теми, присвячені співробітництву ЄС та України у сфері енергетики, транспорту, охорони довкілля, безпеки та оборони. Доцентка Т. Анакіна поділилася досвідом імплементації кращих європейських освітніх практик у навчальний процес, наприклад, організування мут-кортів, а також більш активне застосування інтерактивних методів навчання.

Не менш цікавим і насиченим досвідом у впровадженні європейських студій поділилися учасники проєкту EUSTS Національного університету «Львівська політехніка». Так, професорка Ярина Турчин (керівниця проєкту, директорка Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки) зосередилася на особливостях та основних етапах розвитку європейських студій в Національному університеті «Львівська політехніка», результатах соціологічного опитування, перспективах запровадження міждисциплінарних освітніх програм із вивчення ЄС та європейської інтеграції України, де головну увагу приділила освітній програмі «Енергетична безпека», яка, на погляд учасників команди EUSTS, є надзвичайно актуальною та інноваційною в контексті європейських енергетичних трендів.

Доцентка Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка») поділилася кращими практиками викладання європейських студій для студентів технічних спеціальностей, вироблених упродовж двох років імплементації проєкту EUSTS у нашому університеті, які варті поширення в інших ЗВО України. Доцентка Олена Лукачук (менторка Innovation Hub, учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин Львівської політехніки) репрезентувала досвід проєктної діяльності студентської молоді Університету, зокрема й завдяки програмам від Європейського Союзу, а також конкретні результати такої роботи.

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для формування знань про ЄС як відповідального глобального актора сучасної системи міжнародних відносин для студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків) провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доцентка Ольга Івасечко (кафедра політології та міжнародних відносин) і доцент Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Під час практичної частини учасники застосували вправу «Прогулянка галереєю «Тур по ЄС», де студентська молодь ознайомилась із ключовими інституціями ЄС, керівними посадовцями Євросоюзу та різноманітними фактами про Європейський Союз. Також провели Кахут з історії європейської інтеграції, де студенти позмагались між собою у знаннях про різноманітні факти й особливості, що стосуються європейських держав та ЄС.

На початку заходу професорка Тетяна Комарова відзначила проблему браку кадрів в Україні з європейської інтеграції, а це – близько 2000 фахівців щорічно. На завершення зустрічі професорка Ярина Турчин наголосила, що тільки спільними зусиллями, впровадженням міждисциплінарних програм є можливим підготувати таких спеціалістів – євроінтеграторів з права, економіки, енергетики, транспорту, довкілля тощо, забезпечивши різносторонні потреби України в наближенні до ЄС.

Загалом до заходу долучилося понад 50 осіб – студентів (28 осіб), викладачів, аспірантів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Національного університету «Львівська політехніка» (27 осіб). Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту – незламним харківчанам за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку міждисциплінарних освітніх програм з європейських студій у ЗВО України.

Також до підготовки заходу долучилися доцент Олександр Марковець (кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності), доцентка Лідія Каша (кафедра електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем), доцентка Ірина Сухорольська (кафедра політології та міжнародних відносин).

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

У бою за волю України загинув випускник Львівської політехніки Володимир Іванів

Oleksandr Levchenko — Fri, 17 May 2024 06:02:34 +0000

У бою за волю України загинув випускник Львівської політехніки Володимир Іванів

17 трав. 2024, 09:02

Oleksandr Levchenko пт, 05/17/2024 - 09:02

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки

Володимир Іванів народився 27 липня 1983 року у Львові. Навчався у Львівській академічній гімназії при Національному університеті «Львівська політехніка». У 2006 році закінчив наш університет і здобув повну вищу освіту за спеціальністю «менеджмент організацій». У мирному житті був співвласником і заступником директора приватного підприємства в аграрній сфері.

З перших днів повномасштабного вторгнення Володимир добровольцем став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання на території Донецької, Луганської та Запорізької областей у лавах 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць» Десантно-штурмових військ ЗСУ. За особисту відвагу був нагороджений медаллю «Хрест Десантно-штурмових військ».

Володимир Іванів зазнав поранень поблизу села Вербове Запорізької області, від яких помер у лікарні 11 грудня 2023 року.

Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.

ІНЕМ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Політехніки - для перемоги

Весняна школа для старшокласників «Вступ до Вікіпедії: як почати писати про рідний край» від кафедри туризму ІСТР

Oleksandr Levchenko — Thu, 16 May 2024 13:48:47 +0000

Весняна школа для старшокласників «Вступ до Вікіпедії: як почати писати про рідний край» від кафедри туризму ІСТР Oleksandr Levchenko чт, 05/16/2024 - 16:48

Кафедра туризму Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка» вдруге запрошує старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів, гімназій, ліцеїв, а також студентів коледжів та училищ взяти участь у Весняній школі з міжнародною участю «Вступ до Вікіпедії: як почати писати про рідний край».

Заняття відбуватимуться 27–31 травня 2024 року в Студентській бібліотеці Львівської політехніки (вул. Митрополита Андрея, 3).

У програмі школи – заняття за такими блоками:

Знайомство з Вікіпедією;
Краєзнавча тематика у Вікіпедії та сестринських проєктах (Вікімандри, Вікіцитати);
Значення та особливості подорожей рідним краєм для статей у Вікімандрах;
Правила та особливості створення і/або редагування статей про рідний край у Вікіпедії та сестринських проєктах;
Виконання конкурсних завдань у Вікіпедії та сестринських проєктах і визначення переможця;
Правила та особливості роботи з Вікісховищем.

Програма школи

Заняття проводитимуть викладачі кафедри туризму та досвідчені вікіпедисти з громадської організації «Вікімедіа Україна», поєднуючи лекції з виконанням учасниками практичних завдань. У програмі школи також є онлайн-лекція вікіпедистки з Польщі.

Після завершення Весняної школи з міжнародною участю «Вступ до Вікіпедії: як почати писати про рідний край» слухачі отримають сертифікати.

Навчання безкоштовне.

Щодо реєстрації та додаткової інформації звертатись на e-mail mariana.i.senkiv@lpnu.ua або за телефоном +38 (098) 725-34-78 (Мар’яна Сеньків).

Про результати минулорічної школи читайте:

Розпочато конкурс на здобуття академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні

Oleksandr Levchenko — Thu, 16 May 2024 12:52:00 +0000

Розпочато конкурс на здобуття академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні

16 трав. 2024, 15:52

Oleksandr Levchenko чт, 05/16/2024 - 15:52

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України оголосило про початок конкурсу на здобуття академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні на 2024/2025 навчальний рік. 50 таких академічних стипендій було засновано з метою увічнення подій Революції гідності та вшанування подвигу наймолодших Героїв Небесної Сотні.

Академічні стипендії можуть отримати:

студенти закладів вищої освіти державної форми власності;
курсанти закладів вищої військової освіти.

Стипендії призначатимуть за такими спеціальностями:

фізична терапія, ерготерапія;
залізничний транспорт;
агроінженерія;
економіка;
військове управління;
географія;
архітектура та містобудування;
інженерія програмного забезпечення;
сценічне мистецтво;
психологія.

Кінцевий термін подання документів від ЗВО – 1 липня 2024 року.

Документи необхідно надсилати в Державну наукову установу «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України за адресою:

03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 36, на ім’я Ольги Сороки (паперовий примірник),

а також на електронну адресу o.soroka1982@gmail.com (відскановану версію).

Деталі щодо вимог до кандидатів, переліку необхідних документів та особливостей відбору містяться у листі Інституту модернізації змісту освіти.

Сайт Міністерства освіти і науки України

Відділ стипендії, оплати за навчання

У рамках проєкту Baltics4UA з успіхом пройшло кафе досвіду щодо співпраці у відповідь на кризові ситуації

Oleksandr Levchenko — Thu, 16 May 2024 10:00:53 +0000

У рамках проєкту Baltics4UA з успіхом пройшло кафе досвіду щодо співпраці у відповідь на кризові ситуації

16 трав. 2024, 13:00

Oleksandr Levchenko чт, 05/16/2024 - 13:00

Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

Кафе досвіду «Співпраця у соціальних акціях, ініційованих академічними колами, як відповідь на кризові ситуації» з успіхом пройшло в Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» в рамках проєкту «Підтримка України через залучення громадян в університетах країн Балтії» (Baltics4UA).

Захід був спрямований на обговорення та обмін досвідом щодо співпраці у соціальних акціях, ініційованих академічними колами, особливо у контексті реагування на кризові ситуації. Учасники мали можливість ознайомитися з прикладами успішних ініціатив та обговорити можливості для їхнього розширення й удосконалення.

Всього у заході взяли участь 27 учасників (викладачі, студенти й неакадемічний персонал Львівської політехніки). Зустріч пройшла у форматі інтерактивних дій, де всі учасники працювали у невеликих командах під керівництвом своїх лідерів.

Лідерами команд були:

Олександр Березко, к.т.н., доц., доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка», експрезидент EuroDoc;
Ірина Сняданко, д.психол.н., професор, завідувачка кафедри теоретичної та практичної психології Львівської політехніки;
Іван Хома, к.і.н., доц., завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Університету.

Кожна команда обговорювала основні проблеми та позитивні практики зазначеної тематики, а також генерувала ідеї для розв’язання проблем або досягнення позитивних змін.

Зважаючи на акцент заходу – співпраця менеджменту ЗВО й академічної спільноти під час реагування на кризові ситуації, учасники у командах запропонували такі заходи.

Створення спеціалізованих комісій для кризового управління, які будуть включати представників академічної спільноти й адміністрації для ефективного управління кризовими ситуаціями.
Розробка та вдосконалення плану дій для реагування на різні види кризових ситуацій.
Проведення тренінгів та семінарів з кризового управління для підвищення навичок управління кризовими ситуаціями.
Створення системи оперативного обміну інформацією між учасниками спільного процесу реагування на кризові ситуації.
Використання експертного потенціалу академічної спільноти для аналізу кризових ситуацій та розробки рекомендацій щодо їхнього розв’язання.
Створення інформаційно-аналітичних центрів, які будуть відстежувати ситуацію та аналізувати дані для оперативного реагування на кризові події.
Організація спільних інтердисциплінарних проєктів між різними інститутами, університетами та дисциплінами для розв’язання конкретних проблем, пов’язаних із кризовими ситуаціями.
Створення системи психологічної та практичної підтримки для тих, хто потребує допомоги під час кризових ситуацій.
Розвиток механізмів взаємодії з громадськістю для її інформування та залучення до реагування на кризові ситуації.
Створення мережі партнерів для швидкого реагування на кризові ситуації та обміну ресурсами.

Ці пропозиції стануть основою для подальшого вдосконалення механізмів кризового управління в університетах і сприятимуть підвищенню рівня готовності до небезпек та викликів.

Учасники заходу відзначили високий рівень інтерактивності та плідність обміну ідеями.

Стежте за новинами проєкту Baltics4UA та долучайтеся до подальших заходів його команди!

Христина Бурштинська: «Для мене День вишиванки — це дуже радісний, колоритний і український день»

Oleksandr Levchenko — Thu, 16 May 2024 08:08:35 +0000

Христина Бурштинська: «Для мене День вишиванки — це дуже радісний, колоритний і український день»

16 трав. 2024, 11:08

Oleksandr Levchenko чт, 05/16/2024 - 11:08

Вікторія Бугайова, студентка катедри журналістики та засобів масової комунікації

Вишиванка — це не просто елемент українського національного одягу, а й невіддільна частина життя Львівської політехніки. Про те, яку роль відіграє вишиваний одяг у житті політехнічної спільноти і як упродовж десятиліть стає щораз більш значущим символом єднання та самоідентифікації, розповіла голова Товариства «Просвіта» Львівської політехніки, громадська діячка, професорка Христина Бурштинська.

«Особливість української вишиванки в тому, що вона надзвичайно різноманітна. У нас що область, то інакший орнамент. Яворівщина, Тернопільщина, Наддністрянщина, Чернівецька область, Снятинщина, Волинь, Чернігівська область та інші частини України — кожна з них різнобарвна й унікальна своїм візерунком, нитками, стилем вишивки. І кожна з них має в собі щось містичне, що несе за собою свій задум і своє значення».

Вишиванка і Львівська політехніка. Як вишита сорочка об’єднувала університет у різні часи його існування

— День вишиванки запровадила студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк у 2006 році, але у Львівській політехніці почали носити вишиванки значно раніше. Хоча Львівська політехніка ніколи не була українською за старих часів, ми намагалися нести українське. За часів Австро-Угорщини це було робити значно легше, ніж під Польщею, адже за Австро-Угорщини всі мали однакові права, хоч би якої національності людина була. Першим ректором Політехніки за Австрії став Юліан Медвецький, і ми колись навіть вулицю хотіли назвати на його честь. У нашому університеті безперервно з 1988 року проводять традиційні Шевченківські читання, де всі обов’язково одягають вишиванки для виступу і слухань. Та найбільше підтримувало нашу традицію носіння вишиванок Студентське братство Львівщини, яке започаткувалося з відновлення народних забав, Шевченківських читань, упорядкування могил Січових Стрільців. Пізніше розгорнулася їхня політична сторінка, де брали участь Маркіян Іващишин, Андрій Салюк, Ігор Коцюруба та інші відомі студенти, які об’єдналися з Українською студентською спілкою і під час Революції на граніті гордо вдягали вишиванки.

Хочу зазначити, що наша адміністрація й особисто ректори дуже підтримували українські культурні традиції. Різдво, Великдень, Маланка, Шевченківські вечори — на всі ці свята обов’язково вдягали вишиванки. А наші молоді люди — справжні митці, які ніколи не стояли осторонь і завжди вшановували українську культуру й вишиванки зокрема. Усі гості, які приходять до нас у Політехніку, завжди кажуть: «Ох, які у вас талановиті бандуристки у неймовірних вишиванках виступають!»

Як вишиванка почала з’являтися на території Львівської політехніки

На жаль, у мої студентські роки ніхто не носив вишиванки, такої культури просто не було. Тоді були страшні роки антидисидентства, і влада вважала всіх, хто одягнув вишиту сорочку, націоналістами й ворогами народу. Коли я закінчила вчитись у 1961 році, вже після правління Сталіна, вишиванки все одно не носили. Люди стали сміливішими, коли ослабла імперія, і тоді вишиванки стали вживанішими. Тому ця вишивка стала символом боротьби за нашу душу і нашу ідентичність.

Я почала активно носити вишиванку перед проголошенням Незалежності, приблизно наприкінці 1980-х років. Згадується мені, як я одного разу на певний захід одягнула гуцульський кептар, який мені дуже подобався. Після завершення заходу до мене підійшов Еммануїл Мисько (знаний скульптор) і каже: «Слухайте, що це ви одягнули? І навіщо це?! Ми все ж є сучасне суспільство, і ми повинні це демонструвати. Та ми йдемо в Європу, а ви хочете цю старовину показувати?!» Але я й далі носила вишиванки, а на катедрі то було обов’язковим на всі свята. Бо ж це колосально підносить націю, робить її багатшою, показує її давню культуру. Мене завжди дивувало те, як наші предки, прості люди, які не вивчали спеціальних праць, мали таке вишукане відчуття смаку. Виходить, що це природнє!

Пам’ятаю, як у 1990 році, коли ми їздили від нашої Політехніки з Орестом Кунтиєм на маніфестації і проїжджали біля Вінниці у вишиванках та зі стягом, який у витягнутій руці тримав Мирослав Ненека, всі перешіптувалися: «Послухай, вони «Червону калину» співають». Це було певне піднесення, ціла епоха відродження того, що було придушене, зумисно винищене, для того щоб ми всі стали однаковими «савєцкімі людьмі».

Особисті спогади, пов’язані з вишиванкою

Я спеціально прийшла до вас у цій сорочці, адже вона для мене пам’ятна. Це сорочка, яку нашій родині залишили в селі Тростянець Калуського району, де я прожила з 1944 до 1950 року, і щиро вам кажу, що найкращі риси українства у мене зокрема народилися і виплекалися в селі. Я пам’ятаю ті Шевченківські концерти, де на сцені робили чудові декорації. Якось туди приїхали викладачі зі Сходу України та артисти, які прийшли в неймовірному вишитому одязі. В неділю ж дівчата обов’язково носили жупани, спідниці й фартушки. А для приємного запаху вони використовували м’яту або горіхове дерево.

Мене ж найбільше тішить гармонія у вишиванках, до прикладу, космацький візерунок: дрібненький хрестик, жовтогарячий, помаранчевий, невеличке вкраплення бордових узорів. Неймовірна також низинка з різними барвами синього кольору, що гармонує з червоними плахтами, як на Буковині чи Наддніпрянщині. Втім особливого візерунку чи стилю я виділити не можу, вони для мене всі по-своєму чудові, бо кожна область має свою особливість.

Що ж до улюблених народних прикрас — це згарди, коралі, дукачі, які були срібними на Гуцульщині й золотими на Сході України. Але, знову ж, все має гармонувати, і це для мене головне.

Як молоді та студентству популяризувати вишиванку?

Для того щоб молодь далі популяризувала вишивку, потрібно її просувати ненав’язливо в нашому університеті. На сценах, під час мандрівок, промов, за кордоном. В архітектурі теж треба це вміти просувати, адже необхідно мати почуття стилю, щоб прикрасити будівлю нашими національними символами там, де це можливо й доречно використовувати. Також потрібно передавати студентам і молоді загалом справжній український стрій, як це було в наших традиціях. На жаль, до певного часу у Львівській політехніці вишиванок не було. Це був світський одяг: краватки, метелики, класичні костюми.

Нині наші національні символи — герб, прапор і вишиванка. Вона стала символом нашої національної ідентичности, яка розвивається. Зараз створюють сучасні, цілком інакші, але не менш гарні взори, сукні й блузи.

Нехай вишиванка живе! Нехай все гарне, що є в нашому роді, розвивається, набирає різних форм, і, як казав Франко, «різні форми, різні барви, різні сили і змагання, а всім барвам стрій один — незалежна вільна Україна».

Товариство «Просвіта»

ФГІ

ЖЗМК

Пресцентр «Центр комунікацій»

Лабораторія робототехніки у стартап-школі Університету: робота, проєкти, ідеї та думки

Oleksandr Levchenko — Thu, 16 May 2024 06:06:43 +0000

Лабораторія робототехніки у стартап-школі Університету: робота, проєкти, ідеї та думки

16 трав. 2024, 09:06

Oleksandr Levchenko чт, 05/16/2024 - 09:06

Tech StartUp School Львівської політехніки

У Tech StartUp School Національного університету «Львівська політехніка» кипить робота у лабораторії робототехніки, яку створено у межах проєкту «Кращі технічні навички та інклюзивні умови для розвитку робочої сили в машинобудівному секторі України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Лабораторію відвідують понад 100 студентів та школярів, які працюють над розвитком власних проєктів за підтримки менторів. До роботи простору долучається команда компанії SoftServe Ukraine, за допомогою яких було закуплено 8 ноутбуків та зроблено креативний розпис стіни.

Щоб краще зрозуміти стиль «життя» лабораторії, там поспілкувалися з її резидентами.

– Чому обрали цю спеціалізацію для навчання?

– Як на мене, це дуже насичена і перспективна програма з багатьма напрямами, в яких можна себе шукати і зрештою вибрати для себе те, що не лише буде тобі цікавим, а й принесе користь суспільству (Олеся Янків, студентка).

– Чому вирішили відвідувати курси з робототехніки ?

– По-перше, для мене це можливість відкрити для себе щось нове. По-друге, хотілось займатися чимось дійсно практичним, розбавити буденний кодинг і математику (Ігор Яцишин, студент).

– Робота в лабораторії, як це?

– Отримали чудову лабораторію, але також модернізуємо її (наприклад, нещодавно з’явився 3D-принтер). Виготовляємо самі гріпер для роботів, а також маємо багато ідей, які скоро будемо реалізовувати. Особливо цікавить кооперувати роботу кількох роботів (Олег Роман, студент).

– Чим це відрізняється від звичайних практичних і що це дає для розвитку?

– Варто сказати, що це дійсно унікальна можливість роботи з реальною технікою. Навряд чи студенти кожної спеціальності мають змогу працювати з майже досконалими роборуками з купою можливостей (Ігор Яцишин, студент).

– Як робота з ментором?

– Робота з ментором – цікаві та мотиваційні заняття. Це людина, в якої можна попросити пораду щодо проєкту, на будь-які питання отримуєш саме ту відповідь, яка тобі потрібна (Дана Нанівська, учениця).

– Плани та ідеї щодо роботи в лабораторії.

– Наразі я та ще двоє моїх колег працюємо над створенням гріпера із силіконовими «щупальцями» з використанням 3D-принтера. Надалі хочемо надати нашим роботам «зір» та спробувати їх навчати розрізняти предмети, кольори й т.д. (Олеся Янків, студентка).

– Цікавий факт/подія, що трапилися в лабораторії.

– Найцікавіше було розібратися в основах і запустити їх. Робота з ними – це щось неймовірне, адже в цьому типі праці з кодом та алгоритмами ти можеш побачити результат наживо й фізично з ними взаємодіяти (Олег Роман, студент).

Основою менторської підтримки та життя лабораторії є її керівник Роман Гасько, старший викладач кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки, який допомагає реалізувати ідеї.

Доєднуйтесь і ви до роботи лабораторії робототехніки!

Сторінка Tech StartUp School у соцмережі Фейсбук

TSUS

СШІ