Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Розширюйте свої горизонти: львівські політехніки взяли участь у весняній школі проєкту PROMENT у Батумі

Oleksandr Levchenko — Wed, 01 May 2024 12:07:16 +0000

Розширюйте свої горизонти: львівські політехніки взяли участь у весняній школі проєкту PROMENT у Батумі

1 трав. 2024, 15:07

Oleksandr Levchenko ср, 05/01/2024 - 15:07

Кафедра систем автоматизованого проєктування Львівської політехніки

У Державному університеті імені Шота Руставелі в Батумі, Грузія, відбулася весняна школа проєкту PROMENT.

Участь у цій події взяли представники українських та грузинських університетів:

Національного університету «Львівська політехніка»;
Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»;
Чорноморського національного університету імені Петра Могили;
Національного університету «Чернігівська політехніка»;
Державного університету імені Шота Руставелі;
Грузинського технічного університету;

зокрема львівські політехніки – перший проректор Олег Матвійків і доценти кафедри систем автоматизованого проєктування Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Уляна Марікуца, Наталія Бокла, Тамара Климкович, Андрій Керницький.

Ця весняна школа мала чітку мету: підвищити кваліфікацію учасників у сфері успішного впровадження програми тюторства та менторства (T&M) у своїх рідних університетах. Навчальна програма об’єднала майбутній персонал усіх університетських центрів T&M з цільових ЗВО-партнерів з України та Грузії, які згодом проведуть тренінги для менторів і тьюторів у своїх alma mater.

Під час весняної школи учасники:

занурилися в ключові поняття менторства і тьюторства, отримавши ґрунтовне розуміння їхніх принципів та практичного застосування;
дослідили вплив програми T&M на працевлаштування та суспільні зміни, усвідомлюючи її потенціал для покращення життєвих траєкторій студентів;
оволоділи методами та прийомами навчання, підходом до навчання на практиці, здобувши необхідні інструменти для ефективної підтримки студентів;
вивчили потреби менті, тьюті, що допоможе краще розуміти контекст, в якому функціонує програма T&M;
розвинули навички роботи в мультикультурному середовищі, активного слухання та спілкування, критичного мислення, прийняття рішень, співпраці, позитивного розв’язання конфліктів та роботи з IT-інструментом, ставши більш гнучкими та адаптивними фахівцями;
сформували почуття відповідальності за власні дії, відданість особистому розвитку та суспільним змінам, допитливість, відкритий розум, цінування різноманітності, емпатію та солідарність з тими, хто має менші можливості, щоб стати взірцем для своїх студентів.

Результатом плідної роботи стало розроблення рекомендацій щодо:

подальшого розвитку програми T&M в країнах-учасницях проєкту PROMENT, що допоможе їй стати більш стійкою та ефективною.
підготовки фахівців з менторства і тьюторства, забезпечуючи наявність кваліфікованих кадрів для успішного впровадження програми.
використання інклюзивних методів навчання в освітніх закладах, створюючи більш справедливе та доступне середовище для всіх студентів.
організації подібних заходів для фахівців, які працюють з молоддю, розширюючи коло знань та навичок у цій важливій сфері.

Відгуки учасників школи були однозначно позитивними. Вони високо оцінили зміст програми, компетентність тренерів та дружню атмосферу, яка сприяла плідній співпраці й обміну досвідом.

Весняна школа PROMENT стала значним кроком на шляху до підвищення спроможності університетів України та Грузії успішно впроваджувати програму тюторства та менторства.

Побачила світ книжка «Під опікою святого Лазаря. Мандрівка в часі. Шпиталь. Львівська політехніка. Дударик»

Oleksandr Levchenko — Wed, 01 May 2024 08:49:50 +0000

Побачила світ книжка «Під опікою святого Лазаря. Мандрівка в часі. Шпиталь. Львівська політехніка. Дударик»

1 трав. 2024, 11:49

Oleksandr Levchenko ср, 05/01/2024 - 11:49

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

З цієї нагоди у храмі святого Лазаря презентували це видання. Його автори — професор, доктор архітектури Львівської політехніки Микола Бевз та історик і журналіст Богдан Білан. Це архітектурне й історичне дослідження території, де свого часу був комплекс шпиталю святого Лазаря, що діяв у Львові від початку XVII століття й аж до Другої світової війни. Після війни його територія і споруди відійшли Львівській політехніці та хоровій капелі «Дударик».

— Ця книга є початком шляху, який дасть змогу шпиталю святого Лазаря зайняти гідне місце серед монастирів, храмів, палаців, фортів Цитаделі та інших давніх пам’яток Львова, — наголошує один з авторів — професор архітектури Микола Бевз.

Ідея задуму такого дослідження виникла понад десять років тому в історика й журналіста Богдана Білана. Його він намагався втілити разом із Миколою Кацалом — диригентом, засновником хору хлопчиків «Дударик», що згодом став однойменною державною академічною чоловічою капелою. А 2021 року, коли минало 400 років від заснування шпиталю Лазаря та 50 років від створення «Дударика», завдяки підтримці ректора Львівської політехніки Юрія Бобала плани почали реалізовуватись. Виявилося, що над такою самою темою працює професор Микола Бевз. Його дослідження архітектури та історії кварталу забудови шпиталю Лазаря, що тепер належить Львівській політехніці, та формування історико-містобудівних студій відкрили для Богдана Білана недосліджену частину історії шпиталю. Відтак автори об’єднали свої зусилля й стали працювати спільно з відповідальною редакторкою Центру комунікацій Львівської політехніки Тетяною Вергелес, яка здійснила загальну редакцію книжки.

Дослідження Миколи Бевза й Богдана Білана доповнюють статті Тараса Вархоляка та Дмитра Кацала — про хорову капелу «Дударик» і її творця, випускника Львівської політехніки Миколу Кацала, Ірини Лонкевич — про видавництво й Назарія Подольчака — про стартап-школу. Вони відкривають читачеві історію об’єктів, що зараз містяться в колишніх спорудах і на території шпиталю св. Лазаря — одного з найстаріших і найкраще збережених шпитальних комплексів в Україні — та творять місток між минулим і сучасним.

На презентації виступили автори дослідження — Микола Бевз і Богдан Білан, директор Видавництва Львівської політехніки Іван Паров’як, директор Tech StartUp School Назарій Подольчак, директор і диригент хорової капели «Дударик» Дмитро Кацал. Модерувала захід Тетяна Вергелес.

ІАРД

АТР

Видавництво Львівської політехніки

TSUS

Пресцентр «Центр комунікацій»

Значення та наслідки американської військової допомоги для України

Oleksandr Levchenko — Wed, 01 May 2024 06:12:51 +0000

Значення та наслідки американської військової допомоги для України

1 трав. 2024, 09:12

Oleksandr Levchenko ср, 05/01/2024 - 09:12

Микола Бучин, професор кафедри політології та міжнародних відносин

Весь світ, а особливо — Україна, майже пів року спостерігали за епопеєю з наданням американської допомоги для нашої держави. Так сталося, що Україна стала заручницею передвиборної боротьби між республіканцями, які контролюють нижню палату Конгресу США, та демократами, які мають більшість у Сенаті та свого президента. У рамках цієї боротьби нижня палата Конгресу в особі спікера-республіканця М. Джонсона тривалий час не могла проголосувати за допомогу Україні в розмірі 61 млрд доларів США.

Основний кандидат від республіканців, експрезидент США Д. Трамп, прагнув використати фактор допомоги для України як інструмент передвиборної боротьби проти адміністрації Дж. Байдена. А тому Д. Трамп чинив тиск на спікера Палати представників з вимогою не ставити на голосування вже проголосований раніше Сенатом законопроєкт про допомогу Україні.

Проте врешті-решт 20 квітня 2024 року Палата представників Конгресу США проголосувала за новий закон про надання Україні підтримки в розмірі майже 61 млрд доларів. 24 квітня 2024 року проголосований нижньою палатою Конгресу США законопроєкт підтримав Сенат. А наступного дня його підписав Президент США Дж. Байден. Майже одразу США оголосили про надання найбільшого за весь період повномасштабної російсько-української війни пакету військової допомоги розміром 6 млрд доларів.

Відтак довгоочікувана американська допомога вже на шляху до України, а частину — вже потенційно використовують на полі бою, адже Пентагон заявив, що частина військової техніки, призначеної для нашої держави, вже перебувала на території Польщі та ФРН і була готова до відправлення в Україну одразу ж після схвалення відповідного рішення.

У цьому контексті хочеться проаналізувати значення, позитивні та негативні сторони наданої допомоги, а також її вплив на результат російсько-української війни. Отже, на моє переконання, до позитивних аспектів і наслідків історичного голосування в Конгресі США щодо допомоги Україні можна зарахувати такі:

Це сумарно найбільший за обсягом пакет військової допомоги, яку будь-коли отримувала Україна.
Своїм рішенням США показали, що вони залишаються «в строю» та на них можуть розраховувати союзники у боротьбі з авторитаризмом у світі.
Приємним доповненням до 61 млрд доларів стала низка інших важливих рішень, проголосованих Конгресом того ж дня паралельно із законом про допомогу Україні:
- надання багатомільярдної допомоги іншим союзникам США — Ізраїлю та Тайваню у боротьбі з ворогами (які одночасно є і нашими геополітичними ворогами);
- запровадження додаткових антиросійських санкцій;
- вимога до Президента США надати Україні ракети дальньої дії ATACMS;
- ухвалення рішення щодо передання Україні конфіскованих російських активів (у такий спосіб наша держава може додатково отримати до 8 млрд доларів).
Важливим став контекст, в умовах якого ухвалювали згадані вище рішення: зміна позиції спікера М. Джонсона та частини республіканців відбулася після доповіді розвідки США про реальність геополітичного союзу росії, Китаю й Ірану проти США та Заходу загалом. А це означає, що, зрозумівши реальність і масштабність загроз, політична еліта США буде діяти рішучіше на міжнародній арені, зокрема допомагаючи Україні та протидіючи російській агресії.
Надання американської підтримки Україні стане чітким сигналом як для наших ворогів, так і для країн, які вагаються, що Україна не є сам на сам із могутнім агресором.
Структура військової допомоги (першого траншу) є відповідною ситуації на полі бою, адже охоплює вкрай потрібне підсилення ППО та ракети дальнього радіуса дії.
Затягування з американською допомогою «пробудило Європу», яка, зрозумівши перспективу усунення США від російсько-української війни, почала сама активніше допомагати Україні.
Епопея з американською допомогою стала наукою для України, яка має працювати над власним виробництвом озброєння, а також диверсифікувати джерела постачання військової допомоги.

Відтак можна прогнозувати, що надання американської допомоги дасть нам шанс не лише вирівняти ситуацію на полі бою, а й схилити шальки терезів на нашу користь загалом.

Серед негативних нюансів, пов’язаних з отриманням американської військової допомоги, варто виокремити такі:

Допомога надійшла дуже пізно. Тож ціною такого затягування стали масштабні руйнування, життя наших громадян і втрата ініціативи на полі бою (насамперед втрата Авдіївки та прилеглих територій).
Більш як четвертина нижньої палати парламенту США, а також частина Сенату голосували проти підтримки України. Йдеться про представників Республіканської партії США, з якими, очевидно, Україна не комунікує належним чином.
Частину американських коштів надано Україні у формі кредиту. Водночас закладено механізми, відповідно до яких глава США може цей кредит із часом списати.
Є реальна ймовірність того, що це була остання допомога для нашої держави з боку США.

Підсумовуючи, варто наголосити, що об’ємний американський пакет військової допомоги для України став тією рятівною соломинкою, що дає нам шанс не програти (а за певного збігу обставин — і виграти) цю війну. Проте не менш важливими будуть як темпи постачання американського озброєння, так і його номенклатура. Крім того, слід пам’ятати, що воює не техніка, воюють люди. Відтак американська допомога має поєднуватися з європейською, доповнюватись ефективною мобілізаційною політикою та продуманими рішеннями на полі бою. Паралельно має тривати потужна дипломатична робота України з нашими явними і потенційними партнерами. До того ж така робота (комунікація) має відбуватися не лише на рівні держави, а й на рівні громадянського суспільства. Особливо важливою є робота з пересічними громадянами США, адже за умови їхньої підтримки України жоден з потенційних переможців президентських виборів у США не ризикне нехтувати підтримкою України, якщо його виборці будуть підтримувати нашу державу.

ІГСН

ПМВ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Аналітичні статті

Молодіжний саміт Your European Future у рамках проєкту EU_LEAD Програми Еразмус+

Oleksandr Levchenko — Tue, 30 Apr 2024 14:12:41 +0000

Молодіжний саміт Your European Future у рамках проєкту EU_LEAD Програми Еразмус+ Oleksandr Levchenko вт, 04/30/2024 - 17:12

9 травня 2024 року в рамках реалізації проєкту «Глобальне відповідальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога» (EU_LEAD) за підтримки Програми Еразмус+ напряму Жан Моне відбудеться Молодіжний саміт Your European Future.

Разом із командою Львівської політехніки до організації події також долучилися Посли європейської молоді з ЄС та Грузії, а саме Морітц Клаудер та Марʼям Кецяба. Під час заходу учасники більше довідаються про Європейський Союз, матимуть можливість відчути себе делегатом однієї з країн Східного партнерства та познайомитися з послами європейської молоді з країн СП та ЄС.

Захід розпочнеться о 15:00 в America House за адресою: вулиця Академіка Гнатюка, 2, м. Львів.

Івент підготувала команда проєкту EU_LEAD: професорка Тереса Астрамовіч-Лейк, професорка Ярина Турчин, доцентка Ольга Івасечко, доцент Олег Цебенко та студентка Юлія Вайда.

До участі в заході запрошують молодь, яка цікавиться Європейським Союзом та євроінтеграційним процесом України. Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.

Проведіть День Європи разом з нами!

З докладнішою інформацією про EU_LEAD можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

Працівників Львівської політехніки запрошують на турнір із шахів

Oleksandr Levchenko — Tue, 30 Apr 2024 12:58:51 +0000

Працівників Львівської політехніки запрошують на турнір із шахів

30 квіт. 2024, 15:58

Oleksandr Levchenko вт, 04/30/2024 - 15:58

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки

8 травня о 17:00 у приміщенні Шахового клубу університету розпочнеться турнір із шахів серед працівників Львівської політехніки.

Клуб розташований за адресою: вул. Уласа Самчука 14 (корпус № 22, аудиторія № 37, Стрийський парк). Змагання відбуватиметься за швейцарською системою в 5 турів за правилами ФІДЕ (РАПІД). Контроль часу: 10 хвилин + 5 секунд за кожний зроблений хід до кінця партії.

Працівники, що бажають взяти участь, мають попередньо зареєструватись онлайн, а потім підтвердити реєстрацію на місці. Запис на участь можливий безпосередньо в день змагань, перед початком заходу.

ФВ

Спортивний клуб університету

В Університеті відбувся семінар щодо взаємодії вищої освіти з партнерами у підтримці учасників гуманітарної кризи

Oleksandr Levchenko — Tue, 30 Apr 2024 08:43:07 +0000

В Університеті відбувся семінар щодо взаємодії вищої освіти з партнерами у підтримці учасників гуманітарної кризи

30 квіт. 2024, 11:43

Oleksandr Levchenko вт, 04/30/2024 - 11:43

Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

У рамках виконання проєкту «Підтримка України через залучення громадян в університетах країн Балтії» (Supporting Ukraine through citizen engagement at Baltic Universities – Baltics4UA) 25 квітня 2024 року в Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» відбувся семінар «Взаємодія вищої освіти з місцевими та міжнародними партнерами у підтримці учасників гуманітарної кризи: досвід співпраці, перспективи розвитку».

Метою заходу було створення простору для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками між університетами з усього світу у сфері підтримки учасників гуманітарних криз.

Для участі у заході зареєструвалося 37 учасників, серед яких 16 неакадемічних працівників. Оскільки перед заходом в Україні було оголошено повітряну тривогу, то не всі зареєстровані учасники змогли відвідати його. Але, незважаючи ні на що, у заході взяло участь 32 учасники, 15 з яких є представниками неакадемічного персоналу Національного університету «Львівська політехніка».

Воркшоп проходив в дружній атмосфері і складався з двох частин.

Під час теоретичної панелі експерти Олександр Березко (к.т.н., доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Львівської політехніки, експрезидент Європейської ради аспірантів та молодих дослідників (Eurodoc) та Ольга Романенко (к.е.н., доцент Державного торговельно-економічного університету) поділилися власним досвідом із залучення міжнародних партнерів до співпраці у напрямі подолання гуманітарних криз.

Зокрема, Олександр Березко наголосив на важливості наукової адвокації українських дослідників на міжнародній арені. За словами експерта, це може забезпечити науковій громадськості необхідну підтримку від політичних лідерів та органів влади для розвитку наукової бази, фінансування досліджень і створення сприятливого середовища для наукових зусиль. Наукова дипломатія допомагає науковій спільноті спілкуватися з широкою громадськістю, розуміти важливість наукових досягнень та їхній вплив на суспільство, особливо в час гуманітарних криз.

Ольга Романенко відзначила важливість підтримки спільних цінностей під час гуманітарних криз. Особливий акцент експертка зробила на формуванні таких цінностей у час російсько-української війни. У таких ситуаціях формування й підтримка спільних цінностей може відігравати ключову роль у зміцненні солідарності, взаєморозуміння між людьми, зокрема й на міжнародній арені.

Під час обговорення учасники воркшопу проаналізували основні виклики та перспективи розвитку такої співпраці вищої освіти з місцевими й міжнародними партнерами у підтримці учасників гуманітарної кризи. Зокрема, учасники воркшопу сформулювали такі основні висновки та рекомендації.

Потреба в активній взаємодії між університетами та міжнародними партнерами у сфері гуманітарної допомоги підкреслює важливість формування і спільної реалізації стратегій, спрямованих на підтримку учасників криз, що потребують невідкладної допомоги та захисту прав людини.
Наукова дипломатія є ключовим фактором у забезпеченні підтримки українських наукових досліджень і наукової спільноти на міжнародному рівні, що сприяє розвитку інноваційного потенціалу країни та її успішній інтеграції у світовий науковий простір.
Формування спільних цінностей у період гуманітарних криз, таких як російсько-українська війна, відіграє критичну роль у зміцненні солідарності та взаєморозуміння між різними суспільствами, сприяючи миру і стабільності в регіоні.
Розширення міжнародної співпраці між університетами та партнерами з метою підтримки учасників гуманітарних криз потребує вдосконалення механізмів комунікації, обміну інформацією та ресурсами, а також сприяння розвитку інноваційних підходів і розробці ефективних стратегій допомоги.
Необхідність створення відкритого простору для обміну досвідом та кращими практиками у сфері підтримки учасників гуманітарних криз підкреслює важливість спільних зусиль університетів і партнерів для ефективного реагування на виклики сучасності.
Успішна співпраця між університетами та міжнародними партнерами у сфері гуманітарної допомоги базується на взаємній довірі, відкритості до нових ідей і готовності до співпраці, що сприяє досягненню спільних цілей та розв’язанню нагальних проблем.
Для досягнення успіху в підтримці учасників гуманітарних криз необхідно продовжувати розвивати партнерські відносини між університетами та міжнародними організаціями, активно залучати громадськість і сприяти формуванню спільних стратегій дії.

У Львівській політехніці розпочали реставрацію трьох скульптур із домініканського монастиря

Oleksandr Levchenko — Tue, 30 Apr 2024 06:09:29 +0000

У Львівській політехніці розпочали реставрацію трьох скульптур із домініканського монастиря

30 квіт. 2024, 09:09

Oleksandr Levchenko вт, 04/30/2024 - 09:09

За матеріалами сайту «Суспільне. Новини»

На кафедрі архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки розпочали проєкт із реставрації трьох скульптур з монастиря отців-домініканців у Підкамені. На відновлення однієї скульптури потрібно близько 50 тисяч євро. Про це Суспільному розповів завідувач кафедри архітектури та реставрації Микола Бевз.

За словами науковця, три з чотирьох скульптур у бароковій техніці будуть реставрувати у Львівській політехніці. Раніше вони були у верхній частині дзвіниці на території монастиря отців-домініканців у містечку Підкамінь.

«На горі при вітрах, морозах, дощах, відповідно, дерево не витримало. Коли потім з ними поводилися, після аварії, це не був найкращий спосіб зберігання. Вони не були законсервовані», – каже Микола Бевз.

Зараз реставратори працюють над першою скульптурою. На ній ліквідували ураження та провели 3D-обміри, аби взяти участь у європейському гранті. Микола Бевз каже, що на відновлення однієї скульптури потрібно близько 50 тисяч євро.

«Ми будемо використовувати спеціальні соляні розчини, щоби просочити деревину. Потім візьмемо медичні системи, по тих системах спецрозчин заллємо й поставимо на тиждень на дві крапельниці», – розповідає Микола Бевз.

Скульптурі святого Домініка – понад 250 років. Професор кафедри архітектури та реставрації Львівської політехніки Олег Рибчинський каже, що авторство належить Мар’яну Осінському, скульптору XVIII століття. Статуя зроблена з деревини й мідних аркушів.

«Ми повинні виконати консерваційний захід робіт, зробити стабілізацію деревини. Ми повинні поборотися з пліснявою, а там її багато, з жуками. Вичистити й зміцнити цю деревину, щоб потім думати, чим приклеювати, чим заповнювати порожнину, як почистити від іншого типу забруднення, від шкідників», – каже Олег Рибчинський.

Науковець розповідає, що це експериментальний проєкт. Згодом таку методику планують застосовувати й до інших скульптур.

Сайт «Суспільне. Новини»

ІАРД

АТР

Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю присвоїли почесне звання Doctor Honoris Causa Львівської політехніки

Oleksandr Levchenko — Mon, 29 Apr 2024 15:35:43 +0000

Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю присвоїли почесне звання Doctor Honoris Causa Львівської політехніки

29 квіт. 2024, 18:35

Oleksandr Levchenko пн, 04/29/2024 - 18:35

Центр комунікацій Львівської політехніки

У Львівській політехніці 27 квітня відбулась урочиста церемонія вручення диплома Doctor Honoris Causa Денисові Шмигалю ― українському державному діячу, Прем’єр-міністру України, випускнику нашого Університету 1997 року.

Розпочався захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті полеглих захисників.

Традиція присвоєння звання «Doctor honoris causa» у Львівській політехніці сягає 1912 року, коли його вперше надали нобелівській лауреатці Марії Склодовській-Кюрі. За понад століття цього звання удостоєно понад 50 осіб: науковців, громадських діячів, політиків. Львівська політехніка пишається тим, що серед її почесних докторів є державні діячі, президенти і прем’єри різних держав, лауреати Нобелівських премій. Академічна спільнота Львівської політехніки званням «Doctor honoris causa» відзначає постатей, які мають особливі заслуги ― перед державою, перед суспільством, перед нашим Університетом.

― Сьогоднішня урочистість — особлива і по-родинному тепла, адже ми вручаємо диплом нашому випускникові — Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю. Денис Анатолієвич належить до тих, у чиєму житті Львівська політехніка відіграла знакову роль, і, впевнений, що з нашим Університетом повʼязані найкращі спогади. Вірю, що нинішній день у майбутньому ще більше зріднить Вас із політехнічною спільнотою¸― наголосив у своєму вступному слові ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало.

Здобутки номінанта представив директор Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», професор Олег Кузьмін, підкресливши зокрема:

― Денис Анатолійович Шмигаль — український державний діяч, Прем’єр-міністр України. Рекордсмен за тривалістю перебування на посаді серед усіх голів уряду незалежної України (понад чотири роки). Його зусилля спрямовані на розвиток національної економіки, науки, освіти і культури.

А також окреслив життєвий, освітній шлях та професійну діяльність.

― Денис Анатолійович стажувався і навчався за кордоном: у Бельгії, Канаді, Грузії, Фінляндії, а також у Рейнсько-Вестфальському технічному університеті за програмою підготовки менеджерів Федерального міністерства економіки й енергетики Німеччини. У 2021 році Денис Шмигаль ввійшов до списку 100 найвпливовіших українців за версією тижневика «Фокус», посівши 7-му сходинку рейтингу, ― додав Олег Євгенович.

У процесі трудової діяльності Денис Шмигаль проявив себе і в бізнесі, і на державній службі. Працював на керівних посадах у ВК «Електронбанк», компаніях «Комформ-Інвест», «Росан-Інвест» тощо. У державному управлінні обіймав посади помічника Львівської ОДА, голови Івано-Франківської ОДА, міністра України та Прем’єр-міністра України.

― Денис Шмигаль пройшов успішний шлях ефективного державного службовця, який зарекомендував себе на всіх публічних посадах перебування у владі як достойний керівник, що спрямовує свої зусилля на майбутнє української національної економіки. Вміло будує економічну політику України, використовує сучасні інструменти державного бюджетування у важкі часи боротьби з ворогом, сприяє створенню інвестиційного клімату, застосовує ефективні механізми забезпечення політичної та фінансово-економічної підтримки держави з боку союзників в умовах збройного протистояння. Його фаховість, політична активність, відданість українському народу позитивно впливають на розвиток міжнародних економічних відносин із країнами-партнерами. Під керівництвом Дениса Шмигаля уряд сприяв залученню великих обсягів економічної допомоги від зовнішніх партнерів і союзників. На початку війни вдалося забезпечити потужну міжнародну підтримку України в питанні отримання фінансової допомоги, ― наголосив лаудатор.

Окрему увагу Олег Кузьмін зосередив на заслузі Дениса Шмигаля у формуванні проукраїнської коаліції у світі, в укріпленні шляху України до ЄС і НАТО, у відновленні деокупованих міст та селищ, у підтримці національного бізнесу, в забезпеченні продовольчої безпеки і фінансової стабільності економіки у важких умовах війни, у вчасній індексації та виплаті пенсій, соцвиплат, зарплат лікарів і освітян, запуску нових програм підтримки населення тощо. Варто відзначити і дієві рішення керівника уряду в напрямі підвищення перспективності інвестицій, зокрема іноземних, та започаткування власної справи на Батьківщині.

Після урочистого вручення диплома, який засвідчує це почесне звання, Doctor Honoris Causa Львівської політехніки Денис Шмигаль виступив із Інавгураційною промовою.

Doctor Honoris Causa Львівської політехніки Дениса Шмигаля привітав струнний квартет камерного оркестру «Поліфонія» Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки.

Ректор

Вчена рада

ІНЕМ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Народний дім «Просвіта»

Інавгураційна промова Doctor Honoris Causa Львівської політехніки Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля

Oleksandr Levchenko — Mon, 29 Apr 2024 15:08:21 +0000

Інавгураційна промова Doctor Honoris Causa Львівської політехніки Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля

29 квіт. 2024, 18:08

Oleksandr Levchenko пн, 04/29/2024 - 18:08

Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр України

Вельмишановний пане Ректоре, шановні члени Вченої ради Національного університету «Львівська політехніка»!

Щиро радий бути в рідних мені стінах з нагоди прийняття цієї високої відзнаки.

Надзвичайно гордий причетністю до одного з провідних закладів вищої освіти України. До університету, чия історія налічує понад 200 років, який згенерував не одне покоління видатних вчених, державних діячів, митців.

Патріарх Йосип Сліпий казав, що «два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори, — це віра і наука. Від початку людської історії вели вони людину впродовж віків, як два нерозлучні товариші, удосконалювали її знання, мораль і життєві вимоги».

Освіта та наука — це надзвичайно могутня зброя.

Для людини — це шлях до мудрості.

Для суспільства — це шлях до прогресу.

Для держави — це шлях до виживання.

Саме так. Без якісної освіти та науки держава не виживає. Вона не здатна бути суб’єктом. Не здатна формувати власний порядок денний. Не здатна проєктувати майбутнє.

Тому я дуже радий, що у нас в Україні є такі осередки знань, мудрості та прогресу, як Львівська політехніка.

В умовах повномасштабної війни, в умовах, коли ми стоїмо перед обличчям величезної екзистенційної загрози, це набуває ще глибшого значення.

Шановні пані та панове, друзі!

Я хочу зробити тут невеликий відступ і подякувати.

Подякувати всім випускникам та студентам Львівської політехніки, які зараз на фронті захищають Україну. Хочу подякувати всім нашим захисникам, без яких Українська держава зникла б з лиця землі.

Хочу подякувати викладацькому складу за вашу невтомну працю.

***

Коли ми говоримо про майбутнє, то розуміємо, що найважливіше для країни — це люди. Збереження та примноження людського капіталу — одне з ключових завдань уряду України. Людський капітал — це не просто набір навичок, досвіду та знань. Це сукупність факторів, які визначають здатність до адаптації та інновацій. Це драйвер економічного зростання.

Ми розуміємо, що все це нерозривно пов’язано з нашою здатністю вистояти зараз та відбудувати нашу країну за принципом «краще, ніж було» у майбутньому.

У жовтні 2020 року я читав лекцію перед студентами Львівської політехніки й говорив тоді про людський капітал і про демографічні проблеми в Україні. Ми називали це «демографічні проблеми». Зараз можемо це називати «демографічна криза». Адже мільйон дітей виїхало за кордон. Для того, аби Україна мала майбутнє, ми маємо повернути цих дітей. І зробити це можливо, лише створивши умови для повернення.

У цьому випадку ми можемо, як у Маслоу, сформувати нашу власну піраміду.

Перша потреба — це, звичайно, безпека.

Друга потреба — це житло та наявність критичної інфраструктури.

Третя — це наявність роботи.

Четверта ключова потреба — це можливість здобути, а потім реалізувати свій потенціал і навички.

І тут, безсумнівно, освіта й наука відіграють одну з ключових ролей.

Тому держава, уряд, університети й викладачі точно грають за одну команду, бо ми всі маємо одну мету. Вистояти зараз. Перемогти у війні. Перемогти у мирі. Побудувати мирну, щасливу та заможну Україну.

***

Президент Володимир Зеленський днями, виступаючи на круглому столі Світового банку, дуже правильно сказав, що «захищаючи життя, важливо бачити перспективу».

Тому я так багато сьогодні говорю про відновлення, відбудову, людський капітал та освіту. Бо я вірю, що українське відновлення буде унікальним успіхом ХХІ сторіччя.

Якщо ми з Вами подивимося на те, що називають «економічним дивом», то побачимо, що це більше стосується другої половини ХХ сторіччя, але не ХХІ. Японія, Німеччина, Південна Корея, загалом «азійські тигри».

Я днями виступав у Чиказькому університеті, спілкувався зі студентами і також говорив про відновлення й українське економічне диво.

Ми знаємо, що всі країни, яким вдалася ця економічна трансформація й економічне диво, використовували доволі різні підходи та різні політики. Немає універсального рецепта. Немає лабораторних умов, де можна з точністю відтворити досвід цих країн.

Але є декілька факторів, які точно об’єднують всі ці «економічні дива». Одним із цих факторів є власне інвестиції в людський капітал. Це інвестиції в молодь, в її освіту та знання.

Я щасливий, що моя альма-матер Львівська політехніка виступає потужним двигуном та генератором ідей, сенсів, знань, умінь, які потім переходять у практичну площину і втілюються в життя.

Я також впевнений, що частка tech у назві Львівської політехніки тісно пов’язана з українською економікою майбутнього.

Tech є всюди серед секторів економіки, які ми визначаємо пріоритетними.

Це defense-tech. Масштабування інноваційних військових виробництв, трансферт технологій, спільні виробництва з партнерами.

Це medtech. Новітні медичні технології для лікування наших захисників і людей, які постраждали від війни. Лідерство у виробництві біонічних та ендопротезів, нові підходи в лікуванні ПТСР та ментальних розладів.

Це biotech. Популяризація та розвиток біотехнологій у генетиці, фармацевтиці, агропромисловому комплексі та інших сферах.

Це edtech. Новітні технології в освіті, які здійснять справжню революцію
і зроблять процес навчання перманентним.

Це govtech. Технологічні рішення для кращого урядування. Те, що ми називаємо державою у смартфоні. Йдеться про автоматизацію процесів, створення цифрових платформ для надання державних послуг, цифровізацію документообігу та багато іншого. Наша позиція проста — сучасна держава може бути лише цифровою.

Це agrofoodtech. Насамперед говоримо про глибоку переробку аграрної продукції, що відкриває нові можливості для українського експорту.

Також важливими елементами розвитку інновацій в Україні буде залученість до світової гонки на ринку напівпровідників, використання потенціалу штучного інтелекту та реалізація разом з усією Європою зеленого переходу.

Усе це цілком реалістичні речі. Амбітні, але реалістичні.

Ми всі знаємо слова: «Великого бажайте! Одушевлятися великим, високим
і мати перед очима гідну мету — само собою підносить людину».

Я не сумніваюся, що нам вдасться зробити економічний стрибок за допомогою створення інноваційних продуктів, товарів та послуг. Стати регіональним лідером, драйвером інновацій і нових технологій у Євросоюзі. Стати потужним інноваційним безпековим центром для захисту миру та демократії. Побудувати цифрову економіку, яка гарантує сталий розвиток підприємництву. Через інновації підвищити добробут громадян.

І знову я повернуся до того, що це неможливо без якісної системи вищої освіти. Тому треба змінюватися. Потрібні нові підходи та моделі.

В основі змін має бути студент.

Ми пропонуємо гнучкість навчальних траєкторій і навантажень, більшу варіативність державної підтримки. Не просто розподіл на бюджетників
і контрактників, але ще й надання грантів від держави на навчання.

Ми будемо боротися з ієрархічністю в закладах вищої освіти. Тому зміцнюємо інститут наглядових рад, працюємо над підвищенням внутрішньої автономії, спроможності та самодостатності вишів.

Ми зміщуємо акцент з кількості на якість закладів вищої освіти.

Нам потрібні сильні ефективні престижні виші, куди матимуть рівний доступ усі здібні й талановиті випускники шкіл.

І я пишаюся, що в цьому питанні Львівська політехніка може слугувати прикладом і еталоном такого спроможного навчального закладу.

***

Шановні пані та панове!

Я дякую за високу відзнаку з боку Університету.

Для мене це велика честь. Це надихає на подальшу працю і на досягнення нових цілей заради України, заради перемоги і кращого майбутнього українського народу.

Щиро дякую колективу і студентству Львівської політехніки за професійність та активність. Дякую особисто ректору Юрієві Бобалу, Вченій раді за присвоєння почесного звання.

Дякую за Вашу увагу сьогодні.

Слава Україні!

Вчена рада

ІІ Міжнародний семінар «Медіа як суспільнотворчість та бізнес: український та світовий досвід»

Oleksandr Levchenko — Mon, 29 Apr 2024 13:59:41 +0000

ІІ Міжнародний семінар «Медіа як суспільнотворчість та бізнес: український та світовий досвід» Oleksandr Levchenko пн, 04/29/2024 - 16:59

10 травня 2024 року на базі Національного університету «Львівська політехніка» в онлайн-режимі відбудеться ІІ Міжнародний науково-методологічний семінар «Медіа як суспільнотворчість та бізнес: український та світовий досвід». Організатором наукового зібрання є кафедра журналістики та засобів масової комунікації Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти.

Мета заходу – обмін досвідом та обговорення сучасних концептуально-світоглядних та практичних аспектів функціонування медіа у контексті економічних, безпекових та цифрових викликів; об’єднати зусилля науковців, викладачів та практиків-медійників щодо вивчення та подолання проблем у сфері медіабізнесу, розробки напрямів та стратегій для його ефективного функціонування з огляду на його значення та роль у суспільстві.

Напрями роботи семінару

Медіабізнес під час війни в Україні: виклики і проблеми, шляхи їх подолання
Конвергетність медіа та цифрових платформ: вимога часу і світова тенденція
Культура як суспільнотворчість медіа: зміни, акценти та наративи
Медіа про Україну у війні: очима світу та країни

До проведення заходу запрошують наукових, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, наукових установ, студентів, аспірантів, докторантів, практичних працівників у сфері медіа.

Докладніше – в інформаційному повідомленні семінару.

Інформаційне повідомлення608.56 КБ