Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Координатор проєкту Open4UA взяв участь у симпозіумі з наукової дипломатії в Тбілісі

admin — Wed, 24 Apr 2024 14:57:58 +0000

Координатор проєкту Open4UA взяв участь у симпозіумі з наукової дипломатії в Тбілісі

24 квіт. 2024, 17:57

admin ср, 04/24/2024 - 17:57

Олександр Березко, координатор проєкту Open4UA

Олександр Березко, доцент Національного університету «Львівська політехніка» та координатор проєкту Open4UA, взяв участь у симпозіумі «Наукова дипломатія заради миру та розвитку», організованому Національним науковим фондом Грузії імені Шота Руставелі та глобальним Університетським агентством франкофонії (AUF). Захід проходив у Грузинському технічному університеті та Фонді Руставелі в Тбілісі 18-19 квітня 2024 року і зібрав дослідників, освітян, а також державних та громадських діячів зі Східної Європи та інших регіонів.

Наукова дипломатія є надзвичайно актуальною у сучасному турбулентному світі. Серед її завдань – використання науки як «м'якої сили» для досягнення дипломатичних цілей, наприклад, для налагодження взаєморозуміння та спаівпраці між країнами, а також безпосередня підтримка дипломатичних процесів за допомогою науки. З іншого боку, використання дипломатичних дій для сприяння міжнародній науковій співпраці також є перспективним, а в деяких випадках навіть життєво важливим для дослідницьких екосистем, тому вся концепція є багатовимірною і вимагає залучення всіх зацікавлених сторін.

Водночас роль відкритої науки у світовій академічній спільноті та науковій дипломатії зокрема стрімко зростає, оскільки відкритий підхід на різних етапах дослідницького процесу дає величезні переваги для збільшення впливу досліджень. Тому практики відкритої науки можуть бути корисними для впливу «м'якої сили», яку може мати наукова дипломатія. На другий день симпозіуму Олександр Березко провів семінар на тему «Відкрита наука в розвитку наукової дипломатії», який став чудовою нагодою поділитися першими результатами проекту Open4UA та українським баченням у цьому напрямку. Важливо зазначити, що Фонд Руставелі є одним з трьох учасників Глобальної коаліції з розвитку оцінювання наукової діяльності (CoARA) в Грузії, що допомогло побудувати взаєморозуміння та стимулювало дискусію.

Захід також надав Олександрові можливість відвідати Кавказький міжнародний університет і зустрітися з колегами з Грузинської мережі відтворюваності, яка незабаром буде створена. Останнє є важливим, оскільки запуск мережі відтворюваності в Україні заплановано на кінець цього року під час Українського форуму відкритої науки у Львівській політехніці, і синергія є ключовим фактором для забезпечення прогресу.

Участь Олександра Березка в симпозіумі та інших заходах під час його візиту до Тбілісі сприятиме створенню нових академічних консорціумів за участю грузинських та українських закладів вищої освіти, науково-дослідних організацій та академічних спільнот. Обидві країни активно реалізують свої проекти з інтеграції до ЄС, і в цій сфері є багато можливостей для співпраці.

ХIV Міжнародна конференція «Соціологія – соціальна робота та соціальне забезпечення – регулювання соціальних проблем»

Oleksandr Levchenko — Wed, 24 Apr 2024 13:42:56 +0000

ХIV Міжнародна конференція «Соціологія – соціальна робота та соціальне забезпечення – регулювання соціальних проблем» Oleksandr Levchenko ср, 04/24/2024 - 16:42

Кафедра соціології та соціальної роботи Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» запрошує до участі у ХIV Міжнародній конференції «Соціологія – соціальна робота та соціальне забезпечення – регулювання соціальних проблем», яка відбудеться 9–10 травня 2024 року в дистанційному форматі.

Завдання конференції:

обговорення актуальних соціальних проблем країн Центрально-Східної Європи, зокрема соціальних вимірів наслідків російської агресії проти України, місця і ролі соціології та соціальної роботи у подоланні цих наслідків;
підвищення інтересу молодих дослідників до активної наукової діяльності в галузі соціології, соціальної роботи та соціального забезпечення;
сприяння формуванню наукових та академічних зв’язків між провідними навчальними та дослідницькими закладами соціогуманітарного профілю України та зарубіжних країн.

Робочі мови: українська, англійська, польська.

За підсумками конференції буде видано збірник наукових праць в електронному вигляді. Матеріали виступів публікуватимуться мовою оригіналу.

Докладніше – в інформаційному повідомленні конференції.

Інформаційне повідомлення конференції1.3 МБ

У 2024 році для вступу в аспірантуру будуть потрібні результати єдиного вступного іспиту (ЄВІ)

Oleksandr Levchenko — Wed, 24 Apr 2024 12:26:49 +0000

У 2024 році для вступу в аспірантуру будуть потрібні результати єдиного вступного іспиту (ЄВІ)

24 квіт. 2024, 15:26

Oleksandr Levchenko ср, 04/24/2024 - 15:26

Український центр оцінювання якості освіти

У 2024 році для допуску до вступного іспиту з іноземної мови для вступу на навчання для здобуття ступеня доктора філософії / доктора мистецтва потрібні результати єдиного вступного іспиту (ЄВІ).

Це випробування, як і вступний іспит, містить тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК) і тест з іноземної мови (англійської, німецької, французької або іспанської на вибір вступника). Комп’ютерне тестування відбуватиметься в спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях закладів освіти – тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ).

Завдання ТЗНК буде укладено відповідно до Програми тесту загальної навчальної компетентності, з іноземних мов – до Програми єдиного вступного іспиту з іноземних мов.

Український центр оцінювання якості освіти затвердив загальні характеристики тестів ЄВІ, якими визначено кількість завдань з кожного тесту, форми тестових завдань, час, відведений на їх виконання, схеми нарахування балів.

Реєстрація заяв на участь у ЄВІ триватиме з 7 до 29 травня включно. Реєстрацію осіб, які бажатимуть взяти участь у єдиному вступному іспиті, здійснюватимуть приймальні комісії закладів вищої освіти.

До 17 червня учасники, зареєстровані для участі у вступних випробувань, отримають на своїх інформаційних сторінках запрошення-перепустки, де буде зазначено дату, час і місце проведення тестування. Тестування відбудеться з 24 червня до 15 липня.

Інформацію про результати ЄВІ за шкалою 100–200 балів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників до 20 липня.

Докладніше – на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Приймальна комісія

Докторантура та аспірантура

Весняна школа «Європейський досвід трансферу технологій для українських університетів» триває

Oleksandr Levchenko — Wed, 24 Apr 2024 09:08:57 +0000

Весняна школа «Європейський досвід трансферу технологій для українських університетів» триває

24 квіт. 2024, 12:08

Oleksandr Levchenko ср, 04/24/2024 - 12:08

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

Минув ще один цікавий та продуктивний день у Весняній школі проєкту Jean Monnet Chairs «Європейський досвід трансферу технологій для українських університетів» (European technology transfer for Ukrainian universities, UniTECH). Свої доповіді презентували:

доктор Айван Зупік, викладач університету Голдсміс, (Лондон, Великобританія);
Ігор Олексів, професор кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка»;
Вікторія Харчук, професорка кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва ІНЕМ;
Олег Дума, старший викладач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку Львівської політехніки.

Доктор Айван Зупік запропонував учасникам весняної школи замислитись над питаннями особливостей функціонування ефективних організацій, націлених на інноваційний розвиток, гнучкість та прибутковість. Під час зустрічі присутні мали змогу ознайомитись із тематикою Performance-focused organizing for Innovations, у якій спікер приділив особливу увагу типам організаційних структур, які сьогодні функціонують та сприяють розвитку й імплементації інновацій. На додачу доктор Зупік поділився сучасними підходами до балансування ресурсів, інновацій та розвитку в організаціях. До спікера було чимало запитань щодо способів відновлення бізнес-середовища в Україні та ролі інновацій і вітчизняних організацій у цьому процесі, впливу ШІ на ефективність та управлінські процеси тощо.

На завершення доктор Айван Зупік розповів про особливості дослідницької роботи та інноваційного середовища у закладах вищої освіти Великобританії. Так, науково-педагогічні працівники мають повну свободу й не обмежені бюрократичними процедурами у проведенні наукових досліджень, реалізації наукових та освітніх проєктів, розвитку й упровадженні інноваційних ідей у ЗВО тощо. Доктор Зупіч наголосив, що академічна та особиста свободи є ключовими критеріями для рішення особистості здійснювати університетську кар’єру, оскільки оплата праці в університетах є суттєво нижчою, ніж в бізнесі.

Професор Ігор Олексів розповів про новий проєкт Програми ЄС Еразмус+ КА2 «Забезпечення академічної свободи та інклюзії шляхом цифровізації» (101081850 AFID ERASMUS EDU 2022 CBHE), який реалізовують за участю нашого університету, зокрема про його мету, цілі й поточні результати, які можуть стати у нагоді студентам та академічній спільноті. Спікер наголосив на важливості й особливостях впровадження та розвитку інклюзивної освіти для ЗВО, зокрема, з використанням сучасних цифрових інструментів. На завершення професор Олексів розповів про можливості співпраці та долучення студентів і науково-педагогічного персоналу до проєкту AFID.

Професорка Вікторія Харчук розповіла про Віртуальний інклюзивний кампус (VIC) як один із вагомих результатів реалізації проєкту AFID, зокрема про його ідею, цілі, можливості, інклюзивні інструменти, структуру й наповнення курсів, які пропонуватимуть слухачам з різноманітними здібностями, а також студентам і дорослим, які прагнуть розвинути професійні компетентності. Водночас Вікторія Харчук звернула увагу присутніх, що VIC пропонує курси, які спрямовані як на розвиток hard skills, так і дисципліни, які відповідають потребам і тенденціям сучасного бізнес-середовища. На додачу спікерка звернула увагу, що реалізація такого проєкту не лише привертає увагу суспільства й академічної спільноти до необхідності розвитку інклюзивної освіти, а й пропонує готові рішення та напрями для співпраці.

Олег Дума розповів про новий проєкт Програми ЄС Еразмус+ напряму Jean Monnet «Українська академічна інтеграція в стартап екосистему ЄС: зв’язок з найкращими практиками». Зокрема, спікер повідомив про мету проєкту, його етапи, тематичні напрями, заплановані заходи й можливості долучення до них. На додачу Олег Дума представив спікерів і тренерів проєкту, які допомагатимуть учасникам розвивати і впроваджувати власні стартап-ідеї.

Надзвичайно приємно, що третій день роботи Весняної школи зібрав ще більше учасників з усієї України (понад 270). Також студенти кафедри менеджменту та міжнародного підприємництва долучились до школи, використовуючи обладнання, яке були придбане за підтримки проєктів ЄС Еразмус+. Третій день школи був проведений у змішаному (онлайн та офлайн) форматі.

На цьому весняна школа не завершує своєї роботи – попереду фінальна зустріч, яка обіцяє бути не менш цікавою.

1-й семінар з формування національного консенсусу щодо відкритої науки

admin — Wed, 24 Apr 2024 08:14:26 +0000

1-й семінар з формування національного консенсусу щодо відкритої науки

24 квіт. 2024, 11:14

admin ср, 04/24/2024 - 11:14

Олександр Березко, координатор проєкту Open4UA

Семінар відбудеться онлайн на платформі Zoom, 30.04.2024 р., 15:00-17:00 за Києвом, робоча мова – українська.

Цей захід є першим із серії шести онлайнових семінарів проєкту Open4UA, які відбуватимуться щопівроку і покликані стати платформою для формування всеукраїнської мережі експертів та ентузіастів відкритої науки та сприяння прогресу в цьому напрямку. Семінари є важливим каналом поширення результатів проєкту й отримання зворотнього зв’язку від української академічної спільноти та інших стейкхолдерів для спільного формування бачення розвитку відкритої науки в Україні.

В межах першого семінару команда Open4UA представить рекомендації щодо реформ в українській сфері науки та освіти, розроблені консорціумом проєкту на основі вивченння найкращих практик ЄС. Також в межах семінару обговоримо нову методику атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності, нещодавно запропоновану МОН до громадського обговорення. Команда Open4UA брала участь у розробленні методики і хоче сприяти ефективному її обговоренню у якнайширших академічних колах.

Семінар відбудеться онлайн на платформі Zoom. До участі у заході запрошуються представники української академічної спільноти, органів державної влади, місцевого самоврядувнаня та усі зацікавлені (потрібна реєстрація). Також буде організована пряма трансляція семінару на Facebook.

СКІД

ІГСН

Наука

Проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації

Open4UA

OPTIMA

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків

День Землі: на території Львівської політехніки висадили дерево ґінкго

Oleksandr Levchenko — Wed, 24 Apr 2024 06:05:42 +0000

День Землі: на території Львівської політехніки висадили дерево ґінкго

24 квіт. 2024, 09:05

Oleksandr Levchenko ср, 04/24/2024 - 09:05

Роксолана Семчишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

У сквері поблизу дев’ятого корпусу Львівської політехніки працівники кафедри екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола провели екоакцію, організовану Всеукраїнською екологічною лігою. Цього разу співробітники кафедри посадили дерево ґінкго дволопатеве.

Варто зауважити, що 22 квітня світ відзначає Міжнародний день Землі, щоб привернути увагу до стану навколишнього середовища та спонукати до його збереження. Цього дня традиційно проводять різноманітні екологічні акції, висаджують дерева і прибирають території.

– Цю акцію ми підтримали за рекомендацією Всеукраїнської екологічної ліги – однієї з найбільших екологічних організацій в Україні, яку очолює Тетяна Тимочко, радниця міністра екології, – пояснює Мирослав Мальований, завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування. – Тож ми вирішили долучитися до ініціативи висаджування дерев у День Землі. Зібрали гроші на ґінкго, отримали дозвіл від Львівської міської адміністрації – вони нам затвердили місце, де можна посадити, запропонували дерево, яке б тут пасувало, – і разом посадили рослину.

Посаджене ґінкго стане символом кафедри й об’єктом спостереження для студентів і викладачів, які зможуть стежити за його ростом. Водночас це ще один крок до підвищення рівня екологічної свідомості та практичного застосування принципів сталого розвитку.

ІСТР

ЕЗП

Пресцентр «Центр комунікацій»

Speaking Club «Нові європейські тренди та професійне зростання» у рамках проєкту EUSTS

Oleksandr Levchenko — Tue, 23 Apr 2024 13:57:28 +0000

Speaking Club «Нові європейські тренди та професійне зростання» у рамках проєкту EUSTS Oleksandr Levchenko вт, 04/23/2024 - 16:57

1 травня 2024 року в Національному університеті «Львівська політехніка» відбудеться інтерактивний захід Speaking Club «Нові європейські тренди та професійне зростання».

Ключовим спікером заходу буде Сергій Пилипів, голова Комітету навколишнього середовища Дистрикту 2232 Ротарі Інтернешнл, розробник вітряка для стисненого повітря Green Mill, керівник компанії Grafix, яка пройшла з 2010 року шлях від невеликого фарбувального цеху до компанії, акредитованої відповідно до стандарту ISO 9001:2015, що має три філії в Україні (Харків, Львів, Вишгород) і входить у топовий рейтинг підприємств, які ефективно ведуть зовнішньоекономічну діяльність та зміцнюють престиж України у світі.

Сергій Пилипів разом із представниками компанії Grafix поспілкується зі студентами Львівської політехніки про професійне зростання, безперервне навчання, вибір професії, траєкторію кар’єрного розвитку та підкаже, як її поєднати з іншими сферами життя (сім’я, волонтерство), окреслить сильні та слабкі сторони керівника підприємства, головні критерії формування команди, практику делегування повноважень, поділиться особистим досвідом релокації бізнесу та поступового відновлення роботи компанії в час повномасштабної російсько-української війни, удосконалення наявних та здобуття конкурентних навиків фахівця різної ланки, які дадуть змогу результативно пройти співбесіду і справити позитивне враження на потенційного роботодавця, а також озвучить секрети власного успіху як керівника компанії Grafix.

Місце проведення заходу – аудиторія 141 (лабораторія Siemens) головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Ст. Бандери, 12). Початок об 11:30.

До участі в заході запрошують усіх, хто цікавиться розвитком європейських студій та імплементацією нових європейських трендів і стандартів у сферу професійного зростання випускників закладів вищої освіти.

Інтерактивний івент відбувається в рамках реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

Львівська політехніка та ПАТ «Укрнафта» обговорили перспективи співпраці й можливості, які пропонує компанія

Oleksandr Levchenko — Tue, 23 Apr 2024 12:45:41 +0000

Львівська політехніка та ПАТ «Укрнафта» обговорили перспективи співпраці й можливості, які пропонує компанія

23 квіт. 2024, 15:45

Oleksandr Levchenko вт, 04/23/2024 - 15:45

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки

В головному корпусі Львівської політехніки відбулася зустріч із представниками ПАТ «Укрнафта». Вони розповіли про те, як розвивалася нафтова галузь в Україні, а також про реалії сьогодення та стратегію розвитку компанії на найближче майбутнє. Сторони обговорили розширення наукової співпраці, стипендії та стажування для успішних студентів.

Захід організовувала кафедра хімічної технології переробки нафти та газу за сприяння відділу працевлаштування та зв’язків з виробництвом. Метою зустрічі було підписання угоди про науково-технічну співпрацю, обговорення можливості стажування працівників університету та проходження студентської практики на підприємствах, що входять до ПАТ «Укрнафта».

Учасники поговорили про історію та перспективи розвитку компанії, а також виокремили напрями, за якими найдоцільніше розширювати співпрацю з нашим університетом.

Науковці Львівської політехніки розповіли про науково-технічні й госпдоговірні роботи, над якими працюють сьогодні. А представники ПАТ «Укрнафта» ознайомили присутніх із можливостями, які пропонує компанія для працівників та студентів університету.

До зустрічі долучилися представники кафедр ХТНГ, ХІ (ІХХТ), НГІЗ, АТ (ІМІТ), АВКТ (ІЕСК), ІВТ (ІКТА) та БКМ (ІБІС). Такі заходи надзвичайно важливі для поліпшення якості освіти в нашому університеті.

Пресцентр «Центр комунікацій»

В ІППО організували ІV Міжнародну конференцію з проблем розвитку права у контексті євроінтеграційних процесів

Oleksandr Levchenko — Tue, 23 Apr 2024 08:41:42 +0000

В ІППО організували ІV Міжнародну конференцію з проблем розвитку права у контексті євроінтеграційних процесів

23 квіт. 2024, 11:41

Oleksandr Levchenko вт, 04/23/2024 - 11:41

Кафедра адміністративного та інформаційного права

19 квітня 2024 року кафедра адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» провела ІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми розвитку адміністративного, фінансового та інформаційного права в контексті євроінтеграційних процесів». Мета конференції передбачала обмін досвідом та обговорення актуальних теоретичних і практичних проблем адміністративного, фінансового та інформаційного права у контексті європейських процесів.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся заступник директора Інституту права, психології та інноваційної освіти з науково-педагогічної роботи, доктор юридичних наук, професор Тарас Гарасимів.

Зі вступною доповіддю та оголошенням основних напрямів засідання конференції виступила завідувачка кафедри адміністративного та інформаційного права, докторка юридичних наук, професорка Марія Бліхар.

В обговоренні питань регламенту засідання конференції взяли участь науково-педагогічні працівники українських та іноземних закладів вищої освіти, судді, адвокати, Міністерства юстиції України, зокрема представники:

Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова (д.ю.н., професор, член-кореспондент НАПрН України Олександр Буханевич);
Краківського економічного університету, Республіка Польща (Ph.D. Ірина Maнчaк);
Київського інституту національної гвардії України (д.ю.н., професор Олександр Комісаров);
Львівського державного університету внутрішніх справ (д.ю.н., професорка Ірина Шопіна та д.ю.н., професорка Тетяна Кравцова);
Львівського окружного адміністративного суду (д.ю.н., суддя Андрій Гулик);
Вінницького окружного адміністративного суду (Ph.D., суддя Павло Сало);
Городоцького районного суду Львівської області (голова суду Ольга Ференц);
Педагогічного університету імені Комісії національної освіти у Кракові, Республіка Польща (доцентка кафедри міжнародної безпеки Жанна Осікович);
Національного університету «Львівська політехніка» (д.ю.н., професорка Галина Лук’янова, к.ю.н., доцентка Наталія Кантор, аспірантка кафедри адміністративного та інформаційного права Соломія Кіра);

та інші.

Під час обговорення були жваві дискусії, що стосувалася:

адміністративно-правових засад діяльності органів виконавчої влади в контексті євроінтеграційних процесів;
державної служби та її адміністративно-правового регулювання;
адміністративно-правових засад управління економічною, соціально-культурною, адміністративно-політичною діяльністю та міжгалузевого управління;
адміністративного судочинства;
адміністративного процесуального права;
проблем застосування фінансово-правових норм;
теоретичних проблем правового регулювання оподаткування в Україні;
правового статусу суб’єктів фінансового права;
правових засад організації та координації дій органів державної влади в єдиному інформаційному просторі України у контексті євроінтеграційних процесів;
правових аспектів формування, розвитку, охорони та захисту інформаційних ресурсів;
інформаційної безпеки та її місця в системі забезпечення національної безпеки;

та інших питань.

ІППО

АІП

НТСА

Українські мігранти на ринку праці ЄС: професорка Львівської політехніки долучилась до нідерландського проєкту

Oleksandr Levchenko — Tue, 23 Apr 2024 06:04:21 +0000

Українські мігранти на ринку праці ЄС: професорка Львівської політехніки долучилась до нідерландського проєкту

23 квіт. 2024, 09:04

Oleksandr Levchenko вт, 04/23/2024 - 09:04

Національний фонд досліджень України

Нещодавно 13 українських учених приєдналися до проєктів, які започаткували наукові команди з Нідерландів. Науковці перемогли у конкурсному відборі на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради (NWO) для українських вчених «Партнерська ініціатива NWO-НФДУ 2023».

До одного з нідерландських проєктів долучилася й професорка кафедри економіки підприємства та інвестицій Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», доктор економічних наук Тетяна Степура. Науковиця планує дослідити, чи дотримуються в ЄС принципів гідної праці українських мігрантів, наскільки глибокою є нерівність щодо праці мігрантів з України, чи є прогрес у розв’язанні цієї проблеми.

Розповісти детальніше про ідеї, що мають доповнити нідерландський проєкт «Працююча демократія. Філософія праці для демократичних суспільств», Тетяну Степуру попросили у Національному фонді досліджень України.

«Міграція і до війни була причиною втрати людського потенціалу, війна ж це питання лише загострила, – зазначила дослідниця. – Саме тому важливо досліджувати проблему й шукати шляхи її розв’язання».

Нині в країнах ЄС перебувають майже шість мільйонів українців. Більшість з них виїхала за кордон у перші тижні повномасштабного вторгнення, коли ворог рвався до столиці, а танкові колони сунули до Чернігова, Сум, Харкова та інших міст.

У лютому 2022 року Європейський Союз вперше активував Директиву тимчасового захисту, яка надала громадянам України, що рятуються від війни, безпрецедентні права щодо тривалості перебування на території ЄС, працевлаштування, навчання, отримання медичної допомоги тощо.

«Подібних прикладів в історії ще не було, – наголосила пані Тетяна. – Тому я запропонувала порівняти: як українські мігранти почувалися на ринку праці до війни і як їм ведеться сьогодні. А також проаналізувати можливі перешкоди на шляху до гідної праці».

Принципи гідної праці для всіх працівників передбачено в Концепції гідної праці, яку Міжнародна організація праці ухвалила в 1999 році. «Але нерівність у сфері праці все ще залишається, а стандарти гідної праці та соціального захисту щодо мігрантів можуть порушуватися, – зазначила співрозмовниця. – Я запропонувала нідерландським ученим дослідити, чи дотримано цих принципів щодо українських мігрантів. Сподіваюся, що моє дослідження допоможе досягнути загальної мети проєкту «Працююча демократія», зрозуміти, як різні форми праці (особливо на периферії ринків праці) впливають на демократичні погляди людей і чи відповідає це нормам демократії».

В рамках дослідження Тетяна Степура планує провести онлайн-опитування серед українських мігрантів (і не тільки в Нідерландах). «Важливо отримати відповіді на запитання «Що змінилося?», – пояснила дослідниця. – Це допоможе зрозуміти, чи є прогрес щодо гідної праці мігрантів й розвитку демократичних цінностей, порівняти ситуацію до і під час війни. На жаль, досягти цього прогресу не просто, а щодо мігрантської праці – ще складніше».

Тетяна Степура має чималий досвід дослідження міграційних процесів, зокрема, вона вивчала вплив міграції українців на ринки праці Польщі і Німеччини. Також вона розробила авторську методику оцінювання нерівності і досліджувала це питання в різних регіонах України.

Під час виконання проєкту в рамках ініціативи NWO-НФДУ науковиця планує скористатися статистичною базою європейських країн та європейськими дослідженнями. «Європейські вчені активно досліджують питання української міграції, – продовжила розповідь співрозмовниця. – За кордон виїхали молоді, працездатні люди, це цінний ресурс для економіки європейських країн. Тому європейці намагаються зрозуміти наміри українців, чи планують вони залишатися, чи, навпаки, хочуть повернутися».

Для того, щоб перемогти в конкурсному відборі на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради, українські вчені повинні були знайти партнерів у науковій спільноті Нідерландів. Запитуємо пані Тетяну: як і де вона шукала партнерів по проєкту? І чи складно було їх знайти?

«Знаю, що інколи міжнародних партнерів доводиться шукати дуже довго, – відповіла вона. – Але в цьому випадку, завдяки співпраці НФДУ і Нідерландської дослідницької ради, я знайшла їх дуже швидко. Під час вебінару, який організував Фонд, познайомилася з професоркою Гронінгенського університету Лізою Герцог. Ми працюємо в різних галузях, але одразу знайшли спільні точки наукових інтересів».

Мультидисциплінарність проєкту, на думку дослідниці, допоможе розширити фокус дослідження і охопити ширші ринки праці європейських країн. Це важливо, адже кожна країна, яка прийняла українців, має свої особливості. Та й поширити результати роботи в міжнародній команді буде легше.

Додана вартість проєкту – і в імплементації європейських академічних цінностей в українську науку. «Україна обов’язково стане членом ЄС. Європейська наукова спільнота це розуміє й намагається налагоджувати зв’язки, розповідати про академічні цінності та принципи відкритої науки в Європейському дослідницькому просторі, – додала Тетяна Степура. – Наш проєкт важливий і з цих міркувань. Дякую нідерландцям за можливість долучитися до їх проєкту, та НФДУ – за сприяння!».

Сайт Національного фонду досліджень України