Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

«Зірка Захарієвича»: відтворення історичного партеру перед головним корпусом Львівської політехніки

Oleksandr Levchenko — Mon, 30 Jun 2025 13:52:42 +0000

«Зірка Захарієвича»: відтворення історичного партеру перед головним корпусом Львівської політехніки

30 черв. 2025, 16:52

Oleksandr Levchenko пн, 06/30/2025 - 16:52

Центр розвитку Львівської політехніки

У 2025 році реалізовано перший етап реставраційного відтворення благоустрою вхідної зони головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка». В рамках робіт відтворено центральну клумбу згідно з оригінальними кресленнями архітектора будівлі Юліана Захарієвича (1873–1877).

Проєкт розроблено у 2024 році науково-дослідною лабораторією кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну під керівництвом професора Миколи Бевза. Архітектурну частина проєкту опрацьовано доцентом Ігорем Бокало (кафедра архітектури та реставрації). Робота над проєктом розпочалась ще у 2014 році і перший варіант проєкту із заміною замощення та брами виконали доцент Алла Мартинюк-Медвецька та аспірант Наталія Льода.

Ландшафтну частину опрацювала команда викладачів кафедри містобудування у складі професорки Галини Петришин, доцентів Степана Тупіся, Галини Лукащук та Ярини Онуфрів.

Історичне підґрунтя проєкту

В основі проєкту лежить аналіз авторських креслень Юліана Захарієвича, які фіксують його первісний задум благоустрою території. План передбачав подовгастий геометричний партер перед головним фасадом та пейзажний дендрологічний парк довкола. Ключовим елементом партеру були квіткові клумби у формі восьмипроменевої зірки. Ця форма є знаковою для архітектури та мистецтва, зустрічаючись від ранньоренесансних ідеалізованих планів міст до декоративних мотивів епохи бароко та історизму, коли набули поширення орієнтальні впливи. Юліан Захарієвич активно використовував цей мотив як у декорі, так і в малих архітектурних формах.

Керівник проєкту, професор Микола Бевз, зазначає:

«Основною метою нашої роботи було не просто оновлення простору, а науково обґрунтоване повернення втраченого елемента історичної ідентичності Політехніки. «Зірка Захарієвича» — це не лише декоративна клумба, а символічний і композиційний центр історичного благоустрою. Ми прагнули відновити діалог між будівлею та простором перед нею, закладений ще у XIX столітті».

Кафедрою архітектури та реставрації також було проведено археологічне обстеження території, в результаті якого виявлено залишки фундаменту по центру клумби — у точній відповідності до проєкту Захарієвича.

Реалізація та композиційне рішення

З огляду на сучасні містобудівні умови, повне відтворення історичного партеру є неможливим. Тому було ухвалено рішення відродити його центральний символічний елемент — авторську зірку Захарієвича як центральну клумбу перед входом до головного корпусу. Композиція сформована з багаторічних рослин, що робить її стійкою та невибагливою у догляді. Її структура включає:

Основа («промені» зірки): спірея японська (Spiraea japonica) рожевого сорту;
Центр: юка нитчата (Yucca filamentosa), яка з часом сформує вертикальну домінанту;
Внутрішнє наповнення: костриця Гауера (Festuca gautieri);
Зовнішня облямівка: костриця сиза (Festuca glauca).

В рамках першого етапу робіт було також відтворено історичну огорожу.

Професорка Галина Петришин, відповідальна за ландшафтну частину, зазначає:

«Відновлення цієї клумби — це наш крок до повернення цілісного архітектурно-ландшафтного образу Політехніки. Для нас було принципово відтворити цю знакову ландшафтну деталь максимально близько до задуму Захарієвича. Тіло зірки, сформоване з низьких спірей, чітко читається на тлі газону, а доповнення композиції кулястими тисами відсилає до дерев старого парку кінця XIX століття. Створена з багаторічників, ця клумба є не лише естетичним акцентом, а й практичним, сталим рішенням, що зберігає історичний дух місця».

Про проєкт

Цей етап робіт є частиною загальної «Проєктної пропозиції реставраційного відтворення благоустрою входу до головного корпусу Національного університету “Львівська політехніка”». Втілення ініціативи стало можливим завдяки сприянню професора Юрія Бобала (ректора Львівської політехніки у 2007-2025 роках) та реалізовано командою Львівської політехніки у складі: проректорки з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Лілії Жук, проректора з економічних питань Василя Лемішовського, проректора з навчально-виробничої роботи Володимира Крайовського та Центру розвитку Львівської політехніки під керівництвом Андріани Мазур.

Львівська політехніка висловлює щиру подяку партнерам — ТзОВ «Компанія ландшафтної архітектури "Розквіт"» — за високий професіоналізм та майстерне виконання ландшафтної частини проєкту.

Окрема подяка ТзОВ «Промисловий Дім НВ» за благодійну ініціативу з відтворення історичної огорожі клумби.

У Львівській політехніці відбулась V Міжнародна конференція «Хімічна технологія та інженерія – 2025»

Oleksandr Levchenko — Mon, 30 Jun 2025 12:27:51 +0000

У Львівській політехніці відбулась V Міжнародна конференція «Хімічна технологія та інженерія – 2025»

30 черв. 2025, 15:27

Oleksandr Levchenko пн, 06/30/2025 - 15:27

Інститут хімії та хімічних технологій

23–26 червня 2025 року в стінах Національного університету «Львівська політехніка» відбулась уже традиційна V Міжнародна конференція «Хімічна технологія та інженерія».

У церемонії відкриття з вітальними словами взяли участь голова програмного комітету конференції, ректор Львівської політехніки у 2007–2025 роках професор Юрій Бобало, голова організаційного комітету, завідувач кафедри хімічної інженерії професор Володимир Атаманюк, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Львівської політехніки професор Наталія Чухрай, проректор з наукової роботи Львівської політехніки професор Іван Демидов, директор Інституту хімії та хімічних технологій професор Володимир Скорохода й інші запрошені гості та представники співорганізаторів конференції.

Спеціальною подією цьогорічної конференції була презентація Нобелівського лауреата 2019 року професора Майкла Стенлі Віттінгема (США). Також у межах наукового зібрання виголосили пленарні доповіді доктор Світлана Краковська (Україна), професор Віктор Хакер (Австрія), професор Ігор Плазл (Словенія), професорка Еліс Мія (Франція), професор Горан Краячич (Хорватія), доктор Олександр Іващук (Україна).

Програма конференції містила 84 доповіді у 7 секціях, тематично присвячених різним напрямам та аспектам хімічної технології та інженерії. Одна із секцій, «Інновації, нанотехнології та каталіз в хімічній та харчовій промисловостях», була приурочена до 75-ї річниці від дня народження професора Зоряна Піха.

Також у межах конференції відбулась «Школа молодого хіміка» – цьогоріч у форматі воркшопу під егідою проєкту Horizon Europe INITIATE R&D challenges in modern university. Спікерами воркшопу були доктор Марко Міміца (Хорватія), професор Роман Небесний (Україна), Олексій Курило та Ніна Булботка (Enzym Group, Україна).

Цього року співорганізаторами конференції були:

кафедра хімічної інженерії Національного університету «Львівська політехніка» (Україна);
дослідницька мережа Łukasiewicz – Інститут нового хімічного синтезу (Польща);
факультет хімічної та процесової інженерії Варшавської політехніки (Польща);
кафедра інформаційних технологій та досліджень якості навколишнього середовища Варшавської політехніки (Польща);
Інститут хімії Ніцци Університету Лазурного берега (Франція);
Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених Національного університету «Львівська політехніка» (Україна);
Асоціація випускників Львівської політехніки (Україна);
Західний науковий центр НАН України та МОН України (Україна).

Оргкомітет конференції дякує всім, хто долучився до організації та проведення події, і запрошує до участі у наступних наукових заходах!

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків

Проректор з наукової роботи

Простір для першого кроку до ІТ-професії: в Університеті завершилася Літня школа IT Camp

Oleksandr Levchenko — Mon, 30 Jun 2025 08:35:16 +0000

Простір для першого кроку до ІТ-професії: в Університеті завершилася Літня школа IT Camp

30 черв. 2025, 11:35

Oleksandr Levchenko пн, 06/30/2025 - 11:35

Інтелектуальний навчально-науковий центр професійно-кар’єрної орієнтації

У червні 2025 року на базі Інтелектуального навчально-наукового центру професійно-кар’єрної орієнтації Університету спільно з Львівською обласною Малою академією наук учнівської молоді відбулася профорієнтаційна Літня школа ІТ Camp. Захід мав на меті не лише ознайомити вмотивовану учнівську молодь із різними напрямами сучасних ІТ-технологій, а й зацікавити її подальшим навчанням у Львівській політехніці.

Програма школи була насиченою, різноманітною та максимально практичною. Учасники мали змогу дізнатися більше про:

теорію графів як мову, якою говорять дані;
цифрову схемотехніку – логічні елементи, тригери, драйвери світлодіодних індикаторів;
особливості створення вбудованих систем і програмованих систем на чіпі, що є основою для інтернету речей;
технології комп’ютерного бачення та роль математики у їхній реалізації.

В межах практичних занять учні працювали у спеціалізованих лабораторіях фірми Global Logic, моделювали та друкували 3D-об’єкти, створювали власні web-ресурси.

Особливою подією стала екскурсія до компанії SoftServe, одного з найбільших гравців ІТ-ринку України та Східної Європи. В сучасному офісі компанії, розташованому на вул. Садовій, 2д, учасників тепло зустріли представники відділу з комунікацій та розвитку талантів. Екскурсія розпочалася з ознайомлення з історією компанії, її глобальними проєктами та ключовими напрямами діяльності.

Особливу зацікавленість викликала програма розвитку молоді, яку реалізує SoftServe: учням розповіли про можливості стажувань, менторських програм, а також про реальні історії кар’єрного зростання молодих фахівців, які починали з літніх шкіл, а сьогодні працюють у міжнародних проєктах. Також відбувся огляд робочих і креативних зон, де майбутні ІТ-фахівці побачили, як виглядає гнучкий і комфортний робочий простір: зона релаксу, переговорні кімнати, простори для неформального спілкування.

Особливо теплим був завершальний блок – неформальне спілкування з працівниками компанії, які охоче відповідали на запитання школярів: як побудувати кар’єру, які технології варто вивчати сьогодні, з чого розпочати власний шлях в ІТ. Учні отримали щире натхнення та мотивацію, побачивши живий приклад того, як хобі може перетворитися на професію.

Цікавим також був міжнародний телеміст «Київ – Женева – Львів». Учасники школи долучилися до вебінару, де Ph.D. Сергій Чолак розповів про модернізацію трекера CMS для Великого адронного колайдера, що викликало жвавий інтерес та обговорення.

Завершенням школи стало урочисте вручення сертифікатів, яке символічно підкреслило важливість набутого досвіду та знань.

Літня школа IT Camp стала прикладом успішної взаємодії науки, освіти і практики, а також іще одним кроком до формування майбутнього покоління фахівців у сфері ІТ. Організатори щиро вдячні усім викладачам і партнерам, а найбільше – учасникам, які обрали науку та Львівську політехніку!

ІННЦПКО

Підготовчі курси

Відділ професійно-кар’єрної орієнтації

Культурна спадщина: використання та промоція. Освіта, що не втрачає актуальності

Oleksandr Levchenko — Mon, 30 Jun 2025 06:15:26 +0000

Культурна спадщина: використання та промоція. Освіта, що не втрачає актуальності

30 черв. 2025, 09:15

Oleksandr Levchenko пн, 06/30/2025 - 09:15

Святослав Іваньо, Центр комунікацій Львівської політехніки

Бакалаврська освітня програма «Культурна спадщина: використання та промоція» — це вибір тих, хто прагне поєднати вивчення історії, культурної спадщини й туризму. Програма навчає працювати з історико-культурною спадщиною сучасно та професійно: досліджувати, писати наукові й популярні статті, створювати мистецькі проєкти, організовувати екскурсійні тури, співпрацювати з музеями, громадами та медіа, здійснювати маркетинг і PR у культурній сфері. Вона також допоможе розвинути творче мислення, аналітичні здібності та напрацювати навички ефективної комунікації.

Історико-культурна спадщина оточує нас повсякчас. Однак важливо не лише її помічати, а й уміти працювати з нею професійно, щоб спрямовувати її потенціал у правильне русло. Часто без фахового підходу наша спадщина залишається невикористаною. Ця програма навчає, як зробити історію та культуру активним ресурсом для суспільних змін. Випускники спеціальності працюють в органах управління культурною спадщиною, освітніх закладах, міжнародних структурах, туристичній сфері, музеях, галереях та інших історико-культурних інституціях.

Про можливості, які відкриває навчання за програмою «Культурна спадщина: використання та промоція», розповідає завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини, доцент Іван Хома. Саме ця кафедра забезпечує підготовку фахівців за цією освітньою програмою:

— Культурна спадщина — це галузь, яка є захопливою та багатоконтекстною для вивчення. Завжди для себе можна відкрити щось нове, прорефлексувати щодо певної проблематики. Попри те, що це гуманітарна спеціальність, ми навчаємо не тільки теоретичної складової. Упродовж навчання студенти опановують курси з історії України та Європи, сакральної спадщини, туристичних ресурсів. Опанування навчальних курсів супроводжується відвідуванням десятків музеїв. Студенти ознайомлюються з особливостями побудови музейної експозиції, науково-фондової роботи, беруть участь у практичних заняттях, виїзних школах та культурних ініціативах, набуваючи реального досвіду роботи в галузі.

До навчального процесу залучені викладачі, які працюють у культурній галузі та відмінно себе зарекомендували. Зокрема, доцентом кафедри є Василь Банах, який упродовж 25 років працює у Львівському музеї історії релігії. Викладають також директор історичного музею Роман Чмелик і президент Благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини міста Львова», віцепрезидент Українського комітету ICOMOS Андрій Салюк. До слова, серед викладачів є й фахівці, які поєднують науково-педагогічну діяльність із підприємництвом: доцент кафедри Ярослав Лисейко — засновник приватної агенції історичних досліджень, що проводить пошук генеалогій на професійному рівні. Деякі викладачі відкрили власні ФОПи й успішно працюють у сфері культурного туризму: доценти Світлана Муравська та Орест Лильо вже близько десяти років ведуть екскурсійну діяльність. Завдяки цьому в навчальному процесі викладачі роблять особливий акцент на тому, як здобуті в університеті знання застосувати на практиці, що дає змогу зростати фахово та світоглядно.

Упродовж існування спеціальності вже назбиралися десятки успішних кар’єрних кейсів випускників. Наприклад, випускник магістерської програми Василь Ільницький — директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника; Тарас Василик — директор Гусятинського краєзнавчого музею; Ірина Спичак — завідувачка Музею історії електрифікації Львівщини; Ярина Демська — старша наукова співробітниця історико-культурного заповідника «Стільське городище»; Оксана Сальнікова — старша наукова співробітниця історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви»; Святослав Іваньо завершив три рівні вищої освіти, успішно захистив дисертацію та нині обіймає посаду асистента кафедри. Слід зазначити, що велика кількість студентів розпочинає свою професійну кар’єру ще під час навчання. Викладачі кафедри завжди радіють, коли студенти застосовують свої знання, вміння та навички у практичній площині.

Студенти освітньої програми мають неабиякі можливості для багатовекторного зростання. Нещодавно студентка 4-го курсу Анна Сірик взяла участь у ХХІ Східній зимовій школі у Варшавському університеті. У межах цього заходу дівчина представила свій реферат і презентацію на тему «Відбудова культурної спадщини після війни: європейський досвід та український контекст». Студентка магістерської програми Ольга Волкова стала учасницею міжнародного молодіжного обміну «Історія людства» за фінансування програми Erasmus+, який відбувався 8–16 вересня 2024 року в мальовничому містечку Звардонь (Бескидські гори, Польща). Упродовж останніх трьох років студенти спеціальності брали участь у Літній школі «Культурна спадщина пограниччя для сталого розвитку місцевих громад». Ця подія є одним з етапів реалізації міжнародного проєкту програми Erasmus+ напряму Жан Моне модуля «Поширюючи культурну спадщину на українсько-польському прикордонні: європейський вимір та локальні практики». Кафедра ІМКС є співорганізатором Всеукраїнської акції «SOS — Історична пам’ятка: досліджуємо та зберігаємо разом». Акція має на меті стимулювати інтерес і дбайливе ставлення молоді до збереження історико-культурної спадщини місцевої громади, розвиток партнерства школи та громади у справі її охорони й популяризації. Разом із Львівською політехнікою цей конкурс організовує Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» у межах європейської мережі молодіжних історичних конкурсів EUSTORY.

У межах кафедральних міжнародних проєктів для студентів освітньої програми систематично виступали з доповідями провідні фахівці: Лінда Норріс — американська експертка музейної справи, директорка Міжнародної коаліції місць сумління (International Coalition of Sites of Conscience), Ріта Грінвальде та Еліна Гайліте — наукові співробітниці Інституту літератури, фольклору та мистецтва Університету Латвії, Берріс Куцмані — австрійський історик, доктор філософії та інші.

Кафедра дбає про якнайкращі можливості для працевлаштування студентів і випускників. У зв’язку з цим систематично проводять круглі столи, у роботі яких беруть участь представники провідних музейних і пам’яткоохоронних закладів Львова: Львівського музею історії релігії, Львівського історичного музею, Музею «Територія терору», Музею етнографії та художнього промислу, Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької, Державного меморіального музею Михайла Грушевського та інших. Під час таких заходів обговорюють питання особливостей організації студентської практики, проблеми професіоналізації спеціальності, інтерактивне навчання в локаціях музеїв і впровадження новітніх технологій у музейній справі.

Щороку кафедра організовує міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену проблемним питанням збереження культурної спадщини. Під час останнього заходу відбулося понад 40 виступів, зокрема й студентів різних курсів.

Важливою складовою у процесі навчання студентів є їхній світоглядний розвиток. Академічна підготовка супроводжується формуванням свідомої громадянської позиції. Від початку повномасштабного вторгнення студенти та викладачі активно допомагають військовим: організовують плетіння маскувальних сіток і проводять благодійні заходи для збору коштів на потреби захисників. До слова, викладачі кафедри Роман Кузьмин і Тарас Ковалевич з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно стали на захист України від російських окупантів. Пам’ятаємо магістранта Антона Калиняка, який також добровольцем пішов захищати свою країну і героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, накривши собою пораненого побратима під артилерійським обстрілом.

Крім навчання студенти ОП «Культурна спадщина: використання та промоція» мають можливість долучатися до різноманітних заходів, які організовує профбюро. Це спортивні турніри, спільні поїздки на бази відпочинку Політехніки з навчально-рекреаційною метою, а також традиційні щорічні фестивалі «Осінь Політехніки» та «Весна Політехніки». Ці події створюють особливу атмосферу, яка дає змогу в повному обсязі відчути ритм навчання в університеті. Учасники різних гуртків Львівської політехніки, зокрема Народної хорової капели «Гаудеамус», Народного ансамблю бандуристів «Заспів» та інших, регулярно представляють університет на міжнародних конкурсах, посідаючи призові місця та прославляючи Львівську політехніку за кордоном.

На кафедрі є настільний футбол, і у вільний від занять час студенти можуть змагатися з викладачами, організовуючи турніри. Для викладачів важливо, щоб кожен студент почувався комфортно в університетському середовищі, адже саме позитивна атмосфера створює передумови для творчого, інтелектуального та особистісного зростання. Варто також відзначити студентську ініціативу, яку підтримали викладачі: на кафедрі створено спільну книжкову полицю, де кожен може взяти або залишити книгу. Тому завжди є спільні теми для обговорення.

— Студенти мають усі можливості, щоб проявити себе. Наприклад, пригадую, кілька років тому, ще до повномасштабного вторгнення, студенти запропонували організувати вечірній бал у Музеї історії релігії. Кафедра підтримала цю ініціативу. Було справді гарно, нестандартно й невимушено, — розповідає завідувач кафедри, — а для молоді це хороший варіант, щоб ближче познайомитись і знайти спільну мову.

Кафедра завжди підтримує ініціативи студентів, особливо ті, що сприяють розвитку освітнього та культурного середовища. Нещодавно постала потреба активніше вести кафедральні сторінки в соціальних мережах. Під час спільного обговорення студенти з ентузіазмом відгукнулися на цю пропозицію. Нині вони активно ведуть сторінку в Instagram, а також створили акаунт у TikTok. Їхня робота вже дає вагомі результати: за кілька місяців сторінки набрали сотні тисяч переглядів. Окремі відеоролики викликають широкий суспільний резонанс і стимулюють рефлексію навколо складних тем української історії. Для самих студентів це також чудова нагода повправлятися в навичках комунікації, менеджменту та PR.

Кафедра історії, музеєзнавства та культурної спадщини пропонує можливості для навчання на всіх рівнях освіти — від бакалаврату до доктора філософії. Студент, який зацікавився науковими дослідженнями, може вступати до аспірантури та працювати над написанням дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі історії та археології, що сприяє побудові успішної наукової кар’єри. Конкурентне середовище мотивує студентів до професійного вдосконалення й особистісного зростання.

— Абітурієнтам, які ще не визначилися зі спеціальністю, можу дати пораду, що завжди буде актуальною: слухайте своє серце — воно вас не підведе, — наголосив завідувач кафедри. — Проаналізуйте, що вас захоплює, що викликає щире зацікавлення. Якщо прагнете працювати з людьми, громадами, історією та культурною спадщиною, якщо вам імпонує гармонійне поєднання теорії і практики — тоді наша освітня програма стане для вас справжнім простором розвитку. Ми готуємо фахівців, які не просто здобувають знання, а формують досвід, контакти та цілісне бачення свого професійного шляху. Врешті-решт, надзвичайно важливо опинитись у правильному місці й у правильний час — у тому середовищі, яке допоможе розкрити ваш потенціал.

ІГСН

ІМКС

Пресцентр «Центр комунікацій»

Академічна спільнота Львівської політехніки глибоко сумує через смерть Ігоря Калинця

Oleksandr Levchenko — Sat, 28 Jun 2025 14:02:44 +0000

Академічна спільнота Львівської політехніки глибоко сумує через смерть Ігоря Калинця

28 черв. 2025, 17:02

Oleksandr Levchenko сб, 06/28/2025 - 17:02

Ректорат Львівської політехніки

З глибоким сумом, скорботою і щирим болем академічна спільнота Національного університету «Львівська політехніка» сприйняла звістку про відхід у вічність Ігоря Калинця — видатного українського поета, правозахисника, дисидента, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, одного з найяскравіших представників українського шістдесятництва, багатолітнього в’язня радянських таборів, морального авторитета і символу незламності духу, честі й національної гідності.

Ігор Миронович став частиною духовного життя Львівської політехніки. Його глибоке зацікавлення питаннями культури, історичної пам’яті та ідентичності українців знайшло продовження у тісній співпраці з нашою alma mater. Особливо цінним є його внесок у діяльність Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, де Ігор Калинець багато років надихав, підтримував і брав участь у проєктах, спрямованих на збереження української культури, мови та підтримки українців у всьому світі.

Присутність Ігоря Мироновича у наших ініціативах, його живе слово та щира участь у житті університету залишили глибокий слід у серцях усіх, хто мав честь працювати поруч із ним. Ігор Калинець був і залишиться частиною духовної історії Львівської політехніки.

Пам’ять про Ігоря Калинця — як про творця, як про борця, як про Людину з великої літери — житиме в серцях українців. Його ім’я навіки вписане у скрижалі національної історії та культури як символ істинного служіння своєму народові.

Сумуємо разом з рідними, друзями, колегами, усією українською громадою. І складаємо глибоку шану світлій пам’яті великого українця.

Вічна й світла пам’ять!

Академічна спільнота
Національного університету
«Львівська політехніка»

Ректор

Перший проректор

Проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку

Проректор з наукової роботи

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків

Проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації

Проректор з науково-педагогічної роботи (повна вища освіта)

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку

Проректор з навчально-виробничої роботи

Проректор з економічних питань

МІОК

Пресцентр «Центр комунікацій»

Товариство «Просвіта»

Що потрібно знати про вступну кампанію 2025: гід для вступників та батьків від Міністерства освіти і науки України

Oleksandr Levchenko — Fri, 27 Jun 2025 13:13:40 +0000

Що потрібно знати про вступну кампанію 2025: гід для вступників та батьків від Міністерства освіти і науки України

27 черв. 2025, 16:13

Oleksandr Levchenko пт, 06/27/2025 - 16:13

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

Вступна кампанія – це завжди багато інформації, хвилювань і важливих рішень. Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2025 році – документ великого обсягу, у якому непросто швидко знайти відповіді на конкретні питання. Саме тому у Міністерстві освіти і науки України створили зрозумілий і зручний гід – покрокову інструкцію, яка допоможе:

вступникам – не розгубитися й нічого не проґавити;
батькам – підтримати дітей і мати чіткий план дій;
журналістам і медіа – швидко знайти суть і пояснити її аудиторії.

Цей гід дасть змогу дізнатися:

про основні етапи вступної кампанії;
що таке НМТ, ЄВІ, ЄФВВ, ЄВВ і хто їх складає;
які пільги мають окремі категорії вступників;
важливі дати, поради і джерела додаткової інформації.

Докладніше – на сайті Міністерства освіти і науки України.

В Університеті завершився третій рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей»

Oleksandr Levchenko — Fri, 27 Jun 2025 12:02:38 +0000

В Університеті завершився третій рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей»

27 черв. 2025, 15:01

Oleksandr Levchenko пт, 06/27/2025 - 15:02

Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

Завершився третій рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка». За результатами весняного семестру 2024/2025 навчального року 180 студентів успішно засвоїли три вибіркові навчальні дисципліни: «Екологічна та кліматична стійкість ЄС» (4 групи), «Україна-ЄС: цифрова трансформація» (2 групи) та «Енергетика ЄС та нові тренди для України» (3 групи). А загалом за навчальний рік 324 студенти покращили свої знання про Європейський Союз та європейську інтеграцію України.

Лекційні заняття були змістовними, насиченими сучасною та релевантною інформацією, що відповідає актуальним викликам у сфері цифрової трансформації, екологічної та кліматичної політик ЄС. Практичні заняття проходили в інтерактивному форматі з використанням різноманітних методик активного навчання, серед яких – мозковий штурм, кейс-аналіз, рольові ігри, SWOT-аналіз, метод проєктів, фасилітаційні сесії та інші. Такий підхід забезпечив глибше занурення студентів у тематику курсів і сприяв розвитку критичного мислення та командної взаємодії.

Одним із підсумкових завдань модулів є колективні проєкти, під час виконання яких студенти здебільшого зосередилися на дослідженні ініціатив ЄС та особливостей їхньої імплементації в Україні, враховуючи професійну спеціалізацію своїх команд.

Так, модуль «Екологічна та кліматична стійкість ЄС» успішно освоїли 104 студенти (ІСТР, ІМІТ, ІХХТ, ІЕСК, ІКТА). У межах виконання індивідуальних проєктів команди презентували дослідження про особливості програм підтримки ЄС, зокрема на теми:

«Розумні сміттєві баки»;
«Програма Life»;
«Зелений курс ЄС: виклики для України»;
«Фінансові інструменти ЄС для переходу до сталої енергетики»;
«Кліматична дипломатія ЄС».

Знання про цифрову трансформацію та кращі практики ЄС покращили 41 студент (ІМІТ, ІКТЕ, ІБІС, ІКТА) завдяки модулю «Україна-ЄС: цифрова трансформація». Найактуальнішими для студентів стали тематики, присвячені впровадженню сучасних цифрових технологій в різних галузях економіки, інноваційним методам навчання, кібербезпеці, а також регуляторним аспектам цифрової трансформації відповідно до європейських стандартів. Студенти презентували свої командні напрацювання з вивчення особливостей цифрових трансформацій різних сфер економіки в Україні та ЄС, зокрема на такі теми:

«Користь чи шкода діджиталізації»;
«Проблеми цифровізації в українському суспільстві»;
«Використання хмарних технологій для покращення комунікації з органами влади»;
«Електронна демократія в ЄС та Україні: порівняльний аналіз».

36 студентів (ІБІС, ІХХТ, ІКТА, ІМІТ, ІЕСК) засвоїли прогресивний досвід ЄС щодо енергоефективності та енергозаощадливості. Студенти репрезентували низку своїх досліджень, які стосувались як енергетичних трендів ЄС, так і особливостей імплементації енергетичних програм та ініціатив Брюсселя в Україні. З-поміж поданих студентами проєктів варто виокремити такі:

«З якими викликами зіштовхнувся енергетичний сектор ЄС через вторгнення рф в Україну»;
«Біогазові станції в Україні»;
«SMART-energy»;
«Розвиток зеленої енергетики для відмови від викопного палива»;
«Energy reduced».

Студенти високо оцінили зміст модулів і підходи до їхнього викладання, адже змогли не лише засвоїти теоретичні засади функціонування Європейського Союзу, а й здобути практичні навички щодо застосування європейського досвіду в контексті розвитку та післявоєнного відновлення України.

За підсумками успішного вивчення модулів кожен здобувач вищої освіти отримав сертифікат про завершення навчання.

Окрім того, студенти стали учасниками шести лекцій-дискусій за участю відомих практиків, експертів, дослідників Європейського Союзу:

Оксани Юринець, народної депутатки Верховної ради України VIII скликання, голови підкомітету регіонального розвитку та транскордонної співпраці у комітеті європейської інтеграції, президентки громадської організації «Агенція європейського співробітництва»;
Оксани Миляник, експертки із зеленого відновлення, членкині команди підтримки реформ при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, координаторки екологічної сталості, SoftServe, експертки із законодавства, учасниці Zero Waste Alliance Ukraine;
Віталіни Бабенко, керівниці національного контактного пункту «Європейський інститут технологій та інновацій» програми Horizon Europe, д.е.н., к.т.н., професорки кафедри математичного моделювання та аналізу даних Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;
Ольги Кревської, очільниці директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації України;
Владислава Рамазанова, кандидата економічних наук, керівника експертної групи безпеки постачання та розвитку конкурентного ринку природного газу директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики України;
Олени Вусик, старшої проєктної менеджерки реформи управління відходами команди відновлення та підтримки реформ Міндовкілля, юристки, аналітикині, експертки з нормопроєктування, радниці Української кліматичної мережі 2023–2024 років.

Також студенти Львівської політехніки були учасниками:

регіонального бізнес-вебінару «Наближення до стандартів ЄС та можливості для українського бізнесу: досвід Західного регіону» (запрошені спікери – представники Західноукраїнського офісу Європейської бізнес асоціації: керівниця Мар’яна Луцишин, координаторка з питань комунікації Оксана Кокоць; Олеся Халецька – директорка Львівського кластеру медичного бізнесу; Тарас Демкура – віце-президент Національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), член світової координаційної ради компанії Amway, амбасадор проєктів культурної дипломатії, бізнесмен і меценат із Тернополя);
молодіжного форуму «Твоя європейська перспектива»;
воркшопу «Прокачай свою діджиталізацію»;
інтерактивного заходу «Світ громад»;
Академії з європейських студій «Децентралізація та розвиток громад: програми ЄС для України»;
Зимової школи European best practices: energy, digital and environmental dimensions;
інтерактивного заходу Speaking Club «Нові європейські тренди та професійне зростання»;
заходів із медіаграмотності «Правда про ЄС»;
інтернет-конференції «Сталий розвиток ЄС – кращі практики для України»;
інтерактивного заходу Eurolibrary (запрошений спікер – Петро Сухорольський, кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних і соціальних наук Львівської політехніки, автор книги «Основи футурології» (2021), а також численних публікацій, присвячених правам людини у цифрову еру, захисту даних, викликам інформаційного суспільства. Член World Futures Studies Federation);
екскурсії у Музей історії електрифікації Львівщини, Національний реабілітаційний центр «Незламні» (UNBROKEN) та на малі сонячні електростанції у Золочівському районі – в межах європейських паблік-турів;
хакатону Energy Youth;
міжнародного наукового заходу «Синергія країн Східного партнерства: від кризи до можливостей»;
конкурсу відеороликів Best European Practices».

Участь у цих ініціативах дала змогу студентам поглибити свої знання про політики Європейського Союзу, розвинути навички міждисциплінарного аналізу, критичного мислення, публічних виступів та командної взаємодії. Важливо, що освітні заходи проєкту не лише доповнили академічне навчання, а й стали платформою для професійного зростання, активного громадянства й залучення молоді до актуальних дискусій щодо європейського майбутнього України.

Отож, третій рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей» підтвердив його актуальність і високу ефективність. Завдяки синергії якісного змісту модулів, досвіду експертів та активної участі студентства проєкт зробив вагомий внесок у формування нового покоління українських фахівців – обізнаних, відповідальних і готових до впровадження європейських стандартів у професійну діяльність та суспільне життя.

У центрі мовного діалогу: катедра української мови на міжнародній конференції «Beyond Language 2025»

Oleksandr Levchenko — Fri, 27 Jun 2025 09:07:40 +0000

У центрі мовного діалогу: катедра української мови на міжнародній конференції «Beyond Language 2025»

27 черв. 2025, 12:07

Oleksandr Levchenko пт, 06/27/2025 - 12:07

Катедра української мови Львівської політехніки

Катедра української мови долучилася до львівської сесії в рамках міжнародної конференції «Beyond Language 2025», яка зібрала учасників у стінах Львівської політехніки, відкривши простір для діалогу між українськими науковцями та представниками різних університетів. Цьогоріч у міжнародній конференції взяло участь 148 доповідачів з Європи, Азії, Північної Америки. Львівську сесію конференції відвідало понад 30 науковців зі Львова, Києва, Сум, Тернополя, Луцька, Харкова, які представляли провідні університети та установи України: Львівську політехніку, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський університет імені Бориса Грінченка, Сумський державний університет, НАН України, Верховну Раду України, Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Львівський національний університет імені Івана Франка тощо.

Пленарне засідання в актовій залі Львівської політехніки урочисто відкрила завідувачка катедри прикладної лінгвістики Олена Левченко. Тематика доповідей багатовекторна: говорили про метафори війни, культурну пам’ять, мовну ідентичність, виклики перекладу, семантичні трансформації, лінгвокультурну динаміку та соціальні аспекти комунікації в часи турбулентности. Активно обговорювали також лінгвістичні, перекладознавчі та юридичні аспекти процесу євроінтеграції України.

Через часті у той день повітряні тривоги секційні засідання продовжувалися в укритті.

Директорка ІГСН, доцентка катедри української мови Зоряна Куньч та доцентка катедри іноземних мов гуманітарного спрямування Оксана Білик представили тему «Інтеграція терміна в суспільно-політичний дискурс як ознака інтелектуалізації мовців», в якій зауважено, що останнім часом спостерігається своєрідна лексична інтеграція функційних стилів літературної мови.Зокрема відбувається детермінування лексем, тобто втрата ознак терміна на рівні: функційному, лексико-семантичному, семантико-стилістичному. Авторки зазначили, що на кожному рівні термін зазнає лексико-семантичних, стилістичних чи емотивних модифікацій і набуває здатности впливати на свідомість людини. Вміле використання детермінованих лексем у функції тропів сприяє подальшому збагаченню палітри мовно-зображальних засобів літературної української мови та засвідчує високий інтелектуальний рівень мовців.

Старший викладач катедри УМ Ірина Ментинська, завідувачка катедри УМ Оксана Литвин обговорювали важливу тему «Лінгвістичні аспекти перекладу комп’ютерних термінів з англійської на українську», у якій намагалися виявити основні проблеми, що виникають під час перекладу комп’ютерних термінів з англійської мови на українську, проаналізувати застосування ефективних перекладацьких стратегій та підходів, звернути увагу на адекватність перекладу та збереження термінологічної точности та узгоджености з нормами української мови.

Доцентки катедри УМ Софія Булик-Верхола та Юлія Теглівець презентували доповідь на тему «Лінгвокультурні особливості концепту побратим (brother-in-arms)», у якій намагалися охарактеризувати етимологію та семантичну структуру лексеми побратим; окреслити функціональне навантаження концепту побратим у лінгвокультурному просторі; описати специфіку вживання лексеми побратим в українській літературі та в сучасному українському суспільно-культурному дискурсі та виявити особливості перекладу цієї лексеми іншими мовами.

Катедра української мови щиро вдячна організаторам конференції – катедрі прикладної лінгвістики Львівської політехніки, зокрема Олені Левченко, Наталії Романишин та іншим колегам за високий науковий рівень проведення конференції, цікаві доповіді, затишну і приємну атмосферу, жваве обговорення, доброзичливість і співпрацю.

Від мрії до визнання: студентка ІАРД Анна Новохацька — про перемогу в Міжнародному конкурсі молодих дизайнерів «Печерські каштани»

Oleksandr Levchenko — Fri, 27 Jun 2025 06:06:36 +0000

Від мрії до визнання: студентка ІАРД Анна Новохацька — про перемогу в Міжнародному конкурсі молодих дизайнерів «Печерські каштани»

27 черв. 2025, 09:06

Oleksandr Levchenko пт, 06/27/2025 - 09:06

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки

Українська молодь підкорює творчі вершини. Цього разу студентки третього курсу кафедри дизайну та основ архітектури Анна Новохацька й Дарія Дмитрійчук здобули перемогу в престижному Міжнародному конкурсі молодих дизайнерів «Печерські каштани». Як дівчатам вдалося досягти такого успіху і що їх надихнуло на створення своєї роботи — читайте в нашому інтерв’ю з Анною Новохацькою.

— Найперше розкажіть, як ви стали студенткою Політехніки і чому обрали саме творчу спеціальність?

— Із самого дитинства я любила малювати, але батьки казали, що художник — це не професія. Тому я вирішила, що вступити на дизайнера середовища буде чудовим рішенням — щоб і малювати, і створювати простір навколо. Спочатку батьки скептично ставилися до мого вибору. Проте коли побачили, як мені це подобається, змінили думку, вирішивши, що найкраще буде, щоб я робила те, що дає мені задоволення. А Політехніку для здобуття цієї професії мені порекомендував мій викладач з художньої школи Олег Татарін.

— Які у вас враження від навчання на кафедрі дизайну та основ архітектури?

— Мені подобається те, що я роблю, дізнаюся та вчу, але буває непросто, тому що завдань і предметів багато, та й не завжди вдається раціонально розподілити час. Однак процес захопливий, хочеться виконати все якнайкраще.

— Як навчання в університеті впливає на вашу творчість і формування як майбутнього фахівця? Чи є викладачі, які особливо вас надихають?

— Навчання в університеті посилило моє бажання експериментувати, працювати у творчій сфері. Серед викладачів мене надихає Віолетта Радомська — вона завжди має безліч ідей для втілення і сміливо прямує назустріч новому, а також Адріана Громнюк, яка захоплює своїми роботами, зокрема пастеллю, та вирізняється яскравими й стильними образами.

— Як ви дізналися про Міжнародний конкурс молодих дизайнерів «Печерські каштани» і що спонукало взяти в ньому участь?

— Інформацію про нього нам надіслала наша викладачка рисунку та живопису Віолетта Радомська. Ми вагалися, чи брати участь, але дух авантюризму взяв гору.

— Ваша конкурсна робота «ГовориТи» здобула перше місце в номінації «Макети малюнків для тканин». Чи можете докладніше розповісти про цю роботу? Яка її ідея, концепція?

— Спершу ми не зовсім уявляли, що це має бути, але потім влаштували мозковий штурм: просто по черзі казали перше, що спаде на думку, і натрапили на ідею з крилатими висловами. В нас так багато гарних висловів — це окраса української мови. Можливо, людям було б легше їх запам’ятовувати й надалі використовувати, дивлячись на якийсь патерн. Ідея полягає в тому, що фольклор не можна забувати, його потрібно осучаснювати.

— Які емоції ви відчули, коли дізналися про свою перемогу? Чи очікували такого результату?

— Це була несподіванка, ми не мали багато очікувань. Зробили те, що подобалося. Наш мініфільм узагалі виник експромтом — коли ми йшли з прогулянки під дощем. Це був захопливий процес, нам обом було дуже цікаво працювати над ним. Ми пишаємося цією роботою, адже ніколи раніше не пробували себе в такому, проте навіть думки не було, що переможемо.

— Чим ви цікавитеся крім навчання?

— Насправді багато чим, але особливо люблю музику. Іноді, коли маю час, навіть пишу власну музику — вона дуже допомагає мені в навчанні: це і відрада, і додаткове натхнення. Музика є опорою для мого малювання/проєктування і навпаки — все переплітається й допомагає знаходити паралелі. Ніколи не думала, що колись знадобляться знання та навички з музичної школи, бо після її закінчення була впевнена, що більше ніколи не повернуся до музики. А тепер розумію: музика — це терапія.

— Які плануєте подальші кроки в навчанні та професійному розвитку у сфері дизайну?

— Сподіваюся стати дизайнером. Багато не планую — все буде поступово.

ІАРД

ДОА

Пресцентр «Центр комунікацій»

Львівська політехніка стала координатором національного проєкту з розбудови потенціалу в межах програми LIFE

Oleksandr Levchenko — Thu, 26 Jun 2025 13:51:16 +0000

Львівська політехніка стала координатором національного проєкту з розбудови потенціалу в межах програми LIFE

26 черв. 2025, 16:51

Oleksandr Levchenko чт, 06/26/2025 - 16:51

Проєктний офіс Львівської політехніки

За підсумками проведеної експертизи поданих проєктних пропозицій Національний університет «Львівська політехніка» став координатором міжнародного проєкту «Інтеграція через розбудову потенціалу у межах Програми LIFE для стійкої участі України» (Integration through Capacity building of the LIFE Programme for Ukraine’s Durable Engagement, InCL-U-DE), який реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах конкурсу LIFE-2025-TA-CAP (Technical Assistance for Capacity Building – Технічна підтримка для розбудови інституційного потенціалу).

Проєкт виконуватимуть у співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, яке відповідає за стратегічне узгодження проєкту з державною екологічною політикою, та Всеукраїнською екологічною лігою, що забезпечуватиме широку регіональну присутність, організацію заходів і залучення громадськості. Очікувана дата початку – 1 грудня 2025 року, запланована тривалість – 36 місяців.

Метою проєкту є посилення участі українських організацій у програмі LIFE через створення національної інфраструктури підтримки, розбудови інституційного потенціалу й поширення обізнаності про можливості фінансування у сферах охорони довкілля та клімату в рамках програми LIFE.

Від Національного університету «Львівська політехніка» до підготовки проєктної пропозиції долучилися представники кафедри екології та сталого природокористування Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола (координатор проєкту – завідувач кафедри, д.т.н., професор Мирослав Мальований) та Проєктного офісу (керівник – к.т.н., доцент Назарій Андрущак). Львівська політехніка буде відповідальна за створення інформаційної вебплатформи LIFE:UA, розроблення електронних курсів, проведення різноманітних вебінарів, тренінгів, регіональних заходів та літніх шкіл, а також супровід потенційних заявників.

У межах реалізації проєкту передбачено:

запуск національного порталу LIFE:UA та створення LIFE:UA Hub – Національного контактного пункту програми LIFE в Україні;
проведення регіональних круглих столів, форумів, вебінарів та літніх шкіл;
підтримка проєктних заявок, поданих українськими організаціями на конкурси програми LIFE у 2026–2028 роках;
аналіз та узгодження національних екологічних пріоритетів із напрямами програми LIFE.

Реалізація проєкту LIFE InCL-U-DE сприятиме зміцненню інституційного потенціалу України у сфері довкілля та клімату, а також глибшій інтеграції України до екологічної політики Європейського Союзу.