Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Львів стане молодіжною столицею Європи 2025: політехніки взяли участь у зустрічі з італійськими та українськими омбудсменами

Oleksandr Levchenko — Wed, 17 Jul 2024 09:58:59 +0000

Львів стане молодіжною столицею Європи 2025: політехніки взяли участь у зустрічі з італійськими та українськими омбудсменами

17 лип. 2024, 12:58

Oleksandr Levchenko ср, 07/17/2024 - 12:58

За матеріалами сайту Львівської обласної військової адміністрації

16 липня у Львівській обласній військовій адміністрації відбулася зустріч зі студентами на тему «Львів молодіжна столиця 2025: Активна участь, громадянський захист та права людини». У заході взяли участь заступник начальника Львівської ОВА Олександр Кулепін, омбудсмен Італійської Республіки Маріно Фарделлі, директор італійського інституту культури в Україні Карло Колонелла, представник Уповноваженого з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний, а також студенти Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного та Львівського національного університету імені Івана Франка.

У ході зустрічі обговорили питання захисту прав людини та стратегії громадського захисту в рамках підготовки до 2025 року, коли Львів стане молодіжною столицею Європи.

«Україна зараз переживає складний період, але я вірю, що завдяки вашій стійкості й активній участі ми зможемо подолати всі труднощі та побудувати розумну державу. Ви – доказ того, що Україна – це сильна та незламна держава. І ваше завдання – посадити насіння майбутнього України. Перемога стане прикладом для всієї країни. Незважаючи на те, що деякі намагаються нас зламати, ми знаємо, що тільки активна участь може рухати державу вперед. Я вірю у вас, у вашу силу та вашу єдність. Разом ми зможемо перемогти та створити нову, квітучу Україну», – зазначив омбудсмен Італійської Республіки Маріно Фарделлі.

Директор італійського інституту культури в Україні Карло Колонелла наголосив, що Італія рішуче підтримує Україну на всіх фронтах – не лише військовому, але й на гуманітарному, економічному та дипломатичному.

«Наша мета – не лише допомогти вам перемогти у цій жорстокій війні, але й сприяти становленню України як дедалі демократичнішої країни», – зазначив Карло Колонелла.

Також під час зустрічі повідомили, що студентів Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» запрошено на міжнародну конференцію омбудсменів, яка відбудеться у місті Кассіно (Італія).

Докладніше – на сайті Львівської обласної військової адміністрації.

ІППО

Львівська політехніка: in memorias. Студентські роки Вацлава Шибальського

Oleksandr Levchenko — Wed, 17 Jul 2024 06:13:00 +0000

Львівська політехніка: in memorias. Студентські роки Вацлава Шибальського

17 лип. 2024, 09:13

Oleksandr Levchenko ср, 07/17/2024 - 09:13

Надія Козел, Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки

Цим текстом продовжуємо серію дописів-спогадів про Львівську політехніку. Автори — працівники або випускники, які у своїх мемуарах згадують альма-матер.

Вацлав Шибальський (1921–2020), випускник Львівської політехніки, вчений-дослідник, біотехнолог і генетик, професор онкології в Лабораторії дослідження раку Мак-Ардла Університету Вісконсину в Медісоні (США).

Міжвоєнний період він провів у Львові й пережив дві окупації, спочатку радянську, потім — німецьку. Не полишаючи задуму «стати професором Львівської політехніки», Вацлав вирішив присвятити своє життя науці. Студентські роки (1939–1944) Вацлава Шибальського минули на хімічному факультеті Львівської політехніки. Вони припали на період Другої світової війни, коли Львівська політехніка, не змінюючи навчальних планів і викладачів, двічі змінювала назву — спершу на Львівський політехнічний інститут (1939–1941), а відтак на Державні технічні фахові курси у Львові (Staatlichen Technische fachkurse Lemberg) (1942–1944). Хлопцеві вдалося лише за третім разом скласти вступний іспит до технічного навчального закладу.

Пропонуємо для ознайомлення фрагмент книжки польського письменника Ярослава Абрамова-Неверлі «Професор Вацлав Шибальський про Львів, гени, сенс життя та нобелівських лауреатів» (перевидана англійською мовою у 2020 році). У ній відомий науковець щедро поділився з автором своїми спогадами, надавши багато цінної інформації, що зробило біографічне видання живим свідченням буремної епохи.

Про навчання в Політехніці

«У Львівській політехніці, — згадував Вацлав Шибальський, — радянська влада дозволила більшості професорів залишитися. Принаймні так було на хімічному факультеті. Радянська влада заарештувала лише професора фізики Зиґмунта Клеменсевича на угорському кордоні, який як досвідчений лижник намагався перетнути кордон на лижах. Великі знаменитості й далі читали там лекції — професори Казімеж Бартель, Адольф Йошт, Станіслав Пілят, Едвард Сухарда, Вацлав Леснянський. Вони вирізнялися своїм елегантним довоєнним одягом та бездоганними манерами. Мені запам’яталося те, як видатний лектор професор Казімеж Бартель розпочав свою першу лекцію з нами, відрекомендувавшись так: "На мою думку, люди поділяються на дві категорії: тих, у кого плоский мозок, і тих, у кого тривимірний мозок. Я належу до другої категорії, тому викладаю нарисну геометрію та перспективу". Мене це дуже вразило. Я підійшов до нього після лекції, щоб висловити своє захоплення і юнацький ентузіазм темою та красою лекції».

«Повертаючись до Львова і радянської окупації, Бронек Войцеховський, мій близький друг з гімназії, і я приєдналися до змови. Нашу невелику групу, що складалася лише з найбільш довірених студентів, організував Едвард Сухарда, професор органічної хімії. Ми мали бути вкрай обережними через постійні арешти та інформаторів. Професор Сухарда ризикував найбільше, і я захоплююся його спокоєм та мужністю досі. Це був видатний учений, надзвичайно корисний для нової влади. Його високо поважали совєти, які дуже прагнули підтримувати з ним добрі стосунки. А ми в його майстерні намагалися синтезувати тротил [хімічна речовина, найбільш відома як потужний вибуховий матеріал зі зручними для використання властивостями. — Н. К.], щоб руйнувати залізничні колії. У цей період ще процвітала радянсько-німецька дружба. Радянські транспорти з припасами для нацистських військ регулярно відправляли на захід, а на зворотному шляху польське населення Львова та околиць вантажили в тепер уже порожні вагони і везли на схід, до Сибіру. Отже, ці потяги мали подвійне призначення. Ми з Бронеком відчували непереборне почуття обов’язку знищити їх. Особливо після війни з Фінляндією в 1939 році, в якій совєти зазнали серйозної поразки, ми переконалися, що цей Голіаф не такий страшний і з ним можна боротися. Мушу визнати, що петарди Сухарди, як ми тоді їх називали, виявилися дуже ефективними. За їх допомогою підривали деякий транспорт та паралізували рух на коліях. Пам’ятаю історію про хмару пір’я, яка вибухнула в одній із підірваних машин. Як згодом виявилося, це був радянський транспорт із птицею для нацистської армії».

«Варто сказати кілька слів про професора Пілята, який був великим знавцем нафтових промислів Кавказу. Відразу після нападу німців, 3 липня 1941 року, він був заарештований разом з іншими львівськими професорами і страчений на світанку на Вулецьких пагорбах. Через день до дружини професора прийшов генерал верхмату й запитав, чи може він поговорити з її чоловіком. "Мій чоловік щойно був заарештований вами", — відповіла дружина. "Мені шкода, — відповів офіцер. — Це має бути помилка. Я як німецький офіцер обіцяю, що ваш чоловік повернеться додому найпізніше завтра". Він прийшов наступного дня і з сумним виразом обличчя сказав: "Сталося жахливе непорозуміння, але я не можу про це говорити"».

«Після приходу в 1941 році німці закрили Львівську політехніку. Вони відкрили її лише частково через рік, але під назвою Technische Fachkurse, яка не мала повноважень видавати офіційні дипломи про вищу освіту або наукові ступені. Але на той момент для нас це не мало значення. Ми вже почали спільно створювати польську підпільну політехніку. Наші життєві плани змінювалися щодня, але ми були впевнені, що німці скоро програють, а знання, які ми здобули під час навчання, залишаться в наших головах.

У цей період на мене значний вплив справив професор Адольф Йошт, який очолював кафедру промислової ферментації та біотехнології на хімічному факультеті. Пам’ятаю, як під час лекції в 1942 році він сказав нам щось науково-революційного змісту: "Пані та панове, незадовго до війни було зроблене велике відкриття в галузі біотехнології. Данський вчений Ейвін Вінґе [Øjvind Winge (1886–1964) — мікробіолог, міколог, генетик, цитолог, «батько генетики дріжджів». — Н. К.] відкрив, що мікроорганізми, а саме дріжджі, мають статеві контакти. Тобто вони не розмножуються виключно безстатевим шляхом, як вважали вчені досі. Науковець використав нові знання, щоб поліпшити процес бродіння за допомогою генетичних схрещувань, які він розробив спеціально для дріжджів. Це зробить революцію в нашій галузі, яку я наважуся назвати генною інженерією". Ці слова, сказані моїм професором хімії, разом з його захопленням і вдячністю професорові Ейвіну Вінґе, стали поворотним моментом у моєму житті. Це був момент, коли я вирішив присвятити своє наукове життя цій таємничій "генній інженерії"».

Хроніки

ІХХТ

НТБ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Історія Університету

Представників та представниць молодіжної сфери запрошують на Український молодіжний форум 2024

Oleksandr Levchenko — Tue, 16 Jul 2024 13:45:00 +0000

Представників та представниць молодіжної сфери запрошують на Український молодіжний форум 2024

16 лип. 2024, 16:45

Oleksandr Levchenko вт, 07/16/2024 - 16:45

За матеріалами сайту Міністерства молоді та спорту України

Рада з молодіжних питань при Президентові України у тісній співпраці з Міністерством молоді та спорту України за підтримки міжнародних партнерів запрошує на масштабний захід для представників та представниць молодіжної сфери з усієї країни – «Український молодіжний форум: вільні мріяти!».

Під час форуму заплановано:

проаналізувати поточну ситуацію в молодіжній сфері;
продовжити роботу над формуванням Концепції Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2026–2030 роки;
ознайомитися з кращими практиками та поточними можливостями для посилення інституційної спроможності учасників і учасниць;
обговорити ключові завдання з представниками керівництва держави та міжнародних інституцій.

Захід відбудеться 10–12 серпня 2024 року, місце проведення – Київська область та м. Київ.

Реєстрація триватиме до 21 липня.

Докладніше – на сайті Міністерства молоді та спорту України.

Колегія студентів

Профком студентів і аспірантів

Відділ молодіжної політики та соціального розвитку

Студентський відділ

Розпочала роботу ХІХ Міжнародна школа україністики МІОКу «Крок до України» в режимі онлайн

Oleksandr Levchenko — Tue, 16 Jul 2024 08:51:14 +0000

Розпочала роботу ХІХ Міжнародна школа україністики МІОКу «Крок до України» в режимі онлайн

16 лип. 2024, 11:51

Oleksandr Levchenko вт, 07/16/2024 - 11:51

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» з великим задоволенням повідомляє, що 15 липня розпочала роботу ХІХ Міжнародна школа україністики МІОКу «Крок до України».

Цьогоріч студенти з 11 країн світу – Австралії, Австрії, Аргентини, Болгарії, Бразилії, Італії, Німеччини, Норвегії, Південної Кореї, Польщі та США – пізнаватимуть Україну. Разом творитимемо унікальну комунікаційну та освітню платформу для вивчення української мови і культури.

Попереду на студентів чекають два тижні занять, насичених і цікавих, під час яких вони зможуть не лише поглибити свої знання та вміння з української мови, але й взяти участь у захопливих розмовних практиках та інтерактивних дискусійних клубах.

Метою школи є не лише навчання, але й створення спільноти однодумців, середовища, у якому кожен може поділитися своїми ідеями, знайти нових друзів і стати частиною великої родини, об’єднаної любов’ю до України. Ми віримо, що ці два тижні будуть цікавими для всіх учасників і допоможуть їм зробити важливий крок до України. Бажаємо всім студентам успіхів, натхнення та яскравих вражень від навчання та знайомства з багатою, часто незнаною для них, культурою! Разом працюємо для майбутнього!

Ірина Ключковська, директорка МІОКу, засновниця школи україністики, зазначила: «Світ творять люди відважні та ризиковні. Ми започаткували цей проєкт у час, коли розуміння важливості буття української мови у світі в нашому суспільстві не було взагалі. Пройшли ми довгий і складний шлях. А вже сьогодні можемо ствердити: Школа – це ще один наш великий успіх, в основі якого – віра в Україну і її майбутнє. Школа «Крок до України» для мене також – велика гордість за людей, за моїх колег, з якими сьогодні працюю». Отож, крокуймо до України разом!

МІОК висловлює щиру подяку Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій за надання Стипендії імені Анни Кісіль. Ця стипендія відкрила нашим студентам унікальні можливості для занурення у вивчення української мови та культури, і ми щиро вдячні за цю підтримку!

Сайт Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою

МІОК

На кафедрі архітектури та реставрації Львівської політехніки реставрують скульптури з домініканського монастиря

Oleksandr Levchenko — Tue, 16 Jul 2024 05:59:00 +0000

На кафедрі архітектури та реставрації Львівської політехніки реставрують скульптури з домініканського монастиря

16 лип. 2024, 08:59

Oleksandr Levchenko вт, 07/16/2024 - 08:59

Максим Кушнір, Центр комунікацій Львівської політехніки

У квітні цього року кафедра архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка» взяла на себе проєкт із реставрації скульптур з колишнього домініканського монастиря містечка Підкамінь. Це унікальні вирізьблені з дерева й обшиті мідними листами фігури святих, виконані у стилі бароко. Спочатку їх вирізали зі склеєних дерев’яних брусків, а пізніше чашу з тонких мідних листів помістили на тонко різьблений дерев’яний корпус. Для кожної фігури листи міді розрізали на окремі частини відповідних розмірів і форм, потім прибивали до дерев’яного корпусу й водночас за допомогою окуття надавали бажаної скульптурної форми.

Скульптури доволі старі — наприклад, статуя святого Домініка була створена близько 250 років тому, а це, на хвилинку, ХVIII століття. Фігури святих стали однією з центральних окрас монастиря, який свого часу польський король Ян Собеський назвав «східною Ченстоховою». Усього у Львівській політехніці буде реставровано три з чотирьох статуй, які досі містились у верхній частині дзвіниці монастиря.

— Нагорі при вітрах, морозах, дощах, відповідно, дерево не витримало. Так, як потім з ними поводилися, після аварії, це не був найкращий спосіб зберігання. Вони не були законсервовані, — каже Микола Бевз, завідувач кафедри, і додає, що відновлення однієї такої скульптури буде коштувати немало — близько 50 тисяч євро.

Професор кафедри архітектури та реставрації Олег Рибчинський розповідає: спершу треба вжити консерваційних заходів, виконати стабілізацію деревини, побороти плісняву та жуків, вичистити і зміцнити деревину тощо. Також професор зазначив, що цей підхід буде експериментальним, а згодом таку методику застосують і до інших скульптур.

Від початку робіт минуло вже чимало часу, і певні результати є, хоча вони не такі значущі, як хотілося б. За словами Олега Рибчинського, триває ідентифікація фрагментів скульптур. Оскільки їх три, це перетворюється на такі собі пазли, але в кілька разів складніші, бо важко просто так узяти й визначити, якому святому який «шмат» належить. Але тут на допомогу приходять сучасні технології, зокрема 3D-моделювання, яке саме по собі є експериментальною практикою (поки що).

Також статуї піддають спеціальній довготривалій консервації — що три тижні їх поміщають у спеціальні ванни із солями, щоб деревина, яка є основою предметів реставрації, знову наситилась і з нею можна було більш-менш спокійно працювати. Водно-сольові процедури триватимуть ще близько двох місяців, після чого реставратори перейдуть до розчистки металу та його подальшого укріплення, а відтак — до обговорення питань кріплення рук і бляшок, якими колись була обкована голова.

Підсумовуючи, можна сказати, що позитивні зрушення є. Однак, звісно, є й кілька «але». Минуло порівняно небагато часу, щоб говорити про якісь кардинальні чи докорінні зрушення. Залишається відкритим питання фінансування всього цього процесу, бо зі слів професора дізнаємося, що грант, про який ішлося ще на початку висвітлення новини про відновлення статуй, так і не був наданий, що, звичайно, не вплинуло позитивно на реставрацію. Кафедрі архітектури та реставрації доводиться виходити з тих мінімалістичних позицій, на яких вона перебуває. І це дуже прикро.

Буквально недавно в нашому інфопросторі з’явилася новина, що росіяни дощенту зруйнували залишки древнього грецького поліса Херсонес Таврійський, який був визначною пам’яткою історії та культури, пов’язаною з темою грецької колонізації теренів Північного Причорномор’я. Також багато пам’яток постраждали під час бойових дій чи були нелегально вивезені тими ж окупантами як трофеї. На ці чинники ми, звичайно ж, не можемо вплинути одразу й рішуче. Але ми можемо вплинути на ті предмети історії та культури, що перебувають на підконтрольній нашій державі території. Інакше виходить, що ми починаємо цінувати свою культурну спадщину лише тоді, коли вона вже безповоротно втрачена. Важливо пам’ятати про це та старатися зберегти будь-які культурні здобутки людства хоча б для того, щоб їх могли побачити наживо, а не на вицвілих фотографіях, наші наступні покоління.

Фото – із сайту«Суспільне. Львів»

ІАРД

АТР

Пресцентр «Центр комунікацій»

Представників Інституту поліграфії та медійних технологій ознайомили з послідовністю етапів інтегрування у Львівську політехніку

Oleksandr Levchenko — Mon, 15 Jul 2024 13:59:53 +0000

Представників Інституту поліграфії та медійних технологій ознайомили з послідовністю етапів інтегрування у Львівську політехніку

15 лип. 2024, 16:59

Oleksandr Levchenko пн, 07/15/2024 - 16:59

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

З 1 вересня 2024 року у Львівській політехніці почне працювати новий Навчально-науковий інститут поліграфії та медійних технологій (ІПМТ), який утворили через приєднання до нашого університету Української академії друкарства.

Для швидшої і простішої адаптації та інтеграції нових працівників відбулася зустріч із ректором Львівської політехніки Юрієм Бобалом, проректоркою з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Лілією Жук, проректором з наукової роботи Іваном Демидовим, керівником відділу кадрового забезпечення Миколою Гнатчуком, завідувачкою відділу навчання та розвитку персоналу Надією Любомудровою, завідувачкою відділу маркетингу Іриною Романовською.

Лілія Жук розповіла завідувачам кафедр ІПМТ про порядок працевлаштування, особливості планування роботи науково-педагогічних працівників Львівської політехніки, оцінювання результативності їхньої роботи та системи заохочення.

Обговорюючи питання наукових доробків та публікацій науково-педагогічних працівників ІПМТ, проректор Іван Демидов розповів про особливості подання статей для опублікування в журналах, що входять у наукометричні бази даних, та їхню індексацію.

Ректор Юрій Бобало наголосив, що такі зустрічі відбуватимуться й надалі, щоб кожен новий працівник міг ознайомитись із середовищем Львівської політехніки й легко та комфортно увійти в команду.

Заплановано низку тренінгів, семінарів і вебінарів із науково-педагогічними працівниками щодо особливостей роботи в інформаційних системах, використання різноманітних інструментів та методик для прогнозування і розрахунку результативності НПП.

Ректор

Проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку

Проректор з наукової роботи

ІПМТ

Відділ кадрового забезпечення навчального процесу

НРП

ВМ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Політехніка екскурсійна

Христина Зуб — Mon, 15 Jul 2024 08:50:27 +0000

Політехніка екскурсійна

15 лип. 2024, 11:50

Христина Зуб пн, 07/15/2024 - 11:50

Центр промоції Львівської політехніки

Вітаємо у Львівській політехніці. Наш Університет ― справжня скарбниця культурної спадщини, що зберігає унікальні пам’ятки не лише науки і техніки, а й мистецтва.

Екскурсії проводять відповідно до попереднього запису – щонайменше за 24 години за номерами:

0965428088
0936187499
0687352527

Запис на екскурсію можна відмінити не пізніше ніж за 12 годин до її проведення.

Екскурсії відбуваються у вівторок, четвер, суботу. Початок: 11.00

Екскурсії проводять для групи відвідувачів не меншої аніж 5 осіб. Екскурсія для групи меншої аніж 5 осіб можливі, за умови сплати вартості екскурсії для групи 5 осіб.

Вартість екскурсії для однієї особи ― 60 грн, для учнів і студентів ― 30 грн.

Оплата здійснюється у безготівковій формі у крамничці в фойє Головного корпусу.

Запрошуємо у Головний корпус Університету, який відвідували нобелівські лауреати, всесвітньовідомі винахідники, науковці, політики, громадські діячі і тисячі студентів різних поколінь. Пориньте в атмосферу університету ХІХ ст. з унікальними інтер’єрами, шедеврами малярства та скульптури. Відкрийте для себе Машинну залу з механізмами та обладнанням різних епох. Прочиніть двері минулого в Музеї історії Політехніки. Завітайте до унікальної студентської бібліотеки ХІХ ст. Підніміться до однієї з найдавніших обсерваторій України й довідайтеся про таємниці та історії, що їх упродовж століть зберігають стіни Політехніки.

Перед екскурсією просимо ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку Національного університету «Львівська політехніка».

Інформацію можна переглянути також на сторінках: Центр промоції та Політехніка екскурсійна.

Наші об’єкти:

Актова зала

Актова зала Головного корпусу Львівської політехніки ― місце урочистих зборів та засідань Університету. Єдина в Україні актова зала університету збережена в автентичному вигляді ― такою ж, якою була понад століття тому. Вона вражає унікальним інтер’єром ХІХ ст.: багатством малярства і скульптури.

Окрасою зали є картини, створені за ескізами видатного художника Яна Матейка «Тріумф прогресу», які є дарунком імператора Франца Йосифа І.

За тривалу історію Актову залу відвідували науковці світової слави, політики та громадські діячі.

Зала досі зберігає чимало таємниць. Під час екскурсії дізнаєтеся, чому засідання Сенату університету відбувалися стоячи? Як вдалося зберегти унікальний живопис? В який спосіб опалювали і чим освітлювали залу? Чому не варто на довго затримуватися на катедрі зали?

Зала Юліана Захарієвича

Зала Юліана Захарієвича – ще одне унікальне приміщення головного корпусу Львівської політехніки. У ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. тут була студентська читальна зала бібліотеки Львівської політехніки. Головною окрасою зали є різьблені дубові шафи, виготовлені в 1880 р. у формах фламандського ренесансу в майстерні Францішка та Юзефа Вчеляків. Конструкція шаф ― унікальна. Аналоги збереглися лише у кількох італійських університетських бібліотеках.

Побувавши на наших екскурсіях, дізнаєтеся, хто зображений на маскаронах, якими оздоблені шафи? Що знайшли реставратори у секретних схованках шаф? Як працює прихований механізм шафи? Свідками яких подій була зала?

Галерея ректорів

Галерея ректорів розташована на другому поверсі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка». Урочисте відкриття галереї, в якій зібрані портрети очільників Львівської політехніки різних періодів, відбулося 30 листопада 2009 р.

Чим відомий перший українець, який очолював Львівську політехніку? Хто, із ректорів запроектував головний корпус Університету? Як звали ректора, який п’ять разів очолював, уряд однієї з європейських країн? Скільки ректорів загалом було у Львівській політехніці? Відповіді на усі ці запитання і багато іншої цікавої інформації – на екскурсії галереєю ректорів. Детальніше про локацію – на сторінці Галереї ректорів.

Музей історії Львівської політехніки

У музеї історії Львівської політехніки зібрані документи, світлини, прилади та інші експонати, які розповідають про заснування і розвиток Львівської політехніки ― найстарішого технічного університету України і одного із найстаріших у Європі.

Тут ви зможете дізнатися історію становлення Львівської політехніки, починаючи від заснування у 1816 році. Також почуєте про всесвітньо відомих вчених, які стали почесними докторами Львівської політехніки, довідаєтеся, чому саме тут пролунав перший телефонний дзвінок на Галичині і була проведена перша в Австро-Угорській імперії виставка будівельного промислу, хто із професорів був фундатором будівництва першого гуртожитку для студентів, а також скільки їх тут навчалося в різний час. Окрім цього, відкриєте для себе, що таке абсолюториум і як студент міг його отримати. Зануритеся в особливості освітнього процесу, будете знати зокрема про те, якими мовами викладали, які були напрямки освіти і як формувалися кафедри та факультети, в яких приміщеннях відбувалося навчання і як розвивався кампус. Також на огляд представлені історичні світлини корпусів, навчання і побуту студентів. Окрему увагу під час екскурсій приділять причетності Львівської політехніки до видобутку нафти чи електрифікації Галичини, розвитку авіації, космонавтики і комп’ютерних наук.

У музеї Ви довідаєтесь, який вклад випускники і професори Львівської політехніки зробили у розвиток науки, техніки і економіки на рівні країни і в світовому масштабі, побачите їхні дипломи, нагороди і наукові розробки.

Астрономічна обсерваторія

Астрономічна обсерваторія – унікальне приміщення головного корпусу Львівської політехніки, що поєднує картографічну, геологічну та астрономічну експозиції. На першому ярусі Ви познайомитеся з планами та картами Львова XVII-XX ст., що дозволить не тільки зафіксувати багатовіковий розвиток міста, але й передати історію розвитку картографії в Галичині. Геологічна частина колекції містить унікальні великі кубічні кристали піриту, сформовані кристали кварцу, гірського кришталю. Варто звернути увагу на взірці солей Передкарпаття, зібраних професором Ю. Медвецьким (ректором Політехнічної школи). Також тут можна побачити фауністичні рештки, зібрані в околицях Львова. На третьому ярусі представлено астрономічні прилади, які використовувалися з часу відкриття астрономічної обсерваторії (1877 р.). Ви дізнаєтеся про унікальну технологію побудови обсерваторії, зможете прийняти участь у імітації астрономічних спостережень з одночасним прийманням радіосигналів точного часу та у підготовці астрономічної башти до проведення спостережень. На даху обсерваторії на огляд представлені сучасні астрономо-геодезичні прилади, а також перед Вами відкриється чудова панорама міста Львова з оглядового майданчика.

Машинна зала

Лабораторія машин – це навчальний корпус Львівської політехніки (нині Х н. к.), спроєктований і побудований спеціально для дослідження роботи різноманітного обладнання. При будівництві корпусу застосували багато інноваційних інженерних рішень. У ньому розміщені навчальні приміщення, Машинна зала і котельня, яка опалює кампус Політехніки. Зможете оглянути унікальне обладнання, старіше за цей корпус.

Навчальний корпус № 19

Навчальний корпус № 19 – зведений у 1891-1895 роках у стилі неоренесансу з елементами класицизму, як Палац справедливості – Вищий суд Королівства Галичини і Володимирії. Монументальна будівля збудована за проектом архітектора Франциска Скаврона і оздоблена скульпторами Яном Завейським, Антонієм Попелем та Леонардом Марконі цікава не лише з огляду на високу мистецьку вартість, а й через багату і цікаву історію.

Завітайте на екскурсію корпусом № 19 і ви обов’язково довідаєтеся: хто із класиків української літератури був ув’язнений на території будівлі? Які видатні діячі українського визвольного руху потрапляли тут на лаву підсудних? Яку резонансну подію, пов’язану із будівлею, висвітлювала європейська преса міжвоєнного періоду? Яку таємницю зберігає скульптура північного вестибюлю будівлі?

Команда WomBase стала переможцем сьомого сезону програми CIG R&D LAB у Львівській політехніці

Oleksandr Levchenko — Mon, 15 Jul 2024 06:08:29 +0000

Команда WomBase стала переможцем сьомого сезону програми CIG R&D LAB у Львівській політехніці

15 лип. 2024, 09:08

Oleksandr Levchenko пн, 07/15/2024 - 09:08

Tech StartUp School Львівської політехніки

За підсумками сьомого сезону освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB у Національному університеті «Львівська політехніка» грант отримала команда проєкту Wombase, яка розробила сайт і мобільний застосунок для керування інвентарем у ремонтно-будівельних компаніях.

WomBase – це система для обліку інвентарю, яка допомагає робітникам ремонтно-будівельних компаній самостійно визначити, де перебуває потрібний інструмент, і зафіксувати його передавання в мобільному застосунку. Вона допоможе пришвидшити пошук інструментів, розв’язати конфлікти і дасть змогу компаніям зекономити від 10 до 40 тисяч доларів щорічно.

А ще WomBase – команда другокурсників програми «Інтернет речей» у Львівській політехніці, що займається розробкою цієї системи. Андрій Смик та Олексій Дацко є співзасновниками проєкту та працюють над ним з часу появи ідеї. Марко, Олександра та Оскар приєдналися згодом під конкретний запит. Команда здійснила понад 400 дзвінків до українських ремонтно-будівельних малих і середніх підприємств та 11 живих зустрічей із шістьма з них.

– Розкажіть про співпрацю з CIG R&D LAB.

– Окрім програми CIG R&D LAB, у цьому складі ми брали участь в Unicorn Startup Contest, акселераторі на базі Tech Startup School та IdeasLab-акселераторі від CfE. Ми отримали вдосталь менторської експертизи, щоб пропрацювати гіпотези щодо проблем, рішень, цільової аудиторії та ринку.

Ми дуже вдячні фонду CIG та ментору Вадиму Роговському, зустрічі з ним повністю змінили наш підхід до проєкту. Завдяки кільком місяцям постійної комунікації з ним ми отримали вдосталь комерційної експертизи, визначили, як саме нам залучати нових клієнтів та проводити з ними перемовини. Ми одразу ж застосовували ці знання під час дзвінків до компаній та інших акселераторах. Це допомогло нам залучити більше коштів на розвиток проєкту й підписати перший договір про тестування в українській компанії, яка займається ремонтом житла. Саме завдяки участі в цій програмі ми чітко знаємо, що нам робити завтра, що – через тиждень чи місяць, які ресурси та люди нам для цього потрібні.

– Які ваші плани на майбутнє?

– Ми сформували короткострокові цілі й упродовж наступних місяців зосередимось на пошуках нових клієнтів в Україні. Віримо, що зможемо сконтактувати із тисячею ремонтно-будівельних компаній в Україні за декілька місяців. Крім того, ми вже розпочали комунікувати з польськими компаніями, щоб реалізувати наступну версію, базуючись на фідбеку з України та Польщі. Наша головна мета – реєстрація та запуск у Польщі вже на старті 2025 року.

– Ваші поради командам.

– Ми вже активно розповідаємо про наш кейс участі в програмі від CiG на багатьох інших заходах. Знаємо, що якщо серйозно та відповідально поставитись передусім до менторських сесій з Вадимом Роговським, то можна отримати максимальну користь від цієї програми.

Сторінка Tech StartUp School у соцмережі Фейсбук

TSUS

ІКТА

КСА

Міжнародна науково-технічна конференція молодих професіоналів GeoTerrace-2024

Oleksandr Levchenko — Fri, 12 Jul 2024 13:43:57 +0000

Міжнародна науково-технічна конференція молодих професіоналів GeoTerrace-2024 Oleksandr Levchenko пт, 07/12/2024 - 16:43

Організаційний комітет запрошує взяти участь у роботі Міжнародної науково-технічної конференції молодих професіоналів GeoTerrace-2024, яка відбудеться 7–9 жовтня 2024 року в Інституті геодезії Національного університету «Львівська політехніка».

Метою конференції є обмін науковими ідеями та досвідом у галузях геодезії, геології, геодинаміки, моніторингу, фотограмметрії, картографії, ГІС, землеустрою, кадастру територій та оцінки нерухомості.

Для участі в конференції запрошують молодих науковців, інженерів, спеціалістів, експертів, бізнесменів та фахівців геодезичної галузі, яким на момент проведення конференції не виповнилось 35 років.

Тематика конференції

Інженерна зйомка та моніторинг деформацій
GNSS і супутникова геодезія
Процеси земної поверхні та геодинаміка
3D-моделювання і візуалізація для геології та гірничої справи
Інженерна геологія, розвідка нафти і корисних копалин
Дистанційне зондування та ГІС для моніторингу довкілля
Картографування земельного покриву за допомогою БПЛА
Фіксація, моніторинг та оцінка наслідків війни і післявоєнна відбудова

Крайній термін подання матеріалів – 25 серпня 2024 року.

Докладніше – на сайті конференції GeoTerrace

У Львівській політехніці відбудеться стартова зустріч Української мережі відтворюваності

Oleksandr Levchenko — Fri, 12 Jul 2024 09:55:25 +0000

У Львівській політехніці відбудеться стартова зустріч Української мережі відтворюваності

12 лип. 2024, 12:55

Oleksandr Levchenko пт, 07/12/2024 - 12:55

Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України

21–23 листопада 2024 року під час Українського форуму відкритої науки у Національному університеті «Львівська політехніка» в гібридному форматі (наживо та дистанційно) відбудеться стартова зустріч Української мережі відтворюваності.

Національні мережі відтворюваності – це загальнонаціональні консорціуми, які мають на меті покращити наукові практики через просування, підтримку та вивчення факторів, що сприяють високій якості досліджень, включаючи, але не обмежуючись відтворюваністю, повторюваністю та відкритою наукою. Діяльність таких мереж полягає зокрема в організації навчань та поширенні найкращих практик, підтримці досліджень відтворюваності в науці, а також адвокації відкритої та відтворюваної науки.

Мережа відтворюваності зазвичай слугує центром, що об’єднує вчених для обміну ідеями та передовим досвідом, сприяючи співпраці між дослідниками з різних наукових дисциплін. Такі мережі надають інфраструктуру, допомагають дослідникам та ініціативам у підтримці й посиленні зусиль один одного, а також сприяють створенню спільнот і колективному розв’язанню проблем.

Для України створення Мережі відтворюваності також є важливим євроінтеграційним кроком і можливістю приєднатися до динамічної глобальної спільноти подібних мереж.

В рамках Української мережі відтворюваності (UARN) заплановано створити мережу локальних осередків у різних куточках України. Тож науковців, викладачів та аспірантів закладів вищої освіти, науково-дослідних установ чи інших інституцій, які поділяють зацікавленість у відкритих та відтворюваних дослідженнях, запрошують відгукнутися на поточний відкритий конкурс на приєднання до UARN та започаткувати локальний осередок у своєму місті або академічній спільноті.

Докладніше – на сторінці Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України у соцмережі Фейсбук.

Подати заявку на участь в UARN можна на офіційній сторінці заходу.