Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

XV Міжнародна конференція «Інтегроване стратегічне управління, управління портфелями, програмами, проєктами»

Oleksandr Levchenko — Fri, 10 Jan 2025 14:32:20 +0000

XV Міжнародна конференція «Інтегроване стратегічне управління, управління портфелями, програмами, проєктами» Oleksandr Levchenko пт, 01/10/2025 - 16:32

11–12 лютого 2025 року в режимі онлайн відбудеться П’ятнадцята Міжнародна науково-практична конференція «Інтегроване стратегічне управління, управління портфелями, програмами, проєктами». Організаторами заходу є Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Українська асоціація управління проєктами, Національний університет «Львівська політехніка», Азербайджанський університет архітектури та будівництва та Азербайджанська асоціація управління проєктами.

Мета наукового зібрання – обговорення нових ідей у галузі стратегічного управління, управління портфелями, програмами, проєктами.

Тематика конференції

Секція 1. Інтеграція стратегічного управління, управління портфелями, програмами, проєктами: моделі, методи та технології
Секція 2. Управління ІТ-проєктами
Секція 3. Застосування ефективних технологій управління на практиці

Крайній термін подання заявок і тез доповідей – 19 січня 2025 року.

Докладніше – на сайті конференції

На завдання завжди йшов спокійним і впевненим: загинув випускник Львівської політехніки Анастас Пушкар

Oleksandr Levchenko — Fri, 10 Jan 2025 07:07:33 +0000

На завдання завжди йшов спокійним і впевненим: загинув випускник Львівської політехніки Анастас Пушкар

10 січ. 2025, 09:07

Oleksandr Levchenko пт, 01/10/2025 - 09:07

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Випускник Львівської політехніки Анастас Пушкар, родом із Бердянська, загинув у листопаді минулого року, захищаючи Харківщину. 45-річний воїн був старшим хіміком відділення радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Єдиний із підрозділу забезпечення завжди ходив на нуль без вагань, кажучи: «Зі мною Бог». Його земне життя обірвав мінометний обстріл під час стрілецького бою.

У Львівській політехніці Анастас Пушкар навчався в Інституті хімії та хімічних технологій за спеціальністю «хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів». 2001 року здобув кваліфікацію інженера хіміка-технолога. Працював на підприємствах Бердянська, а згодом і Запоріжжя.

Родичі, друзі й побратими наголошують, що Анастас дотримувався власної життєвої філософії, керувався моральними принципами чесності й порядності, був віруючим, активним у діяльності Церкви.

Анастас любив свою землю, тому без вагань і з оптимізмом ішов на всі найважчі завдання. Завжди згадував своїх найрідніших, зокрема донечку та сестру. На своїй сторінці в соцмережах поширював інформацію про збори коштів на придбання приладів для свого батальйону, заохочував усіх допомагати армії й тим наближувати перемогу.

Загинув Анастас Пушкар в околицях населеного пункту Глибоке на Харківщині, під час виконання бойового завдання на передовій…

Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.

ІХХТ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Відкрито конкурс проєктних пропозицій Visegrad+ від Міжнародного Вишеградського фонду

Oleksandr Levchenko — Thu, 09 Jan 2025 14:39:05 +0000

Відкрито конкурс проєктних пропозицій Visegrad+ від Міжнародного Вишеградського фонду

9 січ. 2025, 16:39

Oleksandr Levchenko чт, 01/09/2025 - 16:39

Проєктний офіс Львівської політехніки

Проєктний офіс Львівської політехніки інформує освітян та науковців Університету, що відкрився конкурс проєктних пропозицій Visegrad+ від Міжнародного Вишеградського фонду.

Проєкти мають розвивати змістовну співпрацю та забезпечувати активну участь принаймні 3 країн Вишеградської четвірки (Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія) та 1 організації з регіону Східного партнерства (України) або країн Західних Балкан. Проте, якщо до заявки залучено 2 країни з регіону Східного партнерства або Західних Балкан, то достатньо включити 2 країни з країн Вишеградської четвірки.

Заявки мають відповідати основним цілям конкурсу й бути спрямованими на такі сфери досліджень:

Культура та спільна ідентичність;
Освіта та розвиток потенціалу;
Інновації, дослідження та розробки, підприємництво;
Демократичні цінності та медіа;
Публічна політика та інституційне партнерство;
Регіональний розвиток, навколишнє середовище та туризм;
Соціальний розвиток.

Конкурс передбачає підготовку та подання повної аплікаційної форми на онлайн платформі My Visegrad. Україна може виступати як у ролі партнера, так і в ролі координатора такого проєкту. Максимальний термін реалізації програми та активностей – 18 місяців.

Крайній термін подання заявок – 1 лютого 2025 року.

Докладніше – на сторінці Проєктного офісу Львівської політехніки у соцмережі Фейсбук.

У корпусі, що тепер належить Львівській політехніці, заарештували Степана Бандеру

Oleksandr Levchenko — Thu, 09 Jan 2025 07:08:15 +0000

У корпусі, що тепер належить Львівській політехніці, заарештували Степана Бандеру

9 січ. 2025, 09:08

Oleksandr Levchenko чт, 01/09/2025 - 09:08

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Цими січневими днями вшановуємо 116-ту річницю з дня народження Провідника української нації. Символічно, що він народився 1 січня — як нагадування на початку року про ідеї, важливі кожному українцеві.

Степан Бандера впродовж 1929–1933 років навчався на агрономічному відділі Вищої політехнічної школи. У той період він, як і студенти всіх львівських вишів, мешкав у тодішньому Академічному домі на Супінського, 17. Там його заарештували.

Гуртожиток для академіків коштом відомих меценатів

Сьогодні це корпус Інституту поліграфії та медійних технологій на Коцюбинського, 21, із трьома меморіальними таблицями на фасаді і біля входу. Тут студенти двох кафедр — комп’ютеризованих комплексів поліграфічних та пакувальних виробництв, а також технологій та паковань — вивчають особливості технологічних процесів і їхню реалізацію на поліграфічному та пакувальному обладнанні.

Завідувач кафедри комп’ютеризованих комплексів поліграфічних та пакувальних виробництв Іван Регей показує кімнати на останньому, третьому поверсі корпусу:

— Ймовірно, в одній з них польська поліція заарештувала Степана Бандеру саме перед його дипломним іспитом. Про цю подію нам нагадує табличка на фасаді будівлі.

Слід наголосити, що в той час Академічний дім слугував гуртожитком для українських студентів, які навчались у вищих школах Львова. Ще в 1960 році на керамічних плитах вздовж фасаду будівлі був напис «Академічний дім», однак згодом його таки знищили.

Чому ж така назва дому — Академічний? Річ у тому, що в той час студентів вищих освітніх закладів називали академіками. Ідея спорудити Академічний дім для проживання студентів виникла в голови Наукового товариства імені Т. Шевченка Михайла Грушевського наприкінці 1903 чи на початку 1904 року. Саме тоді НТШ стало власником ділянки та партерного садибного будинку з господарською спорудою, що спочатку належали львівському міщанинові Павлові Руцькому, а згодом Янові Боднару. Власне Михайло Грушевський, розуміючи потребу прихистку для студентів, заснував Фонд Українського академічного дому й «через пресу звернувся до всіх, кому було небайдуже майбутнє українського народу, допомогти у цій благородній справі», — зазначає дослідник історії Львова Петро Радковець.

Особливості архітектурного рішення

За офіційними документами, рік побудови Академічного дому — 1910-й, однак є джерела, що вказують на 1906 рік. Спроєктували його відомі львівські архітектори — Филимон Левицький і Тадей Обмінський у Будівельно-архітектурному бюро І. Левинського.

Тоді партерну забудову демонтували, а на її місці за кошти меценатів із тодішньої Великої України та Галичини збудували Академічний дім — триповерхову будівлю у стилі української сецесії, зі стилізованими елементами народного дерев’яного будівництва в гуцульській манері. Найбільший внесок серед меценатів зробив Євген Чикаленко, про що сьогодні нагадує меморіальна табличка біля входу до корпусу. Серед жертводавців дому також були Василь Симиренко, Микола Аркас, Теофіль Дембицький і, звісно, сам Михайло Грушевський.

Первісне планувально-просторове рішення самої споруди було характерне для організування студентського житла та навчання на той час: високий поверх сутерин, у якому облаштували кухню з їдальнею, службові й господарські приміщення; підвал для господарських потреб. У партері були загальна кімната, читальня, бібліотека, шпиталик, канцелярія. На верхніх поверхах містилися житлові кімнати студентів, на мансардному — майстерні та стрих.

Автентичні сходи, вбетоновані в стіни, перила, плитка — усе це уявно переносить нас на початок ХХ століття. Чільний фасад споруди асиметричний: висока південна частина зі стрімким наметовим дахом із гуцульськими причілками та великим мансардним вікном. Дещо нижча північна частина накрита двосхилим дахом із меншим мансардним. На межі двох частин влаштовані сходи виходу на партер, сіни та сходова клітка, що сполучає усі рівні будівлі. Від півдня та заходу мансардний поверх освітлюють малі мансардні вікна.

Стрімкі дахи спочатку були з типової тогочасної покрівлі — ґонти. На сьогодні вони замінені на листи металопластикової дахівки. Звідси їх підтримують різьблені високі кронштейни, що формують фризовий пояс верху стін. Поля стіни між кронштейнами та низ вікон верхнього поверху декоровані керамічними плитками з народним гуцульським узором. Мансардні вікна декоровані дерев’яними різьбленими елементами. До бічного західного фасаду прилаштовані зовнішні евакуаційні металеві сходи. А поряд з головною вулицею, на території коло Академічного дому, облаштували відпочинкову зелену та спортивну зони.

Казарма, жіноча гімназія, інтернат, гуртожиток і навчальний корпус

Усе це про Академічний дім, який неодноразово змінював своїх власників та орендарів і частково — функційне призначення. Позаяк в Академічному домі до 1912 року також діяла управа Наукового товариства імені Т. Шевченка, то там тимчасовий прихисток знаходили відомі українські літератори, науковці, громадські та політичні діячі: Володимир Дорошенко, Вадим Щербаківський, Богдан-Ігор Антонич, Василь Пачовський, Ярослав Рудницький, Олекса Гасин, Микола Лемик, Роман Купчинський, Ярослав Стецько…

У вересні минулого року про одного з них — скульптора, поета, коменданта УСС, активного діяча армії УНР Михайла Гаврилка — засвідчила меморіальна дошка з горельєфом, та промовистим написом: «У цьому будинку закликав до боротьби за Самостійну Україну…», яку встановили на фасаді корпусу.

Під час Першої світової війни в Академічному домі облаштували казарму й розмістили сотню січових стрільців. Коли ж після них до будівлі зайшли російські військові, то внаслідок їхнього нишпорення зникли рукописи українських письменників, архів Ю. Федьковича і депозит Лесі Українки. Після закінчення війни й українсько-польських боїв за Львів в Академічному домі облаштували жіночу гімназію сестер василіянок, яку очолював В. Щурат. Тут неодноразово відбувались українські імпрези, виставки, що не тішило шовіністично налаштовані антиукраїнські кола, провокуючи погроми й напади на Український дім. Один із них скоїли польські студенти напередодні відкриття виставки робіт малярської школи О. Новаківського, приуроченої до 10-ї річниці Листопадового чину, що мала відбутися 1 листопада 1928 року. А через два роки під час погромів знищили багато творів відомих митців.

Коли 1939 року, напередодні приходу радянської влади до Львова, польський режим закрив Академічний дім, то завдяки старанням митрополита Андрея Шептицького тут якийсь час функціонував Український християнський інтернат. Однак невдовзі вже нова влада передала будівлю Академії наук УРСР.

У 1950-ті роки в колишньому Академічному домі облаштували гуртожиток № 1 Львівського поліграфічного інституту, а з часом відкрили корпус № 2 цього вишу, що на той час уже став Українською академією друкарства.

— За кілька десятків років він наповнився лабораторіями з потужним поліграфічним устаткуванням як вітчизняного, так і закордонного виробництва, зокрема від меценатів, — наголошує професор кафедри комп’ютеризованих комплексів поліграфічних та пакувальних виробництв Олег Книш, який разом з інженером Ярославою Яриш провадить ними екскурсію.

Ідеться про лабораторії друкарського устаткування, брошурувально-палітурного устаткування, альтернативних приводів штанцювальних пресів, технології паковань. У них міститься відповідне устаткування для навчання та наукових потреб.

ІПМТ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Конкурсний відбір наукових робіт на присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим

Oleksandr Levchenko — Wed, 08 Jan 2025 14:41:05 +0000

Конкурсний відбір наукових робіт на присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим

8 січ. 2025, 16:41

Oleksandr Levchenko ср, 01/08/2025 - 16:41

Національний фонд досліджень України

Наукова рада Національного фонду досліджень України ухвалила рішення про конкурсний відбір наукових робіт на присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим.

Метою конкурсу є відбір найкращих, найбільш актуальних та значущих наукових робіт для присудження молодим ученим – громадянам України – Премії Верховної Ради України за отримані вагомі наукові здобутки під час проведення фундаментальних та/або прикладних наукових досліджень.

Результати фундаментальних і прикладних наукових досліджень, які можна висувати на присудження Премії:

відкриті раніше невідомі закономірності, отримані принципово нові наукові результати, розроблені нові наукові теорії та концепції, що одержали практичне підтвердження і визнання в Україні та/або за кордоном, отримані видатні досягнення в галузях точних, природничих, технічних, суспільних чи гуманітарних наук, які розв’язують конкретні завдання держави, відповідають інтересам та очікуванням громадян, територіальних громад, українського суспільства, а також сприяють подальшому розвитку науки, суспільному прогресу та утверджують високий авторитет науковців в Україні та світі;
розроблені нові засоби, пристрої, речовини, створені нові штами мікроорганізмів, сорти рослин, породи тварин, здійснені докорінні їх удосконалення або використання за новим призначенням, що підтверджується відповідними патентами, та впровадження яких у практику істотно впливає на розв’язання гуманітарних або соціально-економічних проблем (підтверджується актами впровадження), питань національної безпеки і оборони;
створені нові об’єкти техніки (засоби, пристрої), технологічні процеси, що за більшістю технічних параметрів відповідають світовому рівню або перевищують його (підтверджується патентами про винахід) та впровадження яких у практику істотно впливає на розв’язання гуманітарних або соціально-економічних проблем (підтверджується актами впровадження), питань національної безпеки і оборони;
створені нові ефективні засоби навчання і підготовки спеціалістів, інформаційні технології.

Термін подання заявок – з 15 січня по 1 березня 2025 року.

Умови конкурсу

Сайт Національного фонду досліджень України

Студент Львівської політехніки Ярослав Процик взяв участь у проєкті Norman Foster Foundation KHARKIV FREEDOM SQUARE REVIVAL

Oleksandr Levchenko — Wed, 08 Jan 2025 07:18:05 +0000

Студент Львівської політехніки Ярослав Процик взяв участь у проєкті Norman Foster Foundation KHARKIV FREEDOM SQUARE REVIVAL

8 січ. 2025, 09:18

Oleksandr Levchenko ср, 01/08/2025 - 09:18

Дарина Хома, Центр комунікації Львівської політехніки

Знайомство з Norman Foster Foundation

Norman Foster Foundation (Фонд Нормана Фостера) — це широко розвинена організація архітектурного спрямування або радше дизайну, архітектури, інженерії, урбаністики, що нероздільно поєднана з мистецтвом. Її започаткував відомий британський архітектор, імʼя якого відображене в назві фонду, — Норман Фостер. Його метою було розвивати освіту та дослідження в галузях, що повʼязані з архітектурою та урбаністикою. Організація не має на меті розвивати ці напрями у форматі «кабінету» чи закритої коаліції, а прагне ширити свої можливості та послуги для загалу, щоб спільно розвиватися. Це вкрай демократичний підхід, творці якого дають можливість доторкнутися до їхньої професійної підтримки. Для цього фонду важливо своїми креативними мистецькими проєктами надихнути потенційних сподвижників їхньої справи та започаткувати ймовірну співпрацю, адже з ними є куди рости, як і навпаки. Фонд працює з різними організаціями та професіоналами з усього світу для того, щоб стимулювати креативні підходи до творіння нових проєктів разом.

Членство в ініціативі Norman Foster Foundation KHARKIV FREEDOM SQUARE REVIVAL

Власне, організація розвиває кілька основних напрямів діяльності, зокрема досліджує питання глобальних проблем, як-от зміна клімату, сталий розвиток і різноманітні урбаністичні виклики. Цю частину їхньої діяльності ми зачепили неспроста. Доклався до участі у проекті з Norman Foster Foundation львівʼянин Ярослав Процик, який одночасно навчається у Львівській політехніці. Їхня кооперація з Norman Foster Foundation зосереджується на справді благій місії — відбудові площі Свободи у Харкові та пошкоджених об’єктів на цій території.

Про спільний проєкт

Варто зазначити про потребу розвитку проєкту у відродженні площі Свободи — однієї з найбільших у світі — та суміжної будівлі Держбуду в Харкові. Про цю ініціативу вперше заговорив мер міста Харкова, попрохавши Ярослава Процика пройнятися цією справою, щоб зробити площу Свободи знову розкішною.

Спершу був організований конкурс для українських і міжнародних архітекторів, результати якого оцінило журі з десяти місцевих та світових експертів на чолі з мером й самим Ярославом. Саме так і почалися певні зрушення в цьому напрямі. Далі тривали активні дискусії щодо визначення дій. Після завершення першого етапу конкурсу від імені міста Харкова, мера та колег висловлено подяку за працю всім учасникам і оголошено, що результати конкурсу допоможуть формувати майбутнє історичного «ядра».

Візія нового Харкова

Цей конкурс за участю експертів-архітекторів є частиною ширшої концепції генерального плану Харкова, ініційованої Харківською міською радою у співпраці з Європейською економічною комісією ООН, Фондом Нормана Фостера, компанією Arup, а також із місцевими архітекторами й експертами. Концепція генерального плану спрямована на відродження Харкова шляхом створення живого, інклюзивного та перспективного міського середовища, водночас шануючи історичну ідентичність міста.

Ширше бачення харківської площі Свободи

Кожен проєкт містить справді корисні й унікальні ідеї, які слугуватимуть основою для виконання плану, так би мовити, амбітного початку, який обʼєднає сприятливі ідеї для Харкова. Заявки та пропозиції, які вже були подані, дуже ціннісні та чимало допомагають у формуванні фінального плану, адже проєкт складний. Але, як уже зазначено вище, ці ідеї дуже значущі й неодмінно будуть враховані. Норман Фостер пояснював на прикладі Рейхстагу в Берліні, виконання якого потребувало чималих зусиль і багатьох конкурсів, що проєкти можуть пройти кілька «турнірів», перш ніж відбудеться перехід до успішного виконання завдання.

«По-справжньому успішним цей проєкт буде тоді, коли зможемо в ньому сформулювати історію Харкова і водночас зробимо його сучасно облаштованим», — коментує Ярослав. Журі високо оцінило роботи всіх учасників і підтвердило прагнення створити простір, який відображатиме стійкість Харкова, демократичні цінності й прагнення до оновлення та процвітання. Цей конкурс не є кінцевим пунктом, а основою для подальшої трансформаційної подорожі.

«Цей проєкт дав змогу створити щось, що буде важливою частиною історії нашої держави»

— Власне, як зараз просувається проєкт з відновлення харківського майдану Свободи та Держбуду? На якому він етапі?

— Наразі наша команда активно працює над тим, щоб наш проєкт побачило якомога більше людей. На мою думку, нам вдасться реалізувати наш план, адже ми врахували практично всі фактори, які можуть вплинути на його вдале втілення.

— Чи берете ви безпосередню участь у самому проєкті?

— Так, я офіційно записаний як учасник проєкту на сайті BUILDNER та Architects Network.

— Ви хотіли створити щось, що стане символом стійкості й відновлення міста. Що саме у вас було на меті?

— На меті в нас було переосмислити функціональність і привабливість однієї з найбільших площ Європи та підкреслити нелегку історію України і площі Свободи зокрема. Для цього ми зберегли ключові елементи історії цього місця: наприклад, локацію, де колись стояла статуя Леніна, ми перетворили на символ ілюзії радянської системи, своєрідний образ забуття радянської ідеї та, зокрема, її відторгнення.

— Як вплинула участь іноземних архітекторів на ваше бачення цього проєкту? Мені відомо, що це експерти зі США, Індії, Німеччини.

— Нам було важливо провести аналіз великої частини проєктів, які фігурували в цьому конкурсі, адже нам важливо бачити альтернативні варіанти відбудови цього місця з допомогою наших колег.

Ми побачили кілька цікавих варіантів від інших архітекторів, та, на жаль, більшість із них не були глибоко ознайомлені з історією та підземною інфраструктурою цього місця, тому бували абсолютно абсурдні ідеї, які надзвичайно важко або й неможливо реалізувати.

— Що для вас означає участь у цьому конкурсі в час, коли Україна виборює своє право на свободу?

— Мені цей проєкт дав змогу створити щось, що буде важливою частиною історії нашої держави, особливо в такий нелегкий для України час. А це означає, що я зробив свій внесок у майбутнє України та наших людей, що для мене надзвичайно важливо.

ІАРД

Пресцентр «Центр комунікацій»

Science City: МОН запрошує до обговорення проєкту Закону України щодо активізації інноваційної діяльності наукових установ

Oleksandr Levchenko — Tue, 07 Jan 2025 14:42:05 +0000

Science City: МОН запрошує до обговорення проєкту Закону України щодо активізації інноваційної діяльності наукових установ

7 січ. 2025, 16:42

Oleksandr Levchenko вт, 01/07/2025 - 16:42

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт з удосконалення системи активізації інноваційної діяльності наукових парків, університетів та науково-дослідних інституцій (НДІ) Science City.

Проєкт передбачає створення умов для розвитку науково-дослідницької інфраструктури, спрощення адміністрування проєктів і стимулювання інвестиційної діяльності, зокрема через можливість отримання резидентства Дія.City, запровадження податкових і митних пільг, для підвищення конкурентоспроможності українських наукових парків, університетів та НДІ.

Що зміниться?

Більше партнерів: наукові парки зможуть співпрацювати з будь-якими організаціями, відкриваючи нові можливості для спільних проєктів.
Податкові й митні пільги: це дасть змогу підвищити конкурентоспроможність університетів, наукових установ та парків на ринку.
Спрощення оренди й закупівель: наукові парки зможуть проводити закупівлі за приватні кошти та орендувати державне майно без аукціонів.
Резидентство Дія.City: наукові парки отримають зниження порогу середньомісячної зарплати від 600 євро до 800 євро, без обмежень на участь держави у їхньому статутному капіталі.
Цифровізація процесів: реєстрація, звітування, затвердження планів розвитку і всі адміністративні процедури – через електронну систему URIS.
Оцінювання роботи: результати діяльності наукових парків враховуватимуть під час атестації університетів, наукових установ і розподілу державного фінансування.
Сучасна інфраструктура: пільгове розмитнення наукового обладнання, спільні лабораторії, центри колективного користування, тимчасове безоплатне користування обладнанням.
Простіша реєстрація проєктів: замість платної процедури на 45 днів – безоплатна реєстрація за 15 днів із відсутністю обмежень щодо строків реалізації проєктів.
Механізми захисту: додаткові умови для запобігання зловживань статусом наукових парків.
Прозорість: у відкритому реєстрі буде доступною інформація про всі наукові парки, їхні програми розвитку та результати роботи.

Такі зміни створять умови для розвитку науки й залучення інвестицій у наукомісткі інновації. Проєкт надасть науковцям можливості вивести результати своїх інноваційних розробок на ринок і сфокусуватися на дослідженнях, передавши адміністративні питання науковому парку.

Зауваження і пропозиції до зазначеного проєкту прийматимуть до 25 січня 2025 року на електронні скриньки mariia.krasnoshchok@mon.gov.ua, innovations@mon.gov.ua. Контактна особа для надання консультацій – Марія Краснощок, тел. +38 (068) 883-73-79.

Інфографіка – на сторінці Міністерства освіти і науки України у соцмережі Фейсбук.

Сайт Міністерства освіти і науки України

Підбито остаточні підсумки вступної кампанії 2024: Львівська політехніка – найпопулярніший ЗВО за кількістю поданих заяв

Oleksandr Levchenko — Tue, 07 Jan 2025 08:22:30 +0000

Підбито остаточні підсумки вступної кампанії 2024: Львівська політехніка – найпопулярніший ЗВО за кількістю поданих заяв

7 січ. 2025, 10:22

Oleksandr Levchenko вт, 01/07/2025 - 10:22

За матеріалами сайту «Українська правда. Життя»

Міністерство освіти і науки України спільно з Державним підприємством «Інфоресурс» поділилися результатами вступної кампанії 2024 року. У відомствах опублікували рейтинги з 10 популярних університетів і спеціальностей (для вступу на бюджет або за гранти зокрема), а також розповіли, де був найвищий прохідний бал.

Загалом у 2024 році було подано понад 753 тисячі заяв вступників. З них понад 675 тисяч – на основі повної загальної середньої освіти, а понад 78 тисяч – на основі НРК 5 (тобто від людей з рівнем фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, молодшого спеціаліста).

Заяви подали понад 217 тисяч вступників, а понад 187 тисяч – були зараховані.

Найпопулярнішими спеціальностями за кількістю поданих заяв стали:

053 «Психологія» (54 394 заяв);
073 «Менеджмент» (54 094);
035 «Філологія» (45 682);
081 «Право» (44 286);
122 «Комп’ютерні науки» (36 409)).

Найпопулярнішими закладами вищої освіти за кількістю поданих заяв виявилися:

Національний університет «Львівська політехніка» (33 788 заяв);
Львівський національний університет імені Івана Франка (32 772):
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (31 454);
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (27 218);
Державний торговельно-економічний університет (20 993).

Докладніше – на сайті «Українська правда. Життя».

Інфографіка – на сторінці Міністерства освіти і науки України у соцмережі Фейсбук.

Крім того, вступники до магістратури також подали найбільше заяв до Національного університету «Львівська політехніка» – 13 132.

Важка втрата для нашої спільноти: на війні загинув випускник Львівської політехніки Олег Гриців

Oleksandr Levchenko — Tue, 07 Jan 2025 07:11:11 +0000

Важка втрата для нашої спільноти: на війні загинув випускник Львівської політехніки Олег Гриців

7 січ. 2025, 09:11

Oleksandr Levchenko вт, 01/07/2025 - 09:11

Дарина Хома, Центр комунікації Львівської політехніки

Олег Гриців народився в селищі Черняхів, що розташоване в Житомирському Поліссі, однак проживав у Львові. У його біографії є три вищі освіти: він навчався в Національному університеті «Львівська політехніка» та у Львівському національному університеті природокористування, закінчив військову кафедру при Політехніці, а згодом пройшов навчання в Національній академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

За своє життя досяг значних успіхів у професійній діяльності: працював у Державній аудиторській службі, у Львівській політехніці, а також обіймав посаду головного інженера в ТзОВ «ГалІо».

Коли рф розпочала повномасштабне вторгнення на українські землі, Олег Гриців став на захист країни в лавах 7-го прикордонного Карпатського загону ДПСУ. Проходив службу на Львівщині, Київщині, Харківщині й Донеччині.

Загинув військовослужбовець 13 грудня 2024 року…

Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.

Пресцентр «Центр комунікацій»

Оголошено конкурс на здобуття Премії Національної академії наук України «За популяризацію науки» за 2024 рік

Oleksandr Levchenko — Mon, 06 Jan 2025 14:12:06 +0000

Оголошено конкурс на здобуття Премії Національної академії наук України «За популяризацію науки» за 2024 рік

6 січ. 2025, 16:12

Oleksandr Levchenko пн, 01/06/2025 - 16:12

Національна академія наук України

Комітет з присудження Премії Національної академії наук України «За популяризацію науки» здійснює приймання подань для участі у конкурсі на здобуття Премії НАН України «За популяризацію науки» за 2024 рік.

Премію присуджують щороку медіа та їхнім окремим представникам, науковцям і організаторам самостійних проєктів за найкращий матеріал про здобутки вчених, діяльність наукових установ та НАН України загалом, а також за сприяння популяризації науки й піднесення престижу професії науковця в Україні.

Премія вручається за однією з номінацій:

найкраща науково-популярна публікація (серія публікацій) про наукові розробки та досягнення, проблеми розвитку науки та (або) публікація періодичного друкованого/електронного медіа про науку (журнали, газети, інтернет-сайти, зареєстровані як медіа, наукові рубрики у медіа).
найкраща програма про науку (радіо- та (або) телевізійні проєкти, які виходили на радіо-, телеканалах та (або) інтернет-мовленні), науково-популярний фільм.
найкращий науково-просвітницький проєкт року (музейні, виставкові, фестивальні проєкти, лекторії, наукові кафе, спеціальні (тематичні) онлайн-проєкти, проєкти в соціальних мережах, подкасти, проєкти блогерів, проєкти інших форматів, що залучають широку громадськість (дорослих, дітей і школярів, студентів) до досягнень науки через публічні заходи).

Лауреатам Премії буде вручено диплом та грошову винагороду на щорічній сесії Загальних зборів Національної академії наук України.

Порядок висунення кандидатів та оформлення документів

Крайній термін подання заявок – 28 лютого 2025 року.

Сайт Національної академії наук України