Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Data Protection Day 2025 у рамках проєкту «Захист персональних даних в ЄС» (DataProEU)

Oleksandr Levchenko — Wed, 22 Jan 2025 14:46:17 +0000

Data Protection Day 2025 у рамках проєкту «Захист персональних даних в ЄС» (DataProEU) Oleksandr Levchenko ср, 01/22/2025 - 16:46

28 січня відзначають Всесвітній день захисту персональних даних. З цієї нагоди 28 січня 2025 року Національний університет «Львівська політехніка» за підтримки Європейського Союзу в межах міжнародного проєкту «Захист персональних даних в ЄС» (DataProEU) напряму Жан Моне кафедра організовує конференцію для CEO, CIO, CCO, DPO, офіцерів безпеки, ризик-менеджерів, HR-менеджерів, бізнес-аналітиків та юристів, працівників IT, страхових і телекомунікаційних компаній, студентів та аспірантів.

Основною метою заходу є обговорення ситуації з імплементацією GDPR в Україні, зокрема визначення проблем та обмін наявним досвідом, обговорення прикладів успішної імплементації GDPR у бізнес-процеси і визначення подальших перспектив захисту персональних даних в Україні.

Цілі заходу

Популяризація в Україні європейських принципів роботи з персональними даними громадян.
Організація обміну практичним досвідом впровадження GDPR між компаніями різних країн і різних галузей економіки.
Визначення особливостей дотримання вимог GDPR ІТ-компаніями під час розроблення Big Data рішень та задач інтелектуального аналізу даних користувачів.
Особливості дотримання вимог GDPR ІТ-компаніями під час віддаленої роботи співробітників.
Особливості захисту персональних даних дітей в мережі інтернет.
Консультаційна допомога компаніям, що працюють із клієнтами – громадянами ЄС, щодо захисту бізнесу від штрафів і репутаційних ризиків.

З огляду на вимоги безпеки конференція відбуватиметься в онлайн-режимі з використанням платформи Microsoft Teams.

Участь у конференції є безкоштовною, але необхідна попередня реєстрація.

Інформаційне повідомлення та програма заходу – у доданих файлах.

Інформаційне повідомлення заходу355.75 КБ

Програма Data Protection Day 2025202.98 КБ

Пандемія зміцнила суспільний імунітет: в Університеті завершено роботу над проєктом з оцінки впливу COVID-19 на кадровий потенціал України

Oleksandr Levchenko — Wed, 22 Jan 2025 07:07:57 +0000

Пандемія зміцнила суспільний імунітет: в Університеті завершено роботу над проєктом з оцінки впливу COVID-19 на кадровий потенціал України

22 січ. 2025, 09:07

Oleksandr Levchenko ср, 01/22/2025 - 09:07

Ігор Голод, Центр комунікацій Львівської політехніки

70 карт для розвитку

Викладачі кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку Національного університету «Львівська політехніка» успішно завершили роботу над проєктом «Оцінка наслідків впливу пандемії COVID-19 на кадровий потенціал України». Проєкт фінансував Національний фонд досліджень України, а його реалізацією керував завкафедри АФМ, очільник Tech StartUp School і Наукового парку SID City «Львівської політехніки» професор Назар Подольчак.

У межах проєкту розроблено вебверсію 70 карт для розвитку емоційного інтелекту — здатності усвідомлювати свої емоції й емоції інших і допомагати впоратися з ними, розуміти стан інших людей, помічати їхні потреби та підтримувати їх — у контексті впливу пандемії COVID-19 на кадровий потенціал, а також рекомендації щодо оцінювання та розвитку soft skills («м’яких» навичок), які сприяють ефективному налагодженню комунікації з колегами та партнерами й підвищенню результативності виконання поставлених завдань.

На запропонованих викладачами картах зображені обличчя з базовими та вторинними емоціями, а також пейзажі й абстракції, за допомогою яких можна визначити емоційний стан. Ці карти вже активно використовують як інструмент під час тренінгів з розвитку емоційного інтелекту та soft skills. Карти й методичні рекомендації до них допомагають глибше зрозуміти свої почуття та почуття людей довкола, розвинути самопізнання. Вони тематично спрямовані на використання саме під час кризових ситуацій, оскільки враховують особливості діяльності мозку людини та зниження рівня загального психічного здоров’я у стресових ситуаціях.

Викладачі також розробили універсальний тест на основі міксу тестів MSCEIT v. 2.0 і Хола з урахуванням українського менталітету та власних напрацювань. Цей тест дає змогу з’ясувати рівень емоційного інтелекту та стресостійкості. Крім того, надано рекомендації, як працювати над розвитком емоційного інтелекту та стресостійкості, зокрема: брати участь у психологічних тренінгах для розвитку самосвідомості й самоконтролю, а також емоційного інтелекту; використовувати методи релаксації для зниження рівня тривожності; формувати гнучкий підхід до вирішення проблем.

Запропонували інструмент

Керівник проєкту професор Назар Подольчак пояснив:

— COVID-19 відчутно вплинув на результати роботи українців. Зокрема, багато з них стали працювати віддалено, тому змушені були організувати собі нові місця праці. Зрозуміло, що це позначилося на результатах їхньої роботи. Метою нашого дослідження було з’ясувати, наскільки вплинула пандемія на результативність роботи держслужбовців, посадовців органів місцевого самоврядування, менеджерів тощо, а відтак посприяти її підвищенню.

Ми розробили карти для оцінювання рівня емоційного інтелекту та запропонували рекомендації щодо розвитку soft skills, щоб допомогти впоратися з кризовою ситуацією. Адже під час пандемії для багатьох відбулася певна зміна в повсякденній роботі, на яку слід було відповідно реагувати, щоб і далі забезпечувати потрібні результати праці. Тому ми провели опитування тих, у кого змінились умови праці, застосовуючи також відомі тести, щоб визначити рівень емоційного інтелекту та стресостійкості.

Якщо людина, спілкуючись під час виконання завдань з іншими, передає їм свої негативні емоції, знижується не тільки її особиста продуктивність, а й усіх довкола неї, що призводить до зниження загальних результатів роботи колективу. Стосується це і держслужбовців, і менеджерів, і керівників бізнесу. Ми запропонували їм інструмент, який підвищує емоційний інтелект і soft skills. Це один із визначальних аспектів у роботі будь-якої організації чи окремих працівників, що допомагає досягати позитивних результатів. Адже якщо людина має досить високий рівень емоційного інтелекту та стресостійкості, то вона здатна збалансувати свою повсякденну роботу й особисте життя. Тобто знайти час та місце і для роботи, і для особистого життя.

Довгострокова інерція

— Чи спостерігаєте інерцію наслідків впливу пандемії після того, як вона минула?

— Звісно. Життя українців змінилося через пандемію — вони змушені були адаптуватися до нових умов і способу життя. Зокрема, почали використовувати онлайн, віддалену роботу, що стало звичним явищем. До пандемії робота й зустрічі в онлайн не були типовими. А після неї кількість онлайн-зустрічей залишається значною. Тобто маємо довгострокову інерцію. Крім того, люди, які перенесли COVID-19, набули тривалої стресостійкості, яку використовують у повсякденному житті. Інерція триває й у прийнятті рішень. Службовці та менеджери — це люди, які повинні ухвалювати рішення, причому швидко. COVID-19 сприяв підвищенню рівня стресостійкості, який залишився високим і після пандемії.

— Чи призвели «соціальна дистанція» та ізоляція під час пандемії до певної відчуженості українців одне від одного?

— Поведінка українців змінилася, проте відчуженішими вони аж ніяк не стали, навпаки — розкрили найкращі риси взаємодопомоги, продемонстрували бажання поліпшити свої навички для підвищення результативності виконання завдань. Але до пандемії люди потребували безпосереднього спілкування, а під час карантину, навіть в особистому житті, стали домінувати електронні засоби зв’язку. Ми відстежили, що вони перетворилися на важливий інструмент взаємодії. Тобто пандемія зумовила інтенсивніше та продуктивніше використання електронних засобів зв’язку. Відтоді українці частіше ними користуються.

Немає іншого виходу

— Що ще допомогло зменшити вплив пандемії?

— Колись вважали, що під час ядерної війни виживуть хіба що таргани, бо краще адаптуються. Але під час пандемії виявилося, що до змін зовнішнього середовища краще пристосовуються люди. Зокрема, вони дуже швидко адаптувалися до пандемії COVID-19 у комунікації, взаємодії між собою й виконанні своїх обов’язків. Тобто люди дуже гнучкі. Вони оперативно розвинули різні сервіси, як-от доставляння їжі, інших товарів.

— Чи стала пандемія поштовхом до усвідомлення українцями важливості відповідальності, самодисципліни та самоконтролю?

— Ми виявили, що самоконтроль і стресостійкість зросли. Адже коли людина мусить адаптуватися до зовнішнього середовища, то в неї немає іншого виходу, ніж контролювати свої емоції. І хоча спочатку виклики спричиняють чималий дискомфорт, у кінцевому підсумку людина виходить із кризової ситуації сильнішою.

— Чи стала пандемія своєрідним «щепленням», що зміцнило соціальний імунітет? Чи відчувається він під час повномасштабної війни?

— Звісно. Під час пандемії ми набули вищого рівня стресостійкості й адаптації до змін зовнішнього середовища. Відтак певним чином були готові й до війни. Після того як міжособистісна комунікація знову стала проблемнішою у зв’язку з війною, українці взялися далі розвивати технології ефективної взаємодії між собою.

Найвищий рівень

— Наскільки результативно допомагають карти, які розробили викладачі АФМ, у розвитку емоційного інтелекту й soft skills?

— Карти покликані ідентифікувати рівень емоційного інтелекту співрозмовника. Якщо людина «вловить» його емоцію, то здатна відповідно адаптуватися й налаштуватись. І це фактично найвищий рівень емоційного інтелекту — «зрозуміти» емоцію іншої людини й використати на користь справи. Якщо ж співрозмовник засмучений, то навантажувати його недоцільно, до добра це не доведе.

Ми напрацювали чіткі рекомендації менеджерам щодо того, як їм працювати в умовах пандемії. Наприклад, якщо колега приходить на роботу засмучений, то HR-менеджеру (фахівцеві з роботи з персоналом. — І.Г.) потрібно підійти до нього й розпитати, що сталося. Коли він виявляє, що негативна емоція колеги є стабільною й сильною, то краще знизити рівень його навантаженості, допомогти впоратися, стабілізувати емоційний стан. Інакше він і сам погано працюватиме, і впливатиме на зниження продуктивності інших. У такому разі буде дуже мало шансів результативно виконувати завдання.

Інакше буде мало шансів

— Які ще навички рекомендовано розвивати?

— Насамперед креативність, критичне мислення, стресостійкість, тайм-менеджмент. Тобто всі ті навички, що потрібні сучасному менеджеру для продуктивної роботи.

— Чи можуть методи подолання впливу кризової ситуації допомагати під час повномасштабної війни?

— Безперечно.

— Що робити людині, якщо результат універсального тесту, який запропонували викладачі АФМ, показав не такий рівень емоційного інтелекту та стресостійкості, як хотілося б?

— Такій людині потрібно працювати над досягненням бажаного рівня. Інакше в неї буде дуже мало шансів піднятися службовою драбиною й бути успішною. Для цього ми розробили рекомендації, які доступні онлайн, а також тренінги для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

У нашому дослідженні як основну інформаційну базу використано результати опитування. Ми придбали відповідну професійну програму, яка давала змогу на основі обробки статистичної інформації побудувати моделі, щоб взаємодіяти й наочно показувати, наскільки високий чи низький рівень емоційного інтелекту учасника тренінгу, які фактори можуть сприяти поліпшенню чи призводити до погіршення його результативності й ефективності та на що саме потрібно першочергово звернути увагу — на які навички та особливості характеру.

Результати виконання проєкту високо оцінені серед української та міжнародної спільноти науковців. Вони опубліковані в десятьох статтях, проіндексованих у Scopus, зокрема в журналах першого та другого квартилів, а також у двадцяти статтях у фахових журналах України. Крім того, їх обговорено на сімох міжнародних конференціях, тези доповідей яких також проіндексовано в Scopus. Ми забезпечили потужний інструмент, тож не зволікайте — використовуйте його і будьте успішними у протидії кризам!

ІАДУ

АФМ

НТСА

Пресцентр «Центр комунікацій»

Вибори представників від студентів для участі у виборах ректора Національного університету «Львівська політехніка»

Oleksandr Levchenko — Tue, 21 Jan 2025 17:39:09 +0000

Вибори представників від студентів для участі у виборах ректора Національного університету «Львівська політехніка»

21 січ. 2025, 19:39

Oleksandr Levchenko вт, 01/21/2025 - 19:39

Колегія та профком студентів і аспірантів Львівської політехніки

24 січня 2025 року з 10:00 до 16:00 відбуватимуться вибори представників для участі у виборах ректора Національного університету «Львівська політехніка», які представлятимуть інтереси всіх студентів Університету. Оскільки від кожного навчально-наукового інституту голосують усі студенти відповідного інституту, а вибори представників проходять у період семестрового контролю, Студентська виборча комісія Університету (СВКУ) затвердила формат виборів – онлайн (для ІПМТ – офлайн).

Квота на студентів надана відповідно до «Порядку обрання представників з числа студентів, що мають право брати участь у виборах ректора Національного університету «Львівська політехніка», «Положення «Про студентське самоврядування Національного університету «Львівська політехніка», «Порядку щодо проведення виборчого процесу в онлайн-форматі Студентською виборчою комісією Університету в Національному університеті «Львівська політехніка».

Загальна квота виборців з числа студентів (620 осіб) розподілена між ННІ пропорційно до кількості студентів денної форми навчання. Ознайомитись із квотами та списками кандидатів можна у документі Кандидати на виборних представників для участі у виборах ректора з числа студентів.

Голосування відбуватиметься за допомогою платформи Google Forms через спеціально створені запрошення для кожного інституту.

24 січня з 9:00 до 10:00 усім студентам на корпоративні пошти надійде повідомлення-запрошення на онлайн-реєстрацію для голосування (електронні пошти збирають), після чого члени СВКУ надаватимуть доступ до таємного електронного голосування (електронні пошти не збирають). З одного корпоративного акаунту можна проголосувати лише раз, посилання до електронного бюлетеня буде недоступним для тих, хто не пройшов онлайн-реєстрацію, тому його передавання не дозволить проголосувати без попередньої реєстрації.

Колегія студентів

Профком студентів і аспірантів

Оголошено конкурси наукових робіт на одержання грантів Президента України молодим ученим і докторам наук

Oleksandr Levchenko — Tue, 21 Jan 2025 14:41:48 +0000

Оголошено конкурси наукових робіт на одержання грантів Президента України молодим ученим і докторам наук

21 січ. 2025, 16:41

Oleksandr Levchenko вт, 01/21/2025 - 16:41

Національний фонд досліджень України

Наукова рада Національного фонду досліджень України ухвалила рішення про оголошення конкурсного відбору наукових проєктів на одержання грантів Президента України молодим ученим і докторам наук:

Конкурс на одержання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих вчених-докторів наук (до 40 років включно)
Конкурс на одержання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих вчених-докторантів (до 35 років включно)
Конкурс на одержання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих вчених-докторів філософії/кандидатів наук (до 35 років включно)
Конкурс на одержання щорічних грантів Президента України докторам наук (до 45 років включно) для проведення наукових досліджень і розробок

Метою конкурсів є відбір проєктів для надання грантової підтримки на виконання наукових досліджень і розробок, розв’язання актуальних проблем молодих вчених і докторів наук, забезпечення їхньої активної участі в реалізації державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, збереження і розвитку інтелектуального потенціалу.

Цілями конкурсів є стимулювання актуальних і значущих наукових досліджень і розробок молодих вчених та докторів наук за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки України.

Гранти можуть бути надані як на проведення запланованих наукових досліджень і розробок, так і тих, що вже проводяться.

Тематичні напрями конкурсів мають відповідати одному з напрямів розвитку науки і техніки відповідно до статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки».

Докладніше – на сайті Національного фонду досліджень України.

Студенти спеціальності «Біомедична інженерія» Львівської політехніки пройшли курс навчання для медичних фізиків

Oleksandr Levchenko — Tue, 21 Jan 2025 07:08:16 +0000

Студенти спеціальності «Біомедична інженерія» Львівської політехніки пройшли курс навчання для медичних фізиків

21 січ. 2025, 09:08

Oleksandr Levchenko вт, 01/21/2025 - 09:08

Кафедра електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій

Студенти кафедри електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії, які освоюють спеціальність «Біомедична інженерія», приєдналися до навчання для медичних фізиків, що проходили на базі Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру.

Медична фізика – сучасний напрям науки і техніки, який розв’язує медичні завдання, пов’язані з розробкою фізичних основ методів лікування, діагностики і створення апаратури, фізичної за конструкцією та медичної за прикладним застосуванням.

Упродовж трьох днів Анна Кабанова, Соломія Михалюсь, Роман Пелих, Єлизавета Ричаловська та Яна Шевня практикувалися на обладнанні онкоцентру в рамках курсу AAPM/HUG/UAMP, що став можливим завдяки ініціативі Help Ukraine Group – HUG, American Association of Physicists in Medicine (AAPM) та підтримці компанії Varian.

Лектори курсу, Сергій Бровчук та Руслан Зелінський, які співпрацюють зі Стенфордським університетом, поділилися своїм досвідом про процеси фізики радіаційної онкології та сучасних складних технологій, які дають змогу правильно розрахувати дозовий розподіл променевої терапії. Учасники ознайомилися з важливою частиною введення в експлуатацію лінійного прискорювача, який призначений для високоякісної променевої терапії, а також з основами дозиметричного планування в системі Eclipse (Varian).

За підсумками навчання кожен слухач отримав сертифікат. Отримані знання суттєво збагатили багаж студентів у галузі медичної фізики.

Єлизавета Ричаловська поділилася своїми враженнями від участі у програмі:

«Курс AAPM/HUG/UAMP став надзвичайно корисним досвідом як для спеціалістів, так і для студентів. Лекції та практичні заняття, такі як введення в TPS, планування лікування та контроль якості обладнання, були доступно пояснені, що сприяло легкому засвоєнню матеріалу. Особливо вразила увага до практичних аспектів, таких як калібрування обладнання та QA-перевірки. Окрема подяка за чітку організацію занять і дружню атмосферу. Курс залишив позитивне враження та значно розширив мої знання у сфері медичної фізики».

Роман Пелих та Соломія Михалюсь також задоволені набутим досвідом:

«Під час вивчення курсу ми мали нагоду глибше зануритися в тонкощі професії медичного фізика. Зокрема, ознайомитися з процесом введення в експлуатацію лінійного прискорювача та роботою в системі дозиметричного планування. Незважаючи на наш початковий рівень знань, лектори і працівники лікарні були неймовірно уважними та професійними. Вони докладали максимум зусиль, щоб доступно пояснити навіть найскладніші аспекти, адаптуючи матеріал під наші потреби як студентів. Останній день курсу був завершений тестуванням, після якого ми отримали сертифікати про проходження навчання. Завдяки співпраці Львівської політехніки та Львівського онкоцентру ми відкрили для себе нові грані медичної фізики та отримали цінний практичний досвід. Віримо, що отримані знання стануть важливим внеском у наш професійний розвиток».

Велика подяка генеральному директору Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Олегові Дуді за запрошення до участі у навчанні, адже значимість отриманих знань важко переоцінити!

ІКТЕ

ЕЗІКТ

Оголошено конкурс на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона 2025 року

Oleksandr Levchenko — Mon, 20 Jan 2025 14:49:56 +0000

Оголошено конкурс на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона 2025 року

20 січ. 2025, 16:49

Oleksandr Levchenko пн, 01/20/2025 - 16:49

Національна академія наук України

Комітет з Національної премії України імені Бориса Патона оголошує конкурс на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона 2025 року.

Національна премія є державною нагородою України, яку присуджують за розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики захворювань, що відповідають рівню світових досягнень.

Консультації щодо оформлення документів та прийом робіт проводить Секретаріат Комітету. Взаємодія здійснюється електронною поштою komitet@kdpu-nt.gov.ua, olena.zhdanenko@kdpu-nt.gov.ua, довідки за телефоном (044) 200-90-04.

Повний пакет оригінальних документів надсилають на поштову адресу Секретаріату Комітету або його надає один з авторів особисто: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11, кімната 1409.

Під час розгляду робіт, поданих на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона, перевагу буде надано дослідженням і розробкам, спрямованим на зміцнення обороноздатності та безпеки держави, розвиток суспільного поступу й утвердження міжнародного авторитету вітчизняної науки.

Секретаріат Комітету приймає роботи до 1 квітня 2025 року.

Інструкція з оформлення документів

Сайт Національної академії наук України

Політехніки докладаються до перемоги учасників Всеукраїнського конкурсу шкільних космічних експериментів SSEP від NASA

Oleksandr Levchenko — Mon, 20 Jan 2025 07:15:15 +0000

Політехніки докладаються до перемоги учасників Всеукраїнського конкурсу шкільних космічних експериментів SSEP від NASA

20 січ. 2025, 09:15

Oleksandr Levchenko пн, 01/20/2025 - 09:15

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Завдяки залученню старшокласників Сколівської школи І–ІІІ ст. № 2 імені Стефанії Вітрук до унікальної комплексної програми з розвитку наукової та STEAM-освіти — SSEP (Student Spaceflight Experiments Program) — цьогоріч до космосу полетить розробка вже другої групи юних науковців, яких упродовж роботи над їхніми проєктами консультують професори й доценти нашого університету. У Львівській політехніці дослідникам надають дороговартісні матеріали для експерименту, а також обладнання.

Дітей важливо зацікавити

Ініціаторка та наукова керівниця учасників цих конкурсів — вчителька хімії, фізики й біології, випускниця хіміко-технологічного факультету (тепер — Інститут хімії та хімічних технологій) Лариса Романишин. Свого часу вона здобула інженерну освіту на кафедрі хімічної технології переробки пластмас, однак зрозуміла, що її покликання — працювати з дітьми. Восени 2024 року як фіналістка Топ-10 Global Teacher Prize здобула відзнаки в номінації «Вчитель хімії» від фармацевтичної компанії Biopharmа та в номінації «STEM-вчитель» від KSE Foundation у межах грантової програми #TalentsForUkraine, адже впродовж багатьох років їй успішно вдається зацікавлювати школярів не надто популярним серед дітей предметом — хімією, залучати їх до олімпіад, цікавих конкурсів різного рівня. Серед її учнів є ті, хто обрав хімію своїм фахом і вирішив навчатись у Політехніці. До підготовки занять учителька підходить творчо, часто застосовує ігрові форми, сучасні цифрові технології, гейміфікацію, спонукаючи учнів до активної співпраці. А ще наголошує своїм учням, що в недалекому майбутньому українське суспільство гостро потребуватиме не юристів, економістів і навіть не програмістів, яких на сьогодні достатньо, а саме хіміків, фізиків, біотехнологів та інженерів різного спрямування.

— Коли я кажу дітям: «Ось є такий проєкт, може, ми візьмемо участь?» — дуже багато зголошуються. А торік ми вийшли на міжнародний рівень, здобувши надзвичайно високе визнання NASA. Тоді міжнародне журі у своєму відгуку зазначило: бездоганне рішення з технологічного погляду.

Одна пробірка вже повернулася з космосу

Перший проєкт сколівських школярів Вікторії Кавчак, Вікторії Батько, Тетяни Маланчук, Софії Руденко та Максима Швеця, який обрали для космічних досліджень, стосувався вивчення гідрогелів біомедичного призначення. Пані Лариса зауважує, що, визначаючи теми дослідження, пропонує своїм учням братися за цікаві, важливі, однак ще мало вивчені. Саме такі мають шанс перемогти.

Важливою умовою підготовки дослідження є залучення професійних консультантів. Тому вчителька звернулася по допомогу на свою рідну кафедру, знаючи, що там є і науковці високого рівня, і відповідне обладнання. Першу групу дослідників консультує професор Олександр Гриценко, а також доцент Володимир Моравський. Тож уже понад рік триває їхня активна співпраця.

На початку листопада 2024 року перша розробка на борту ракети SpaceX-31 успішно побувала в космосі. Тоді команду разом з учителькою запросили до Флориди, де вони відвідали космічний центр NASA, щоб побачити, як їхня мінілабораторія для дослідження мікрогравітації вирушає на Міжнародну космічну станцію.

— Наша пробірка вже успішно повернулася з космосу, і ми у Львівській політехніці продовжуємо підсумкові експерименти, зокрема досліджуємо відмінність між гідрогелем, який полімеризувався на орбіті в умовах мікрогравітації, і гідрогелем із лабораторії, порівнюємо їхні фізико-хімічні властивості, з’ясовуємо вплив гравітації на процес полімеризації тощо, а підсумкові протоколи згодом надішлемо до NASA, — пояснює Лариса Романишин.

Важливі новизна, екологічність, потрібність

…Коли вчителька ініціювала серед своїх учнів новий конкурс від NASA, то, зізнається, не мала особливих сподівань на ще одну перемогу, адже під її куруванням уже переміг один проєкт, однак, як з’ясувалося згодом, у науковому світі головне — суть дослідження, його значення, а не дріб’язкові формальності. А тоді оптимізму додали її учениці — Марія Поясник і Христина Яремінець, які охоче взялися досліджувати виготовлення поліуретанів із відновлюваної сировини для їх застосування у космонавтиці як ізоляційних матеріалів.

— Поліуретани мають пінисту структуру, і їх можна використовувати як теплоізоляційний матеріал. Кожен космічний корабель, який летить на орбіту, несе на борту, в обшивці, кілька тонн поліуретану. Тому наш проєкт дуже зацікавив американських науковців. А новизна його в тому, що він екологічний, адже ми працюємо з відновлюваною сировиною, — розповідає Лариса Романишин.

Робота теж виявилася доволі кропіткою, потребувала часу й старань, хоча вже просувалася швидше, адже попередній досвід дав чудові навички. Цього разу науковими консультантами школярок стали професор кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Святослав Половкович і доцент Андрій Кархут.

Викладачі Інституту хімії та хімічних технологій діляться, що працювати зі школярами їм цікаво й легко, адже вони мають мету успішно втілити свої проєкти й готові докладати зусиль, щоб удосконалювати свої дослідження та домагатися високих результатів.

Благодійник знайшовся за кілька годин

Звісно, що не все вдавалося відразу, але спільні зусилля, терпеливість, наполегливість дали результат. Цей науковий проєкт спершу здобув перемогу на Всеукраїнському конкурсі шкільних космічних експериментів SSEP, що відбувався від вересня до листопада 2024 року. Тоді 30 шкільних команд з усієї України змагалися за можливість відправити свої мінілабораторії на міжнародну космічну станцію для дослідження в умовах мікрогравітації. У листопаді-грудні, на другому етапі конкурсу, експерименти дев’яти фіналістів уже оцінювало американське журі з NCESSE та SSEP. І сколівські школярки виявилися серед переможців. За визнанням експертів NASA, їхній проєкт — «один із найкращих за всю історію конкурсу SSEP».

Цього разу на кафедрі юним науковцям теж надали потрібні реактиви. Загалом в оцінюванні робіт журі зважає на їхню безпечність, відсутність токсичних речовин, а такі матеріали недешеві. А коли після підбиття підсумків виявилося, що експеримент має шанс на вдосконалення, пані Лариса звернулася до різних меценатів із проханням профінансувати для цього придбання дороговартісного реактиву, 20 грамів якого коштує 730 доларів. І за сприяння Фонду освітніх ініціатив благодійник знайшовся усього за кілька годин. Меценатом стала диджитал-компанія Accord Group. Тож школярки продовжують дослідження у лабораторії кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології. Розробку заплановано запустити в космос наприкінці 2025 року.

— Тішить, що ми таким чином можемо заявити на світовому рівні про Україну як про високотехнологічну державу. Нам важливо, щоб хтось після завершення наших проєктів узявся впроваджувати у виробництво наші гідрогелі, а відтак і поліуретани, — резюмує Лариса Романишин.

ІХХТ

ТБСФБ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Зимова онлайн-школа European best practices: energy, digital and environmental dimension у рамках проєкту EUSTS

Oleksandr Levchenko — Fri, 17 Jan 2025 14:30:54 +0000

Зимова онлайн-школа European best practices: energy, digital and environmental dimension у рамках проєкту EUSTS Oleksandr Levchenko пт, 01/17/2025 - 16:30

Упродовж 11–20 лютого 2025 року в межах проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки Програми Європейського Союзу Erasmus+ напряму Жан Моне відбудеться Зимова онлайн-єврошкола European best practices: energy, digital and environmental dimension.

Організатором заходу є кафедра політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» (Україна).

Фокус-групи: учні шкіл, студенти, молоді науковці та викладачі. Формат заходу – онлайн (платформа Zoom).

Навчання передбачає лекції, дискусії з цікавими спікерами, воркшопи, інтерактиви тощо, які дадуть змогу учасникам значно розширити свої знання про Європейський Союз та його співпрацю з Україною, головно у сфері енергетики, діджиталізації, екологічної та кліматичної дипломатії тощо.

Тематичні напрями:

European Union basics (11 лютого);
EU law, institutions and values in energy and environmental policies (13 лютого);
Digital transformation in EU (18 лютого);
EU and Ukraine (20 лютого).

Учасники заходу отримають сертифікат (обсяг 16 годин).

Участь безоплатна й доступна за умови попередньої реєстрації до 7 лютого 2025 року.

Контрагентам Львівської політехніки за госпдоговірною тематикою: в Університеті змінився поточний рахунок

Oleksandr Levchenko — Fri, 17 Jan 2025 12:47:30 +0000

Контрагентам Львівської політехніки за госпдоговірною тематикою: в Університеті змінився поточний рахунок

17 січ. 2025, 14:47

Oleksandr Levchenko пт, 01/17/2025 - 14:47

Науково-дослідна частина Львівської політехніки

До уваги контрагентів Львівської політехніки за госпдоговірною тематикою!

З 2025 року в Національному університеті «Львівська політехніка» змінився поточний рахунок.

Новий рахунок:

р/р № IBAN UA788201720313291010201001057 в ДКС України

У зв’язку зі зміною рахунку оновлено форми документів для укладання та виконання госпдоговорів. Оновлені форми розміщено на вебсторінці Форми документів для укладання та виконання господарських договорів.

Звертаємо увагу, що в разі укладання договорів із закордонними замовниками у Розділ 2. Договору «Вартість робіт і порядок розрахунків» необхідно вносити пункт:

«Комісія транзитного банку (банків) оплачується отримувачем платежу» / «A commission of transit bank(s) covers by payee»

Старі рахунки для оплати госпдоговорів втратили чинність.

Українська стратегія інновацій: представник Університету взяв участь у масштабному міжнародному заході

Oleksandr Levchenko — Fri, 17 Jan 2025 10:46:50 +0000

Українська стратегія інновацій: представник Університету взяв участь у масштабному міжнародному заході

17 січ. 2025, 12:46

Oleksandr Levchenko пт, 01/17/2025 - 12:46

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

15 січня 2025 року в Києві відбувся захід Science City Ecosystem. Connecting Business and Science, що мав на меті презентувати проєкт Science.City – одну з ініціатив у межах Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030. Подія зібрала понад 100 учасників, зокрема представників державного сектору, наукової спільноти, інноваційно активного бізнесу та міжнародних організацій. Основну увагу було надано трансформаційному потенціалу наукових парків у сприянні економічному і технологічному розвитку України.

Мета ініціативи Science.City – об’єднати зусилля науки, бізнесу та держави для створення мережі сучасних наукових парків, які стануть платформою для розвитку інновацій, стартапів і залучення інвестицій.

«Інновації – основа економічного зростання та конкурентоспроможності країни. Але без якісної освіти їхній розвиток неможливий. Саме тому трансформація системи освіти – один із наших пріоритетів, а створення ефективних наукових парків є важливою частиною цього процесу», – зазначив Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації.

Наукові парки, створені на базі закладів вищої освіти й науково-дослідних установ, мають величезний потенціал як каталізатори інновацій і трансформації наукових ідей у реальні виробничі результати. Проте їхній потенціал значною мірою нереалізований через низку бар’єрів: фіскальний тиск, складний і тривалий процес закупівель, регуляторні обмеження та недостатнє залучення приватного капіталу.

«Науковий парк – це не просто інструмент для розвитку інновацій в закладах вищої освіти і наукових установах, а фундамент для майбутнього, у якому українська наука є конкурентоспроможною на світовій арені», – зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Міжнародні партнери акцентували на важливості проєкту для економічного відновлення України. Вони наголосили, що Science.City має потенціал для зміцнення позицій України як регіонального лідера в галузі інновацій, залучаючи інвестиції та створюючи робочі місця у високотехнологічних галузях.

Одним з активних учасників заходу був Назар Подольчак, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку Львівської політехніки, керівник Tech StartUp School та Наукового парку SID City Університету.

«Наукові парки – це не просто території, а потужні інноваційні екосистеми, де наука, освіта та бізнес об’єднуються для створення майбутнього. Вони є рушійною силою економічного зростання, адже саме тут народжуються нові технології та бізнес-моделі. Саме в науковому парку Львівської політехніки ми успішно впровадили модель трансферу технологій не тільки з університету в бізнес, а з бізнесу до університету з метою трансформації освіти, яка готуватиме фахівців, здатних не лише генерувати ідеї, а й впроваджувати їх у життя та створення нових наукових груп і шкіл. Лише за умови тісної співпраці університетів, наукових установ та бізнесу ми зможемо побудувати інноваційну економіку, здатну конкурувати на світовому рівні», – поділився досвідом Назар Подольчак.

На заході представник Львівської політехніки презентував інноваційну екосистему Університету, акцентувавши на кількох ключових аспектах ефективного розвитку інноваційної екосистеми:

ролі наукових парків у регіональному розвитку та їхній можливості стати рушійною силою економічного розвитку регіонів;
розвитку сучасної інфраструктури для підтримки стартапів і впровадження інновацій через створення інноваційних лабораторій, R&D-центрів;
комерціалізації наукових розробок, розвитку спільних проєктів та державно-приватного партнерства.

«Говорячи про інноваційну екосистему, потрібно розуміти, що це не лише інфраструктура, а й більшою мірою синергія науки, бізнесу та суспільства, які спільно реалізують дослідження, заходи, що сприяють трансформації сфер, і рухають економіку вперед на базі наукових парків університетів», – підсумував Назар Подольчак.

Докладніше – на сайті Міністерства освіти і науки України.

Проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку

Проректор з наукової роботи

Проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації