Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Аспірант ІХХТ отримуватиме академічну стипендію Президента України у 2025/2026 навчальному році

Oleksandr Levchenko — Tue, 02 Dec 2025 13:29:20 +0000

Аспірант ІХХТ отримуватиме академічну стипендію Президента України у 2025/2026 навчальному році

2 груд. 2025, 15:29

Oleksandr Levchenko вт, 12/02/2025 - 15:29

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України своїм наказом від 19.11.2025 № 1526 визначило аспірантів, які у 2025/2026 навчальному році отримають академічні стипендії Президента України. Ці стипендії призначають для підтримки найбільш здібних молодих дослідників та заохочення їхніх наукових результатів.

Цьогоріч від університетів, підпорядкованих Міністерству, надійшло 65 клопотань. Претендентів оцінювали, зокрема, за такими критеріями:

публікації в журналах категорії «А» та у виданнях, індексованих у Web of Science Core Collection і/або Scopus;
статті у виданнях категорії «Б»;
науково-популярні матеріали та цифровий науковий контент у відкритому доступі (з DOI або постійним URL);
участь у наукових проєктах, профінансованих за результатами національних чи міжнародних конкурсів, де аспірант є науковим керівником;
заявки на патенти (винахід або корисна модель);
подані заявки на фінансування наукових досліджень, у яких претендент виступає керівником.

Після розгляду документів колегія МОН рекомендувала 29 аспірантів, які продемонстрували найвагоміші наукові результати.

Серед стипендіатів – Іванух Олександр Олегович, аспірант кафедри хімічної технології переробки пластмас Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка».

Докладніше – на сайті Міністерства освіти і науки України.

Приєднані файли

Наказ МОН від 19.11.2025 № 1526146.21 КБ

ІХХТ

ХТПП

НТСА

Докторантура та аспірантура

Відділ стипендії, оплати за навчання

Свято Миколая для дітей працівників Університету від профкому та Народного дому «Просвіта»

Oleksandr Levchenko — Tue, 02 Dec 2025 12:18:45 +0000

Свято Миколая для дітей працівників Університету від профкому та Народного дому «Просвіта» Oleksandr Levchenko вт, 12/02/2025 - 14:18

Профком Національного університету «Львівська політехніка» запрошує дітей працівників на чарівне святкове дійство до Дня Святого Миколая.

У програмі свята:

прем’єра вистави «Аліса в країні чудес» від студентів-акторів Народного театру-студії «Хочу»; режисер-постановник – художній керівник театру-студії Анастасія Непомняща;
зустріч зі Святим Миколаєм та його помічниками;
веселі конкурси та цікава вікторина від Миколая Чудотворця.

Захід відбудеться 8 грудня 2025 року в читальному залі Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки (вул. Професорська, 1). Початок о 17:30.

Організатори – Первинна профспілкова організація працівників Університету, Народний дім «Просвіта» і Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки – з радістю чекають на вас! Подаруйте своїй малечі атмосферу свята й незабутні емоції!

Спільнота Львівської політехніки вітає ректорку Наталію Шаховську із Днем народження!

Oleksandr Levchenko — Tue, 02 Dec 2025 07:00:59 +0000

Спільнота Львівської політехніки вітає ректорку Наталію Шаховську із Днем народження!

2 груд. 2025, 09:00

Oleksandr Levchenko вт, 12/02/2025 - 09:00

Центр комунікацій Львівської політехніки

Шановна Наталіє Богданівно!

Від усієї спільноти Національного університету «Львівська політехніка» прийміть наші найщиріші й найтепліші вітання з нагоди Вашого Дня народження!

Ваше лідерство ― це потужний імпульс, який задає тон розвитку університету, ламає стіни стереотипів, формує нове бачення освіти та науки. Ви відкриваєте для Львівської політехніки глобальні партнерства, створюєте середовище, де народжуються ідеї, здатні змінювати світ, та надихаєте університетську спільноту мислити сміливо, масштабно й амбітно.

Ваша далекоглядність і здатність перетворювати виклики на можливості стали тим дороговказом, який веде до швидких трансформацій. Кожне Ваше рішення ― це крок у майбутнє, у якому Львівська політехніка зберігає свої найкращі традиції, водночас впевнено крокуючи шляхом інновацій.

Щиро бажаємо Вам невичерпної енергії, натхнення й мудрості, щоб і надалі втілювати найсміливіші мрії та проєкти! Хай Ваша команда завжди буде надійною опорою, а кожен новий день приносить вагомі результати, підтримку однодумців та радість успіхів. Нехай усі зміни, які Ви ініціюєте, стають фундаментом нової епохи розвитку нашого університету ― сильного, сучасного та відкритого світу.

З глибокою шаною ―

спільнота Національного університету
«Львівська політехніка»

Ректор

Проректор (напрям діяльності: інституційний розвиток)

Проректор (напрям діяльності: навчально-методична робота)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та якість освіти)

Проректор (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу)

Проректор (напрям діяльності: наукова робота та інноваційна діяльність)

Проректор (напрям діяльності: міжнародна діяльність)

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку

Профспілка працівників

Колегія студентів

Профком студентів і аспірантів

Пресцентр «Центр комунікацій»

Призерка 83-ї науково-технічної конференції Соломія Борачок: про досвід, ідеї та участь у конкурсі

Oleksandr Levchenko — Tue, 02 Dec 2025 06:49:29 +0000

Призерка 83-ї науково-технічної конференції Соломія Борачок: про досвід, ідеї та участь у конкурсі

2 груд. 2025, 08:49

Oleksandr Levchenko вт, 12/02/2025 - 08:49

Дарина Хома, Центр комунікації Львівської політехніки

Щороку протягом жовтня та листопада в Національному університеті «Львівська політехніка» проводять Студентську науково-технічну конференцію. Вона підбиває підсумки дослідницької діяльності студентів за навчальний рік і цьогоріч відбувається вже вісімдесят третій раз. Тяглість традиції проведення заходу не може не вражати.

Конференція об’єднує учасників з усіх інститутів університету. Захід традиційно складається з трьох послідовних етапів, охоплюючи презентацію робіт, визначення найкращих і — приємну частину — нагородження авторів найцікавіших науково вагомих робіт, а також активних учасників конференції. Студентів нагороджують дипломами, грошовими преміями та пам’ятними сувенірами. Завдяки цьому 83-тя Студентська науково-технічна конференція стимулює розвиток дослідницьких навичок, заохочуючи студентів творчо підходити до навчання.

Ми поспілкувалися з учасницею конференції, студенткою кафедри журналістики та засобів масової комунікації Соломією Борачок. Вона посіла третє місце на конкурсі робіт і розповіла, що ж являє собою ця науково-технічна конференція.

— Чому ти вирішила взяти участь у конкурсі?

— Це сталося дуже природно. Пані Оксана Гоцур написала мені й запропонувала взяти участь. Вона пам’ятала мою минулорічну курсову й сказала, що я тоді виконала її на високому рівні. І я подумала: чому б не спробувати? Тим паче тема мені справді близька, і було приємно, що мене запросили спробувати свої сили.

— Як ти думаєш, чому обрали саме тебе?

— Думаю, причина досить проста. Я вже давно співпрацюю з Оксаною Іванівною — ми разом працювали над моїми курсовими, а невдовзі будемо готувати й диплом. Вона добре знає мій стиль роботи й те, як я підходжу до теми та організовую матеріал. Тому, мабуть, і вирішила запропонувати мені взяти участь. Це було радше логічне продовження нашої спільної роботи, ніж якийсь особливий вибір.

— Які теми треба було готувати учасникам?

— Конкурс був університетський, а точніше — ІІ етап конкурсу студентських науково-дослідних робіт 83-ї Студентської науково-технічної конференції Національного університету «Львівська політехніка». Теми були дуже різні й залежали від спеціальності — від права до технічних дисциплін. Умови прості: представити актуальну наукову роботу зі своєї сфери, тобто кожен демонстрував те, над чим справді працював у межах своєї спеціальності.

— Як журналістика була представлена в науково-технічному форматі конференції?

— Власне, положення конкурсу передбачає участь студента-представника кожної кафедри університету. Саме так я представляла нашу кафедру журналістики та засобів масової комунікації. Тож із журналістів була лише я. Кожен презентував те, над чим працює у своїй сфері.

— Яку тему ти обрала й чому?

— Я презентувала свою наукову працю «Робота журналістів у зоні бойових дій: ризики та безпека (український досвід)». Ця тема для мене невипадкова. Ми живемо в час, коли війна впливає на всіх, і професія журналіста в цих умовах набуває зовсім іншого масштабу. Репортери та оператори працюють там, де поруч постійні обстріли, мінна небезпека, хаос. І попри це вони мають залишатися професійними, відповідальними та максимально обережними. Мені хотілося дослідити, як це виглядає зсередини: які ризики вони беруть на себе, які правила безпеки діють, як організована робота українських журналістів у прифронтових районах і які помилки найчастіше стають фатальними. Ця тема важлива не тільки як дослідження, а й як нагадування: журналісти теж працюють на своєму фронті. І їхня безпека — не абстрактне поняття, а щоденна боротьба за життя під час виконання професійного обов’язку. Для мене було важливо підкреслити одне: журналісти не просто висвітлюють війну — вони живуть у ній, живуть нею. Саме це я й хотіла передати у своїй доповіді.

— Що саме у твоїй роботі було наукового чи технічного?

— Науковість полягала в самій структурі дослідження. Я аналізувала українські методики безпеки, стандарти роботи журналістів на фронті, протоколи поведінки в зоні бойових дій, а також те, як їх застосовують саме в наших умовах. Я не просто описувала процеси, а систематизувала їх, порівнювала, робила висновки та намагалася показати причинно-наслідкові зв’язки. Технічним аспектом можна назвати розбір конкретних процедур безпеки: як відбувається акредитація журналістів на передовій, які засоби індивідуального захисту використовують і як організована робота в польових умовах під час обстрілів чи переміщень.

— Що, на твою думку, такі конференції дають учасникам?

— Насправді дуже багато. Це хороший тренажер критичного мислення: ти мусиш сформулювати ідею, захистити її, відповісти на запитання. Крім того, це дуже прокачує впевненість, бо ти виступаєш перед людьми, які не з твоєї сфери. І вони дивляться на твою тему зовсім під іншим кутом.

— Як конкурс вплинув на тебе?

— Участь у конкурсі додала мені впевненості в тому, що я можу презентувати свої дослідження не лише у межах кафедри, а й перед ширшою аудиторією. Це був такий мінівиклик: вийти зі своєї зони комфорту й перевірити, як моя тема звучатиме серед людей, які працюють у зовсім інших галузях. Я зрозуміла, що журналістика не програє на тлі технічних чи юридичних досліджень. Загалом, це додало мені віри у власні сили — що я можу не лише писати, а й аргументовано виступати, захищати свої думки та представляти тему так, щоб вона звучала переконливо.

— Як відбувалася підготовка до презентації?

— Спершу я ще раз уважно переглянула всю роботу, щоб виділити ключові моменти та структурно їх упорядкувати. Потім вибрала ті аспекти, які найточніше відображають суть дослідження: ризики, виклики, реальні кейси з українського досвіду та висновки. Я хотіла, щоб презентація була максимально логічною та водночас цікавою. Тому кожен слайд і кожен блок інформації проходив перевірку — чи зрозуміло це на слух і чи виділені головні ідеї. Також я тренувала свою мову, робила пробні прогінні виступи, щоб упевнитися, що вкладуся в час і зможу пояснити складні моменти чітко й доступно.

— Що було найскладнішим під час формування твоєї роботи?

— Щиро кажучи, найважче було втиснути в коротку доповідь таку складну й багатогранну тему. Хотілося розповісти все докладно, але доводилося постійно скорочувати, переробляти та переосмислювати матеріал, щоб залишити найголовніше. Ще один складний момент — говорити про війну сухо й академічно. Багато прикладів з роботи журналістів дуже емоційно важкі, й іноді нелегко стримати почуття, описуючи реальні небезпечні ситуації. Крім того, складно було знайти баланс між аналітикою і живими історіями. Хотілося, щоб доповідь була і точною, і зрозумілою, і водночас передавала атмосферу того, що відбувається на передовій.

Досягнення своєї студентки прокоментувала наукова керівниця Оксана Гоцур:

— Щороку наша кафедра на цьому конкурсі представлена на високому рівні. Наприклад, торік Максим Кушнір (тоді ще студент 3-го курсу кафедри) під моїм керівництвом здобув перше місце. Цього року ми також увійшли в трійку призерів завдяки студентці четвертого курсу Соломійці Борачок і здобули «бронзу» — посіли третє місце. Соломія, до речі, з великим ентузіазмом підійшла до участі в конкурсі: самотужки розробила тези виступу, презентацію, до хвилини розрахувала час свого виступу, аби вкластися в регламент. Мене як наукову керівницю така наполегливість вразила: з одного боку, я втішилася, що таки не помилилася, коли запропонувала Соломії взяти участь у цьому студентському конкурсі науково-технічних робіт, а з другого — вкотре переконалася, що наші студенти мають неабиякий потенціал для науково-дослідної роботи, і саме такі конкурси дають можливість його яскравіше розкрити.

ІППО

ЖЗМК

НТСА

Пресцентр «Центр комунікацій»

Вечір пам’яті Ганни Кос – засновниці і багаторічної завідувачки Музею історії Львівської політехніки

Oleksandr Levchenko — Mon, 01 Dec 2025 15:15:35 +0000

Вечір пам’яті Ганни Кос – засновниці і багаторічної завідувачки Музею історії Львівської політехніки Oleksandr Levchenko пн, 12/01/2025 - 17:15

Музей історії Львівської політехніки запрошує на Вечір пам’яті з нагоди 85-річчя від дня народження Ганни Іванівни Кос – засновниці й багаторічної завідувачки музею, мистецтвознавиці, кандидата історичних наук, члена Національної спілки художників України.

Під час зустрічі учасникам розкажуть про життєвий і професійний шлях Ганни Іванівни та покажуть унікальні відеоматеріали за її участю.

Подія відбудеться 3 грудня 2025 року в приміщенні Музею історії Львівської політехніки (головний корпус Університету, ІІІ поверх, аудиторія 300). Початок о 15:00.

Організатори запрошують усіх, хто знав і пам’ятає Ганну Кос, приєднатися й поділитися своїми спогадами.

В ІППО відбулася Сьома Міжнародна конференція «Сучасний конституціоналізм та євроінтеграційні процеси в Україні»

Oleksandr Levchenko — Mon, 01 Dec 2025 14:01:36 +0000

В ІППО відбулася Сьома Міжнародна конференція «Сучасний конституціоналізм та євроінтеграційні процеси в Україні»

1 груд. 2025, 16:01

Oleksandr Levchenko пн, 12/01/2025 - 16:01

Кафедра теорії права та конституціоналізму Львівської політехніки

28 листопада 2025 року кафедра теорії права та конституціоналізму Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» організувала Сьому Міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасний конституціоналізм та євроінтеграційні процеси в Україні». Учасниками заходу були відомі вчені із закладів вищої освіти, експерти та юристи-практики.

У межах пленарних і секційних засідань взяли участь науковці, які виголосили цікаві та змістовні доповіді, зокрема:

Kazimierz Bandarzewski, Doctor of Science of Law, Professor at Department of Self-Government Law, Faculty of Law and Administration, Jagiellonian University – Is the Polish Constitutional framework governing local self-government a modern constitution?;
Володимир Венгер, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», який презентував доповідь «Межі законодавчої дискреції в екстраординарних обставинах»;
Юрій Ключковський, професор кафедри загальнотеоретичного правознавства і публічного права Києво-Могилянської академії, проаналізував конституційні передумови європейської інтеграції України;
Світлана Бобровник, завідувачка кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, виголосила доповідь «Вплив євроінтеграційних процесів на розвиток національного законодавства»;
Наталія Пархоменко, завідувачка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, виступила з доповіддю «Захист прав людини як функція держави в умовах воєнного стану»;
Петро Стецюк, суддя Конституційного Суду України у відставці, науковий консультант із правових питань Центру Разумкова, проаналізував роль та значення Конституційного Суду України в забезпеченні незворотності її європейського курсу й активізації євроінтеграційних процесів в Україні;
Олег Марцеляк, доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, презентував доповідь на тему «Європейські конституційні цінності як орієнтир розвитку вітчизняного конституціоналізму».

Також цікавими й пізнавальними були доповіді завідувача кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка, професора Михайла Мікієвича щодо питань конституційних передумов євроінтеграції та конституційної регламентації членства України в Європейському Союзі, а також професора кафедри конституційного права ЛНУ імені Івана Франка, головного наукового співробітника відділу міжнародного приватного права НДІ приватного права та підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України Сергія Рабіновича з аналізом рішень Конституційного Суду України стосовно соціальних та економічних гарантій і критеріїв їхньої недискримінаційності.

Учасники конференції обмінялися науковими позиціями та практичними напрацюваннями щодо широкого кола питань. Окрему увагу було приділено імплементації європейських стандартів у національне законодавство України та розбудові сучасного конституціоналізму в контексті європейського курсу України.

ІППО

ТПК

Науковиця Львівської політехніки – серед 25 молодих учених, яким присуджено стипендії до Дня гідності та свободи

Oleksandr Levchenko — Mon, 01 Dec 2025 10:49:20 +0000

Науковиця Львівської політехніки – серед 25 молодих учених, яким присуджено стипендії до Дня гідності та свободи

1 груд. 2025, 12:49

Oleksandr Levchenko пн, 12/01/2025 - 12:49

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України щороку до Дня гідності та свободи, який відзначають 21 листопада, призначає 25 державних стипендій найкращим молодим ученим. Ці стипендії засновані для вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, збереження пам’яті про події Революції гідності та підтримки молодих дослідників, які роблять вагомий внесок у розвиток української науки та зміцнення національної стійкості.

Стипендії призначають строком на один рік у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених на початок року для працездатних осіб. Вони спрямовані на підтримку тих, хто своїми науковими результатами посилює міжнародний авторитет України, розвиває демократичні та гуманістичні цінності, а також працює над захистом національних інтересів у складних умовах сьогодення.

Відповідно до наказу МОН від 21.11.2025 № 1534 у 2025 році стипендіатами стали 25 молодих учених закладів вищої освіти та наукових установ державних органів України, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук.

Стипендії присуджено за п’ятьма номінаціями:

стипендія імені Дмитра Максимова – 5 осіб;
стипендія імені Назарія Войтовича – 5 осіб;
стипендія імені Романа Гурика – 5 осіб;
стипендія імені Устима Голоднюка – 5 осіб;
стипендія імені Юрія Поправки – 5 осіб.

Серед стипендіатів – Кучер Леся Юріївна, доктор економічних наук, професор, професорка кафедри підприємництва та екологічної експертизи товарів Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка». Вона одержуватиме стипендію імені Устима Голоднюка.

Стипендії є одним з інструментів підтримки талановитих молодих учених та продовження традиції вшанування Героїв Небесної Сотні, які пожертвували життям за свободу, гідність і європейський шлях України.

Сайт Міністерства освіти і науки України

Приєднані файли

Наказ МОН від 21.11.2025 № 1534141.79 КБ

ІСТР

ПЕЕТ

НТСА

Відділ стипендії, оплати за навчання

Університет сколихнула трагічна звістка – загинув випускник Політехніки Володимир Фриз

Oleksandr Levchenko — Mon, 01 Dec 2025 09:21:30 +0000

Університет сколихнула трагічна звістка – загинув випускник Політехніки Володимир Фриз

1 груд. 2025, 11:21

Oleksandr Levchenko пн, 12/01/2025 - 11:21

Дарина Хома, Центр комунікації Львівської політехніки

Володимир Фриз народився та виріс у Львові. У 2008 році закінчив Ліцей № 80 Львівської міської ради. Згодом вступив до Національного університету «Львівська політехніка», де здобув освіту за спеціальністю «Комп’ютерна інженерія» та закінчив військову кафедру, що пізніше стало важливим на його життєвому шляху.

У 2023 році Володимир вступив до Збройних сил України. Він обороняв державу на Донецькому та Запорізькому напрямках у складі 117-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Служив чесно та гідно. За службу й відданість Батьківщині був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» і медаллю «Ветеран війни».

26 жовтня 2025 року Володимира не стало…

Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.

ІКТА

Пресцентр «Центр комунікацій»

Першокурсниця Львівської політехніки Єлизавета Адамчук — чемпіонка Європи з кіокушинкай карате

Oleksandr Levchenko — Mon, 01 Dec 2025 07:03:29 +0000

Першокурсниця Львівської політехніки Єлизавета Адамчук — чемпіонка Європи з кіокушинкай карате

1 груд. 2025, 09:03

Oleksandr Levchenko пн, 12/01/2025 - 09:03

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки

Першокурсниця Львівської політехніки Єлизавета Адамчук гучно заявила про себе на міжнародній арені — із чемпіонату Європи з кіокушинкай карате вона повернулася з двома медалями. В інтерв’ю дівчина ділиться своїми враженнями, мотивацією та історією становлення у спорті.

— Що мотивувало вас вступити саме до Львівської політехніки?

— Вибір університету був важливим етапом у моєму житті. Мене мотивувало кілька факторів. По-перше, активний нетворкінг, який панує у Львівській політехніці. Тут постійно організовують різноманітні заходи: конференції, хакатони, виставки, де можна познайомитися з людьми, які мислять масштабно й прагнуть розвитку. Я брала участь у заходах від Політехніки ще під час навчання у школі, і кожен з них справляв приємне враження. Саме тоді я зрозуміла, що хочу бути частиною цього середовища. По-друге, мене приваблюють професійні можливості, які університет відкриває для студентів. Багато моїх знайомих, які вже навчалися тут, розповідали про співпрацю з ІТ-компаніями, стажування, реальні проєкти, і це дуже надихало. І, нарешті, ще одна важлива причина — це сучасні підходи до навчання. У Політехніці справді відчувається прагнення до інновацій, тут постійно оновлюють програми, використовують актуальні технології.

— Які ваші перші враження від знайомства з університетом, викладачами та новими друзями? Наскільки швидко вдалось адаптуватися до ритму студентського життя?

— Щиро кажучи, перші тижні були нелегкі. Після школи студентський ритм здавався справжнім випробуванням. Нові люди, нові завдання — усе це навалилось одночасно. Було непросто зорієнтуватися, коли, що і як робити. Але вже за місяць я стала підходити до навчання більш структуровано. Коли з’явилася система — стало легше. Знайомство з викладачами також справило приємне враження: більшість із них вимогливі, але справедливі, готові допомогти, якщо бачать твоє бажання працювати. Найприємнішим відкриттям стали нові друзі. Ми швидко здружилися — мабуть, тому, що всі опинилися в схожих обставинах і намагалися підтримати одне одного. Разом з ними я відчуваю внутрішню злагодженість, що мотивує працювати далі.

— Чому саме кіокушинкай — один із найжорсткіших і найскладніших видів карате?

— До карате я протягом п’яти років займалась естрадними танцями. Мені подобалося виступати, працювати над пластикою, ритмом тощо. Але з часом просто захотілося чогось нового. Саме тоді одна моя однокласниця, яка мала синій пояс із карате, запропонувала мені прийти на тренування. Це був 2018 рік, мені було лише десять. Я пам’ятаю той день дуже чітко — зал, нове оточення, незвичні рухи та слова. Тоді я ще не усвідомлювала, що карате стане такою важливою частиною мого життя. У кіокушині є жорсткість, але є й повага. І саме це мене привабило найдужче.

— Що вам найбільше подобається в карате — техніка, філософія чи дух змагання?

— Якщо вибирати між технікою, філософією і духом змагання, я без вагань скажу — дух змагання. Це особливе відчуття, яке важко пояснити словами. Коли залишається пів години до поєдинку, у тобі змішуються хвилювання, концентрація, адреналін. Ти ніби стоїш на межі чогось зовсім різного. У дитинстві, приблизно до 14 років, я часто боялася виходити на татамі. Але з роками страх перетворився на насолоду від процесу. Тепер я сприймаю кожен поєдинок як виклик не лише суперникові, а й самій собі. Це момент істини, коли важливо вимкнути будь-які переживання, усвідомити, наскільки ти готова, скільки сил і віри вкладала у тренування.

— Як відбувалася підготовка до чемпіонату Європи? Як довго вона тривала?

— Формально підготовка почалася 30 червня — відразу після того, як я пройшла відбір на всеукраїнських змаганнях. Попереду було три місяці напруженої роботи. Основний акцент робили на техніці та відпрацюванні ударів, але цього разу ми з тренером додали ще заняття з кросфіту, щоб підвищити витривалість і силу. Це допомогло краще відчути своє тіло — більш контрольовано й упевнено.

Окремо варто згадати тренування для командних ката. Ми з дівчатами збиралися двічі на тиждень, щоб синхронізувати рухи, відшліфувати кожну деталь. Зрештою, саме в командних виступах потрібна абсолютна злагодженість — ти мусиш відчувати своїх партнерів як самого себе.

— Що було найважчим у процесі підготовки?

— Найважчими, хоч як дивно, виявилися не фізичні навантаження, а зайві думки. Вони завжди з’являються: «А якщо не вдасться?», «А може, я не готова?». Іноді навіть після успішного тренування могла з’явитися невпевненість. Важливо було навчитися тримати внутрішню рівновагу й не дозволяти емоціям керувати собою. У цьому мені допомагав тренер — його підтримка та віра в мене мали величезне значення.

— Що для вас означає цей подвійний успіх на чемпіонаті Європи — здобуття золотої та срібної медалей? Це лише сходинка до наступних цілей чи щось більше?

— «Золото» в команді та «срібло» в особистому заліку для мене є стимулом рухатися далі. Ці медалі нагадують, що зупинятися не можна. «Срібло» показало, що є куди рости і попереду ще багато роботи. А от командна перемога — це окрема історія. Я безмежно вдячна дівчатам і тренерам, з якими проходила підготовку. Кожен із нас віддав максимум, і саме ця єдність, взаємна підтримка та спільна мета привели нас до перемоги. Це вкотре довело мені, що командна робота — найсильніша зброя.

— Як бачите своє майбутнє після університету — у спорті, в ІТ чи, можливо, у поєднанні обох сфер?

— Я не люблю загадувати наперед, бо життя часто готує сюрпризи. Хоча поєднання обох сфер зараз мені дається нелегко, знаю точно: наразі я хочу розвиватися і там, і там. І спорт, і ІТ дають мені мотивацію та натхнення. Карате вчить мене дисципліни та самоконтролю, а ІТ розвиває аналітичне мислення, терплячість, увагу до деталей. Я надзвичайно ціную ці риси. Тому поки що основна мета — знайти баланс між фізичною діяльністю і розумовою гнучкістю. Розвиток — ось що для мене найважливіше. Головне — наполегливо та багато працювати.

ІКНІ

ФВ

Спортивний клуб університету

Пресцентр «Центр комунікацій»

Міжнародна зимова школа молодих журналістів від кафедри журналістики та засобів масової комунікації

Oleksandr Levchenko — Fri, 28 Nov 2025 14:56:25 +0000

Міжнародна зимова школа молодих журналістів від кафедри журналістики та засобів масової комунікації Oleksandr Levchenko пт, 11/28/2025 - 16:56

2–3 грудня 2025 року на базі кафедри журналістики та засобів масової комунікації Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» стартує Міжнародна зимова школа молодих журналістів. Формат заходу – онлайн.

Зимова школа відбуватиметься в рамках міжнародного освітнього проєкту From likes to votes: raising awareness of youth in electoral processes» (ProElect) за фінансової підтримки European Union та The German Marshall Fund of the United States – Transatlantic Foundation.

Спікери школи:

Надія Ковальчик, випускниця кафедри журналістики та засобів масової комунікації, журналістка телеканалу NTA (Україна);
Вероніка Рой, випускниця кафедри ЖЗМК, комунікаційниця депутатської фракції у Львівській міській раді (Україна);
Ірина Гірман, випускниця кафедри ЖЗМК, прес-секретар народного депутата;
Володимир Телюк, журналіст, заступник директора зі стратегічного розвитку OSINT-агенції InsightOps (Україна);
Omar Mazzucchelli, giornalista non autorizzato, PhD, Department of Management Engineering, Politecnico di Milano (Італія);
Наталія Волосацька, журналістка, ведуча телеканалу Slava TV (Польща).

Програму заходу та посилання на платформу Zoom можна отримати за попередньою реєстрацією, яка відкрита до 18:00 1 грудня 2025 року.