Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Для вступників 2025 року затверджено нові розміри освітніх грантів, галузеві коефіцієнти залишаються чинними

Oleksandr Levchenko — Wed, 16 Jul 2025 14:02:32 +0000

Для вступників 2025 року затверджено нові розміри освітніх грантів, галузеві коефіцієнти залишаються чинними

16 лип. 2025, 17:02

Oleksandr Levchenko ср, 07/16/2025 - 17:02

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

Уряд ухвалив зміни до умов надання державних грантів у межах вступної кампанії 2025 року. Встановлено оновлені розміри освітніх грантів та додатковий регіональний коефіцієнт для окремих категорій вступників.

З 2025 року гранти становитимуть:

17 тисяч гривень – грант І рівня для вступників із результатами 150+ балів з двох предметів НМТ (140+ балів для вступників, що вступають на спеціальності, яким надається особлива підтримка, зазначені у Додатку 6 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році);
25 тисяч гривень – грант ІІ рівня для тих, хто склав два предмети НМТ на 170+ балів.

Ці кошти будуть спрямовані на часткову оплату навчання в закладах вищої освіти. Отримати грант можуть лише вступники, яким до цього не було запропоновано за алгоритмом відбору бюджетне місце.

Окрім базових сум, з 2025 року запроваджено додатковий коефіцієнт 1,5 для визначення розміру державного гранту. Він застосовується до вступників, які здобули повну загальну середню освіту у 2025 році в Запорізькій, Сумській, Харківській або Миколаївській областях та вступають до закладів вищої освіти в цих же областях.

Галузеві коефіцієнти для спеціальностей з особливою підтримкою залишаються чинними – їх застосовують до заяв із першим і другим пріоритетом. Вони підвищують конкурсний бал вступника. Це дає змогу залучити абітурієнтів до стратегічно важливих напрямів підготовки.

Для обчислення розміру гранту також застосовують коефіцієнти залежно від спеціальності, на яку подано заяву.

Докладніше – на сайті Міністерства освіти і науки України.

Львівська політехніка здобула перемогу в трьох нових проєктах програми Erasmus Plus (CBHE Stand 2)

Oleksandr Levchenko — Wed, 16 Jul 2025 11:52:29 +0000

Львівська політехніка здобула перемогу в трьох нових проєктах програми Erasmus Plus (CBHE Stand 2)

16 лип. 2025, 14:52

Oleksandr Levchenko ср, 07/16/2025 - 14:52

Проєктний офіс Львівської політехніки

Національний університет «Львівська політехніка» здобув чергову важливу перемогу на європейському освітньому фронті, увійшовши до складу переможців одразу трьох проєктів у межах програми EU funding programme ERASMUS 2027, зокрема за напрямом ERASMUS-EDU-2025-CBHE-STRAND-2 – Capacity building in the field of higher education (Strand 2).

У проєкті AGROPATH Львівська політехніка є координатором. Проєкт спрямований на розвиток вищої освіти у галузі точного землеробства, впровадження цифрових геоінформаційних технологій та дистанційного зондування для потреб агропромислового комплексу. Його реалізація дасть змогу підготувати нове покоління фахівців, здатних ефективно застосовувати передові методи геоматичних досліджень у сільському господарстві. Від Університету проєкт очолює Борис Четверіков – докторант кафедри фотограмметрії та геоінформатики Інституту геодезії.

Ще у двох проєктах Львівська політехніка бере участь як партнер:

проєкт FORWARD: представниця Університету – Юлія Ідак, завідувачка кафедри містобудування Інституту архітектури та дизайну;
проєкт UNITWIN: відповідальний за участь – Роман Шуляр, професор кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Інституту економіки і менеджменту

Участь Львівської політехніки у трьох нових проєктах програми Erasmus Plus підтверджує високий рівень науково-педагогічного потенціалу Університету, його стратегічну орієнтацію на інтернаціоналізацію освіти і здатність формувати інноваційні рішення у тісній співпраці з європейськими партнерами.

Щиро вітаємо координатора, представників проєктних команд, творчі колективи кафедр та інститутів, які долучилися до підготовки й перемоги в конкурсах програми Erasmus Plus! Ваша ініціативність, наполегливість і професіоналізм вкотре доводять, що Львівська політехніка є гідним партнером на міжнародному академічному рівні.

Бажаємо успішної реалізації проєктів, плідної співпраці з партнерами, сталих результатів та нових звершень у розбудові європейського освітнього простору за участю України!

SoftServe виділяє Львівській політехніці 1 мільйон гривень на ліквідацію наслідків обстрілу

Oleksandr Levchenko — Wed, 16 Jul 2025 09:35:13 +0000

SoftServe виділяє Львівській політехніці 1 мільйон гривень на ліквідацію наслідків обстрілу

16 лип. 2025, 12:35

Oleksandr Levchenko ср, 07/16/2025 - 12:35

Центр комунікацій Львівської політехніки

Львівська політехніка висловлює щиру подяку компанії SoftServe та співзасновнику компанії Тарасові Кицмею за благодійну допомогу в розмірі 1 000 000 грн. Кошти будуть спрямовані на ліквідацію наслідків обстрілу 12 липня, які спричинили пошкодження навчальних корпусів Львівської політехніки, навчальної техніки та меблів.

Цей внесок – це більше, ніж фінансова допомога. Це – знак довіри, солідарності та віри в силу освіти. Ми щиро вдячні компанії SoftServe, яка вже багато років є надійним партнером нашого університету та неодноразовим переможцем «Благодійник року Львівської політехніки».

Завдяки таким партнерам Львівська політехніка розвивається і зростає.

Разом зможемо відновити пошкоджене, зберегти навчальний процес і наблизити перемогу!

Пресцентр «Центр комунікацій»

«Erasmus+ – це значно більше, ніж навчання», – Руслана Кістечок про свій досвід в програмі обміну

Oleksandr Levchenko — Wed, 16 Jul 2025 06:08:25 +0000

«Erasmus+ – це значно більше, ніж навчання», – Руслана Кістечок про свій досвід в програмі обміну

16 лип. 2025, 09:08

Oleksandr Levchenko ср, 07/16/2025 - 09:08

Марія Педь, Центр комунікацій Львівської політехніки

Руслана Кістечок — студентка 2-го курсу Інституту гуманітарних та соціальних наук, спеціальності «Міжнародні відносини», яка цього семестру навчалася за програмою академічної мобільності Erasmus+ у Хорватії. Про її досвід та особливості навчання за кордоном читайте в нашому матеріалі.

Програма обмінів Erasmus+ — це ініціатива Європейського Союзу, яка підтримує навчання, стажування, викладання та волонтерство за кордоном. Вона надає студентам можливість навчатися семестр або рік в університеті-партнері в іншій країні, здобуваючи новий досвід і навички, поліпшуючи знання мов і сприяючи розвитку міжкультурних відносин.

Програма охоплює не лише країни ЄС, а й інші держави-партнери, зокрема Україну. Участь в Erasmus+ — це можливість розширити кругозір, здобути якісну освіту та налагодити міжнародні контакти. Навчатися за цією програмою мають можливість і студенти Львівської політехніки. Учасники програми отримують стипендію на покриття витрат.

Руслана провела цілий семестр — з 3 березня по 30 червня — у Шибеницькому університеті прикладних наук, Хорватія. Цей навчальний заклад є одним з найкращих у країні — посідає четверте місце в рейтингу університетів Хорватії.

За словами студентки, важливу роль у її рішенні спробувати себе в цій програмі відіграли викладачі:

— Про програму Erasmus+ я знала раніше, цікавилася можливостями для студентів Львівської політехніки. Проте зважилася податися, коли мені надійшла пропозиція від викладачів моєї кафедри — політології та міжнародних відносин. Саме викладачі вирішили, що я варта участі у програмі мобільності.

Процес відбору був доволі складний, і треба було підготувати чимало документів для участі в конкурсі: закордонний паспорт, сертифікат про знання англійської мови на рівні не нижчому за B2, виписку з результатами навчання у Львівській політехніці, резюме та мотиваційний лист. Пізніше потрібно було оформити документи на відрядження, індивідуальний графік, договір і agreement, де були вказані предмети для вивчення.

— Я вивчала такі предмети: «Право міжнародних організацій», «Інституції та інтеграції ЄС», «Етика у публічному секторі», «Захист прав людини», «Англійська мова для публічних адміністрацій» і «Управління компаніями» Усі предмети були цікаві, зрозумілі й корисні, — наголосила Руслана.

Свої емоції після того, як дізналася про затвердження участі у проєкті, дівчина описала так:

— Спочатку було складно повірити, що це справді відбувається зі мною. Я була неймовірно щаслива, коли дізналася, що пройшла відбір. А коли отримала офіційне запрошення — на очах були сльози радості, бо я усвідомила, що мої старання не даремні і їх так високо оцінили. Хвилювання зовсім не було, я вірила, що все буде якнайкраще. Підтримка батьків, друзів і викладачів додавала мені сили й упевненості.

Попри те, що навчання за кордоном зазвичай супроводжується стресом і певними труднощами, Руслана каже, що здобуття нового досвіду далося їй легко. Вона відчувала неймовірну підтримку — як від координаторів і викладачів, так і від студентського об’єднання. Всі виявляли постійну зацікавленість і захоплення тим, що вона з України.

— Усі наші ідеї та пропозиції радо брали до уваги. Щоразу наголошували, що, якщо будуть питання чи проблеми, нам із задоволенням допоможуть, — зазначила студентка й додала: — У Хорватії в мене не виникало проблем з мовою — усі добре розуміли англійську. Проте я розуміла, що варто знати принаймні на елементарному рівні хорватську, адже мене прийняли дуже тепло, позитивно. Саме тому я охоче долучилася до курсу хорватської мови, який нам запропонували.

Водночас, як зауважила Руслана, навчання в Шибеницькому університеті мало свої особливості — не тільки академічні:

— Ми мали можливість самостійно обирати предмети, які хотіли вивчати. У нас не було традиційних лекцій і семінарів, а були лекції-дискусії, на яких ми могли не лише навчатися, а й ділитися тим, що вже знаємо. На багатьох заняттях, з ініціативи викладачів, я розповідала про Україну, про моє рідне місто, про стійкість і витривалість українського народу, про все, що відбувається. Викладачам справді було цікаво — вони ставили запитання і таким чином дізнавалися про Україну. На їхніх обличчях з’являлися сльози, коли я розповідала, що роблять з Україною, як порушуються права людини в умовах війни…

Завдяки цій програмі дівчина здобула неймовірний досвід, розвинула навички спілкування англійською, поглибила знання з міжнародних відносин, міжнародного права та процесів, що відбуваються у світі. Крім академічних здобутків ця програма також дала Руслані можливість стати своєрідним рупором, що розповідає всім про Україну та злочини, які тут скоює Росія.

— Я часто дивувала викладачів фактами про Україну, і вони були дуже зацікавлені. Мене вразило, що багато хорватів знали деякі слова українською. Коли ми їздили з університетом до Чорногорії, наш координатор, побачивши мій український паспорт, сказав мені українською «Слава Україні!». Я була в захопленні, — поділилася студентка.

Також одного разу Руслана разом з іншими студентами та організаторами влаштували український вечір, на який запросили не лише студентів-учасників Erasmus+ із Чехії, Польщі, Молдови, Іспанії, Португалії, Румунії та Північної Македонії, а й хорватів. Вони із захопленням куштували страви, запитували слова українською. Це було так приємно, що, як згадує дівчина, хоча вона була й далеко від дому, але все одно почувалася як удома — невимушено, спокійно і позитивно.

— Особливо цінним для мене стало те, що я могла говорити про Україну — правду про війну, порушення прав людини, біль і силу нашого народу. Це був глибоко особистий, емоційний досвід, і я вдячна кожному, хто слухав і підтримував. З першого дня я відчула надзвичайно дружню атмосферу. Викладачі були відкриті, уважні, щиро зацікавлені не лише у викладанні, а й у нашому досвіді. Люди довкола — привітні, чуйні. Завдяки їм навіть у чужій країні я почувалася як удома. Erasmus+ — це значно більше, ніж навчання. Це міжкультурні обміни, нові друзі, знайомство з різними культурами, а головне — можливість розповісти світові про себе та свою країну. Цей досвід назавжди зі мною. І я щиро вдячна, що стала його частиною, — підсумувала дівчина.

ІГСН

ПМВ

Пресцентр «Центр комунікацій»

«Життя обернеться у смерть, а смерть безсмертям стане»: вечір пам’яти, присвячений Ірині Фаріон

Oleksandr Levchenko — Tue, 15 Jul 2025 13:46:46 +0000

«Життя обернеться у смерть, а смерть безсмертям стане»: вечір пам’яти, присвячений Ірині Фаріон Oleksandr Levchenko вт, 07/15/2025 - 16:46

18 липня 2025 року катедра української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук і Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» запрошують на вечір пам’яти, присвячений Ірині Фаріон – мовознавцеві, державникові, громадсько-політичній діячці, авторці численних культурологічних ініціатив.

Вшануймо разом постать, що понад усе плекала слово – українське, правдиве, сильне.

Цей вечір – нагода пригадати Ірину Фаріон як невтомну дослідницю, щиру патріотку, авторку проєктів з утвердження української мови та відновлення історичної правди. Серед них варто назвати:

мовно-мистецький проєкт «Мова – твого життя основа» (1998–2008 рр.);
рекламні акції «Мова на колесах» – ініціатива з популяризації культури спілкування у публічному просторі;
акція «Скарб нації», під час якої портрети українських культурно-політичних діячів із цитатами розміщували на рекламних носіях;
проєкт із популяризації української книжки «Від книги до мети» (2011–2021 рр.);
інтелектуально-культурологічний телевізійний проєкт «Велич особистості» (понад 160 програм у 2014–2019 рр.);
телевізійний цикл «Ген українців» (130 студій у 2019–2021 рр.);
серія ютуб-лекцій «Мовно-літературні виклади» (понад 60 лекцій).

А ще – 15 монографій, понад 400 наукових і публіцистичних праць.

У розповідях сучасників і колег вона постане живою, сильною, глибокою.

Локація: вул. Професорська, 1, Культурно-мистецький простір «Кава на Професорській».

Вхід вільний. Початок о 17:30.

Архітектура — не лише креслення: як на кафедрі містобудування готують фахівців, які вміють бачити навколишню красу та втілювати її в реальність

Oleksandr Levchenko — Tue, 15 Jul 2025 06:04:00 +0000

Архітектура — не лише креслення: як на кафедрі містобудування готують фахівців, які вміють бачити навколишню красу та втілювати її в реальність

15 лип. 2025, 09:04

Oleksandr Levchenko вт, 07/15/2025 - 09:04

Марія Педь, Центр комунікацій Львівської політехніки

Містобудування — це не просто проєктування «на папері». Це про людиноорієнтованість, інклюзію, розуміння простору та бачення міста як живого середовища, що змінюється, — особливо тепер, у період війни, а також після неї. Саме такий підхід лежить в основі навчання на кафедрі містобудування Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки. Тут студентів з перших курсів залучають не лише до креслення та моделювання, а й до реальної взаємодії з міським середовищем і практичних завдань, що мають стосунок до міста, його історії та культури.

— У сфері містобудування ми активно співпрацюємо з громадами Львівщини. Їздимо зі студентами в інші міста, застосовуємо партисипативні практики: спілкуємося з мешканцями, представниками влади та різними категоріями людей, для яких і проєктуємо. Ми також співпрацюємо з Львівською міською радою та розробляємо актуальні для міста теми на рівні бакалавра й магістра, — розповіла Ярина Онуфрів, доцентка кафедри.

На кафедрі переконані: сьогодні урбаністика надзвичайно важлива й актуальна. Саме тому однією з обов’язкових складових навчального процесу є участь у виставках, конкурсах, форумах, які дають змогу презентувати свої роботи перед мешканцями.

— Для студентів це дуже хороша нагода заявити про себе й показати себе ширшій аудиторії — не лише однокурсникам і викладачам, а й містянам. Вони відчувають, що беруть участь у публічному житті міста, і це дуже корисно як для Політехніки, так і для студентів та мешканців. Адже виставка ще раз підкреслює цінність нашого архітектурного спадку, звертає увагу на архітектурні деталі, яких ми зазвичай не помічаємо, — зазначила викладачка.

Однією з таких подій стала виставка «Ар-нуво. Очима студентів та студенток Національного університету "Львівська політехніка"», організована у партнерстві з ЛКП «Бюро спадщини» та Мистецькою бібліотекою. З 10 по 20 червня 2025 року в приміщенні бібліотеки представили 20 графічних рисунків першокурсників, присвячених львівській сецесії (ар-нуво).

— Ми її зробили з графічних робіт, які студенти виконували у межах дисципліни «Архітектурна графіка та композиція, частина 2» на першому курсі. Завданням студентів було походити по Львову, пофотографувати будівлі в стилі ар-нуво та зробити зарисовки як загального вигляду будівлі, так і окремих архітектурних деталей, — пояснила Ярина Онуфрів.

Студенти самостійно вибирали будівлі, техніку виконання та композицію, а також оформлювали роботу. Викладачі лише консультували й підказували на початковому етапі, радили, на що краще звернути увагу і які деталі прорисувати.

Для Максима Левковича, студента першого курсу кафедри містобудування й одного з учасників виставки, така робота стала способом по-іншому поглянути на місто.

— Ця виставка дала такий досвід, як можливість заглибитись у вивчення історії архітектури й поцікавитися стилем сецесії, українською сецесією, саме у Львові, яка в нас була. Адже це досить непримітний стиль: якщо так просто прогуляєшся вулицями, то не впадає у вічі, не звертаєш уваги. Але це досить цікаво — подивитися, оглянути різноманітні пам’ятки архітектури, різні елементи, дізнатися, які були в той час, коли будували в стилі сецесії. Тому це було досить цікаво для нас, — поділився Максим.

Його рисунок — це фасад будівлі на вул. Бандери, 39, виконаний маркерами та лайнерами — вночі, бо Максим трохи не встигав. Як зізнається студент, він був здивований, коли його роботу відібрали для виставки:

— Звісно, я був трошки в шоці, коли мою роботу взяли на виставку. Але я певною мірою надіюся, що досить скрупульозно ставлюся до виконання робіт і стараюся робити так, щоб усе було ідеально. Я не можу просто взяти і швидко щось намалювати. Мушу над цим посидіти, опрацювати, щоб усе мені подобалося. Якщо мені робота подобається, тоді я вже можу її спокійно здавати.

Студентка Оксана Атаманчук, яка також брала участь у виставці, вважає, що такі заходи — чудова можливість для розвитку, мотивація для студентів і водночас підготовка до роботи в майбутньому.

— Звичайно, архітектори часто беруть участь у різних конкурсах і грантах на свої роботи, адже від цього іноді залежить і заробіток. Тому такі заходи є корисним і, як на мене, цікавим досвідом під час навчання, — зауважила Оксана.

Свої роботи вона виконувала в акварелі — це було поточним завданням на курсі, але так збіглося, що вони підійшли за тематикою до виставки, що не могло не тішити.

— Завдання було зобразити історичну архітектуру та архітектурні фрагменти будівель Львова — графічно або в кольорі. На моїй першій роботі зображено житловий будинок за адресою вул. Котляревського, 12, а на другій —— портал будинку на вул. Котляревського, 15. Загалом я задоволена самим фактом, що мої роботи були представлені на виставці, а також високими балами від викладачів, — поділилася студентка.

Її участь — результат пропозиції викладачів, які підтримали студентку.

— Дуже рада, що викладачі залучають студентів до участі в таких заходах, бо часом я сама соромлюся запитати, чи досить добре в мене виходить, щоб подавати роботу на конкурси чи виставки, — додала Оксана.

І таких прикладів багато — на кафедрі містобудування подібні ініціативи не виняток, а правило. Звісно, ця виставка проходила вперше, проте виставки у Пороховій вежі чи в коридорах університету — не рідкість.

Доцентка кафедри містобудування Ярина Онуфрів розповіла нам про плани на майбутнє:

— Є у планах всеукраїнський огляд-конкурс дипломних робіт, який цього року відбудеться в нашому Інституті архітектури. Приїдуть представники архітектурних шкіл з усієї України, і буде виставка бакалаврських і магістерських робіт. Це конкурс — будуть визначені переможці й нагороджені. Це традиція, яка відновлюється: раніше (до війни) такий конкурс щороку проводили в різних університетах. У 2024 році його відновили, а цьогоріч, восени, він буде в нас. Також у листопаді ми плануємо провести фестиваль архітектури у Пороховій вежі, де будуть виставлені макети, рисунки першокурсників і дипломні проєкти.

Навчання на кафедрі — це ще й можливість брати участь у різних воркшопах і програмах обміну із закордонними університетами, що також дає безцінний досвід і навички.

— За програмою NAWA з Варшавською політехнікою протягом 2023–2024 років щороку в нас їздили приблизно сім студентів. За програмою Erasmus+ у нас підписана угода з Бранденбурзьким технологічним університетом у Німеччині, яка діятиме до 2026 року. Туди щороку їдуть два-три студенти на семестрове навчання. Також є співпраця у межах програм DAAD, під час яких студенти мали можливість брати участь у спільних воркшопах у Німеччині та Україні. Викладачі теж беруть участь у стажуваннях і воркшопах, — поділилася пані Ярина.

ІАРД

МБ

Пресцентр «Центр комунікацій»

Компанія EPAM Ukraine надала Університету благодійну допомогу в розмірі 1 мільйон гривень на ліквідацію наслідків обстрілу 12 липня

Oleksandr Levchenko — Mon, 14 Jul 2025 13:53:55 +0000

Компанія EPAM Ukraine надала Університету благодійну допомогу в розмірі 1 мільйон гривень на ліквідацію наслідків обстрілу 12 липня

14 лип. 2025, 16:53

Oleksandr Levchenko пн, 07/14/2025 - 16:53

Центр комунікацій Львівської політехніки

Ректорка Наталія Шаховська та вся спільнота Львівської політехніки щиро дякує компанії EPAM Ukraine за благодійну допомогу у розмірі 1 000 000 грн, спрямовану на ліквідацію наслідків обстрілу 12 липня, що завдав шкоди нашому університету.

У ці складні часи така підтримка – це перш за все свідчення, що бізнес вірить у силу освіти, в наше майбутнє і в спільну перемогу.

Завдяки таким партнерам, як EPAM Україна, ми не втрачаємо надії, що відновимося, вистоїмо і переможемо.

EPAM Україна – це надійний друг, який роками підтримує розвиток технологічної освіти та формування нових поколінь ІТ-фахівців спільно з Львівською політехнікою.

Дякуємо за небайдужість, за довіру, за віру в освіту.

Разом – сильніші!

Пресцентр «Центр комунікацій»

На кафедрі вищої геодезії та астрономії осучаснили освітні програми

Oleksandr Levchenko — Mon, 14 Jul 2025 06:04:05 +0000

На кафедрі вищої геодезії та астрономії осучаснили освітні програми

14 лип. 2025, 09:04

Oleksandr Levchenko пн, 07/14/2025 - 09:04

Ігор Голод, Центр комунікацій Львівської політехніки

На кафедрі вищої геодезії та астрономії (ВГА) Інституту геодезії Львівської політехніки розробили нові бакалаврські освітньо-професійні програми (ОПП) — «Геоконсалтинг та моніторинг Землі» й «Геоаналітика».

Затребувані скрізь

Завкафедри ВГА, доктор технічних наук Богдан Джуман пояснив Центру комунікацій Політехніки:

— Наші попередні програми у межах спеціальностей «Науки про Землю» і «Геодезія та землеустрій» уже не відповідали глобальним викликам, тенденціям розвитку науки й технологій та вимогам ринку праці. Тому ми вирішили оновити їх більш ніж на половину. Залучили до цього викладачів, студентів і роботодавців, оскільки нам важливі думки всіх зацікавлених стейкхолдерів.

Розпочали зі створення ОПП «Геоконсалтинг та моніторинг Землі» для бакалаврату. Її мета — реагувати на потреби сучасного суспільства та сприяти розвитку інноваційного потенціалу природничих наук.

Для цього потрібно сформувати фахівця, який може оптимально поєднувати методи наземного й космічного моніторингу Землі на базі сучасних інформаційних технологій, а також надавати відповідні послуги консультативного характеру для розв’язання складних завдань оцінювання стану навколишнього середовища й геонебезпек, сприяти безпеці, раціональному природокористуванню та сталому розвитку України.

— Отже, попит на випускників, які оберуть ОПП кафедри ВГА, неминучий?

— Спеціалісти з моніторингу Землі затребувані майже в усіх секторах національної економіки. Вони зможуть працювати й надавати консультаційні послуги в аграрному секторі та лісовому господарстві, нафтогазовому секторі, управлінні надрами, під час вирішення екологічних проблем, ліквідації надзвичайних ситуацій, у військовій сфері, водному управлінні, транспорті, комунікаціях і телекомунікаціях, муніципальному господарстві тощо, а також розв’язувати складні спеціалізовані завдання у сфері інжинірингу, геофізики, геології й геодезії та надавати послуги технічного консультування в цих сферах.

Перелік сфер застосування вражає

— Моніторинг Землі сприяє вирішенню проблем, які виникають в управлінні природними ресурсами та раціональним природокористуванням, що є і буде важливим в Україні та за її межами, — наголосив Богдан Джуман. — Дані, одержані в результаті моніторингу Землі, можна застосувати для оптимізації розподілу та використання земельних, водних, лісових ресурсів, у дослідженні забруднення навколишнього середовища та змін клімату, прогнозуванні й ліквідації геонебезпек.

Фахівці, які освоять нашу оновлену ОПП, зможуть працювати і в оборонних структурах нашої держави. Моніторинг Землі (передусім космічний) потрібний у військовій справі, бо дає можливість здобувати різноманітну інформацію для розвідки, зокрема про переміщення військової техніки в реальному часі за допомогою супутників, отримання детальних зображень земної поверхні для аналізу рельєфу, природних об’єктів та інших географічних особливостей, навігації (використання ГНСС-технологій для визначення місцеположення об’єктів), комунікації й виявлення цілей.

Фахівці у сфері геоконсалтингу та моніторингу Землі здатні виконувати водночас багато завдань. По-перше, збір, зберігання, опрацювання, аналіз і представлення геоданих (геодезичних, геофізичних, геологічних тощо), а також їх опрацювання й аналіз для подальшого використання.

По-друге, виявлення й відстеження змін у використанні земель, включно із забудовою, змінами в сільському господарстві та лісовому фонді, розвитком інфраструктури, а також прогнозування, оцінювання й моніторинг природних і техногенних геонебезпек (повеней, лісових пожеж, землетрусів тощо).

Не менш важливим є спостереження за змінами клімату й визначення ефекту від них на поверхні Землі. Здійснення екомоніторингу — оцінювання та прогнозування змін стану природного середовища для виявлення негативних змін і вироблення рекомендацій з їх усунення або ослаблення. Крім того, випускники ОПП надають технічні консультації у сферах інжинірингу, геофізики, геології й геодезії.

— А в яких установах чи організаціях зможуть працювати ваші випускники?

— У державних службах та урядових агентствах, які проводять картографічні роботи, наші випускники забезпечуватимуть актуальність мап і планів. Не обійдуться без них і приватні компанії, які спеціалізуються на виробництві геодезичних продуктів.

У геологічних компаніях фахівці у сфері геоконсалтингу братимуть участь у дослідженнях родовищ, рельєфу та геологічних особливостей регіонів для видобутку корисних копалин. У гірничодобувних компаніях — визначатимуть місця видобутку металів, вугілля та інших ресурсів.

В екологічних консалтингових компаніях такі фахівці здійснюватимуть моніторинг впливу на природу, надаватимуть допомогу в оцінюванні екологічного впливу й розроблятимуть плани екологічного відновлення для наукових досліджень в екології та природоохоронних проєктах. У лісовому господарстві й природозахисті — провадитимуть моніторинг лісових ресурсів та екосистем, дослідження лісів, контроль за їхнім станом і впливом на природу. В енергетичній промисловості — виконуватимуть всебічні роботи для забезпечення точності, ефективності й безпеки різних енергетичних проєктів і об’єктів критичної інфраструктури (АЕС, ГАЕС, ГЕС, СЕС тощо). Потребу у фахівцях з геоконсалтингу й моніторингу Землі мають і компанії, які спеціалізуються на створенні та розвитку продуктів і послуг, пов’язаних із навігацією та ГНСС-технологіями.

— Як вдається формувати у студентів такий широкий спектр компетентностей?

— Викладачі кафедри ВГА є фахівцями з неабияким практичним досвідом, який вони застосовують на заняттях у наших потужних лабораторіях, де ведуть різноманітні роботи, до яких залучають студентів. Зокрема, йдеться про моніторинг деформацій земної поверхні на великих інфраструктурних об’єктах: ГЕС, ГАЕС та АЕС.

Студенти здобувають під час різноманітних лабораторних робіт неоціненний досвід, який застосовуватимуть, працюючи за спеціальністю. Набувають його і за кордоном завдяки програмам міжнародної академічної мобільності. Наші угоди з іноземними партнерами передбачають як тижневе стажування, так і семестрове навчання за різними програмами: Erasmus+, NAWA тощо. Ми налагодили корисну співпрацю з польськими університетами: Варшавською політехнікою, де теж є Інститут геодезії, Свєнтокшиською й Познанською політехніками та Краківським університетом, а також із німецькими та іншими ЗВО.

Нові горизонти

— Цього року спільно з кафедрою систем штучного інтелекту впроваджуємо й ОПП «Геоаналітика», яка нині, можна сказати, є світовим трендом, але в Україні тільки починає розвиватися, — зауважив Богдан Джуман. — Певен, що за кілька років, тобто з першим нашим випуском за цією програмою, вона буде на піку, оскільки поєднує дві спеціальності: E4 «Науки про Землю» та F3 «Комп’ютерні науки». Адже геонауки — геодезія, картографія, землевпорядкування та екологічний моніторинг — потребують для вирішення складних завдань впровадження передових технологій. А ШІ (штучний інтелект) і машинне навчання вже довели свою ефективність в аналізі великих даних, автоматизації процесів, прогнозуванні та моделюванні. Їх інтеграція в геонауки відкриває нові горизонти для вдосконалення аналізу геоданих, підвищення точності прогнозів природних явищ і моніторингу природних ресурсів. Адже кількість даних, які потребують обробки, аналізу та візуалізації, стрімко зростає.

Це стосується як даних дистанційного зондування Землі, так і інформації, одержаної з безпілотних літальних апаратів, супутників та сенсорних мереж. Використання методів ШІ, зокрема глибокого навчання та обробки природної мови, дає змогу значно поліпшити інтерпретацію таких даних, автоматизувати рутинні процеси, створювати високоточні моделі й підтримувати прийняття рішень у реальному часі. Наприклад, моделі ШІ можна використовувати для визначення оптимальних територій під забудову, прогнозування ерозії ґрунтів, моніторингу змін клімату та управління водними ресурсами.

Продиктована ринком

ОПП «Геоаналітика» відповідає запитам ринку праці, який дедалі більше потребує спеціалістів з глибокими знаннями як у галузі геонаук, так і сучасних інформаційних технологій. Інженери, які мають навички програмування, аналізу даних і розроблення алгоритмів ШІ, можуть посідати провідні позиції у проєктних організаціях, IT-компаніях, державних установах і науково-дослідних центрах.

Впровадження «Геоаналітики» сприятиме розвитку інноваційних проєктів і стартапів у сфері автоматизованого управління територіями, екологічного моніторингу, урбаністики та сталого розвитку, зокрема у сферах боротьби зі змінами клімату, збереження біорізноманіття та управління ресурсами.

Мета нашої нової ОПП — підготувати спеціалістів, здатних застосовувати сучасні технології для розв’язання нагальних екологічних проблем, і підвищити їх конкурентоспроможність на ринку праці. Навчатимемо також студентів прогнозувати природні й техногенні процеси — зокрема, створювати моделі для прогнозування змін ландшафту, ерозії ґрунтів, затоплень та інших природних явищ і розробляти системи раннього попередження про надзвичайні ситуації з використанням методів машинного навчання.

Фахівці, яких ми випускатимемо, здійснюватимуть моніторинг природних ресурсів та екологічного стану, використовуючи методи ШІ, а також впроваджуючи автоматизацію процесів моніторингу забруднення повітря, води й ґрунтів.

У межах нової ОПП студенти вивчатимуть оптимізацію управління територіями, зокрема створення алгоритмів для визначення оптимальних шляхів використання земельних ресурсів, планування та управління міськими територіями з урахуванням екологічних та соціально-економічних факторів. Вони також працюватимуть над розробленням інноваційних технологій у геонауках — створюватимуть програмні продукти та мобільні застосунки для автоматизації геодезичних і землевпорядних процесів та впроваджуватимуть алгоритми ШІ для вирішення спеціалізованих завдань у цій галузі.

Знання й навички, здобуті студентами за ОПП «Геоаналітика», дадуть їм змогу працювати та будувати успішну кар’єру в безпекових галузях, приватних компаніях, дослідницьких установах і закладах вищої освіти, а також провадити власний бізнес.

Наші випускники зможуть працювати в державних установах — управліннях земельних ресурсів і землеустрою, органах екологічного моніторингу та охорони навколишнього середовища, геодезичних і картографічних службах, державних центрах обробки геоданих і супутникового моніторингу, а також у приватних компаніях: інженерно-геодезичних і землевпорядних, IT-компаніях, які розробляють геоінформаційні системи й рішення на основі ШІ, консалтингових компаніях у сфері управління природними ресурсами та просторового планування.

Випускники, які освоять ОПП «Геоаналітика», будуть затребувані й у міжнародних організаціях: інституціях ООН, які працюють над проєктами з управління ресурсами, моніторингу клімату та сталого розвитку, європейських агентствах, що провадять супутникові дослідження, глобальних екологічних організаціях, які впроваджують інноваційні технології для моніторингу навколишнього середовища, а також у науково-дослідних установах — інститутах, що виконують дослідження в галузі геонаук із застосуванням ШІ в аналізі даних, науково-дослідних центрах, які працюють над інноваційними проєктами у сфері геоданих.

В індустрії видобутку природних ресурсів наших випускників чекатимуть компанії, що спеціалізуються на геологорозвідці, видобуванні нафти, газу, корисних копалин, та організації, які впроваджують системи моніторингу й оптимізації використання природних ресурсів. А в урбаністиці та міському плануванні — агентства, які здійснюють просторове планування міських територій, а також організації, що впроваджують розумні технології для управління інфраструктурою міст.

В енергетичних компаніях наші фахівці здійснюватимуть оцінку територій для будівництва об'єктів відновлюваної енергетики (сонячних, вітрових, гідроелектростанцій), а також моніторинг і планування використання природних ресурсів для енергетичних потреб. В агропромисловому секторі — розроблятимуть системи точного землеробства з використанням геоінформаційних систем і ШІ, проводитимуть моніторинг стану сільськогосподарських земель, а також прогнозування врожайності.

У стартапах та інноваційних проєктах наші випускники розроблятимуть програмні продукти та мобільні застосунки для аналізу геоданих і створюватимуть платформи для автоматизації процесів землеустрою й екологічного моніторингу. В освіті — вестимуть викладацьку діяльність у закладах вищої освіти та проводитимуть тренінги й курси з аналізу геоданих і ШІ. Завдяки унікальному поєднанню знань у галузі геонауках та ШІ вони будуть затребувані як в Україні, так і за кордоном.

За двома спеціальностями

Гарант ОПП «Геоконсалтинг та моніторинг Землі» — доцентка кафедри ВГА, кандидатка фізико-математичних наук Любов Янків-Вітковська — доповнила:

— Дипломи наших випускників за спеціальністю «Геоаналітика» будуть визнаватися за двома спеціальностями. Наші фахівці зможуть знайти себе як в ІТ-компаніях, так і у сфері природокористування.

— А який рейтинг працевлаштування ваших випускників?

— У Львівській політехніці ведуть облік працевлаштування випускників. Серед тих, хто навчався на кафедрі ВГА, щороку працевлаштовуються 70–80 %. Хоча випуск тих, хто навчатиметься за ОПП «Геоаналітика», відбудеться тільки через чотири роки, перспективи їх працевлаштування неабиякі. Адже представники провідних компаній брали безпосередню участь у розробленні нової програми, попередили наших викладачів-науковців про те, які саме знання повинні мати претенденти на їхні вакансії.

— Чи залучатимуть до викладання дисциплін ОПП «Геоаналітика» практиків?

— І не лише спеціалістів українських компаній, а й з-за кордону. Вони читатимуть студентам переважно 60-годинні онлайн-курси.

— У чому унікальність ваших ОПП? Чим вони відрізняються від аналогічних в інших університетах?

— Одним із критеріїв акредитації ОПП Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти є їхня унікальність. Особливість ОПП «Геоконсалтинг та моніторинг Землі» — її багатовекторність.

Залучаємо до викладання за цією ОПП спеціалістів із різних сфер: геодезії, геології, геофізики тощо. Усі ці напрями інтегровані у спеціальності «Науки про Землю». Наші фахівці, звісно, не спеціалізуватимуться на всіх напрямах, але знатимуть їх основи, щоб бути конкурентоспроможними.

Нерозривність усіх компонентів ОПП «Геоконсалтинг та моніторинг Землі» пронизує її червоною ниткою. Плюс — опрацювання супутникових знімків. Тому наші фахівці зможуть поєднувати для досягнення найкращого результату різні технології.

«Геоаналітика» унікальна тим, що це друга в Україні міждисциплінарна ОПП, і теж поєднує дві спеціальності двох різних галузей знань. Причому ми вперше в Україні розробили програму, яка передбачає використання ШІ у природокористуванні.

Виконуючи спільні наукові проєкти з кафедрою СШІ Львівської політехніки, дійшли висновку, що варто поширити нашу співпрацю і в освітній сфері. Адже колегам з кафедри СШІ дуже цікаво мати наші дані, на яких вони можуть апробувати свої моделі тощо. Ми своєю чергою маємо багато даних, які класичними методами вже важко опрацьовувати.

Поєднуючи ці два запити, готуватимемо спеціалістів, які не лише вмітимуть опрацьовувати методами ШІ дані, а й розуміти їхню фізичну природу. І це будуть унікальні спеціалісти, конкурентоспроможні в різних напрямах.

ІГДГ

ВГА

Пресцентр «Центр комунікацій»

Допоможемо нашій Alma mater! Звернення Асоціації випускників Львівської політехніки

Oleksandr Levchenko — Sat, 12 Jul 2025 13:20:57 +0000

Допоможемо нашій Alma mater! Звернення Асоціації випускників Львівської політехніки

12 лип. 2025, 16:20

Oleksandr Levchenko сб, 07/12/2025 - 16:20

Асоціація випускників Львівської політехніки

12 липня, під час нічної атаки шахедами, постраждали навчальні корпуси № 1, № 4 та № 5 Національного університету «Львівська політехніка». Уламками та вибуховою хвилею пошкоджено фасади, вибито 125 вікон, знищено частину навчального обладнання та техніки. Найбільше постраждав навчальний корпус № 5 – вибито майже 100 вікон.

Сьогодні, від імені правління Асоціації випускників, адміністрації університету звертаємось до спільноти політехніків із проханням підтримати університет в подоланні наслідків нічної атаки ворога.

Необхідно:

вставити 125 вікон;
відремонтувати частини фасадів;
відновити знищену техніку та обладнання.

Допомогти

Сила спільноти визначається вмінням об’єднувати зусилля в критичних ситуація. Університет наш вистоїть, загоїть рани і надалі формуватиме майбутнє нашої країни! Хлопці і дівчата, сподівання на вас велике! Наперед вдячні за посильну участь кожному випускнику та кожній випускниці в подоланні наслідків цієї безглуздої атаки. Важлива кожна гривня! Ворог ніяк не зрозуміє, що подібне лиш додає нам наснаги у боротьбі та люті у спротиві! Вистоїмо та переможемо! Усі разом!!! Слава Львівській політехніці! Слава Україні!

Зі закликом та повагою до всієї політехнічної спільноти

Ігор ПАВЛІШЕВСЬКИЙ,
голова правління Асоціації випускників

Асоціація випускників

Львівська політехніка потребує допомоги: під час обстрілу 12 липня постраждали навчальні корпуси № 1, № 4 та № 5

Oleksandr Levchenko — Sat, 12 Jul 2025 09:02:10 +0000

Львівська політехніка потребує допомоги: під час обстрілу 12 липня постраждали навчальні корпуси № 1, № 4 та № 5

12 лип. 2025, 12:02

Oleksandr Levchenko сб, 07/12/2025 - 12:02

Центр комунікацій Львівської політехніки

Під час обстрілу Львова 12 липня постраждали навчальні корпуси № 1, № 4 та № 5 Національного університету «Львівська політехніка». Уламками та вибуховою хвилею пошкоджено фасади, вибито десятки вікон, понищено частину навчального обладнання та техніки.

Найбільше постраждав навчальний корпус № 5 – вибито майже 100 вікон. У корпусі № 4 – 15 вікон, у корпусі № 1 – 10 вікон. Частково пошкоджено й аудиторний фонд.

Львівська політехніка – це простір, у якому щодня навчаються, працюють і творять тисячі студентів, викладачів і науковців.

Сьогодні ми звертаємось до всіх небайдужих із проханням підтримати Університет, який формує майбутнє нашої держави.

Львівська політехніка потребує:

відновлення 125 вибитих вікон;
ремонт пошкоджених фасадів;
закупівлю або ремонт знищеної техніки й навчального обладнання.

Разом ми зможемо зберегти те, що створювалося поколіннями!

Всі охочі можуть долучитись до підтримки за реквізитами:

у гривні:
- Одержувач: Національний університет «Львівська політехніка»;
- ЄДРПОУ: 02071010;
- Назва банку: ДКС України;
- Рахунок отримувача: UA658201720313251002301001057;
- Призначення платежу: Благодійна пожертва від ________
у валюті:
- Сompany name: Lviv Polytechnic National University;
- IBAN: UA943223130000026005000028040;
- Name of the bank: JOINT STOCK COMPANY “THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE”, 127 Antonovycha Str., Kyiv, 03150, Ukraine;
- Bank SWIFT Code: EXBSUAUX;
- IMPORTANT: In the NOTE field of your bank wire/money order please state: Charitable donation. Please do not leave any other comments.