Національний університет «Львівська політехніка» - Найкращі обирають Львівську політехніку!

Розпочато прийом електронних заяв на перепоселення в гуртожитки Студмістечка на 2024–2025 навчальний рік

Oleksandr Levchenko — Mon, 03 Jun 2024 06:01:39 +0000

Розпочато прийом електронних заяв на перепоселення в гуртожитки Студмістечка на 2024–2025 навчальний рік

3 черв. 2024, 09:01

Oleksandr Levchenko пн, 06/03/2024 - 09:01

Студмістечко Львівської політехніки

Всі студенти – мешканці гуртожитків студмістечка, які бажають перепоселитися на новий 2024–2025 навчальний рік (зокрема, які зараховуються на ІІ курс магістратури), повинні надіслати заяву на перепоселення (продовження проживання у своїй кімнаті) в електронному вигляді.

Електронну заяву заповнюють студенти-мешканці гуртожитків в особистому кабінеті студента (https://student.lpnu.ua/) у розділі «Гуртожитки» (логін та пароль – як у Віртуальному навчальному середовищі). Після цього інформацію буде опрацьовано студмістечком та інститутами.

Нагадуємо, в Університеті діє система рейтингового поселення. Рішення щодо поселення студентів (зокрема ІІ курсу магістратури) прийматимуть відповідні інститути.

У випадку неподання електронної заяви щодо продовження проживання студента не буде включено у список на поселення на новий 2024–2025 навчальний рік.

Звертаємо увагу, що електронні заяви на перепоселення прийматимуть від мешканців, тобто студентів, які проживають в гуртожитку (оформлені до 30 червня 2024 року включно).

Прийматимуть електронні заяви до 30 червня 2024 року включно, тому не зволікайте, щоб не втратити своє місце в гуртожитку студмістечка.

Студенти, які хочуть уперше чи повторно поселитися в гуртожиток, повинні звернутися в деканати своїх інститутів.

Профком студентів і аспірантів

Політехнік – це назавжди!

Oleksandr Levchenko — Sat, 01 Jun 2024 07:17:53 +0000

Політехнік – це назавжди!

1 черв. 2024, 10:17

Oleksandr Levchenko сб, 06/01/2024 - 10:17

Центр комунікацій Львівської політехніки

Форум випускників у Львівській політехніці кілька років поспіль у першу суботу червня збирав в університеті політехніків різних поколінь. Цей особливий день став доброю традицією для довгоочікуваних зустрічей, активного спілкування та співпраці випускників. Політехніка стала нашою другою домівкою, а спільнота випускників – нашою родиною.

Цьогоріч ми, на жаль, знову не можемо зустрітися нашою великою спільнотою разом. Але щиро віримо, що ми на крок ближче до майбутньої довгоочікуваної зустрічі. Адже політехніки – це ті, хто вміють мріяти та досягати мети, хто не бояться викликів, є потужним рушієм змін у суспільстві країни і завжди готові допомогти одне одному.

Дякуємо всім політехнікам, хто бореться на різних фронтах: тримає оборону, волонтерить, застосовує свої унікальні знання, вміння для перемоги та добробуту України.

Пам’ятайте, що кожен з випускників Політехніки має свій унікальний шлях. Поділіться вашою історією з нами, публікуйте свої фото з найяскравіших моментів студентських років, зробіть перекличку в коментарях, залишаючи назви своїх факультетів/інститутів/кафедр. І будемо вдячні, якщо приділите декілька хвилин для Анкети випускника.

Будьмо на зв’язку! До зустрічі в альма-матер під вільним та мирним небом України!

Асоціація випускників

Пресцентр «Центр комунікацій»

ГЗВ

Літня школа комп’ютерної майстерності від кафедри СКІД Львівської політехніки

Oleksandr Levchenko — Fri, 31 May 2024 13:56:03 +0000

Літня школа комп’ютерної майстерності від кафедри СКІД Львівської політехніки Oleksandr Levchenko пт, 05/31/2024 - 16:56

З 3 до 5 червня 2024 року викладачі кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки проведуть профорієнтаційний захід «Літня школа комп’ютерної майстерності». До участі запрошують школярів, учителів та всіх охочих.

Під час літньої школи спікери спробують розібратися у проблемі написання мотиваційного листа, а також розглянуть такі теми:

використання соціальних мереж для формування особистого бренду;
програмне забезпечення для якісного управління особистою сторінкою в соціальних мережах;
інструменти і техніки ефективного тайм-менеджменту;
технології визначення соціотипу для пошуку друзів у соціальних мережах;
технологія організації та проведення івентів.

Заняття літньої школи відбуватимуться в режимі онлайн на платформі Google Meet. Початок щодня о 16:00.

Програма онлайн-заходу – на сторінці кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності у соцмережі Фейсбук.

Англійська мова та міжнародні освітні програми у Львівській політехніці

Oleksandr Levchenko — Fri, 31 May 2024 12:21:28 +0000

Англійська мова та міжнародні освітні програми у Львівській політехніці

31 трав. 2024, 15:21

Oleksandr Levchenko пт, 05/31/2024 - 15:21

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Травневе засідання Вченої ради було присвячене вивченню англійської мови в університеті та реалізації міжнародних освітніх програм. Певною мірою ці питання переплітаються, адже претендувати на участь у міжнародних програмах особа може лише тоді, коли на відповідному рівні знає іноземну мову. Переважно йдеться про англійську. Зрештою, відповідно до вимог стандартів вищої освіти за спеціальностями, випускники бакалаврських програм повинні вільно спілкуватись іноземною мовою. Також кілька місяців тому Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт про англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування. Отже, в Україні до претендентів на деякі посади висуватимуть вимогу знати англійську мову.

Іноземна мова в університеті: можливості, рівень і поле для вдосконалення

Отож Вченій раді було на часі прослухати питання, пов’язане з викладанням англійської мови та рівнем її володіння серед студентів. Його ретельно вивчив і представив у своїй доповіді «Аналіз та вдосконалення концепції викладання, вивчення та використання англійської мови у Львівській політехніці» проректор з науково-педагогічної роботи Олег Давидчак, який проаналізував основні засади Концепції вивчення іноземних мов, схвалені Вченою радою у 2019 році, а також зосередився на особливостях вивчення іноземних мов на бакалавраті та в аспірантурі, оприлюднив статистику англомовних освітніх програм у кожному навчально-науковому інституті.

Слід зазначити, що у Львівській політехніці на всіх освітніх рівнях діють англомовні дисциплінарні курси. Загалом студенти цікавляться ними й готові їх слухати, особливо магістри. Кількість таких курсів помітно зросла в ІІМТ, ІБІС, ІНЕМ, а також в ІКНІ, ІАРД, ІАДУ, ІППО, ІГСН. Важливим показником є те, що щораз більше студентів випускних курсів усіх навчально-наукових інститутів як бакалаврату, так і магістратури захищають англійською мовою свої кваліфікаційні роботи.

До речі, нещодавно другокурсники бакалаврату взяли участь в опитуванні на тему вивчення іноземних мов. Його результати доволі цікаві. Зокрема, 22 % респондентів вважають за доцільне вивчати іноземну мову впродовж усього бакалаврату, а 50 % позитивно ставляться до можливості вивчення окремих дисциплін іноземною мовою. Така сама кількість опитаних вважає доречним формувати групи з вивчення іноземної мови залежно від рівня знань студента. 75 % респондентів високо оцінюють компетентність своїх викладачів іноземної. 40 % задоволені викладанням іноземної мови в університеті, тимчасом як 23 % опитуваних оцінили його дуже низько (поставили за це менш як п’ять балів із можливих десяти).

Про основи концепції викладання англійської мови у Львівській політехніці розповіла завідувачка кафедри іноземних мов Галина Яремко, наголосивши, що ця концепція базується на комунікативному підході, який передбачає навички слухання, говоріння, читання та письма. До цього викладачі долучають оксфордські й кембриджські методики, що містять аналітичні вправи, ігрові ситуації, культурологічний аспект.

Щоб сприяти підвищенню якості вивчення англійської мови в університеті, пані Яремко пропонує ділити академічні групи на підгрупи до 15 студентів, відповідно до їхнього рівня знань іноземної мови, широко впроваджувати новітні методики викладання іноземних мов, зокрема інтерактивні, використовувати сучасні комп’ютери та різноманітні мультимедійні засоби, як-от інтерактивні дошки. Все це спрямоване на вироблення високих комунікативних навичок, розвиток віртуального навчального середовища, а також на заохочення студентів використовувати інтерактивні відео та подкасти, додатки для онлайн-спілкування з носіями мови тощо. Всі згадані аспекти враховані в ухвалі з цього питання, яку Вчена рада одностайно підтримала.

Участь у міжнародних освітніх програмах — чудова нагода, що відкриває багато можливостей

Ще одне, не менш важливе питання порядку денного — реалізація міжнародних освітніх програм у Львівській політехніці. Його представила у своїй доповіді проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Наталія Чухрай, наголосивши, що участь у міжнародних освітніх програмах є пріоритетним напрямом роботи кожного університету, оскільки вона сприяє міжнародній співпраці й обміну досвідом, підвищує рівень інтернаціоналізації освіти в університеті, що відкриває можливості для поліпшення якості освіти студентів і аспірантів, підвищує рейтинг ЗВО на внутрішньому та міжнародному ринку освітніх послуг.

Серед обов’язкових ключових показників результативності роботи кафедри, інституту та загалом університету є показники міжнародної академічної мобільності викладачів і студентів. Серед політехніків найпопулярніші міжнародні освітні програми — Erasmus+ КА1, NAWA, DAAD, Baltic University Programme, Twinning.

В останні п’ять років за програмою Erasmus+ КА1 академічна мобільність працівників Львівської політехніки зросла удвічі, а кількість міжінституційних угод — утричі. Це дало змогу скерувати на академічну мобільність 112 науково-педагогічних працівників та 61 студентку (через війну в Україні хлопці-студенти лише нещодавно набули право їздити за кордон на навчання за обміном).

Упродовж останніх двох років Львівська політехніка стала членом дев’яти європейських альянсів і на сьогодні є лідером в Україні за цим показником. Це порівняно нове явище співпраці. Для повнішого інтегрування українських університетів у роботу альянсів ці ініціативи фінансує Польська агенція академічного обміну у межах програми NAWA — «Солідарні з Україною». Львівську політехніку до такої співпраці залучили дев’ять польських університетів, які фінансують як працівникам, так і студентам участь у тренінгах, семінарах, навчаннях, літніх школах та конференціях, виконання проєктних робіт тощо.

А за програмою Німецької служби академічних обмінів DAAD львівські політехніки не лише здобувають стипендії та індивідуальні гранти, а й виконують колективні проєкти. Також упродовж останніх п’яти років 17 політехніків виграли освітні стипендії та індивідуальні гранти програми Baltic University Programme.

Відносно новою є програма британського уряду Twinning, адже започаткована 2022 року. І вже за рік після цього кафедра теоретичної та практичної психології ІППО здобула грант на створення й реалізацію магістерської програми подвійних дипломів. Так стартувала нова освітньо-наукова програма подвійних дипломів для магістрів Львівської політехніки й Університету Ноттінгем Трент (Велика Британія), і 14 наших студентів розпочали навчання за цією програмою, щоправда, в режимі онлайн.

Проректорка Наталія Чухрай наголосила, що результати міжнародної академічної співпраці у 2023 році є наслідком бажання й активності працівників кафедр, зокрема зацікавлення завідувачів. Серед викликів — потреба вдосконалення нормативної бази університету й супроводу міжнародних освітніх програм, тому найближчим часом пріоритетом буде напрацювання тимчасового положення відбору, номінування та скерування студентів на участь у програмі кредитної академічної мобільності, вдосконалення положення про міжнародну практику студентів тощо.

Ректор

Проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків

Проректор з науково-педагогічної роботи (повна вища освіта)

Вчена рада

ЦМО

Пресцентр «Центр комунікацій»

Mini-MBA: завершився перший етап проєкту ONLY, який реалізовують львівські політехніки

Oleksandr Levchenko — Fri, 31 May 2024 08:58:51 +0000

Mini-MBA: завершився перший етап проєкту ONLY, який реалізовують львівські політехніки

31 трав. 2024, 11:58

Oleksandr Levchenko пт, 05/31/2024 - 11:58

Tech StartUp School Львівської політехніки

Завершився перший етап проєкту ONLY (Open a New Leader in Yourself) – освітньої програми з метою допомогти учасникам розвивати лідерство та інновації в українських вишах. Її першою частиною є mini-MBA з українськими та міжнародними лекторами.

Учасниці долучилися до 8 онлайн-зустрічей із 6 лекторами, де мали змогу обговорити різні аспекти розвитку та роботи українських закладів вищої освіти.

Спільно з Оленою Чорною на двох зустрічах розбирали тему саморефлексії та емоційного менеджменту.
Любомир Мацех-Український модерував дві зустрічі – про стратегічну візію розвитку закладу освіти і про лідерство.
Павло Шеремета провів дискусію на тему «Стратегія розвитку ЗВО: сучасні реалії».
Віра Пустовіт опрацювала тему персонального бренду.
Спільно з Яриною Ключковською учасниці обговорили значення стратегічних комунікацій.
Олена Степаненко розглянула різні конфліктні ситуації, що виникають у колективах.

«8 тижнів, щосереди, учасниці долучалися до зустрічей, які тривали дві години, а зазвичай і більше, адже тематики покривали різні сфери життя успішної лідерки закладу освіти. За цей час учасниці не тільки навчалися, а й гуртувалися та разом, у командах, обговорювали проєкти, проблеми, ділилися досвідом і порадами у тому чи іншому питанні. Це є дуже важливо, адже головна мета проєкту – створити спільноту лідерок, що змінюватимуть та підтримуватимуть зміни у розвитку закладів вищої освіти в Україні», – розповів очільник Tech StartUp School Львівської політехніки Назар Подольчак.

Далі учасниці доєднуватимуться до менторських сесій від українських та британських експертів. У фіналі відбудеться презентація проєктів, і три учасниці матимуть змогу пройти безоплатне стажування в університетах Великої Британії.

Проєкт реалізують Kingston University, Національний університет «Львівська політехніка» і Tech StartUp School за підтримки British Council Ukraine в рамках програми Going Global Partnerships Gender Equality Partnerships.

Докладніше – на сторінці Tech StartUp School у соцмережі Фейсбук.

TSUS

ІАДУ

АФМ

На базі Політехніки відбувся національний семінар із впровадження навчання за системою кліматичного менеджменту

Oleksandr Levchenko — Fri, 31 May 2024 06:01:40 +0000

На базі Політехніки відбувся національний семінар із впровадження навчання за системою кліматичного менеджменту

31 трав. 2024, 09:01

Oleksandr Levchenko пт, 05/31/2024 - 09:01

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки

27–29 травня 2024 року на базі Національного університету «Львівська політехніка» відбувся національний семінар «Досвід впровадження навчання за системою кліматичного менеджменту в освітньо-професійній програмі для другого (магістерського) рівня вищої освіти» з поширення найкращих практик реалізації проєкту Erasmus+ KA2 «Синергія освітніх, наукових, управлінських та промислових компонентів для управління кліматом та запобігання зміні клімату».

У межах заходу експерти розповіли про розвиток досліджень кліматичного менеджменту в країнах Європейського Союзу та Східної Європи. Зокрема, учасники дізнались, які виклики вже зараз постають перед Львовом і Україною як підписантом Паризької угоди у зв’язку зі зміною клімату. З огляду на це обговорили досвід впровадження Європейського зеленого курсу на підприємствах Львівщини (ЛКП «Зелене місто», будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів).

На семінарі були презентовані найкращі практики реалізації програм кліматичного менеджменту та заходи з промоції кліматичних досліджень українських університетів — учасників проєкту. Оскільки Політехніка є базою цьогорічного семінару, учасникам додатково провели екскурсію залами університету.

Проєкт Erasmus+ KA2 «Синергія освітніх, наукових, управлінських та промислових компонентів для управління кліматом та запобігання зміні клімату» має на меті допомогти університетам Грузії й України стати центрами розвитку досліджень кліматичного менеджменту для прискорення інтеграції у світовий кліматичний ринок і реалізації світових вимог щодо кліматорегулювання через впровадження найкращих європейських практик у сфері запобігання зміні клімату, адаптації та мінімізації її наслідків.

Пресцентр «Центр комунікацій»

Сталий розвиток

Львівська політехніка і сталий розвиток

Ціль 12. Відповідальне споживання та виробництво

Ціль 13. Пом'якшення наслідків зміни клімату

На Харківському напрямку загинула випускниця кафедри ЖЗМК Львівської політехніки Ірина «Чека» Цибух

Oleksandr Levchenko — Thu, 30 May 2024 15:21:21 +0000

На Харківському напрямку загинула випускниця кафедри ЖЗМК Львівської політехніки Ірина «Чека» Цибух

30 трав. 2024, 18:21

Oleksandr Levchenko чт, 05/30/2024 - 18:21

Роксолана Семчишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Учора, 29 травня, під час ротації на Харківському напрямку загинула парамедикиня «Госпітальєрів» Ірина Цибух з позивним «Чека». Хоробра, чесна та вольова — дівчина, яка завжди боролася за честь Батьківщини, тепер стала прикладом для нас у відстоюванні країни від агресора. Її самопожертва та героїзм назавжди залишаться в серцях майбутніх поколінь.

Народилася майбутня парамедикиня 01.06.1998 року у Львові. Закінчила кафедру журналістики та засобів масової комунікації Національного університету «Львівська політехніка», здобувши диплом бакалавра. Ще під час навчання у 2017 році долучилася до команди «Суспільного». Там вона працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. Поза роботою брала участь в освітніх проєктах, де розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах.

— Сьогодні для нас, викладачів, страшний день, бо прийшла така звістка. Загинула наша випускниця, людина з великої літери, патріотка, медикиня, яка стала на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення, мудра молода людина, яка хотіла жити, мати свій дім та сім’ю, змінювати і розвивати українську журналістику. Впродовж років навчання Ірина вирізнялася своєю ретельністю, бажанням знати більше, нетривіальним підходом до поставлених завдань. Особливою рисою характеру Ірини було гостре почуття справедливості. В моїй пам’яті випадок, як на практичному занятті з мого курсу, ще на першому курсі, коли ми тільки починали знайомитись, Ірина ставила дуже дорослі критичні запитання і ніби очікувала з мого боку зверхності чи якогось опору. Я відразу звернула увагу на цю студентку, бо завжди цікавіше працювати з людьми, які мають критичний погляд на звичні речі, бачать щось інше в ніби таких буденних подіях.

Ірина була (дуже страшно писати в минулому часі про таку молоду людину) ідеалістом, який хотів зробити цей світ кращим — і їй це вдалося. Вдалося тому, що вона постійно навчалася нового, намагалася змінювати те, що заважало розвитку й утвердженню прогресу. Ще недавно Ірина була гостею на нашій кафедрі, зустрічалася зі студентами, багато говорила про роль журналістики як інституції, що повинна бути критичною і нетерпимою до всіх проявів обмеження демократії, про важливість навчання впродовж життя, про необхідність залучення кожного до захисту країни від агресора, в будь-якій ролі, в будь-якій допомозі військовим, що захищають нас зараз на передовій.

При зустрічі з Іриною, на жаль, вони були нечастими, завжди виникало бажання її обійняти, і приємно, що воно було взаємним. Востаннє ми бачилися, напевно, тиждень-півтора тому, випадково зустрілися біля військового шпиталю, звикло обнялись, і я дякую долі, що змогла це зробити востаннє, хоч у той момент про таке навіть не думала, — каже завідувачка кафедри ЖЗМК Зоряна Галаджун.

Повномасштабне вторгнення застало Ірину Цибух на Сході України: 22–23 лютого 2022 року вона презентувала в Покровську та Краматорську документальний фільм про віддалені села Донеччини й Луганщини, де дітям бракує інклюзії. 24 лютого показ мав відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня — у Києві. Але, на жаль, домівки героїв фільму опинилися в окупації, і дівчина повернулася до лав добровольчого батальйону «Госпітальєри», де ще з 2014 року пройшла кілька ротацій на фронті. У складі батальйону Ірина забезпечувала евакуацію поранених бійців із найгарячіших місць і надавала першу медичну допомогу.

30 липня 2022 року Ірина в інтерв’ю для «ELLE Україна» розповідала: «Я така ж молода дівчина, як будь-яка у Франції чи Іспанії. Ми відрізняємося тільки тим, що на нашому кордоні тоталітарний режим, котрий напав на країну, яку я дуже люблю. Мені подобається подорожувати, але жити я хочу тут. І тому я захищаю свою країну, тому й готова померти, щоб мати волю у своїй країні».

Під час евакуацій парамедикиня неодноразово ризикувала життям і рятувала багатьох бійців. Крім того, вона регулярно виступала в ЗМІ, розповідала колегам-журналістам про роботу парамедиків і медичного персоналу в зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки волонтерів для надання якісної домедичної допомоги.

У листопаді 2023 року «Чека» здобула відзнаку від Президента України — орден «За заслуги» III ступеня, у березні 2024 року стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок».

На жаль, 29 травня 2024 року, під час бойового завдання 25-річна парамедикиня «Госпітальєрів» загинула, кілька днів не дочекавшись свого 26-го дня народження.

«Я... Я просто не маю що сказати. За стільки років війни, стільки смертей, втрат друзів… Не думав, що мене може так вбити звістка про загибель... що щось ще зможе в мене викликати сльози... Чека... я просто не можу повірити. Ти була уособленням майбутнього України. Одна з тих, хто рухала її вперед. Це не просто втрата ще одного Героя, це жахливий удар для всієї країни... Ворог забрав Тебе у нас. І ми зробимо все, щоб він захлинувся власною кров’ю», — написав знайомий парамедикині Орест Каракевич у своєму дописі у Фейсбуку.

«Ми з Іриною працювали разом. У наш відділ «Донбас, Крим» не потрапляли випадкові люди. Іра не була з Донбасу, вона була зі Львова. Яскрава, харизматична, стрімка, волонтерка з 2014-го, вона жила ідеєю про визволення України і продовження справи УПА, пишалася належністю до козацького роду. Їздила зустрічати Новий рік у тоді ще АТО, разом з Ельдаром Сарахманом робила репортаж з Авдіївки під час загострення. Небайдужа до людей, надзвичайно енергійна, мала, як кажуть, високий EQ, горіла і «запалювала» інших.
Ми пропрацювали разом не надто довго. У редакції, крім репортажів і інтерв’ю, було багато марудної роботи типу рерайтів. Для неї це було затісно. «Можливо, це не зовсім твоє», — сказала я, коли ми розходилися.
Потім, коли репортаж з Авдіївки вийшов у фінал «Честі професії», вона писала мені: «...це якийсь досить сильний мотиватор. Коли я йшла, ви сказали те, що ніхто ніколи мені не казав, стосовно того, що, можливо, журналістика не моє, якщо перефразувати. Досі хочу написати для країни хороший репортаж, щоб ця думка зникла. Хочеться, щоб Оля Юркова, згадуючи мене, казала: «О! Цибух багато працювала і зараз пише чудові репортажі».
Іро, ти писала чудові репортажі і зробила для країни за ці роки більше, ніж можна було уявити. Ти була надзвичайно талановита і давно увійшла в історію. Але краще б живою... Невимовний біль…» — зазначила у своєму дописі у Фейсбуку колега дівчини Ольга Юркова.

Сучасний цвіт нації — це вони, наші герої і героїні! Кожен з них залишить свій слід у наших серцях! 08.04.2023 року Ірина «Чека» Цибух написала посмертний лист, й ось декілька фрагментів із нього, які має прочитати кожен з нас:

«Сумно, що ми проживаємо настільки немічні, залежні від суспільного схвалення життя, що лише смерть дозволяє проживати абсолютну свободу.

Повномасштабна війна змусила перестати бути рабом страхів, сьогодні, на жаль, не вдалося звільнитись повністю, але, сподіваюсь, у мене все вийде, цей лист тому допомога.

Щоб мати свободу, треба мати ще інші цінності, треба розуміти себе, добре знати, хто ти для себе є, що таке особисте щастя і як тобі до нього дійти.

Сьогодні ми працюємо для героїв, і це гарна змога підтвердити свої цінності — бути дійсно тою людиною.

Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим. Бо тільки сміливі мають щастя і краще ж вмерти біжучи, аніж жити гниючи.

Будьте гідними подвигів наших героїв, не журіться, будьте сміливими!»

Вічна пам’ять героям! Пам’ятаймо ціну нашої перемоги!

ІППО

ЖЗМК

Пресцентр «Центр комунікацій»

Політехніки - для перемоги

МОН пропонує до обговорення проєкт наказу щодо умов проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту

Oleksandr Levchenko — Thu, 30 May 2024 12:35:17 +0000

МОН пропонує до обговорення проєкт наказу щодо умов проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту

30 трав. 2024, 15:35

Oleksandr Levchenko чт, 05/30/2024 - 15:35

За матеріалами сайту Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу МОН «Про затвердження Положення про умови проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту», яким буде затверджено Положення, необхідне для врегулювання питань проведення ЄДКІ.

Соціальні групи населення та зацікавлені сторони, на які поширюватиметься дія: здобувачі фахової передвищої, вищої освіти, заклади вищої освіти.

Можливі наслідки реалізації проєкту акта для різних соціальних груп населення та зацікавлених сторін: полегшення визнання документів про освіту за кордоном.

Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту Положення приймають до 17 червня 2024 року через гугл-форму шляхом подання пропозицій до конкретних норм Положення. Контактна особа від Міністерства освіти і науки – Марина Мруга, тел.: 044-481-3267.

Сайт Міністерства освіти і науки України

Під час пітчингу на Tech Transfer MeetUp презентували інноваційні розробки львівських політехніків

Oleksandr Levchenko — Thu, 30 May 2024 09:13:10 +0000

Під час пітчингу на Tech Transfer MeetUp презентували інноваційні розробки львівських політехніків

30 трав. 2024, 12:13

Oleksandr Levchenko чт, 05/30/2024 - 12:13

R&D-центр Львівської політехніки

У рамках конференції PODIM 2024 було презентовано дослідження Tech Transfer Boost, яке включало в себе ідентифікацію наявного доступу до трансферу технологій, виявлення бар’єрів у місті Львові та визначення перспектив розвитку і подання розроблених дієвих механізмів стимулювання трансферу технологій із залученням експертів Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.

Цьогорічний захід був спрямований на формування взаємовигідної кооперації бізнесу і науки для комерціалізації ідеї, трансферу знань, технологій та інновацій для синергічного розвитку й поширення наукових практик і налагодження мережі партнерських контактів із регіональною екосистемою стартапів.

У межах цієї зустрічі відбувся пітчинг технологічних рішень, які було розроблено львівськими політехніками. Зокрема, професор кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Сергій Варваренко і доцент кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології ІХХТ Семен Хом’як продемонстрували учасникам події розробку своєї наукової групи – прозору композицію для заповнення склопакетів, що входять до складу конструкцій з підвищеною вогнестійкістю за рахунок утворення комбінованого мінерально-полімерного гідрогелю. Під дією високих температур такий гідрогелевий наповнювач перетворюється у високопористий мінерально-карбоновий вогнетривкий матеріал, що здатний перешкоджати заданий час поширенню теплового випромінювання і полум’я.

Маємо надію, що ця розробка зацікавить вітчизняні будівельні компанії, які облаштовують виробничі зони на промислових об’єктах, будують житлові будинки, школи, лікарні, торговельні та спортивні центри, логістичні та транспортні хаби тощо. Адже використання вогнетривких скляних конструкцій з гідрогелю без сумніву стане додатковим джерелом зниження небезпеки для людей (зокрема, надасть більше часу на евакуацію) та матеріальних втрат у випадку пожеж. А це сьогодні є найціннішим.

Дослідження в межах Національного університету «Львівська політехніка» провадять за грантової підтримки Національного фонду досліджень України у рамках реалізації проєкту «Розробка гідрогелевої композиції для вогнетривких склопакетів та технології її виготовлення», науковим керівником якого є професор Сергій Варваренко.

Аспірант Львівської політехніки Іван Фесюк про медаль від Президента України, штучний інтелект і технології в часі війни

Oleksandr Levchenko — Thu, 30 May 2024 06:01:21 +0000

Аспірант Львівської політехніки Іван Фесюк про медаль від Президента України, штучний інтелект і технології в часі війни

30 трав. 2024, 09:01

Oleksandr Levchenko чт, 05/30/2024 - 09:01

Олег Головацький, студент кафедри журналістики та засобів масової комунікації

Війна в Україні — не лише жорстока битва за свободу та незалежність, а й поле бою, де зіштовхуються старі і нові технології й де наука та освіта стають одними з ключових інструментів у цій боротьбі. Про те, як українці дають відсіч ворогові не лише на полі бою, а й в освітній сфері, ведемо розмову сьогодні з аспірантом Національного університету «Львівська політехніка», нагородженим медаллю «За працю і звитягу», Іваном Фесюком.

— В інтернет-мережі маємо дуже мало інформації про ерудованого молодого аспіранта з такими регаліями. Що ви про це скажете?

— Я не публічна людина і не маю часу на соціальні мережі. Якби ви про мене знайшли багато інформації в мережі, можливо, ми з вами не спілкувалися б, — усміхається і далі дуже щиро, з гордістю розповідає: — Про мене більше пише дружина. Вона не українка, тайка, і її погляд на моє становлення в суспільстві завжди є цікавим. А ще вона завжди поряд зі мною. Від початку повномасштабного вторгнення не виїжджала з країни, тому добре знає, що в нас відбувається, і всі справи, зокрема волонтерські, ми вирішуємо разом. Якщо потрібно до Житомира, їдемо до Житомира, до Харкова — то до Харкова, до Дніпра — то до Дніпра, до Бахмута, отже, до Бахмута. Тож можна сказати, що вона — моя підтримка і мій тил.

— Але сьогодні ви навчаєтесь і працюєте в Національному університеті «Львівська політехніка» як молодий науковець. Розкажіть про свої досягнення та міркування в контексті розробок.

— Мої зв’язки з Львівською політехнікою тягнуться з раннього дитинства. Я народився, коли мама і тато були студентами тоді ще Львівського політехнічного інституту. Батьки-студенти змушені були брати мене із собою на пари. У період залікової сесії мама захищала курсову роботу і на цей час залишила мене з викладачкою в лабораторії. Саме тоді я вперше спробував повторити за викладачкою електричну схему на стенді, і вона запрацювала. Мені тоді було півтора року, принаймні так розповідала мама (усміхається). Техніка й технології мене цікавили завжди. Зараз я працюю з фізикою плазми, радіозв’язком, робототехнікою та радіокерованими моделями. У Національному університеті «Львівська політехніка» я працюю зі студентами, час від часу запрошую їх на практику, де ми програмуємо контролери, складаємо схеми, налагоджуємо зв’язок. Деяких студентів залучаю до роботи з мікросхемотехнікою. Також я створив сторінку Львівської політехніки на GitHub, до якої приєднав студентів і викладачів, щоб вона стала більш іміджевою.

Треба віддати належне керівництву Львівської політехніки, яке дуже багато допомагає в нашій науковій роботі, зокрема й колективу, який намагається підтягнути студентів до належного рівня. Тож, коли студент активний, показує свої здібності з доброго боку, викладачі часто йдуть назустріч і допомагають. Ще б хотілося, щоб студенти були ближчими до адміністрації та активнішими в досягненні рівня знань. На жаль, реалії такі, що на видаткову стипендію важко прожити, а ті студенти, що на контракті, взагалі її не отримують, тому намагаються всіляко підробляти, і часто не за спеціальністю, що дуже негативно впливає на їхній освітній рівень.

Хотілося б також реалізувати співпрацю інститутів так, щоб студент до 4-го курсу мав навички роботи за своєю спеціальністю в команді й набував у ній успішного досвіду. Для прикладу, студенти менеджменту керують і створюють проєкти, економісти описують кошторис з урахуванням видатків проєкту, інженери створюють прототипи, креслення та презентації для потенційних інвесторів. Такий підхід давав би не лише досвід для майбутньої роботи, а й можливість вже на стадії навчання створювати власні стартапи, набувати досвіду, який можна було б використати й у навчанні. До речі, саме таку схему пропагують у Київському політехнічному інституті імені Сікорського, яку активно підтримує керівництво цього навчального закладу. З іншого боку, бізнес має бути готовий до таких інвестицій у студентські стартапи й активно це підтримувати.

— Які саме проєкти ви б хотіли бачити при Львівській політехніці?

— Та різні: від сервісу послуг, вебсайтів з корисними матеріалами чи ком’юніті до електронних девайсів, робототехніки, дронів або навіть автомобілів. Це все не так складно, як здається. Сьогоднішній студент — майбутній інженер, тому він зобов’язаний не тільки мріяти, а й втілювати свої мрії в життя, інакше для чого він тут, у Політехніці? Молодь має прокладати дорогу в майбутнє і розвивати нові й нові технології — саме за це стоять наші воїни і захищають нас, поки ми працюємо над майбутнім.

— Ви активно провадите волонтерську діяльність і, напевно, знаєте багато про війну та ситуацію на фронті. На вашу думку, чи можна теперішню війну в Україні назвати війною технологій і дронів?

— Я не згоден з тим, що ця війна є війною технологій і дронів. У всіх війнах використовували технології: спочатку списи та мечі, луки й арбалети поряд із метальними машинами, ці машини поступово вдосконалювались і нарешті були замінені вогнепальною зброєю, включно з гарматами, коли з’явилися технології, що давали змогу використовувати порох з більшою швидкістю та руйнівною силою. До прикладу, індіанців легко було завоювати вогнепальною зброєю на противагу списам і лукам. Війна технологій завжди була, недаремно кажуть, що знання і технології — це як Священний Ґрааль, що в легендах наділяє своїх володарів великою мудрістю та силою. Аналогічно знання і технології дають людям можливість змінювати світ, поліпшувати якість життя, розв’язувати складні проблеми і відкривати нові горизонти.

Треба розуміти, що лише дронами ми не виграємо війну, тут потрібно більше, ніж просто дрон, бо дрон — це позиційні, або точкові операції, для точнішого чи керованого ураження ворожої цілі. А війна — це ціле мистецтво, як би жорстоко чи цинічно це не звучало. То комплексна робота всіх рівнів: від керівництва держави до роботи певних підрозділів, від міністерств та університетів до бізнесу, роботи підприємств, зокрема оборонних, від культури до світогляду окремої людини. Згадати хоча б той самий трактат «Мистецтво війни» Сунь-цзи: «Постійно розвивайся — ніхто не дивиться на минулі досягнення і трофеї. Важливо тільки тут і зараз. Тому потрібно постійно рости, професійно й особистісно. Вчитись, навчатись і використовувати здобуте на практиці — це єдиний спосіб уникнути застою» та «Бідність державного казначейства змушує армію утримуватися за рахунок внесків на відстані. Сприяння підтримці армії на відстані змушує людей збідніти»…

— Ми не можемо не зачепити питання штучного інтелекту, яке так часто з’являється в інфопросторі в умовах війни. Яка користь від штучного інтелекту на полі битви?

— Від штучного інтелекту користі багато, тому що він може аналізувати отриману інформацію, розташування військ, прорив, логістику, машинний зір дронів, доведення їх до цілі. Водночас це й небезпека, тому що він може вийти з-під контролю. Важливо розуміти, що росіяни теж розвивають ШІ і в цьому плані не відстають. Штучний інтелект — це не панацея, а дуже корисний інструмент, але водночас потрібно бути з ним обережним.

— На вашу думку, чи зможе Україна стати технологічно сильною державою вже після закінчення війни?

— Україна має всі шанси стати технологічно сильною державою після закінчення війни за умови реалізації низки стратегічних кроків і використання своїх потенційних ресурсів. Інвестиції в освіту та науку: підвищення якості освіти, особливо в галузях STEM (наука, технології, інженерія, математика), сприятиме формуванню висококваліфікованих кадрів. Наукові дослідження: створення умов для розвитку науково-дослідних установ та університетів, фінансування наукових проєктів і досліджень. Зокрема, збільшення відсотка інвестицій у науку — з 0,5 % ВВП до як мінімум 2–3 % ВВП. Підтримка молодих підприємців, розвиток стартап-інкубаторів та акселераторів, створення сприятливих умов для венчурних інвестицій. Розвиток технологічних парків і спеціальних економічних зон, де компанії зможуть працювати над інноваціями з порівняно низьким податком або податковими канікулами. Спрощення адміністративних процедур через цифрові платформи. Інвестиції в розвиток високошвидкісного інтернету, дата-центрів і телекомунікаційних мереж. Участь у міжнародних наукових і технологічних проєктах, співпраця з провідними світовими компаніями й науковими установами. Створення привабливого інвестиційного клімату для залучення капіталу з-за кордону. Інвестування в розвиток високотехнологічних галузей, як-от авіація, космічна промисловість, біотехнології та ін. Створення політики, яка підтримує інноваційні підприємства і сприяє розвитку сучасних виробничих потужностей. Формування промислових кластерів, де різні галузі можуть співпрацювати і взаємно збагачуватися технологіями та знаннями. Реалізація цих стратегічних напрямів допоможе Україні стати технологічно сильною державою, сприятиме економічному зростанню і підвищенню якості життя громадян. Ну і, звісно, найважливіше — це корупція, з нею нічого сказаного вище ми не доб’ємося, потрібно якось із нею покінчити.

— Насамкінець розкажіть, як це — отримати медаль з рук Президента України?

— Відчуття дивні й поки що малозрозумілі. Але я точно знаю, що медаль не лише моя, а радше ще трьох «могутніх слонів, які тримають крихку землю». Перший «слон» — це найрідніші: мама з татом, які теж волонтерять, рідний брат, який у Бахмуті тримав оборону, і, звісно, дружина — моя права рука. Другий «слон» — це колектив моєї Політехніки. Найперше — доцент кафедри РЕПС і керівник СКБ «Авіоніка» Олег Миколайович Яремко, який є дуже добрим наставником і спеціалістом у галузі телерадіокомунікацій і який завжди підтримує та допомагає в розробці й технологічних новаціях, також світлої пам’яті покійний директор Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки, доктор технічних наук Богдан Михайлович Стрихалюк — унікальна людина, який казав, що «у нас всі студенти хороші, з ними треба працювати», голова первинної профспілкової організації працівників Національного університету «Львівська політехніка» Роман Степанович Колодій, директор НДКІ ЕЛВІТ Віктор Федорович Ткаченко, який докладає зусиль для підтримки молодого покоління. Ну і, звісно, щира вдячність за всіляку підтримку проректорові з наукової роботи професорові Івану Васильовичу Демидову. Та, звичайно, головний «слон» — це військові: солдати й офіцери, завдяки яким живемо і працюємо у відносно затишному Львові, а також волонтери зі Львова, Миколаєва, Харкова, Маріуполя, Києва, Трієста, Рима, Венеції, Сицилії, Відня, США — усі, що донатять і дістають потрібне, зокрема студенти й аспіранти, викладачі, професори. Тому ця нагорода не лише моя, вона всіх цих важливих людей, без яких мої старання були б марними.

ІТРЕ

РЕПС

Докторантура та аспірантура

ЖЗМК

Пресцентр «Центр комунікацій»

Політехніки - для перемоги