Запобігання поширенню коронавіусу 2019-nCoV

Результати творчих конкурсів

Історія профспілки Львівської політехніки

Діяльність первинної профспілкової організації працівників Львівської політехніки фактично почалася з радянського післявоєнного періоду. В літературних та архівних джерелах немає жодних згадок про профспілковий рух працівників вищих навчальних закладів до 1939 року. Наявні лише окремі скупі спогади про громадську організацію студентів Львівської політехніки. За умов значних утисків соціальних прав, у тому числі прав на освіту, українського населення, Політехніка була полонізована і її колектив виявляв повну лояльність до польської влади.

Профспілка в добу радянської окупації (1947-1990)

В середині 40-х рр. минулого століття, після завершення другої світової війни та зміни однієї окупаційної влади (райхскомісаріат Україна) на іншу (УРСР), під пильним та жорстким контролем з боку окупаційної радянської влади Всесоюзна центральна рада професійних спілок (ВЦРПС) поновила діяльність первинних профспілкових організацій по усій Україні. Хвиля централізації та політизації робітників, селян та інтелігенції на нових окупованих територіях (західного регіону України) не оминула і середовище освітян – середні, професійно-технічні та вищі навчальні заклади.

У повоєнні роки у Львівському політехнічному інституті була утворена профспілкова організація працівників, адже її обов'язкова присутність в кожному колективі передбачалася самою комуністичною ідеологією. Оскільки від перших днів створення діяльність профспілки повністю контролювала державна адміністрація та структури комуністичної партії, то очевидно, що профспілка будь якого колективу в колишній імперії – Радянському Союзі – нічого спільного з міжнародним профспілковим рухом не мала.

Перший офіційний документ, в якому зафіксовано запис про профспілкову організацію працівників Львівського політехнічного інституту датований 19 грудня 1947 року. Цей документ, за підписом представника профкому Первикової В.А., засвідчує початок банківського обслуговування профспілкової організації політехніків. Подальша діяльність профспілкової організації працівників інституту висвітлена в різних джерелах інформації вже значно більше. Так відомо, що з 1951 до 1965 року головою профспілкового комітету працівників був викладач архітектурного факультету, член КПРС Запольський Віктор Григорович. Після такого довготривалого керівництва Віктора Запольського двоє наступних голів профкому, які були теж науково-педагогічними працівниками, очолювали профспілкову організацію впродовж значно коротших термінів. Два роки (1966-1967) головою профкому був представник кафедри суспільних наук, член КПРС Харченко Вальтер Іванович. Після його переходу на посаду проректора інституту головою профкому працівників вперше був обраний випускник Львівської політехніки до того ж безпартійний Петрусенко Олексій Миколайович. Він очолював профспілкову організацію лише один рік. А з 1969 року до 1974 року в час посилення Москвою ідеологічного тиску та русифікації освіти і науки профспілкою працівників керував викладач історії КПРС комуніст з п’ятнадцятирічним партійним стажем, який походив з місцевих селян, Костик Петро Семенович.

У 1974 році профспілкова конференція працівників інституту обрала безпартійного молодого доцента геодезичного факультету Тартачинського Романа Максимовича. Звичайно це обрання не обійшлося без керівної ролі адміністрації та парткому інституту. Роман Тартачинський очолював профспілкову організацію працівників три виборні терміни. В цей час профспілка організовувала соціалістичне змагання між структурними підрозділами, проводила культмасову та спортивно-оздоровчу роботу.  Треба зауважити, що в цей час розбудовувалися і були  у прямому підпорядкуванні профкому всі бази відпочинку інституту.

Профспілка в часі відновлення Української державности (1990-1994)

У бурхливому 1990 році за підтримки дуже впливових на той час в Політехніці громадських організацій «Просвіти» та Народного Руху України була проведена по-справжньому демократична звітно-виборна конференція профспілкової організації працівників, на якій у протистоянні з, підтримуваними адміністрацією, кандидатами головою профкому був обраний член РУХу сорокарічний доцент хіміко-технологічного факультету Орест Кунтий. За його керівництва змінився стиль роботи профкому, основним напрямком роботи якого став соціальний захист працівників. Протягом короткого часу були розроблені нормативні положення профспілкової організації, започатковані колдоговірні відносини з адміністрацією, здійснені суттєві зрушення у вирішенні житлових проблем працівників. За чотири роки, протягом яких Орест Кунтий керував профспілковою організацією працівників Львівської політехніки, профспілковий комітет і його керівник здобули авторитет і повагу в колективі. Тому повною несподіванкою для всіх стала відмова Кунтого балотуватися на наступний термін.

Профспілка в часі відновлення та розбудови демократії і соціальних стандартів (1994-2020)

На початку лютого 1994 року відбулася чергова звітно-виборна конференція профспілкової організації працівників, на якій було прийнято рішення обрати профком лише на два роки. Цей факт ще раз підтверджує стан певної розгубленості як серед членів профкому, так і серед всіх делегатів конференції. Обрання голови профкому відбувалося на альтернативній основі із чотирьох кандидатур. За підтримки громадських організацій, а саме «Просвіти» та РУХу, головою профспілкової організації було обрано Володимира Гайдука. Згідно зі статтеюі 16 Закону України «Про професійні  спілки, їх права і гарантії їх діяльності» первинна профспілкова організація  (ППО) Національного університету «Львівська політехніка» в січні 2002 року пройшла повторну реєстрацію в органах юстиції та одержала статус юридичної особи.

Володимир Гайдук, доцент кафедри електромехатроніки та комп'ютеризованих електромеханічних систем, очолював профспілку кілька каденцій, упродовж 26 років. Увесь цей період насичений великими справами, як у становленні профспілки в непростих умовах молодої української державности та демократії, так і повсякденними клопотами про життя великого багатотисячного колективу Львівської політехніки. Очевидно – для висвітлення такого великого відтину часу діяльности профспілки було б доцільно окремо видати хронологію спогадів та подій.

XLIII звітно-виборна конференція первинної профспілкової організації працівників Львівської політехніки

На XLIII звітно-виборній конференції профспілкової організації працівників Львівської політехніки 11 березня 2020 року Володимир Гайдук прозвітував про роботу профспілкового комітету за останні п'ять років. Делегати із вдячністю аплодували доповідачу і багатолітньому лідеру профспілки за сумлінну та жертовну працю впродовж усього часу перебування на посаді голови профкому працівників Львівської політехніки.

Делегати конференції ухвалили такі рішення:

  • обрали голову профкому Львівської політехніки – ним став Роман Колодій, доцент кафедри телекомунікацій, який дотепер був заступником голови профспілки;
  • обрали профком та ревізійну комісію профкому;
  • обрали делегатів на обласну звітно-виборну конференцію профспілки працівників освіти і науки та рекомендували кандидатури до складу ради та ревізійної комісії обласної організації профспілки працівників освіти і науки.
Оновлено 2 міс 1 тижд тому