Запобігання поширенню коронавіусу 2019-nCoV

Результати творчих конкурсів

Сім’я для науки не є перешкодою: про жінку, яка змінила світ

10 липня 2020, 16:13
Юрій МАРТИНОВИЧ, Центр комунікацій Львівської політехніки

У світі існує багато стереотипів, та один із них, напевно, чули всі — мовляв, науку зробили чоловіки. Якщо стикатиметеся з таким упередженням, запам’ятайте одне прізвище, яке точно змінить думку впертого суперника, —  Марія Склодовська-Кюрі.

Уродженка Польщі, яка здобула всесвітнє визнання серед світил науки, є саме тією жінкою, чиїм розумом захоплювалися та й досі захоплюються абсолютно всі, хто розуміє її вклад у розвиток людської цивілізації. Погодьтеся, що Нобелівську премію так просто не присуджують, а тим паче двічі! 

Чому саме сьогодні політехнікам важливо згадати про Склодовську-Кюрі? Бо цього дня, 10 липня, 1912 року науковиця відвідала тодішню Львівську політехнічну школу (тепер — Національний університет «Львівська політехніка»), щоб прочитати свою лекцію для студентів та отримати від Вченої Ради звання почесного доктора технічних наук. 

Але щоб не втомлювати вас всіма цими довгими біографічними довідками про Марію Склодовську-Кюрі, які ви можете прочитати будь-де в інтернеті, лише наведемо декілька фактів про неї:

  • Марія Склодовська-Кюрі наразі єдина у світі жінка, яка двічі була удостоєна найвищої наукової нагороди — одержала Нобелівські премії у галузі фізики (у 1903 р. разом з чоловіком фізиком П’єром Кюрі) та з хімії (у 1911 р.). Цікаво, що донька науковиці, Ірен Жоліо-Кюрі, теж отримала Нобелівську премію! Тому «сім’я Кюрі» є однією з найбільш шанованих у науці. 
  • У кінці ХІХ ст. жінки не могли вступати до вищих навчальних закладів, тому Марія навчалась у підпільному «Вільному університеті». Але вже у 1906 році Склодовська-Кюрі стала першою жінкою-викладачем Сорбонни, назавжди змінивши уявлення про роль і можливості жінок у науці. Науковиця одержала десятки почесних вчених ступенів.
  • Марія Склодовська-Кюрі серед перших жінок, які отримали водійські права. Любила активний відпочинок і була дуже енергійною особою.
  • Науковиця часто носила свій незмінний талісман — ампулу з радієм. Не знаючи про велику небезпеку радіації, Марія Кюрі не вживала жодних заходів безпеки, але при цьому дожила до 66 років. 

Склодовська-Кюрі серед жінок-науковиць є своєрідним маяком, дороговказом для наслідування. Принаймні такою думкою поділилася з нами відома львівська професорка Галина Клим — докторка технічних наук, професорка кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Національного університету «Львівська політехніка», яка є однією з найбільш цитованих сучасних українських науковиць. Професорка Клим займається одержанням і дослідженням функціональних матеріалів, які використовуються для створення різного роду сенсорів: і побутового призначення, наприклад, температури, вологості, і оборонної промисловості.

«Напевно, для кожної жінки, що займається наукою, Склодовська-Кюрі є свого роду кумиром. Якщо згадують жінок у науці, то зазвичай саме Склодовська-Кюрі є у ТОП-листі. На її прикладі, я думаю, не одна жінка побудувала свою наукову кар’єру та якийсь науковий стиль життя сім’ї», — каже Галина Клим.

Науковиця розповіла, що теж на початку кар’єри стикнулася з упередженою чоловічою думкою про те, що, м’яко кажучи, жінки у науці — не на своєму місці.

«На початках моєї кар’єри  було так, що наука це суто щось чоловіче. Коли ще навчалася в університеті, то була єдиною дівчиною на своїй спеціальності, тому ставили до мене якісь вищі вимоги, ніж до хлопців, наче мала комусь довести, що заслуговую бути серед них. Але це упереджене ставлення з часом відійшло. Я навіть скажу вам, що українська наука зараз набуває такого більш жіночого виразу обличчя. Можливо, це пов’язано з фінансовим аспектом. Дуже багато хлопців, які навчаються на технічних спеціальностях, вони йдуть програмістами, а наука залишається для жінок. Та й десь жінки по своїй природі є більш працьовитішими і завзятішими. Чоловіки часто беруться та не доводять свого діла до кінця. А жінки, коли починають, то намагають це все завершити. Тобто якщо аспірантура, то має завершитися захистом дисертації тощо», — говорить вчена. 

Цікаво, що за кордоном у багатьох країнах до жінок більш ліберальне ставлення, ніж в Україні, там навіть роблять певні преференції, щоб збалансувати кількість чоловіків і жінок у науці. Наприклад, у США, якщо є якийсь науковий конкурс, а у фінал виходять два проєкти, а в одному з них керівником є чоловік, в іншому — жінка, то коли у обох рівні підсумкові бали,  перевагу надають проєкту з жінкою. 

«На старті своєї наукової кар’єри, коли йшла в аспірантуру, то мені казали, що я неперспективна, бо я дівчина, бо вийду заміж, народжу дитину і на тому все закінчиться… Заміж я вийшло тільки минулого року за чоловіка-науковця, зараз у мене маленька дитина, час на сім’ю, але я не у декретній відпустці, а працюю. Бо це все можна поєднати, якщо правильно організувати свій час і розставити пріоритети. Головне – бажання, тоді сім’я для науки не є перешкодою, згадаймо приклад сім’ї Кюрі! До речі, мій чоловік минулоріч захистив докторську дисертацію. Чесно скажу, що наукова сім’я це  дуже комфортно, та й ми працюємо в одній сфері, один одного розуміємо, допомагаємо, підтримуємо. Так збалансовано чоловік себе розвиває і я себе розвиваю», — підсумовує Галина Клим. 

Наука дійсно є саме тією сферою, яка може привабити абсолютно всіх до себе. Бо справді кожен може зробити у неї свій значущий вклад, незалежно від статі, національності чи статусу. Головне — це бажання, а якщо вам бракує мотивації, то біографія Марії Склодовської-Кюрі точно надихне вас на нові подвиги.