Запобігання поширенню коронавіусу 2019-nCoV

Олімпіада (додаткові бали при вступі): реєстрація

 

Психологи Благодійного фонду імені Героя України Тараса Карпи допомагають дітям і батькам

10 березня 2020, 14:32
Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Понад рік тому випускниця Львівської політехніки Інституту сталого розвитку ім. В. Чорновола, учасниця спільноти DoBro Центру студентського капеланства ЛА УГКЦ Богданна Карпа, за підтримки військового, психолога Олександра Гальчинського, створила Благодійний фонд імені героя України Тараса Карпи. Так дівчина прагне зберегти пам’ять про свого брата, який загинув у липні 2014 року на сході України.

Головна мета Благодійного фонду – надавати психологічну підтримку людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Починаючи свою діяльність, учасники зосередилися на роботі з дітьми.

Тривалий час ми працювали з вихованцями школи-ліцею «Просвіта». Та невдовзі зрозуміли, що діти не надто вмотивовані до роботи. Особливо зважаючи на те, що середовище, в якому перебували, – не змінювалося. Тож вони не мали можливості застосовувати здобуті знання в повсякденні. Ми почали робити різні запити, щоб зрозуміти, які категорії населення хотіли би з нами співпрацювати. Одними з перших ми звернулися до військових та їхніх сімей. На жаль, почули, що їм потрібна більше матеріальна підтримка, аніж психологічна. Тому зараз увагу приділяємо будинкам сімейного типу, де є запит на нашу допомогу, – розповіла психологиня, кандидатка у психотерапевти за напрямком символдрама, когнітивно-поведінкова консультантка, арттерапевтка Оксана Круць.

Як зазначили психологині Благодійного фонду ім. Тараса Карпи, у нашому суспільстві нема культури психологічної допомоги. Люди здебільшого переконані: якщо є матеріальний достаток, то буде й психологічно все добре. Дбання про ментальне здоров’я значно нижче, аніж про матеріальний добробут.

Переконана, що культуру психологічного здоров’я необхідно плекати на загальнодержавному рівні. Адже ті люди, які справді потребують психологічної допомоги, здебільшого не визнають цього. Навіть, кажучи про наших воїнів, бачимо багато прикладів, коли чоловіки, які пройшли війну, не витримують звичайних повсякденних негараздів. І найскладніше у цьому те, що вони не готові визнати, що у чомусь їм потрібна підтримка. Здебільшого про потребу в допомозі повідомляють родичі, але переважно тоді, коли ситуація – катастрофічна, – пояснила психологиня, арттерапевтка, кандидатка у психотерапевти за методом символдрама та гештальт терапії Оксана Поліщук.

Зараз Благодійний фонд ім. Тараса Карпи зосередив свою діяльність на батьках, які займаються будинками сімейного типу. Кажуть, що цей напрям роботи теж потребує чимало зусиль, адже багатьом, навіть тим, хто виконує свою опікунську роботу якісно, необхідна підтримка. Тут допомагає не тільки психолог, а й середовище. Бо об’єднують таких батьків спільні виклики та пошук правильних дій у різних складних ситуаціях.

Надалі психологині мають намір працювати з дітьми з будинків родинного типу. Невдовзі окремо розпочнуть роботу також із дівчатами-підлітками з кризового центру.

Дитячі будинки сімейного типу зазвичай налічують до 10 дітей, тож важливо, як сприймають одні одних. Необхідно, щоб вони мали зразок родинних взаємин. Знаємо приклади, коли навіть створюючи сім’ї, вихованці інтернатів мусять вчитися будувати стосунки, бо не мають патерних навичок. Адже інтернати забезпечують лише фізіологічні потреби дітей. Та завдяки правильній роботі, навіть зі складних ситуацій вдається виходити з позитивними результатами, – акцентувала магістерка клінічної психології, когнітивно-поведінкова консультантка Наталя Герцунь. – Наскільки бувають важкі ситуації, можна зрозуміти, знаючи випадки, коли діти відмовляються йти в нову сім’ю, бо живуть ідеєю, що в них є мама. Навіть, знаючи, що вона їх залишила й постійно п’є, плекають надію, що рано чи пізно вона зміниться і все налагодиться. Тому в цих випадках обов’язковою є допомога психологів і таким дітям, і батькам із будинків сімейного типу.