Запобігання поширенню коронавіусу 2019-nCoV

Реєстрація на творчі конкурси для вступу на базі ПЗСО

Науковцеві Політехніки важливо публікуватися у міжнародних виданнях

29 травня 2020, 14:23
Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Це перспективно й престижно. Статті у міжнародних виданнях відчиняють науковцеві двері у світ дальших досліджень. Про це розповідає проректор із наукової роботи Львівської політехніки Іван Демидов.

– Коли наукові видання Львівської політехніки почали індексувати у міжнародних НМБД? Зокрема у Scopus та Web of Science?

– На сьогодні, починаючи від 2012 року, в міжнародних наукометричних базах даних індексуються три наші періодичні видання: Chemistry and Chemical Technology (Scopus/Web of Science), Mathematical Modeling and Computing (Scopus), «Геодинаміка» / Geodynamics (Web of Science). А роком раніше кілька серій Вісника Національного університету «Львівська політехніка» почали індексувати у МНМБ Index Copernicus.

– Які треба виконувати умови, щоб потрапити до міжнародних НМБД?

– Остаточний перелік умов, необхідних для участі того чи іншого видання у будь-якій з НМБД, визначає так звана Evaluation Board, організація, що адмініструє відповідну базу даних. Проте є два блоки вимог, на виконання яких звертають увагу насамперед (на прикладі Scopus):

  • перший стосується редакційної політики – це публікація оригінальних та якісно оформлених рецензованих матеріалів, дотримання видавничої етики, відповідність частоти фактичного виходу журналу заявленій періодичності, котру перевіряють експерти НМБД шляхом аналізу архіву номерів журналу: як мінімум за два роки до моменту подання заявки в Scopus, трьох чисел журналу, які виходитимуть уже після подання заявки на індексування; залучення закордонних авторів, рецензентів і членів редколегії; наявність друкованої та електронної версій журналу; наявність вебсайту (також в англійськомовної версії);
  • у другому йдеться про зміст наукового видання: дотримання норм міжнародної видавничої конвенції, що передбачають зокрема унікальність, інформативність і релевантність назви журналу; обов’язковість присвоєння ідентифікатора цифрового об’єкта (DOI); повноту бібліографічної інформації для цитованих посилань; універсальність мови представлення журналу (подання публікацій англійською мовою є пріоритетом, а подання публікацій мовою оригіналу потребує обов’язкового дублювання англійською мовою метаданих – назви статті, анотації, ключових слів, відомостей про авторів, – та списку цитувань латинською транскрипцією.

– Чому науковцям важливо бути учасниками цих наукометричних баз даних?

– Індексація праць у міжнародних наукометричних базах – ознака причетності до цивілізованого наукового простору. Це незалежне та міжнародне визнання досягнень. Можна із цим не погоджуватись, проте така позиція зазвичай контрпродуктивна в академічному співтоваристві. Нерозуміння того – одна з причин настороженого ставлення до науковців пострадянського простору, проте відтоді багато що змінилося і в Україні за останнє десятиріччя фактично вибудовано нову систему, що входить до світової «відкритої науки». Чого лише вартують дані з порталу https://openscience.in.ua/ua-journals!

Отже, напрошується висновок, що лише визнані наукові результати можуть слугувати основою для подання резюме при пошуку наукової команди, написання та успішного виборювання ґрантів світових фондів, побудови академічної кар’єри. Визнають лише особисті справді вагомі результати, що прорецензовані незалежно. Це свого роду аналог «антикорупційного руху», але в науці.

Редактори журналів Львівської політехніки ретельно готуються до подання заявки на оцінювання тією чи іншою НМБ. Зайвий поспіх – шкідливий, оскільки повторно заявку можна подавати лише за 1–2 роки.

– Яке значення має h-індекс (індекс Хірша) університету в наукометричній базі Scopus, Web of Science?

– Насамперед цим значенням ідентифікується позиція університету на світовій академічній арені, свого роду повага до колективу, що володіє певною сукупністю наукових здобутків. Що вищий h-індекс, то опосередковано краще до світової академічної спільноти донесено результати наукових робіт науковців, а реально це свідчить про вагомі та фундаментальні результати наукових груп університету. У такому разі наші науковці, які публікуються за кордоном у співавторстві зі своїми (високоцитованими та авторитетними) колегами у виданнях із високим імпакт-чинником, також роблять суттєвий внесок у підвищення статусу Львівської політехніки. Це підносить її рейтинги, підвищує наші шанси бути почутими в кожній черговій заявці на ґрант для виконання проєктів, що отримують фінансування за європейськими правилами. h-індекс університету свідчить про його академічний розвиток, чим і користуються рейтингові агентства, формуючи щорічні світові рейтинги університетів. Це – мірило потенціалу наукової збірної університету. Важлива правильна промоція наших здобутків за кордоном. Це сприяє підвищенню цитованості. Але це також сприяє занепаду українськомовних фахових видань, а саме тих, що не прагнуть індексуватися знаними світовими НМБД. На жаль.

– Чи збільшується кількість публікацій політехніків у міжнародних виданнях?

– Спостерігається щорічне зростання в межах 10% від попереднього року. Умовно кажучи, можна прийняти, що в рік виходить близько 300 таких публікацій (справді у міжнародних виданнях). Щороку їхня кількість зростає на 30 – 40 одиниць (це дані за останні три роки). Точні підрахунки за категорією міжнародних вимагають певних зусиль. Простіше користуватися критерієм індексування тієї чи іншої праці в НМБД, а також рівнем цитованості, квартилем видання, в якій вона опублікована. За 2017 – 2019 роки бачимо зростання від 560 до 740 таких наукових публікацій на рік.

– Чи зростають вони якісно?

– На моє глибоке особисте переконання, у житті кожного науковця настає момент усвідомлення необхідності робити свою роботу якщо не бездоганно, то якісно. Якщо не дбати про це, то мала ймовірність, що вдасться опублікувати статтю у Scopus або Web of Science. Кажу саме про періодичні видання. Це зовсім інший рівень порівняно з «міжнародними» конференціями, де 90% учасників – із теренів України, але які індексуються у Scopus. Як закономірний наслідок – невисокий, поблажливий рівень рецензування. Так, вони зростають якісно, але за умов одержання нових вагомих результатів у відповідному науковому колективі. Але якщо колектив не має фінансування, то починається свого роду замкнене коло. Ми стаємо неконкурентні китайським науковцям, яким виділяють гроші на open access публікації (на одну публікацію – 10 мінімальних зарплат в Україні). Дехто скаже, що це нечесно. Але ж світова наука давно стала бізнесом. Тому треба діяти мудріше, максимально використовуючи наявні матеріальні ресурси, енергетику рідної землі, поради досвідчених колег та підтримку університету. Також треба шукати безоплатні рецензовані видання за напрямом власних досліджень. Так, політика рецензування може бути суворою. Проте це реальний шлях заявити про себе у світовій академічній спільноті.

– За яких умов можна опублікувати свою статтю у міжнародному НМБД?

Насамперед мусить бути хороший літературний огляд. Ідеально – оригінальна ідея. Навколо неї слід будувати публікацію.

Цими засадами обмежуються більшість західних науковців початківців, тому що аналітичне моделювання вимагає надзвичайно високої кваліфікації. Якщо працювати за межами академічного середовища, то можуть виникнути проблеми. У галузі технічних наук необхідна умова – хоча б двократна перевірка числових результатів тієї чи іншої гіпотези, зазвичай із використанням імітаційного моделювання – якщо емпіричний експеримент з тієї чи іншої причини недоступний, неефективний або ж збір даних не піддається автоматизації.

Потрібно правильно підібрати видання для подання свого матеріалу, орієнтуючись на галузь, у якій провадять дослідження. А кожна галузь науки має свої правила гри, свої конвенції якості написання статті. Всі солідні НМБД (наприклад Scopus) мають відповідні рубрикатори видань. Нині доступ усіх політехніків до Scopus є повністю безоплатний, до того ж власний обліковий запис можна створити на основі чинного облікового запису нашого університету: @edu.lpnu.ua.

Маючи нові результати, слід уникати використання чужих або вже опублікованих власних. Це автоматично виключає повторення текстових фрагментів у новій праці. Кожне видання має свою політику толерантності до самоплагіату, зазвичай близьку до нульової.

Одержання негативної рецензії у більшості випадків – це шанс вдосконалитись, краще подати матеріал, відповідно до структури статті в тій чи іншій галузі (структуру треба вивчити на кращих прикладах), хоча часом рецензент просто не має достатньої кваліфікації для рецензування.

Важливий аспект – social impact. Що дадуть нові результати для всіх? Його часто ігнорують у фундаментальних роботах. Проте упереваж це дуже важливо. Для науковців-фундаменталістів існують видання іншого рівня, з іншими, набагато суворішими вимогами.