Підготовка до вступу та ЗНО

Гуртки Малої технічної академії

 

До 75-річчя НДЧ Університету. Наталія Чухрай: «Університетська наука вийшла на міжнародний рівень»

23 січня 2020, 15:27
Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Наталія Чухрай впродовж останніх п’яти років курувала наукову роботу в університеті. Сьогодні ми розмовляємо про цей період розвитку Львівської політехніки у науково-дослідницькому спрямуванні.

– Рішенням Вченої ради наприкінці грудня 2014 року Ви стали першою жінкою-проректором у Львівській політехніці.

– І фактично відразу ж після призначення, наступного дня, поїхала на щорічну Раду проректорів з наукової роботи ЗВО. Це було 24 грудня 2014 року у Києві. Проректори з усієї України звітували про свою роботу впродовж календарного року, ділилися досвідом, а я занурилася в усі складнощі, тонкощі, специфіку праці проректора з науки, особливо у великих університетах.

А перед тим п’ять років я завідувала кафедрою менеджменту організацій в ІНЕМ, писала монографії, підручники, посібники з проблем інноваційного та стратегічного менеджменту, викладала студентам маркетинг інновацій. Цю тематику висвітлила у підручнику, який виявився першим в Україні такого спрямування. На той час ми на кафедрі робили спроби комерціалізувати науково-технічні розробки, патенти наших лабораторій. Залучали до того студентів. Силами наших магістрів підготували бізнесплан для розробки суперконденсатора, обслуговували лабораторії, намагаючись знайти їм замовника, зорієнтувати в маркетингу, цільовій аудиторії, шляхах інформування про розробку у медіа.

Отож пропозиція стати проректором була для мене, з одного боку, дуже раптовою, несподіваною, а з другого, як тепер аналізую, мала певні передумови до шляху управління науковою роботою в університеті.

– А що стало для Вас викликом?

– Реструктуризація Науково-дослідної частини, що припала на декілька перших місяців 2015 року. Ми оголосили працівникам про звільнення, аби прийняти їх на роботу заново, але вже за конкурсом. Чому? На часі стали нові підходи до роботи, кваліфікаційні вимоги, потреба сучасного супроводу організаційного забезпечення. І дві третини працівників НДЧ успішно пройшли цей конкурс. Відтак ми започаткували нові концепції роботи, зосередилися на забезпеченні кваліфікованого супроводу, консультуванні науковців. Змінили певні процеси. Скажімо, щодо укладання госпдоговорів. За старої системи науковець багато часу затрачав на ходіння по відділах, до бухгалтерії, на погодження юридичних писань. Натомість ми впровадили правило «єдиного вікна», коли достатньо занести документи до одного кабінету НДЧ – і на третій день узгоджені зі всіма структурами та підписані документи можна забирати. Це значне спрощення для науковців.

Ще одним викликом стала міністерська реформа 2016 року щодо змін в аспірантурі. Це насправді впорядкування і переформатування цілої системи, коли навчання в аспірантурі з трирічного змінили на чотирирічне і з двома складовими: науковою та освітньою.

– Що нового вдалося здійснити за ці п’ять років на посаді проректора з науки?

– Створити декілька знакових структур: бізнес-інноваційний центр, стартапшколу, тобто розвинули в університеті не лише наукову, науково-технічну діяльність, а й інноваційну, здебільшого для студентів, аспірантів. Також ми запровадили так звані внутрішні інвестиції, тобто конкурс науково-технічних розробок. Його ідея: фінансувати ті розробки, що за крок до комерціалізації – яким бракує або дослідного взірця, або інвестування в інфраструктуру. Для цього започаткували окремий конкурс, створили експертну комісію. Таким чином профінансували 11–12 проєктів, майже половина з них уже зараз досягла самоокупності.

Великим проривом стало те, що науковці Політехніки долучилися до проєктів Програми «Горизонт-2020». І набули у цьому чималого досвіду. Для консультаційної допомоги науковців ми на початку 2020 року відкрили проєктний офіс.

У цей період ми уклали чимало угод, а рівень фінансування університетської науки зріс у декілька разів. Побільшало госпдоговорів, міжнародних проєктів, цитувань. Низка журналів увійшла до науково-метричних баз даних Scopus і Web of Science. Значною мірою завдяки науковій складовій Політехніка у міжнародних та національних рейтингах ЗВО перебуває серед лідерів.

Також започаткували наукові фестини (які замінили наукові пікніки). Ними зацікавилися абітурієнти і молодші від них школярі, а для наших науковців цей захід став корпоративним, де кожен інститут, кожна кафедра представляє свої нові здобутки.

– Якщо узагальнити, то якою була наука Львівської політехніки за останні п’ять років?

– Відбулося багато динамічних змін. Це був період становлення роботи за ринковими правилами, наближення до європейських вимог. Ми почали зосереджуватися на англомовних публікуваннях, стимулювати науковців до міжнародних цитувань. Нарешті починаємо зважати не на кількість, а на якість публікацій. Впевнено вийшли на міжнародний науковий ринок і тим відкрили собі нові можливості. Нам вдалося навчитися бути конкурентними за європейськими правилами. Відповідно до рейтингу Times Higher Education, у номінації Engineering & Technology Львівська політехніка займає позиції 601–800, Physical Sciences – 801+, натомість у Сomputer Sciences – 251–300, а у Economics, Social Sciences – 501+. Саме в останніх двох номінаціях ми виявилися єдиними серед представлених у Times Higher Education українських університетів. На тих підвалинах, які заклали декілька років тому, базуються наші подальші кроки.