Гуртки Малої технічної академії

Підготовка до творчих конкурсів та ЗНО

Цьогоріч абітурієнтів IT-спеціальностей найбільше цікавили два київські університети і Львівська політехніка

28 вересня 2020, 09:02
За матеріалами сайту Liga.Tech

Liga.Tech дізналася результати вступної кампанії 2020 на IT-спеціальності. Ця сфера залучила десяту частину всіх українських абітурієнтів-бюджетників. Незважаючи на 40% зростання держзамовлення, попит на IT-освіту суттєво перевищував пропозицію. І українці готові платити за освіту своїх дітей: четверо з десяти IT-студентів – контрактники.

Редакція Liga.Tech з’ясувала, куди вступали майбутні українські айтішники.

Куди пішли вчитися

У 2020 році найбільше першокурсників на IT-спеціальності прийняли:

  • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»: конкурс – 5–10 осіб на місце (залежно від кафедри);
  • Національний університет «Львівська політехніка»: конкурс 5–10;
  • Харківський національний університет радіоелектроніки: конкурс 3–5;
  • Національний авіаційний університет: конкурс 3–5;
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка: конкурс – 10 осіб на місце.

Куди вступили найрозумніші

Прохідний бал для вступу до вишів на бюджет в цьому році – 125. На IT-спеціальності топових вишів він значно вище.

  • У Київському національному університеті – 186–190 балів (виняток становить «Комп’ютерна інженерія» з 180,99).
  • У Київському політехнічному інституті в середньому трохи нижче, 170–190 балів, але на найпопулярніші напрями – навіть вище, ніж у КНУ: на «Інженерію програмного забезпечення» – 192,780.
  • У Львівській політехніці бали порівняні з Київським політехом, а топ – 191,07 – потрібно було набрати для спеціальності «Комп’ютерні науки».

Висновки

Незважаючи на збільшення кількості бюджетних місць на 40%, конкурс на IT-спеціальності в топових українських вишах тільки зростає. Українські абітурієнти готові вступати і на платну, і на заочну форму навчання, а й тут інтерес найвищий до Київського політехнічного інституту і Львівської політехніки, а також до Київського національного університету. Можливостей цих вишів усе одно не вистачає, щоб випускати необхідну для галузі кількість якісних кадрів: так вважають і випускники, і роботодавці.