Запобігання поширенню коронавіусу 2019-nCoV

Олімпіада (додаткові бали при вступі): реєстрація

 

Магістрантка Інституту хімії та хімічних технологій Ольга Зубаль: навчатися було цікаво і захопливо

16 квітня 2019, 08:47
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Нещодавно другокурсниця-магістрантка Ольга Зубаль як найкраща студентка ІХХТ отримала від ректора Шльонської політехніки, доктора honoris causa Львівської політехніки професора Войцеха Зелінського премію. Це стало приводом до зустрічі з Ольгою на сторінках нашого тижневика.

Хімію полюбила не відразу

Коли абітурієнт обирає не цілком популярну для широкого загалу спеціальність чи напрям навчання, це мимоволі спонукає до запитання про мотивацію. Позаяк моя співрозмовниця Ольга Зубаль цьогоріч уже завершує навчання на хімічній технології та інженерії нафти і газу, то моє запитання було аналогічне. Студентка згадує, що в школі спершу не любила хімію. Зацікавилася нею в 10 класі. Відтак вирішила, що певним чином пов’яже з хімією свій майбутній фах.

– Я обирала між харчовими добавками і вивченням технологій нафти та газу. Подумала, що харчові добавки можна вивчити додатково, а нафту і газ – значно важче, адже там багато органічної хімії, складних процесів.

На запитання про те, яким було навчання у Політехніці, Ольга згадує, що найскладніший – перший курс: у програмі – багато гуманітарних дисциплін, а це не те, чого хотілося. Найважче було впоратися з філософією, тому задовільнилася трійкою за іспит. Але коли на другому курсі у розкладі з’явилося багато хімічних дисциплін – навчання пожвавіло. А вже з третього курсу Ольга без проблем почала отримувати підвищену стипендію, тимчасом на першому витягнути на звичайну було непросто. Отож, студентка вчилася зі захопленням.

Думала про виробництво, зацікавилася наукою

Коли на третьому курсі, після поділу на спеціалізації, Ольга потрапила на кафедру ХТНГ, то завідувач Михайло Братичак, знайомлячи студентів із викладачами кафедри, розповідав, хто який напрям досліджує і заохочував студентів долучатися до наукової роботи. Дівчина вирішила спробувати теж. Почала працювати під керуванням Михайла Миколайовича. Брала участь у конкурсах, олімпіадах, студентських конференціях. Спершу здобувала 4–5 місця, згодом – 2–3.

Наука захопила студентку. Коли вступила до Політехніки, мріяла після завершення навчання працювати інженером на заводі, де багато працівників і всі процеси треба контролювати й нести за них відповідальність. Тепер вирішила, що вступатиме до аспірантури. Після неї зможе і викладати, і на підприємстві працювати. До слова, вже спробувала себе і лаборантом на рідній кафедрі, і хіміком-аналітиком на «Хлібпромі».

– Це все – хороший досвід. На практиці навчитися можна багато, – робить висновок співрозмовниця.

У своїй дипломній роботі Ольга досліджує модифікацію бітумів. Загалом працює з різними полімерними композиціями, які можна використовувати як захисні покриття. У вільний час читає художню літературу, вивчає англійську та польську мови.

Навчання за кордоном

Торік за програмою Еразмус+ Ольга семестр навчалася у Ґданській політехніці. Система навчання там інша – інші предмети, підходи. Скажімо, пари розпочинаються по-різному, від 7-ї години ранку, і тривають вони до 8–10-ї вечора. Студенти ставляться до навчання не так, як наші – отримуючи завдання, того ж дня його виконують, нічого не відкладають. За потреби переробляють по декілька разів. Польські студенти можуть працювати лише у вихідні або ж по обіді 2–3 години, адже їхній графік навчання укладений так, що часу на роботу нема. Реєструють себе на кожному занятті і нікому на думку не спаде реєструвати когось. Пари не прогулюють, а коли пропустять – мусять пояснити причину. А всі пропущені роботи доводиться надолужувати.

Заняття триває від 45 хв. і до трьох годин – залежно від структури, потреби (викладачі завчасу це погоджують при укладанні графіка), зважаючи на обсяг матеріалу, який треба вичитати. На лабораторну виділяють більше часу. Лекції відбуваються у формі діалогу, а не монологу викладача.

У навчальній програмі є дисципліни, яких у нас не вивчають, скажімо, мікроскопи в навколишньому середовищі. Для Ольги цей предмет був дуже доречний і цікавий, пов’язаний зі збереженням довкілля. Отож, нові знання, здобуті у польському університеті, у роботі знадобляться. Та й навчання за кордоном змусило дівчину подорослішати, навчитися самій розв’язувати свої проблеми.

Премію від Шльонської політехніки Ольга Зубаль використає на подорож. Ймовірно, що вирушить до Італії або Іспанії. Її вона здійснить після захисту дипломної роботи.