Запобігання поширенню коронавіусу 2019-nCoV

Реєстрація на творчі конкурси для вступу на базі ПЗСО

Польські видання – до українських книгозбірень: професор Евгеніуш Красовський передав Політехніці книжки

5 жовтня 2015, 14:51
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Під час роботи у стінах Політехніки десятої Міжнародної науково-практичної конференції «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» керівник комісії з механізації та енергетики Люблінського відділення Польської академії наук професор Евгеніуш Красовський передав монографії і художні книжки до Науково-технічної бібліотеки університету та МІОКу.

Наукові здобутки

Із Львівською політехнікою Евгеніуш Красовський співпрацює з 2001 року. Наші науковці беруть активну участь у виданні міжнародного журналу EcinTechMod – найновішого видання, яке висвітлює проблеми в технології, економіці, техніці і моделюванні наукових процесів.

– Видання досить успішне, впродовж чотирьох років ми видали по чотири числа, тому передбачаємо, що найближчим часом журнал увійде до SciVerse Scopus – реферативної бази даних та наукометричної платформи видавничої корпорації Elsevier, – розповідає директор ІКНІ Львівської політехніки Микола Медиковський.

Загалом Польська академія наук співпрацює не лише із Львівською політехнікою, а й із дванадцятьма університетами України. З дев’ятьма науковими товариствами Києва, Миколаєва, Кам’янця-Подільського, Мелітополя та інших міст ПАН видає журнал Motrol. Із Луганським університетом, який тепер розташований у Сєвєродонецьку, – журнал Тeka.

Академік Красовський передав до бібліотеки нашого університету дві монографії професора Яна Глінського та ювілейне видання, присвячене науковій діяльності самого Евгеніуша Красовського.

Літературні переклади

Окремо хочеться сказати про переклади польською мовою «Енеїди» Івана Котляревського та творів Тараса Шевченка, які відтепер зберігатимуться в МІОКу. Твори Шевченка – це перше повне українсько-польське видання, хоча твори Кобзаря у Польщі почали перекладати ще з 1860 року. Чому польського науковця зацікавили твори Шевченка? Пан Евгеніуш розповідає про це:

– Далекого 1944-го, коли мені було 14 літ, я зайшов до свого ровесника, який переїхав з України, і побачив у нього на столі грубу книжку. Це був «Кобзар» Шевченка. Я його запитав, що це таке, а у відповідь почув, що в Україні такі книжки мають усі. Відтоді мені не давало спокою питання, що це має бути за книжка, що її мають усі українці. Минули літа. Я вже був інженером і дуже дивувався, коли дізнався, що в Україні всі знають «Заповіт». Відтак я вже розумів, що це за важлива книжка є в кожного українця, ознайомився з нею і почав багато вчити напам’ять. Одного разу, повертаючись із Греції, на кордоні з Україною я читав «Кобзаря» в очікуванні митного контролю. Митник побачив це, а коли почув від мене «Заповіт», то навіть не перевіряв мене.

Переклав твори Котляревського і Шевченка Петро Купрись, з яким пан Красовський свого часу працював у Сільськогосподарській академії в Любліні. Петро Купрись присвятив перекладам Шевченка двадцять років свого життя. Це українець, родина якого волею долі перед Другою світовою опинилася на польській території. Коли він, філолог і поет, узявся за Шевченка, то працював самовіддано, наполегливо, постійно жив тим. На жаль, переклади Куприся вже побачили світ через шість років після його смерті. Тривалий час довелося шукати рукопис творів, який, як виявилося, був у брата перекладача в Англії, а роздобути його допоміг професор з Любліна. Прочитати ті рукописи допомогла донька пана Красовського. Загалом на упорядкування і видання пішло понад чотири роки. До слова, твори видано у Люблінському католицькому університеті ім. Івана Павла ІІ.

«Винятковість цього видання полягає, передусім, у тому, що досі не було повного зібрання поезій найвидатнішого українського поета, перекладеного повністю одним перекладачем, який поставив собі таку мету і досягнув її», – пише у вступі до польського видання відомий україніст професор Михайло Лесів.

До дбайливо оформленого і гарно та фахово підготовленого видання доклали немало зусиль поважні люблінські науковці – професори Природничого університету Юзеф Колодзей (керівник), Евгеніуш Красовський (редактор), а також професори – Ян Глінський, Мирослав Калиновський, Михайло Лесів, Мар’ян Весоловський та доктор Микола Рощенко. Це видання показує Шевченка як поета і як художника.