Прес-служба Національного університету «Львівська політехніка»
казки Грицька Григоренка «Королівна-крихітка та Киць-Киць»

Ресурсний центр освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами, який впродовж кількох років діє в Національному університеті «Львівська політехніка», завершив роботу над публікацією казки Грицька Григоренка «Королівна-крихітка та Киць-Киць». Книгу, яку люб’язно надало видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», надрукували рельєфно-крапковим шрифтом для українських незрячих дітей.

Як розповідає керівник Ресурсного центру Львівської політехніки, кандидат історичних наук Оксана Потимко, редагували і друкували казку на спеціальних принтерах, а займались цим інженер Марта Сидоряк, фахівці Катерина Івашутіна та Олена Лукаш, вичитування тексту зробив Михайло Петрів. Фінансову підтримку публікації казки Грицька Григоренка надала благодійна організація «Фонд родини Нечитайло».

«Королівна-крихітка та Киць-Киць» – перша надрукована у Львівській політехніці дитяча збірка, яку зможуть отримати незрячі малюки в різних куточках України. Спеціальним рельєфно-крапковим друком Центр займається вже кілька років поспіль. Починаючи з 2012-го, світ побачили такі книги як «Інструкції до 103 лікарських засобів», «Абетка в рельєфних малюнках для незрячих», «Доступний банкомат», «Інклюзивна освіта незрячих дітей», «До 50-річчя Народного ансамблю «Струмочок» та інші.

У планах – видання шрифтом Брайля серії літератури для незрячих читачів і виготовлення аудійованих та електронних підручників і посібників для школярів та студентів.

Ресурсний центр займається також розвитком прикладної науки у сфері інклюзивної освіти осіб з глибокими порушеннями зору. Йдеться, зокрема, про організацію навчання сліпих школярів у багатьох регіонах України, облаштування їхніх робочих місць спеціальною технікою, а також поширення набутого досвіду серед викладачів та студентів навчальних закладів. Завдяки цьому у масових школах Львівської, Дніпропетровської, Черкаської, Миколаївської, Кіровоградської та інших областей навчаються чимало незрячих дітей.

Оксана Потимко