Анастасія Щуревич, студентка третього курсу кафедри журналістики та засобів масової комунікації ІППО
Героїня матеріалу

Англійська мова в сучасному технологічному світі – невід’ємний чинник. Ми вивчаємо її ще з молодших класів та продовжуємо в університеті. Для когось це улюблений предмет, хтось навіть додатково відвідує різноманітні курси, а для деяких людей знання англійської мови – хороший спосіб заробітку ще під час навчання.

Заробляти, використовуючи знання мови, вирішили студентки третього курсу Ірина Атаман та Марта Пахольська. Ірина це робить уже третій рік, продовжуючи вдосконалювати англійську у Львівській політехніці, бо вчиться на спеціальності «прикладна лінгвістика». Вона ще на початку навчання зрозуміла, що роботу шукатиме в англомовній сфері. Марта, яка є студенткою журналістики, прийшла до цього рішення не одразу, адже англійську в університеті вивчала лише на першому курсі, а пізніше – німецьку та польську.

То все ж таки, як дівчата прийшли до такого рішення та чи важко їм поєднувати роботу з навчанням в університеті? Їхні цікаві відповіді можуть надихнути на пошуки роботи або… вивчення іноземних мов.

– Розкажіть, де ви працюєте? Ким? І як довго?

Марта: «Вже півтора року я обіймаю посаду викладача в агенції «Міжнародний міст», а також надаю приватні уроки англійської. Здебільшого в онлайні. Карантин пристосував мене до цього методу, й, мушу визнати, у роботі з дорослими він дуже ефективний».

Ірина: «Мій досвід роботи менший, трохи більше шести місяців. Працюю фрилансером у різноманітних колцентрах, де обов’язково треба знати англійську. Переважно в мої обов’язки входить відповідати на дзвінки, але інколи доводиться телефонувати самій».

– Чи добре ви знали англійську до вступу у Львівську політехніку?

Ірина: «Якщо чесно, то я мала звичайні знання англійської, як усі після школи. Але готувалася до ЗНО і тому рівень мала відповідний. Уже коли розпочались пари, потрібно було готуватись ретельніше, вчити більше. Було досить багато того, чого я не знала до університету. Мала хорошу базу, але розмовну англійську й граматику підтягнула саме на парах».

Марта: «У мене дещо інша ситуація. Я ще до вступу отримала сертифікат на Advanced з розмовних курсів з американцями. Під час роботи офіціанткою вже тоді вільно спілкувалась з відвідувачами, могла спокійно перекласти їм меню. Мала чудових учителів у гімназії й репетиторку, яка насправді дала мені більше, ніж могла. Тому в університеті від викладачів чула лише похвалу. Їм було приємно, що зі мною немає проблем і я повністю іду на контакт, не замикаюсь».

– Чи не важко поєднувати навчання й роботу?

Ірина: «Абсолютно ні. Всі пари тривають так, що я після них встигаю зібратись, підготуватись до занять та доїхати на роботу. Працюю здебільшого з 17:00 до 22:00, інколи, звісно, затримуюсь. Такий графік мені ідеальний, адже і не пропускаю навчання і вчасно приходжу на роботу».

Марта: «Мені також неважко. Здебільшого це завдяки викладачам з кафедри журналістики та засобів масової комунікації. Вони дуже лояльні. Завжди зрозуміють та підтримають, адже не було ще жодного дня під час навчання, коли я не працювала б».

– Які труднощі виникали під час роботи?

Марта: «Спочатку було важко подолати віковий бар’єр. Маю на увазі, коли учень старший за вчителя й трохи скептично ставиться до його авторитету та знань. Проте це спостерігаю лише під час 2–3 перших занять. Далі вже простіше. Практика, практика й ще раз практика».

Ірина: «У мене труднощів як таких не було. Звісно, виникали певні технічні проблеми, коли сервер висне або зв’язок поганий. Інколи через затори важко добратись до роботи, але це аж ніяк не труднощі».

– Чи мали переживання, що не справитесь?

Марта: «Не надто. Коли починала працювати викладачкою, вже мала два роки досвіду в іншій праці. Люблю людей. Як виявилось, обожнюю їх навчати».

Ірина: «Як на мене, такі переживання завжди є, коли щось робиш уперше. Це не означає, що я думала, що мені щось не вдасться. Мене підтримали друзі, а ще – наприкінці другого курсу викладачі говорили, що маю великий потенціал. Завдяки таким словам і підтримці хвилювання було мінімальне».

– Що вас мотивує в роботі?

Ірина: «Моє удосконалення. Відколи працюю, багато речей переосмислила. І продовжую далі. Так починаєш більше цінувати можливості, які тобі дарує життя. Мотивує час, проведений з рідними. Ну і, звісно, момент того, що ти не стоїш на місці, а перебуваєш у постійному русі. Це виснажливо, але заставляє працювати зі ще більшим задоволенням».

Марта: «Для мене мотивацією є усмішка та результати: коли людина, а особливо, доросла, кайфує від самого процесу, а дитина, яка раніше терпіти не могла англійську, виявляє до неї інтерес».

– Як часто використовуєте англійську мову поза роботою?

Ірина: «Під час навчання в університеті. Маю декілька пар англійської на тиждень, тому за межами роботи активно її використовую, тобто вчу. Буває, що для закріплення матеріалу ми з одногрупниками спілкуємось у соцмережах певний період часу англійською. Така практика дуже допомагає тим, хто хоче вивчити домашнє та удосконалити свої знання мови. На першому курсі це мені суттєво допомогло».

Марта: «Оскільки зараз в університеті я вивчаю польську, то англійську використовую дещо по-іншому. Маю дуже багато друзів з-за кордону, з якими підтримую тісний зв’язок. Постійно переписуємось в месенджерах. Також для удосконалення своїх знань зараз вивчаю бізнес-англійську, стараюсь ще більше розширити свій словниковий запас».

– Що можете порадити студентам, які вагаються, чи варто їм вчити англійську мову?

Марта: «Звісно, варто! Не обов’язково англійську. Будь-яку іноземну. Це розширює горизонти і дає значно більше можливостей для реалізування. Раджу не боятись й вірити у себе, ставитись з повагою до власного часу і коштів. Ці чинники переважно найбільше й мотивують».

Ірина: «Погоджуюсь з Мартою. Нові знання – це завжди круто. Я хочу звернути увагу на те, що в нашому університеті є можливість швидко вивчати іноземні. Англійська, німецька, японська, польська – вибір величезний. Лише мати бажання. Ніколи не розуміла студентів, які, вступивши до Львівської політехніки, відмовляються вчити мови, а через рік-другий біжать на курси. Не втрачайте хорошу можливість, коли вона є».

Як знайти мотивацію та сили для вивчення іноземних мов?

Марта: «Не зупинятись, коли виникають труднощі, а розуміти, що результат – запорука вкладених зусиль та часу. Не боятися помилок. Завжди наголошую, особливо дорослим, що краще сказати з десятьма помилками, ніж нічого не сказати».

Ірина: «Вивчення іноземних мов – важкий процес і на нього нелегко налаштуватись. Проте варто пам’ятати, чим у майбутньому зможуть допомогти ці знання. Володіння іноземними мовами відкриє безліч дверей до нових можливостей: просування кар’єрною драбиною, відсутність мовного бар’єру під час подорожей, тренування пам’яті та задоволення власних амбіцій. З цими знаннями можна почуватись впевнено, саморозвиватись. Ну і, звісно, не варто забувати, що, вивчаючи іноземні, можна читати твори літератури та переглядати фільми мовою оригіналу. Що може бути краще?»

Героїня матеріалу Героїня матеріалу Героїня матеріалу Героїня матеріалу