Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки
Фрагмент розпису стін міської дитячої клінічної лікарні Львова

Творчість – це чудовий антидепресант, який лікує не лише душу, але й тіло. Саме таке життєве кредо має художниця-реставраторка, доцентка кафедри дизайну та основ архітектури, керівниця доброчинного художнього проєкту «Арт-терапія» Віолетта Радомська. Основним завданням такої терапії є вплив на психоемоційний стан хворого за допомогою образотворчого мистецтва.

«Проєкт «Арт-терапія» діє в рамках навчальних дисциплін «Спецрисунок» та «Спецживопис». Зазвичай ми залучаємо студентів у 7–8 навчальному семестрі. «Першу пробу» робимо в осінньому семестрі. Тож бакалаври виходять уже на більш цікавий творчий процес. Такі проєкти я персонально впровадила й реалізовую від 2007 року. Спершу вони були маленькі та незначні. Тепер ми можемо похвалитися виконанням робіт для досить багатьох установ. Це, зокрема, розписи для ліцею № 28 Львівської міської ради, міського комунального клінічного пологового будинку № 1, комунальної четвертої міської клінічної лікарні, багатьох дошкільних закладів та музейних проєктів. Щороку в нас є дві локації. Але також може провадитися робота над однією, більш фундаментальною. Також наш проєкт має велику історіографію та популярність. До нас звертаються із різноманітними пропозиціями. Завжди є якесь соціальне замовлення. Гадаю, що на цьому ми не будемо зупинятися. Наразі ще невідомо, чи наступним нашим проєктом стане продовження саме «Арт-терапії», чи це буде «Політехніка дітям». Це все колективна робота. Тому мого єдиного бажання замало. Адже має бути бажання замовника та ініціатива самих студентів. До нового проєкту я вже залучила студентів моєї групи та тих, хто навчається на заочному. Темою проєкту ми обрали «Асоціація міст, урбаністичний пейзаж та ландшафтний пейзаж». У цьому проєкті ми хочемо звернути більше уваги на українське мистецтво, вивчити та інтегрувати сучасний модерний простір, маловідомі українські міста, митців, які були несправедливо забуті. Зараз навчання в нас відбувається у віртуальному режимі. Ті студенти, хто долучився до проєкту, вже активно працюють над своїми роботами. Мої очікування завжди були дуже позитивні тому, що студенти мають можливість проявити вже свою творчість і попрацювати зі замовниками. Як викладач, ти можеш перевірити здібності кожного. Студенти самостійно обирають близький собі стиль. Немає такого, щоб виконували роботи шаблонно. Це колективна творчість, яка зав’язана на індивідуальності. Коли я організовую такі проєкти, то візуалізую їх кінцевий результат та вигляд. Для мене важливо, який ефект вони принесуть. Головне завдання наших робіт – створювати естетичне та позитивне наповнення для інтер’єру будівель», – розповіла викладачка.

Другий етап проєкту «Арт-терапія» вдалося успішно завершити восени цього року. Студентів ДЗ-42 було залучено до розпису стін міської дитячої клінічної лікарні Львова. Активна робота над створенням робіт провадилась у лютому 2020 року, та через пандемію COVID-19 процес призупинено аж до літа. Також лікарям міської дитячої клінічної лікарні вдалося забезпечити всю творчу групу проєкту якісними матеріалами для виконання доброчинного замовлення. А що думають про проєкт самі спудеї-учасники? Яна Бєлік, студентка дизайну та основ архітектури Інституту архітектури поділилася своїми враженнями.

«Проєкт мені дуже сподобався. Його організовано в рамках навчальної дисципліни «Живопис». Вкладала цей предмет Радомська Віолетта Радіонівна. Вона якраз і запропонувала ідею щодо участі в «Арт-терапії». Для своїх робіт я обирала щось яскраве, те що додає веселого настрою. Разом зі своєю партнеркою я розмальовувала дві післяопераційні палати та приймальню лор-відділення. Я хотіла, щоб малюнок відволікав дитину від пригніченого стану, поганих думок та додавав позитивного настрою. У першій палаті ми малювали маленького принца. В другій післяопераційній палаті – ангеликів. Карантин суттєво вплинув на діяльність проєкту. Весну та половину літа я перебувала вдома, але потім повернулася й ми завершили роботу над своєю частиною проєкту. Враження від «Арт-терапії» тільки позитивні. Знаєте, у мене була якась така ейфорія й дуже хороший стан усередині. Можливо, я допомогла якійсь дитині. І це дуже класно. Найважче, напевно, те, коли ти розмальовуєш стіни й чуєш, як дитину везуть в операційну й вона плаче. Це, мабуть, найважчий момент. Щодо роботи, то таких важких моментів не було. Якось усе вийшло дуже легко. Із задоволенням працювала б над наступними проєктами, адже це мені неймовірно подобається», – зазначила дівчина.

Тож проєкт «Арт-терапія» довів, що шляхом мистецтва можна «розфарбувати» буденні дні та створити казкову атмосферу навіть у лікарні.

Фрагмент розпису стін міської дитячої клінічної лікарні Львова Фрагмент розпису стін міської дитячої клінічної лікарні Львова Фрагмент розпису стін міської дитячої клінічної лікарні Львова Фрагмент розпису стін міської дитячої клінічної лікарні Львова Фрагмент розпису стін міської дитячої клінічної лікарні Львова