Якщо ви думаєте, що студентське життя починається з урочистої посвяти чи першої пари, то трохи помиляєтеся. Бо для деяких першокурсників воно починається із поселення в гуртожиток.
Від 15 серпня до 7 вересня в Студмістечку Львівської політехніки – гаряче. Та, як каже директор Ігор Гельжинський, якщо літні дні минають відносно спокійно, то перед самим початком навчання з’їжджаються вже всі першокурсники й тоді справді важко.
Цьогоріч на поселення від першокурсників було подано 2700 заяв. У гуртожитках Львівської політехніки є приблизно 2000 місць і приблизно ще 350 – у гуртожитках інших навчальних закладів, з якими університет має домовленості, а це: Львівський кооперативний коледж економіки й права, Львівський автомобільно-дорожній коледж, Національний лісотехнічний університет України, Львівський коледж державного університету телекомунікацій. Там у кімнатах, де проживатимуть наші студенти, повністю замінили меблі. А решта поселятимуть за рахунок відселення шестикурсників і тих, хто за рейтинговою системою втратив право на перепоселення.
Як і в попередні роки, щоб не втратити права продовжити проживання в гуртожитку, треба пам’ятати про штрафні бали, які нараховують за порушення правил поведінки. І їх не можна відпрацьовувати. Найчастіші порушення – це куріння в приміщеннях, вживання алкоголю, гамір і неохайність кімнат та блоків. А від минулого року активно запровадили рейтингову систему. Тож тепер студентам недостатньо просто чемно поводитися, а й треба добре вчитися.
– У нас чудово налагоджено рейтингову систему перепоселення. Це навіть зацікавило інші виші й до нас звертаються за допомогою, щоб ми поділилися своїм досвідом. Коли минулоріч запровадили рейтингову систему, то навіть привернули велику увагу ЗМІ різних рівнів, давали досить багато інтерв’ю для телеканалів, преси, інтернет-видань не лише місцевого, а й загальнонаціонального рівня, – каже Ігор Ігорович.
Хоча насправді, це не надто щось нове для Політехніки. Бо тих, хто отримав дві чи більше «комісій» за іспити, не перепоселяли вже щонайменше п’ять років. Та, зрештою, такі методи себе оправдовують. Бо, як наголосив директор Студмістечка, завдяки цьому є більше вільних місць.
– Ще маємо студентів шостого курсу, які на час роботи над магістерською роботою вже не мали б проживати в гуртожитку. Та ми не виселяємо всіх підряд. Адже є спеціальності, як наприклад, хімічні, на яких студентам для написання наукової роботи необхідне спеціальне обладнання. Тож вони мусять часто ходити до університету і, відповідно, потребують житла, – додав директор Студмістечка.
Та поселитися до гуртожитку – це лише половина справи. Адже лише тоді все починається.
Як каже заступник директора Студмістечка зі студентських питань Віктор Андрійовський, географія вступників до університету розширюється. Фактично представлені всі області нашої держави. Цьогоріч знову багато молоді є з окупованих Криму та східних територій.
– Батьки першокурсників переймаються умовами проживання своїх дітей. Щодо цього виникає, мабуть, чи не найбільше питань. Дехто одразу невдоволений. На сьогодні було три випадки, коли після оглядин кімнат пішли орендувати квартиру. Хоча чимало розуміють, що це бюджетний варіант житла й цього абсолютно достатньо, щоб спокійно жити й навчатися. Ще одне, що дуже турбує батьків, що першокурсників підселяють до старшокурсників. На жаль, інших можливостей нема, – підкреслив Віктор Богданович.
– Ми маємо зустрічі зі студентами на початку навчального року. Особливу увагу приділяємо бесіді з першокурсниками: ознайомлюємо їх із правилами поведінки, розповідаємо про те, які наслідки правопорушень. Та в будь-який час вони можуть звернутися до представників чи оперзагонів, чи студрад, або прийти до мене. Буває всяке, адже люди з різних регіонів, з різними темпераментами, вихованням. Звичайно, що виникають непорозуміння, інколи конфлікти. Та ми завжди вислуховуємо обидві сторони. Та й знайти рішення разом легше, бо розігріті емоціями вони не дають ради й можуть наробити багато помилок. Якщо не вдається остаточно погасити конфлікт, то, звичайно, розселяємо. Та це не так часто буває. Все ж найчастіше хочуть переселятися, щоб бути разом зі своїми одногрупниками, – розповів заступник директора.