За матеріалами сайту «Від книги до мети»
проект «Від книги до мети»

24 травня 2018 року в межах проекту доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон «Від книги до мети» відбулася завершальна в цьому сезоні зустріч із доктором історичних наук, директором Науково-дослідного інституту козацтва імені Степана Бандери Тарасом Чухлібом та презентація його монографій «Донеччина і Луганщина ‒ козацькі землі України», «Козаки і татари…», «Гетьмани України: війна, політика, кохання».

Ірина Фаріон зачитала коротке досьє на автора і зауважила:

– За приклад роботи над собою Тарас Чухліб передусім мав свого батька, який написав 15 книг. Тарас у приватних розмовах зізнався, що напише більше книжок, ніж його батько… І сьогодні український історик опублікував 450 наукових та науково-популярних праць з історії України, Польщі, Росії, Туреччини XVI–XІХ століть.

Розповідаючи про книгу «Донеччина і Луганщина ‒ козацькі землі України», Тарас Чухліб зазначив:

– На початку XVI століття козаки приходять на землі, які сьогодні ми називаємо Донецькою та Луганською областями. У книзі є мапа війни на Сході України, а також книга, ілюстрована сучасними фото, зокрема й українських бійців. Книга базована на працях багатьох науковців, які доводять на основі архівних джерел, що українці почали з одного боку ‒ здійснювати військове захоплення, з іншого ‒ розвивали своє сільське господарство, займалися мисливством, видобували сіль.

У книзі «Козаки і татари. Українсько-кримські союзи 1500–1700-х років» Тарас Чухліб розповідає, що упродовж 300 років спільної української та кримсько-татарської історії було укладено 20 мирних договорів між українцями і татарами. «Тобто українці і татари більше дружили між собою, ніж воювали», ‒ наголосив історик.

Він зауважив, що Львівська історична школа Михайла Грушевського дала поштовх до створення Української держави.

– Якби не було української історичної школи, яку очолював Михайло Грушевський, то не було б України. Бо спершу була створена ідеологами ідея України, далі її прописують у книгах, далі ця ідея лягає в суспільну свідомість, а потім вже виникає держава, ‒ розповів Тарас Чухліб. ‒ Так, у нас була своя держав за часів Руси, але згадаймо, чому нам історики говорять тільки про Русь? А що було до Руси? Нам кажуть, що в Україні ніколи не було царів. А чому? У моїй книзі «Гетьмани України: війна, політика, кохання» один з розділів називається «Козацький цар ‒ Северин Наливайко». Козацькому цареві складали присягу. Козаки заходили в місто, чи село, чи містечко і питали у місцевого населення: «Ви розмовляєте українською?». Якщо так, то складали присягу. Якщо, до прикладу, польською розмовляють, то дають ультиматум або за дві години ви виселяєтеся туди, де живуть поляки…

На завершення Ірина Фаріон сказала:

– Ми сьогодні завершили сьомий сезон проекту «Від книги до мети». Історична свідомість моделює наше майбутнє. Отож, що знаємо про себе, те й отримаємо згодом. По-іншому не буде. Тарас Чухліб слушно наголосив, що історія живе не в трьох часах, а тільки у двох ‒ минулому і майбутньому. На спомин дарую нашому гостеві, що доносить до нас історичну правду і формує національно-історичну свідомість, умовний символ влади над часом ‒ пісочний годинник.