Прес-служба Львівської політехніки
Йосиф Марухняк

Напередодні Нового 2018 року у Львівському Палаці Потоцьких відбулися урочистості з нагоди вручення обласних премій у галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури. Серед переможців – фотокореспондент прес-служби Львівської політехніки Йосиф Марухняк, який разом із відомою журналісткою Надією Пастернак стали лауреатами цієї престижної відзнаки в номінації «журналістика та публіцистика» – премії імені В’ячеслава Чорновола.

Обласна премія в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури є найвищою премією Львівщини, якою відзначають митців за найвизначніші твори, що утверджують ідеали гуманізму, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість та самобутність, а також стали визначною подією в культурному й літературно-мистецькому житті регіону.

Творчий тандем Йосифа Марухняка та Надії Пастернак отримав заслужену нагороду за фотокниги «Молитва і пісня Михайла Вербицького», «Границі долі Осипа Маковея», «Віддзвоння дзвонів Маркіяна Шашкевича».

У творчому доробку знаного львівського світлинця, члена Національної спілки фотохудожників та майстра FIAP (Міжнародної асоціації фотохудожників) Йосифа Марухняка – десятки фотовиставок, тисячі світлин, зроблених у найрізноманітніших жанрах. Він брав найактивнішу участь у висвітленні пам’ятних поїздок львівських художників по Шевченківських місцях, невтомно фотографував різноманітні пам’ятники Кобзарю.

Два роки тому у Львові відбулася фотовиставка Йосифа Марухняка, присвячена 200-літтю від дня народження Михайла Вербицького – автора мелодії Державного гімну України. У своїх світлинах митець заглиблюється в минулу епоху й відтворює життя, творчість і духовне служіння своєму народові Михайла Вербицького. Фотохудожник побував у селі Явірнику-Руському, де народився композитор і де служив парохом його батько, відтворивши у своїх світлинах мальовничі краєвиди цієї місцевості, яка колись була українською. Відвідав і місто Перемишль, у якому провів свої дитячі роки автор Державного гімну і де навчався професійного співу, та село Млини, де вічним сном спочиває Михайло Вербицький.

– Я намагався показати дух цієї епохи через якийсь раритет – старі церковні книжки, кадильниці, хрести, через храм, різні стародавні споруди й архівні матеріали, – розповідає Йосиф Марухняк. – Натомість сучасність виражена через людей, які співають гімн, їхній трепет в очах, коли вони кладуть руку на серце. Отак я намагаюся показати зв’язок часу минулого і сьогоднішнього.