Борис Козловський, прес-служба Львівської політехніки
групове фото

Три роки поспіль у селі Дунаїв Перемишлянського району, малій батьківщині ректора Львівської політехніки Юрія Бобала, проходять «Дунаївські зустрічі». Вони відбуваються у формі науково-практичних конференцій. Цього року з ініціативи активістів села вирішено провести цей захід під новою назвою «Дунаївські бесіди» і в новому форматі. Бесіда за «круглим столом» відбувалася у найпросторішому класі Дунаївської середньої школи, яку свого часу закінчував Юрій Бобало.

Вступним словом розмову про драматичні сторінки спільної українсько-польської історії, про нинішнє загострення політичних стосунків між двома сусідніми країнами відкрив ректор Юрій Бобало. Він, зокрема, зазначив, що повної гармонії між українцями і поляками ніколи не було. У минулому польська нація була панівною. Польська влада прагнула ополячити українців, навернути їх на римо-католицьке віросповідання, існували квоти на здобуття українцями вищої освіти (в межах 5 відсотків).

Драматичні сторінки минулого пройшли через долю селян Дунаєва, долю родини Юрія Ярославовича. Але, попри це, на рівні простих людей були добрі сусідські стосунки, укладалися міжнаціональні шлюби. Поляки і українці шанували релігійні свята одні одних. Ректор згадував, що ходив молитися і до церкви УГКЦ, і до костелу Святого Станіслава. А ще навів епізод із книги «Дунаїв не забув, що містом колись був…». Його далека родичка Ніна Найда (очевидно, зі слів мами) згадувала, що під час сумнозвісної пацифікації (умиротворення) 30-х років минулого століття до села прибув каральний загін польських уланів. Один з місцевих ксьондзів сказав їм: «Їдьте далі. У нас вшистко в пожондку…», – тобто нормальні стосунки між українцями і поляками.

Нинішнє загострення українсько-польських стосунків – це намагання окремих радикально налаштованих сил набути сумнівний політичний капітал, сипати сіль на старі історичні рани. Це не означає, що драматичні сторінки нашої спільної історії треба забути, вирвати з неї окремі сторінки. Нехай це буде справа подальших досліджень українських і польських істориків. «А нам своє робить – разом будувати наш спільний європейський дім…», – підсумував свій виступ ректор.

Формат таких бесід ще у середні віки започаткували двоє видатних гуманістів – львівський архієпископ Григорій із Сянока, який мав тут літню резиденцію у палаці (на жаль, він не зберігся), та видатний італійський поет Філіп Каллімах, якого переслідувала інквізиція і який знайшов порятунок та притулок у Дунаєві. На ці бесіди вони запрошували гуманістів з різних країн Європи. Як сказано у спогадах самого Каллімаха, ці неквапливі розкуті бесіди проходили «за вином і медом».

Щось подібне відбувалося минулої неділі під час «круглого столу» за участю науковців Львівської політехніки і жителів Дунаєва. Зрозуміло, що не за вином, а за кавою і смачним домашнім сирником. Були окремі розповіді, репліки учасників і запрошених дунаївців, гостей з району та області.

Наперед готувалися до розповідей із зазначеної тематики кандидати історичних наук з кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Львівської політехніки Роман Кузьмин та Іван Хома. Своїм баченням причин загострення нинішніх українсько-польських стосунків поділилися польський публіцист і видавець з міста Кудова-Здруй Броніслав Камінський, народний депутат України V– VІІ скликань, голова правління Видавничого Дому «Високий Замок» Степан Курпіль.

Завідувачка кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Університету доктор економічних наук Ольга Мельник розповіла про економічні стосунки України і Польщі, що наші країни «мають на продаж» одна одній. Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська навела факти еміграції українців до Польщі і мотиви такого переселення на постійне проживання чи з метою заробітку.

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Львівської політехніки професор Олег Матвійків відповів на низку запитань модератора зустрічі щодо зв’язків Львівської політехніки з вишами Польщі, про ті проблеми, які хвилюють освітян сусідньої країни, про масовий виїзд випускників українських шкіл туди на навчання.

Директор Дунаївської школи Оля Федак розповіла про дружбу і співпрацю з однією із шкіл Республіки Польща.

Наступні «Дунаївські бесіди» відбудуться у першій половині вересня 2018 року. Попередньо визначено тему – «Нова українська школа».

 

Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі Дунаївські зустрічі