Три роки тому, 21 листопада 2013 року, українська молодь, переважно студенти, організувавшись через соціальні мережі, вийшла на Євромайдан, щоб висловити мирний протест проти рішення колишніх очільників країни Януковича і Азарова відмовитися від курсу на євроінтеграцію. 30 листопада злочинна влада жорстоко побила мирних протестувальників. Після цього Євромайдан став всеукраїнським. За право бути вільними, самим обирати своє майбутнє віддала своє життя Небесна сотня, заради цього віддають свої життя учасники АТО.

Третю річницю Революції гідності львівські політехніки відзначили разом із представниками громадськості Львівщини. В актовій залі першого навчального корпусу відбулося зібрання, яке вступним словом розпочав голова секретаріату Конгресу української інтелігенції Володимир Парубій. Він, зокрема, наголосив, що це не святкування, а своєрідна робоча зустріч, де мають на меті обговорити уроки Революції гідності, з’ясувати, чи справдилися за ці три роки очікування протестувальники на Євромайдані.

З доповіддю перед присутніми виступив відомий письменник і громадський діяч, народний депутат України п’яти скликань Михайло Косів. Він відзначив, що Революція гідності унікальна тим, що уся тодішня злочинна владна верхівка України змушена була покинути країну. Згадав промовець і уряд Арсенія Яценюка. Багато хто й досі кидає в нього каміння. Але саме цей уряд зміг утримати розграбовану країну від повної руїни.

Перший і головний урок Революції гідності, на думку доповідача, полягає у тому, що Україна остаточно і безповоротно обрала шлях до Європи. Але не слід ідеалізувати Європу. Молодь повинна думати над тим, з чим ми йдемо туди, з якими морально-етичними і духовними цінностями. Згадав Михайло Косів і слова Дмитра Донцова «Геть від Москви!», перефразувавши цей крилатий вираз на «Геть Москву з України!».

Ректор Національного університету «Львівська політехніка», голова Ради ректорів Львівщини професор Юрій Бобало у своїй короткій промові зазначив: «Ми нині чітко усвідомлюємо, що захист Батьківщини, зміцнення обороноздатності країни – це не короткочасна кампанія, а буденна самовіддана праця на багато років. Що перемога над агресором і окупантом кується не лише в окопах і на блокпостах, а на кожному робочому місці, на кожному підприємстві чи в установі, в навчальних закладах чи наукових лабораторіях».

Свій виступ ректор завершив словами: «Наше найперше завдання – вчитися бути громадянами європейської незалежної держави, творити свою самобутню культуру, духовність, історію та світогляд, взявши за основу лозунг «Від Революції Гідності – до Країни Гідності!».

Голова Союзу українок Наталія Хомик розповіла про поїздку союзянок Галичини у село Тепле на Луганщині, де вони посадили деревце калини, що символізує єдність і соборність Української держави.

Своїм баченням першочергових завдань українського суспільства поділився голова громадської організації «Святий Юр» Валерій Калинюк. Голова Спілки політв’язнів і репресованих Петро Франко закликав молодь не розривати ланцюг історії, а пам’ятати жертовність борців за волю України – членів ОУН, вояків УПА, дисидентів-шістдесятників.

Учасники зборів громадськості ухвалили декларацію національної єдності, закликали українців рішуче боротися з корупцією, засудили ті політичні сили, які розхитують країну зсередини заради своїх вузькопартійних цілей.