Запобігання поширенню коронавіусу 2019-nCoV

Реєстрація на творчі конкурси для вступу на базі ПЗСО

Понятійний та термінологічний апарат наукових досліджень в галузі архітектури, містобудування,мистецтва та дизайну

Спеціальність: Дизайн
Код дисципліни: 8.022.00.M.13
Кількість кредитів: 3
Кафедра: Архітектура та реставрація
Лектор: д. арх., проф. Диба Ю.Р.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання:
Завдання вивчення дисципліни: формування цілісної системи базових знань про науково-технічну термінологію; вивчення вимог до науково-технічних термінів; розуміння функції термінів та їхніх недоліків; оволодіння знаннями, вміннями та навичками, які потрібні для глибинного розуміння наукових текстів.
Аспірант повинен:
знати: загальні проблеми науково-технічної термінології; методологічні основи вивчення термінів; вимоги до науково-технічних термінів, функції термінів, їхні недоліки; засади створення і використання довідникових видань, інтернет-енциклопедій та електронних видань довідково-енциклопедичного характеру.
вміти: використовувати сучасну науково-технічну термінологію для розуміння наукових текстів; обґрунтовувати використання базових способів утворення термінів; критично ставитися до існуючої термінології; розумно підходити до використання термінів в усному та писемному мовленні; користуватися довідниковими виданнями, інтернет-енциклопедіями та електронними виданнями довідково-енциклопедичного характеру.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:
- Переквізит: Методологія наукових досліджень в галузі архітектури, мистецтва та дизайну
- Кореквізит: ділова іноземна мова.
Короткий зміст навчальної програми:
Історія виникнення науки про терміни. Мова і понятійно-категоріальний апарат. Термін – загальні питання теорії. Термінологічний апарат – понятійно-смисловий каркас науки. Понятійне мислення; оцінка понятійного мислення з допомогою методики “порівняння понять”. Термінологія і професійна лексика. Понятійно-термінологічний апарат дослідження. Роль довідниково–енциклопедичних видань в сучасному інформаційному просторі. Понятійно-термінологічний апарат як метод і завдання дослідження. Понятійно-термінологічний апарат як предмет історико-архітектурного та історико-мистецького дослідження. Понятійно-термінологічний апарат як міра компетентності науковця.
Рекомендована література:
1. Склад і структура термінологічної лексики української мови / За ред. Л. О. Симоненко.– Київ: Наукова думка, 1984.– 196 с.
2. Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: вопросы теории / А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева.– Москва: Наука, 1989.– 246 с.
3. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.
4. Непийвода Н. Ф. Мова науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект) / Н. Ф. Непийвода. – Київ: ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”, 1997. – 303 с.
5. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія / Галина Наконечна. – Львів: Кальварія, 1999. – 105 с.
6. Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни “Науково-технічна Термінологія” для студентів спеціальності 6.020100 Документознавство та інформаційна діяльність / Укл. А. В. Ліпінська.– Київ: Університет “Україна”, 2003.– 160 с.
7. Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства: підручн. для студ. вищих навч. закл. / М. С. Зарицький. – Київ: Політехніка; ТОВ «Фірма “Періодика”», 2004. – 124 с.
8. Ліпінська А. В. Науково-технічна термінологія: Навч. посіб. для дистанційного навчання / А. В. Ліпінська; за ред. акад. М. І. Жалдака.– Київ: Університет “Україна”, 2007.– 219 с.
9. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української: навчальний посібник з алґоритмічними приписами / Г. С. Онуфрієнкою – Київ: Центрнавчальної літератури, 2009. – 390 с.
10. Навальна М. Науково-технічна термінологія. Навчально-методичний посібник (для студентів зі спеціальності «Документознавство») / Марина Навальна. – Переяслав-Хмельницький : “Видавництво КСВ”. – 2013. – 84 с.
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (30%): усне опитування, виступи на семінарах, колоквіум.
Підсумковий контроль (70%): виконання модульної контрольної роботи, іспит.