Підготовка до вступу та ЗНО

Гуртки Малої технічної академії

 

Взаємодія ІТ-компаній та університетів – win-win стратегія: представник «Global Logic» про модернізацію освіти

28 листопада 2019, 09:19
Ольга Мацьків, тижневик «Аудиторія»

У Львівській політехніці відбулася ХІ науково-практична конференція «Інноваційні комп’ютерні технології у вищій школі». Представник «Global Logic» – однієї з найбільших ІТ-компаній України Євген Сакало поділився формулами модернізації вищої технічної освіти.

Розвиток ІТ-галузі та її запити

ІТ-галузь в Україні дуже стрімко зростає – на 20% щорічно. Найбільше розвивається вона у Львові, Києві та Харкові. У цих містах представлено топ-5 найбільших ІТ-компаній України. Наступними в рейтингу є Дніпро та Одеса.

Попри чималу кількість ЗВО, що готують ІТ-спеціалістів, та їхніх випускників дуже важко знайти людину, що вже з університетських часів або після їх завершення працюватиме на проєкті у компанії.

– Якщо йдеться про «Global Logic», то щороку вона зростає більш ніж на 30%. Тепер нас близько п’яти тисяч. Неважко знайти студента, який хотів би працювати в ІТ-галузі. Але кажімо відверто: бізнес передбачає прибуток компанії. Мало хто зі студентів та випускників може працювати одразу на проєкті й цей прибуток приносити, – зазначає Євген Сакало.

Як одна з найбільших компаній-роботодавиць для студентів ІТ-спеціальностей, вона має своє бачення та підходи до модернізації вищої технічної освіти. Шлях розвитку, за словами представника «Global Logic», полягає в синергії ІТ-бізнесу із ЗВО. Це передбачає стратегія win-win, тобто створення спільних заходів і програм, з яких виграють обидві сторони.

Співпраця з університетами очима компаній

Загалом ІТ-компанії бачать співпрацю з університетами у вигляді умовної піраміди. На найнижчому (четвертому) щаблі – ІТ-курси як найбільш неперспективний шлях для пошуку молодих спеціалістів. Євген Сакало пояснює:

– В Україні дуже велика кількість ІТ-курсів, а якість їх надзвичайно різна: від серйозних і корисних до, скажімо, «шарлатанських контор», які фактично дають диплом, але не дають знань.

Третє місце посідає ринок. Коли компанії мають вакансії, вони виходять на ринок і там шукають молодого спеціаліста.

– Це надзвичайно важко, бо студент на проєкті відразу після університету – фактично неможливо. Потрібно доучувати, давати якісь знання, – каже Сакало.

Багато компаній створюють свої корпоративні університети з власними курсами. Там студента навчають до такого рівня, щоб у підсумку він уже міг працювати безпосередньо на проєкті. Це, власне, другий щабель піраміди.

«Global Logic» не бачить перспектив та розвитку в корпоративних університетах. Компанія не хоче ставати освітньою установою, не хоче заміняти університети. Євген Сакало пояснює:

– Саме тому на першому місці – розвиток університетів. Наша головна мета – максимально вкладатися у виші. Тобто всі фінансові, ресурсні, професійні зусилля та знання ми віддаємо університетам, бо бачимо в цьому перспективу. Не буде потужного університетського середовища – не розвиватиметься й наш бізнес.

Проблеми навчального процесу

За словами Сакала, є низка проблем, через які компанії не можуть знайти молодого фахівця, який одразу може працювати над проєктом. Перша – недостатньо сучасні та неузгоджені з потребами індустрії навчальні програми. Якщо повернутися на 20 років назад, то, напевно, програми в університетах не надто відрізнялися б від сучасних.

Другою проблемою є брак ресурсів та обладнання. У деяких ЗВО бракує проєкторів і найпростішої апаратури.

– Але найголовніша, як ми вважаємо, третя проблема – відхід викладачів з університетів. Молоді спеціалісти не залишаються. Ті, хто має практичні навички, тяжіють до індустрії. Наше керівництво забороняє наймати на роботу викладача. Якщо ми заберемо всіх, то хто навчатиме для нас студентів? Тому дуже багато треба вкладати в підтримку викладачів, – розповів представник «Global Logic».

Взаємодія зі студентами й викладачами

Багато ІТ-компаній діють за принципом порохотяга. Вони «висмоктують» з університетів найкращих студентів, разом із ними й викладачів, нічого не залишаючи. Сакало розповів про наслідки такої «співпраці»:

– Чому це погано? Бо студент, який на перших курсах пішов працювати, не має фундаментальної освіти. За кілька років він не зможе розв’язувати складні інженерні задачі для нашої компанії, бо недовчився. З другого боку, університет, коли ми забираємо в нього студента, не має можливості дати ту освіту, яку ми від нього потребуємо. Тому нині відмовляємося від принципу порохотяга у взаємовідносинах із університетами й закликаємо інші компанії робити так само.

«Global Logic» пропонує інший підхід. Передусім компанія знайомить викладачів з трендами в ІТ, новими проєктами, які можна ввести до навчальної програми. Також є безкоштовні курси. Вони – факультативні, тобто відвідуваність на них не перевіряють і оцінок не ставлять. Якщо викладач закінчує цей курс, компанія ділиться з ним усіма матеріалами, щоб він міг долучити це до навчального процесу.

Другий крок: спеціальні курси для викладачів, де вони вчаться проєктного підходу до освіти у ЗВО, працювати в команді, робити спільно проєкти, дізнаються про інструменти проєктного менеджменту.

– Такі програми ми реалізовували в Києві, одна з них триває у Львові, наступна буде в Харкові. Головна мета – передати знання спеціалістів викладачам, а знання викладачів – студентам, які є нашою головною опорою, – додає Євген Сакало.

Третій крок: спільні курси. Компанія шукає активного, ініціативного викладача й пропонує йому модернізувати свій курс під потреби індустрії. Ця ініціатива залишається в університеті. Компанія підтримує викладача, зокрема й фінансово, надає матеріали, запрошує на курси підвищення кваліфікації та на конференції. Сакало зазначає:

– Нам навіть не так важливо, щоб ми брали студентів з цього курсу, хай він працює на ринок. Розвиватиметься ринок – розвиватимемось і ми. Головне, щоб його мав університетський викладач, а не наш спеціаліст, бо ми не професіонали в цьому.

Четвертий крок: спільні проєкти. У компанії «Global Logic» є так званий «пробник» проєкту. Початки креслять експерти й показують замовнику як зразок. Тепер такі «пробники» передають до університетів з пропозицією спільної роботи.

– Це бізнес-ціль. Ми навчаємо студентів, як робити проєкт, як працювати в команді, які інструменти використовувати, як працювати із замовником. Також інтегруємо викладачів як кураторів цієї системи, – пояснює Сакало.

П’ятий крок: спільна дослідницька діяльність з університетами. «Global Logic» для програми досліджень та інновацій «Горизонт-2020» готує спільний проєкт з однією з кафедр Львівської політехніки. Ініціатива передбачає залучення нових технічних засобів у медичні дослідження.

Що далі?

Компанія прихильно ставиться до залучення студентів у роботу під час їхньої практики. Також планують упроваджувати ґрантові та стипендіальні програми для університетів, викладачів. Готові інвестувати кошти в цікаві проєкти задля покращення вищої освіти. «Global Logic» сподівається на тісніший взаємозв’язок її рекомендацій і навчальних програм.

Є велика потреба впроваджувати повноцінну дуальну освіту. Елементи її вже працюють у низці вишів. Євген Сакало каже:

– На наше переконання, ми вже робимо дуальну освіту. Студенти навчаються в університеті. Ми запрошуємо їх до нас на практику, де спеціалісти також викладають. Це ніби дуальна освіта, але ми не можемо її формалізувати. Наші проєкти готові приймати студентів, підтримувати викладачів, але потрібна й чітка позиція університетів щодо цього.