Випустили бакалаврів-біотехнологів: в ІХХТ Львівської політехніки відбулися захисти кваліфікаційних робіт

27 червня 2018, 09:14
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

18–23 червня у Львівській політехніці проходили захисти бакалаврських кваліфікаційних робіт. Ми побували на одному із них на кафедрі технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології ІХХТ.

Студенти, очікуючи, видаються дуже спокійними: одні дочитують свої конспекти, інші – переглядають інформацію в своїх смартфонах. Ось відкриваються двері й на порозі – усміхнена студентка. Одразу відчувається, що захист пройшов добре й у заліковці незабаром буде така омріяна «п’ятірка».

– Я дуже хвилювалася перед захистом, але все пройшло дуже добре, – каже радісно Вікторія Морозова.– У своїй роботі досліджувала виробництво фітобактеріоміцину – антибіотика для захисту різних рослинних хвороб, що нині дуже актуально. Людство шукає нові й ефективні методи й способи цього захисту, то ж і мені було цікаво долучитися до цього процесу. Маю намір продовжити навчання в магістратурі, адже мені дуже подобається Львівська політехніка.

Іван Шаповалов досліджував виділення терпеноїдів та алкалоїдів з рослин роду Delphinium. Під час захисту хлопець теж почувався дуже впевнено, добре орієнтувався у своїй роботі. Однак після доповіді на нього зусібіч посипалися запитання. Варто відзначити, що він витримав їх із гідністю.

– Під «обстрілом» почувався впевнено, адже зацікавлений у тому, щоб комісія ДЕКу гідно оцінила мої знання, – зізнається хлопець. – Здається, у мене все вийшло добре. До речі, у Флориді я захистив диплом бакалавра ще місяць тому. За кордоном вивчав біохімічну спеціальність, а у Політехніці – біотехнологічну. Якщо у Флориді більше орієнтувався на лабораторні наукові дослідження, то тут був більш технологічний, виробничий підхід. Але це й на краще, адже знаю спеціальність, так би мовити, із двох боків. З нового навчального року навчатимусь у магістратурі Канадського Queen’s University, де освоюватиму спеціальність «Патологія і молекулярна медицина». Звичайно, вдячний Політехніці за добрі знання.

Відповідальна за наукову роботу студентів, науковий керівник Івана Шаповалова, доцент Романа Петріна шкодує, що хлопець полишає Львівську політехніку, але має намір підтримувати з ним контакти, можливо, й готувати спільні наукові праці.

– Цього року ми випустили дуже хорошу групу бакалаврів-біотехнологів, – вважає Романа Омелянівна. – В перші дні захищалися переможці різних предметних конкурсів, всеукраїнських олімпіад, студентських наукових робіт. Їхні проекти були різного спрямування. Студенти, зокрема, отримували й досліджували слиз равликів для косметології, культивували рослини в умовах invitro, одержували біологічно активні речовини для фармації й косметології, досліджували різноманітні бактеріальні біопрепарати для рослинництва, харчові добавки на основі використаного жмиху винограду, серію лікувальних косметичних засобів органічного походження тощо. Оскільки роботи писали на замовлення кафедри, то вони мають дотичність до кафедральної науково-дослідницької роботи й стосуються новітніх екологічно чистих технологій, які в світі дуже актуальні. Саме тому їхні дослідження будуть використані в працях наших науковців.

Серед нинішніх випускників бакалаврату є студенти, які планують вчитися у магістратурі й мають амбітні плани і далі займатися наукою. Звичайно, кафедра тішиться, що кращі із кращих продовжують освіту за кордоном. Восени за програмою Еразмус + у Франції в магістратурі проходитимуть річне навчання три студенти: на франкомовних програмах – Аня Маліцька та Юля Ємельяненко, на англійськомовній програмі – Богдан Ільків. Роман Боднар паралельно навчається у Відні і нашій Політехніці.

– На напрямі біотехнології я головую вперше, – говорить голова ДЕКу, генеральний директор ТОВ «Технолаб», акредитованої МОЗ контрольно-аналітичної лабораторії, Олександр Черпак, який у Політехніці вже п’ятий рік очолює різні ДЕКи. – Захистами бакалаврів надзвичайно задоволений. Студенти добре знають матеріал, про який розповідають, орієнтуюся у їхніх потребах на ринку. Приємно, що частина робіт у перспективі можуть перерости в цікаві проекти. Серед них є теоретики, є й практики. Сподобалася бакалаврська робота Івана Шаповалова. У його роботі використано статистичний метод обробки результатів. Взагалі – це вже міні-кандидатська дисертація. Цікаві дослідження й у Максима Корнійчука, який займався одержанням та дослідженням біопрепаратів для сільського господарства, охороною довкілля. Добрі знання мають також інші студенти. Знаю, що кафедра у добрих стосунках з багатьма закордонними університетами, де студенти-політехніки проводять свої наукові дослідження. Мушу відзначити, що за кордоном біотехнологія розвивається дуже швидко та є пріоритетною. Ми ж дещо відстаємо, хоча й у нас є добрі перспективи, позитивна динаміка. Похвально, що Львівський завод «Ензим» створює біотехнологічний кластер, де буде об’єднано багато наукових і практичних структур (сподіваюся, й Політехніка). Це дозволить нашим хорошим випускникам знаходити собі роботу в Україні, а не їхати за кордон у пошуках кращої долі.