Українській науці потрібні термінологи: в Університеті відбулася XV Міжнародна конференція «СловоСвіт 2018»

11 жовтня 2018, 12:43
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Відбулася XV Міжнародна наукова конференція «Проблеми української термінології СловоСвіт 2018», на якій обговорили назрілі проблеми, пов’язані з якомога ширшим упровадженням українських термінів у професійне мовлення.

Цього разу зібралося близько 40 учасників. Серед них – француз українського походження Жан Шидивар, який висловив свої зауваги щодо чужомовних перекладів термінів нафтопродуктів у ДСТУ, а також Андрій Медведів зі США, який ознайомив присутніх з математичними термінами в японських та українських науково-технічних текстах. Серед інших учасників – фахівці зі Львова, Києва, Харкова, Рівного, Одеси, Запоріжжя, Миколаєва, Черкас, Хмельницького і Лимана з Донеччини, де нині розташований Донецький медуніверситет.

Науковці працювали у двох секціях: у першій обговорили питання теоретичних засад термінознавства та лексикографії, лексикографії та міжмовних зв’язків; у другій ішлося про термінологію природничих і гуманітарних знань.

Розповідає Богдан Рицар, голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології України, голова програмного та організаційного комітетів конференції, професор кафедри радіоелектронних пристроїв та систем ІТРЕ:

– Конференцію організовуємо що два роки. На перших було понад 100 учасників, однак від 2012 року їх поменшало. Це має кілька причин. По-перше, наш вісник «Проблеми української термінології» тепер не має статусу ВАК, тому що для цього у редколегії потрібно трьох докторів філологічних наук із Львівської політехніки, які відтепер повинні мати ще певну кількість публікацій у науково-метричних закордонних виданнях. Друга причина – замало молоді долучається до дослідження української термінології, адже в наших ЗВО не готують фахівців-термінологів. Третя – з початком війни ми втратили учасників зі сходу України та Криму. Також чомусь утвердилася думка, що з термінами повинні працювати тільки філологи. Ні, адже вони не можуть бути обізнані в усіх тонкощах певної царини знань. Тому заохочуємо долучатися до роботи конференції фахівців різних спрямувань – математиків, комп’ютерників, механіків, геологів тощо, які мають мовне чуття.

– Які проблеми на сьогодні найбільше потребують розв’язання?

– Проблеми впорядкування й відповідності термінів. До прикладу, маємо науку магнетизм і слова, пов’язані з нею: магнетодіалектрика, діамагнетики, парамагнетики тощо, але чомусь ми кажемо «магніт», «магнітне поле» замість правильного магнет, магнетне поле. Усі народи світу вживають «магнет» (ми це досліджували), а французи – наближено до і. Це перейняли росіяни та країни колишнього Союзу, серед них і ми, українці. Другий приклад: часто ми не розрізняємо поняття «логічний» (від логічність) і «логіковий» (від математичної логіки).

На часі – надання українських відповідників русифікованим та англіїзованим термінам. Торік ми отримали на опрацювання проект стандарту термінів з інформаційних технологій (ІТ) на приблизно 900 сторінках. І були приємно вражені, що майже всі наші зауваги прийняли розробники. Серед наших здобутків і те, що вдалося вибороти українські назви хімічних елементів: водень, кисень, срібло та інші замість латинізованих у чинному ДСТУ.

Хочу наголосити, що стандартизація – завершальний етап термінотворення – коли терміном можна послуговуватися на підставі прийнятої норми. Перший етап – лексикографічний (укладання словників, різні напрацювання), другий – унормування, тобто впровадження неологізмів у життя.

– Результатами попередніх напрацювань конференції є словники, якими вже кілька років послуговуються фахівці.

– Перший словник із термінографічної серії «СловоСвіт», який ми видали 2000 року, – «Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля» Тимотея Балабана з Лос-Анжелеса. Найновіший шістнадцятий словник – «Українсько-англійський словник з радіоелектроніки» (автори: Б. Рицар, Л. Сніцарук, Р. Мисак).

– Чого очікуєте від цьогорічної конференції?

– Щоб по-справжньому запрацювала Правописна комісія України, до роботи якої були б залучені, окрім філологів, також декілька відомих фахівців-термінологів. Також хотілося б, щоб Міністерство науки й освіти запровадило спеціальність «термінологія», про що ми щоразу наголошуємо в ухвалах наших конференцій.