Професор ІТРЕ Львівської політехніки Роман Голяка працює заради миру й здоров’я людей

2 серпня 2018, 15:04
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

Професор кафедри електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій ІТРЕ Роман Голяка тривалий час брав участь у численних міжнародних наукових проектах із розроблень сенсорної та діагностичної електроніки для організацій і підприємств Канади, Японії, Франції, Великобританії, Німеччини. Нині свій багатий досвід передає студентам.

– Роман Любомирович – це клондайк знань і професіонал своєї справи, – вважає заступник декана базової вищої освіти, доцент кафедри телекомунікацій Роман Колодій. – Його світовий досвід створення пристроїв електроніки колосальний. Співпрацюючи з компаніями різних країн, він формулює нові підходи до розв’язання актуальних задач у різних галузях науки й техніки. Розробив десятки приладів для діагностування реакторів термоядерного синтезу, космічної техніки, картографування полів, віртуальної реальності, біомедицини. Написав багато книжок, які видано в Україні і за кордоном. На жаль, більшість його розроблень не ввійшли до цих книжок, бо дані, отримані на замовлення компаній, є комерційною таємницею. Має понад 300 публікацій, 9 монографій.

На робочому столі професора – стоси наборів різних приладів, модулів та сенсорів, які щоразу купує за кордоном, як тільки випадає така можливість. Ці стоси помітно меншають, коли спільно з ним над новими стартапами «чаклують» студенти: не всі прилади «хочуть» одразу слухатися студентських експериментів, то ж «виживають» не всі. Він навчає майбутніх фахівців не лише сучасної електроніки, а й як ці знання перетворити у власні проекти, у бізнес. До речі, у закордонних ЗВО це – основа навчального процесу. Серед іншого, передає свої вміння зі створення пристроїв віртуальної реальності, мультифункціональних сенсорів температури, магнітного поля, оптичної та імпедансної спектроскопії, біохімічного аналізу тощо. Через стартапи намагається залучити талановиту молодь до цікавих і потрібних проектів.

– У сучасному постіндустріальному суспільстві на заводах працюватиме дедалі менше людей, тож нам потрібно формувати нові напрямки діяльності із креативними професіями, стартапами, – міркує Роман Любомирович. – Дуже добре, що є в Політехніці гарний майданчик для розвитку стартапів – Tech StartUp School. В Інституті телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки ми створили стартап-майданчик RIOT Радіоелетроніка інтернету речей. Наш напрям – радіоелектроніка інформаційних технологій, зокрема модулі інтернету речей, пристрої людино-машинного інтерфейсу та медичної електроніки. Родзинкою цього напрямку є унікальні рішення сенсорів, аналогового фронтенду та програмованого радіо – основи взаємодії комп’ютерів із зовнішнім (фізичним) світом. Десятки студентів беруть участь у різних проектах уже з першого курсу. Зокрема ми розробили серію апаратно-програмних комплексів RETwix, з допомогою яких старі персональні комп’ютери можна модернізувати для провадження експериментальних досліджень в електроніці, фізиці, біології, хімії, екології тощо. Пригадую, як ще 2003 року розпочав роботу над проектом із розроблення костюму віртуальної реальності. Тоді це були лише початки, ще не було відповідних технологій… і не було «Аватару». Але ми дали собі раду: заокеанський замовник був задоволений. А саме нині з нашої «печі» виходить унікальний пристрій для малоінвазивної торакальної хірургії ракових пухлин. Цей прилад одночасно дозволяє провадити гіпертермію пухлин та in situ-діагностику методом скануючої мікрокалориметрії. Прилад розробляємо на замовлення і це є основою нашої діяльності, адже не працюємо «на поличку» чи на далеку перспективу. Конкретний замовник із цікавим завданням – ось що є основним критерієм вибору наших проектів.

Роман Голяка вважає, що майбутнім стрижнем IT-галузі будуть не лише технології програмної інженерії, але й апаратно-програмні засоби радіоелектроніки, зокрема в концепції інтернету речей. Один із його останніх концептів у цій галузі – інтелектуальний вимірювач форм для «електронного кравця». Це означає, що професійному закрійнику чи звичайному покупцеві одягу вже не потрібно робити примірки, це зробить синергія сучасної електроніки та хмарних технологій.

Має патенти на винаходи у Великій Британії та Франції. Вони закріплюють його авторство в методиках та пристроях магнітної діагностики реакторів термоядерного синтезу – великої енергетики майбутнього. За плечима – численні проекти для технологічної корпорації XSENSOR (Канада) за напрямком «Електронні пристрої інтернету речей та сучасної медицини», піврічне стажування в цій компанії. Упродовж двох років був радником від України наукового комітету «Наука заради миру» в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. За сумісництвом – професор Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Його колишні студенти працюють по всьому світу, роблять цікаві проекти, часто спілкуються зі своїм наставником. Люблять свого викладача й нинішні студенти, які допізна засиджуються з ним, творячи свої проекти.