Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Про Галич як духовно-історичне серце української цивілізації говорили в Університеті учасники «круглого столу»

29 березня 2018, 16:31
Ігор Галущак, прес-служба Львівської політехніки

Ця теза, звісно, не відкриття, але, щоби довести це наочно для теперішнього покоління українців, треба багато що зробити. Йдеться насамперед про збереження пам’яток сакральної культури княжої доби на терені древнього Галича. Про це говорили найвідоміші в Україні авторитети в галузі реставрації та охорони культурної спадщини під час засідання «круглого столу» на тему «Проблеми дослідження та збереження Успенського собору давнього Галича», що відбувся у Львівській політехніці.

Нагадаємо, що Галицький Успенський собор – головний храм княжого Галича та другий за розміром храм Київської Русі (після Софійського собору в Києві). Споруджений у 1157 році за князя Ярослава Володимировича (Осмомисла), він був катедральним соборним храмом Галицької єпархії, а з XIV століття – Галицької Митрополії, другої за кількістю вірян на Русі після Київської. Довгі століття храм був взірцем архітектурної довершеності, сформувавши подальший стиль архітектури Галичини, а за багатством оздоби та просторовим розташуванням не поступався жодній найвизначнішій християнській святині того часу. Фундамент собору був викладений переважно з крейдяника та алебастру на гіпсовому розчині, а стіни – з тесаних блоків алебастру та вапняку на вапняному розчині. Останні літописні згадки про Галицьку святиню стосуються ХІV–ХVІ століть, проте точної дати руйнування Успенського собору, руїни якого розташовані в селі Крилос неподалік теперішнього Галича, достеменно не встановлено. Археологічні дослідження, численні знахідки архітектурних деталей та скульптурного декору дають лише гіпотетичне уявлення про вигляд величного галицького собору.

А той факт, що нині ідея відновлення, збереження та експозиції автентичних решток цього храму хвилює не лише місцевих ентузіастів, але й представників влади як на регіональному, так і на національному рівнях, засвідчило те, що дискусію організували не лише науковці Львівської політехніки, але й облдержадміністрація та Міністерство культури України. Присутність на заході заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Оксани Стоколос-Ворончук та першого заступника голови Івано-Франківської облдержадміністрації Марії Савки лише це підтверджує..

З вітальним словом до присутніх звернувся ректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало. Він нагадав, що дослідженнями та проблемою відновлення давніх галицьких храмів та інших архітектурно-історичних пам’яток займався ще в ХІХ сторіччі тодішній ректор Львівської політехніки і видатний зодчий Юліан Захарієвич. Нині ж цим питанням активно опікується Інститут архітектури Університету, а безпосередньо – кафедра архітектури та реставрації під очільництвом професора Миколи Бевза. Саме він має свою візію відродження найстарішого галицького храму і, мабуть, найбільш конструктивну.

Своїм баченням історії питання, а також шляхів його розв’язання під час зібрання поділились професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу професор Євстахій Крижанівський, відомий український археолог і архітектор Юрій Лукомський. Натомість Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва, що діє при Інституті археології НАН України, розповів про багатющий досвід відновлення аналогічних пам’яток древнього Києва.

В результаті дискусії учасники круглого столу «Проблеми дослідження та збереження Успенського собору Давнього Галича», організованого з ініціативи Львівської обласної державної адміністрації та Національного університету «Львівська політехніка», констатували таке.

  1. На сьогодні проблема збереження визначної пам’ятки – фундаменту Успенського собору княжого Галича, потребує спільних зусиль державних, наукових, громадських та релігійних інституцій задля вироблення єдиної науково обґрунтованої стратегії та програми дій для збереження пам’ятки.
  2. З огляду на те, що фундамент та фрагменти стін Успенського собору перебувають під загрозою знищення через агресивний вплив природних та антропогенних факторів, звертаємося до Кабінету Міністрів України та Міністерства культури України з проханням забезпечити необхідне державне фінансування для виконання коригування проектно-кошторисної документації консервації та музеєфікації фундаменту Успенського собору (пам’ятки національного значення, ХІІ ст.) та реставрації каплиці Св. Василія Великого (пам’ятки національного значення, ХV ст.), яку виконує Національний університет «Львівська політехніка».
  3. Для формування науково-обґрунтованих рішень збереження автентичної субстанції Успенського собору необхідно здійснити комплексні наукові дослідження пам’ятки та прилеглої території Крилоського городища із залученням провідних наукових академічних інституцій: Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Українського католицького університету, Українського державного інституту культурної спадщини. Для цього на базі Національного заповідника «Давній Галич» створити комплексну наукову експедицію із залученням спеціалізованих наукових інституцій та дослідників.
  4. Необхідно також розробити Комплексну Державну Програму збереження і ревіталізації історико-культурного середовища Національного заповідника «Давній Галич», центральним об’єктом якого має стати комплекс пам’яток Крилоського городища, зокрема – законсервовані та музеєфіковані рештки Успенського собору, відреставровані каплиця Василія Великого, Успенська церква XVI ст., а також – церква Св. Пантелеймона ХІІ ст., музеєфіковані численні рештки храмів та оборонних споруд Княжого Галича.
  5. Рекомендувати Міністерству культури, Івано-Франківській обласній державній адміністрації, Львівській обласній державній адміністрації, відповідним обласним радам, Галицькій районній раді та адміністрації, Благодійній організації «Міжнародний благодійний фонд відновлення Галицького Успенського собору» спільно з вищевказаними академічними науковими інституціями до 1 червня 2018 р. опрацювати Програму організації науково-дослідних, науково-проектних та консерваційних робіт для збереження комплексу пам’яток Давнього Галича на 2018–2019 роки, наукового вивчення та популяризації памяток Княжого Галича, а також співфінансування цих робіт.
  6. Важливим аспектом розвитку історико-культурного середовища Давнього Галича є дослідження історії Церкви, формування Програми організації Патріаршого Паломницького Духовного центру УГКЦ, а також створення відповідної інфраструктури з об’єктами обслуговування сакральних, туристичних та рекреаційних функцій, які , що не будуть агресивно впливати на збереження археологічних, історичних та архітектурних пам’яток Княжого Галича.
  7. Національному заповіднику «Давній Галич», Українському державному інституту культурної спадщини Міністерства культури України, Національному університету «Львівська політехніка» опрацювати матеріали для вивчення можливості перспективи номінації комплексу пам’яток давнього Галича до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО як об’єкта культурного ландшафту.
     

Світлини Йосипа Марухняка та Ярослава Дорошенка