Нова українська школа: професор ІНПП Петро Сікорський – серед ста найкращих освітян 2017 року

12 червня 2018, 08:52
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

Київський тижневик «Освіта» обрав 100 найкращих освітян 2017 року. Серед них – професор кафедри педагогіки та соціального управління ІНПП, президент Львівського крайового товариства «Рідна школа» Петро Сікорський. Це визнання він отримав «за глибоку аналітичність і дискусійність публічного коментування у ЗМІ концепції «Нова українська школа».

– Товариство було засноване 9 серпня 1881 року і вело величезну просвітницьку та видавничу діяльність серед українського населення, – розповідає Петро Сікорський. – Навіть у часи польського панування мало свої приміщення, засновувало фахові школи, вело видавничу діяльність, діяли при ньому дитячі заклади, учительські семінарії. Роботу Товариства припинили совєти 1939 року. Діяльність вдалося відновити лише 1991 року, тоді його президентом став відомий науковець, академік Володимир Панасюк (нині – почесний президент Товариства). 2003 року я став другим президентом Товариства.

– Петре Івановичу, що вдалося вже зробити?

– Зібрали матеріал із прізвищами і короткими біографічними даними всіх керівників Товариства «Рідна школа» і видали книжку «Вони очолювали «Рідну школу». Відновили проведення (з моєї ініціативи) всеукраїнських педагогічних конгресів.

На першому конгресі, що відбувся 1935 року,обговорювали проблеми національного виховання учнівської та студентської молоді. А згодом було видано книжку з матеріалами конгресу. Лише ухвала конгресу охопила 37 сторінок! Дві книжки збереглися до нашого часу. За кошти академіка Володимира Панасюка перевидано 500 примірників. Цікаво, що багато із пунктів ухвали актуальні й донині.

На другому конгресі (у 2005 р.), в якому взяли участь представники 18 областей, ми спробували знайти причини невиконання ухвал, зокрема: читання в школах українознавства (тоді всі предмети були польською мовою). Нині це актуально і для нас через суцільне змосковщення сходу і півдня України. Багато хто проти введення українознавства до шкільної програми, хоча такий предмет і досі читають у європейських країнах.

Свого часу, обравши тверду українську патріотичну лінію, склали концепцію посібників (тоді тісно працювали з Департаментом науки і освіти ЛОДА) і професором Петром Кононенком, тодішнім директором Інституту українознавства при МОН України (він мріяв про створення у закладах вищої освіти кафедр українознавства). Підготували і видали підручники з українознавства для 1–12 класів, посібники для класних керівників з національного виховання учнів 5–11 класів. Усе це роздали по школах, але, на жаль, підтримки ні від кого не отримали.

Нині готуємо посібники-програми для вибіркової частини навчальних планів старшої школи. Крім цього, провадимо низку міні-проектів, зокрема для здібних дітей, які займаються художньою творчістю, малярством. Їхні твори, присвячені визначним українським постатям, стають гарними і цікавими книжками. Що два роки видаємо науковий альманах «Рідна школа» (вже вийшло 9 чисел). Хотів би випускати його спільно із політехніками і зробити щорічним. Видали книжку «Видатні українські постаті» (про нині сущих). Працюємо над збірниками «Ними гордиться Львівщина».

Провадимо науково-практичні конференції із серії «Видатні українські педагоги» (вже вийшло 9 книжок за матеріалами конференцій, на часі – десята). Загалом, за останніх 15 років видали власним коштом 78 книжок (більше, ніж деякі інститути), серед них і 8 дитячих. Організовуємо круглі столи з відомими педагогами, особистостями, школярами. Тісно співпрацюємо з Будинком учителя, кафедрою педагогіки та соціального управління Львівської політехніки (всі викладачі стали членами товариства) і кафедрою педагогіки Франкового університету. Плануємо обговорити на V конгресі (2019 р.) перші успіхи реалізування концепції «Нова українська школа» і окреслити шляхи поглиблення освітньої реформи.

– Які важливі завдання стоять перед Товариством?

– Найперше – впровадити освітні реформи, бо катастрофічно відстаємо навіть від нашого найближчого сусіда – Польщі, яка успішно провела дві кардинальні освітні реформи. Плануємо створити акредитоване Всеукраїнське товариство «Рідна школа», яке мало б важелі впливу на центральні виконавчі органи. Готуємо до видання науковий альманах, проведемо цього року конференцію до 100-річчя Василя Сухомлинського, видамо два томи матеріалів цієї конференції (у серії «Великі українські педагоги»). Дуже хотів би знайти вчителів і науково-педагогічних працівників, готових на громадських засадах готувати посібники для варіативної частини навчального плану для старшої школи.

Окрім усіх грандіозних планів і титанічної роботи у Товаристві «Рідна школа», викладання у Політехніці, Петро Сікорський знаходить час і для творчості: пише для дошкільнят вірші. Якщо вдасться знайти кошти, планує видати збірочку цікавих поезій, легких і зрозумілих для малечі. А оскільки всю роботу, також і видавничу, провадять на громадських волонтерських засадах, то ще й перебуває у постійному пошуку коштів.