Фінансовий ринок – інституції та інструменти: підсумки ХVII Міжнародної наукової конференції в Університеті

18 червня 2018, 14:16
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

Під такою назвою у Львівській політехніці 3–6 червня відбулася ХVII Міжнародна наукова конференція.

У її роботі взяли участь 119 учасників (із них – 65 іноземців із Польщі, Австрії, Румунії, Молдови). Україну представляли науковці зі Львова, Мелітополя, Одеси, Запоріжжя, Івано-Франківська та Києва. Організатори конференції – Університет Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Університет Йоганнеса Кеплєра в Лінці (Австрія) та Львівська політехніка за участі Молдовської економічної академії та Бухарестського університету Artifex (Румунія). Свої доповіді надіслали науковці з Харкова й Ужгорода, які не змогли взяти участь у конференції через початок іспитів у їхніх університетах.

Учасників заходу привітали проректор Львівської політехніки професор Олег Матвійків, директор департаменту економічної політики ЛОДА Роман Филипів, директор ІНЕМ професор Олег Кузьмін, начальник територіального управління Рахункової палати України у Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях, доктор економічних наук Володимир Піхоцький, завідувач кафедри банківської справи Університету Марії Кюрі-Склодовської професор Єжи Венцлавський та професор Університету Йоганнеса Кеплєра в Лінці Гельмут Пернштайнер.

Оскільки стан фінансового ринку має важливе значення не лише для пересічної людини, а й для держави загалом, то на конференції українські і зарубіжні науковці-фінансисти говорили про наукові аспекти розв’язання фінансових проблем (зокрема в Україні), залучення інвестицій в її економіку, проблеми планування місцевих бюджетів, фінансування проектів сталого розвитку економіки, керування ризиками, забезпечення прозорості публічних фінансів тощо. Відбулася цікава дискусія у секціях з перспективного функціювання інституцій фінансових ринків на глобальному і регіональному рівнях та бухгалтерського обліку. Учасники конференції ділилися досвідом своїх напрацювань з обліку і аналізу, публічних фінансів та фінансів підприємств, родинних та мікрофінансів, банківської сфери. Йшлося й про використання криптовалюти (цій темі присвятив доповідь професор Анатолій Загородній). Технологія її залучення змушує учасників великого бізнесу працювати чесно, нічого не приховуючи, адже дані про фінансові операції зафіксовано в кількох місцях. Зважаючи на те, що призначення згаданої технології – пришвидшити платежі, то її, очевидно, чекає успішне майбутнє.

– Велике зацікавлення учасників заходу викликали доповіді Єжи Венцлавського та Гельмута Пернштайнера, які досліджували проблеми розвитку і функціювання родинних підприємств Польщі і Австрії, – говорить співголова наукового комітету конференції, завідувач кафедри фінансів ІНЕМ професор Ігор Алексєєв. – Ми домовилися про приєднання до їхнього проекту, тобто будемо провадити такі дослідження в Україні, бо українські підприємства родинного типу мають велику перспективу насамперед з точки зору інвестицій із Заходу. В цьому контексті бачимо перспективу і для кафедри, адже вивчаємо питання трансферу з боку держави на малі підприємства, їх банківське кредитування тощо. Загалом, вважаю, що ця конференція дасть поштовх національним дослідженням. Також дуже сподіваюся, що напрацьовані рекомендації не залишаться під «сукном», а їх зреалізують у недалекій перспективі. Під час конференції ми знайшли друзів, однодумців, з якими шукатимемо спільного знаменника, контактуватимемо з цікавими світовими науковцями, різними закладами освіти, братимемо участь у закордонних конференціях. До речі, нас уже запросили на осінню конференцію до Лінца в Австрії: нам цікава їхня тематика і методики дослідження. Маємо домовленості і з Бухарестом (з ними співпрацювала кафедра обліку й аналізу, а тепер і ми долучимося). Румунія стоїть на ближчому для нас щаблі економічного розвитку, як і ми, долає фінансові і макроекономічні проблеми. Підписання угод між університетами сприятиме спільній підготовці матеріалів на ґранти, участі у таких програмах як Еразмус, проведенню спільних наукових досліджень тощо. Нам корисно пізнавати досвід Європейського Союзу. Дуже важливо ще й знайти своє місце в їхніх подібних дослідженнях, зважаючи, звичайно, на українську специфіку.