Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Четвертокурсник Інституту економіки і менеджменту Данило Сороковий: «Дружня команда – це неабиякий успіх»

17 січня 2018, 09:00
Наталія Павлишин, тижневик «Аудиторія»

Уміти зібрати людей – це лише частина справи, а створити міцну дружню команду – це те, що може зробити лише справжній лідер. Четвертокурсник ІНЕМ Данило Сороковий від початку навчання у Львівській політехніці постійно задіяний у громадській роботі, успішний у навчанні й знаходить час для самоосвіти.

– До громадської роботи мене спонукає можливість здобувати новий цікавий досвід. Крім цього, отримані в університеті знання можу застосувати на практиці. Цьому особливо сприяє волонтерство, діяльність у Колегії університету. Адже працюючи в цих напрямах, всебічно розвиваюся, а коли бачу за собою десятки людей, які також постійно зростають, це для мене стає спонукою й мотивацією не зупинятися, – пояснив Данило Сороковий.

У громадській роботі хлопець ще від дев’ятого класу. Каже, що й до Політехніки йшов цілеспрямовано – навчатися і працювати для молоді. Бо ще до вступу знав про діяльність студентського самоврядування, можливості роботи в Колегії та профкомі студентів, а також про низку організацій, де мріяв бути задіяним.

– Навчання в університеті й розвиток у громадських організаціях – це абсолютно різні способи здобування і засвоєння знань, хоча й взаємодоповнювані. Зрештою, робота над різними проектами, організування заходів – це вже неабиякий розвиток. Адже тут замало знати лише той чи інший предмет, а потрібен комплекс знань. Практичні навички, які опановуєш завдяки цій праці, а ще контакти, зв’язки, знайомства – цього не набудеш в університеті, – підкреслив студент.

Зараз Данило очолює ГО «Львівський молодіжний клуб». Разом зі своїми друзями розвиває і втілює різноманітні молодіжні проекти, вишколює волонтерів, координує їхню роботу. Головний акцент діяльності – молодіжні заходи.

– Наймасштабніший наразі проект, до якого був залучений і де координував 350 волонтерів, – 24 Форум видавців. Це вже третя моя співпраця в межах цього заходу. Вперше доєднався до роботи минулоріч, потім займався Дитячим форумом і цього вересня знову запропонували працювати з волонтерами. Приємно, коли все вдається і в команді панує особлива дружня атмосфера, коли є взаєморозуміння, відчуваємо: ми – одна команда.

Кожен захід хлопець продумує до деталей, щоб знати, як діятиме в тій чи іншій ситуації. Ще один варіант реалізування проекту прописує. Хоча часто все ж доводиться діяти зовсім по-іншому. Не розгубитися в таких ситуаціях допомагає досвід, який уже має, і вміння легко адаптуватися.

– Ситуації можуть бути дуже різні. Тому, якщо спланувати й дотримуватися суто цієї схеми, то можна завалити всю роботу. Заплановане на папері нічого не варте, якщо не буде порядку в голові, – наголосив мій співрозмовник.

У громадській організації, як і в Колегії та профкомі студентів, молодь об’єднує спільна мета. Данило каже, що саме завдяки цьому між ними нема конкуренції. Бо кожен має свою ділянку роботи, яка врешті дає чудовий загальний результат.

– У нас кожен особливий по-своєму. Завдяки такій злагодженій командній роботі вдається досягати багато. Ми як одна родина. У нас нема такого, що хтось кращий, а хтось гірший. До команди завжди радо беремо тих, хто має багато цікавих ідей і нестримність у роботі, – додав студентський лідер. – Звичайно, є багато пасивних студентів. Та навіть невелика кількість активних дає добрий ефект, бо вони «запалюють» своїм ентузіазмом інших, – зазначив Данило.

Студент від початку навчання усвідомив, що в сучасному світі, аби стати успішним, недостатньо мати лише університетську освіту. Тому багато зусиль докладає, щоб охопити якомога ширший спектр знань і вмінь. Любить читати. Каже, що твердження про те, що сучасна молодь не читає, бо не ходить до бібліотек, – помилкове. Бо їх, як і його самого, цікавить сучасна художня література, розвиткова, базована на досвіді найуспішніших світових лідерів із різних галузей. А цього, на жаль, у книгозбірнях не знайдеш. Тому багато шукає в інтернеті, дещо купує. Також відвідує різні тренінґи з PR, маркетинґу, SMM, менеджменту. Це дає можливість виходити за межі університетської програми.

Загалом каже, якби міг, то змінив би систему освіти. Переконаний, що лекції мають відбуватися у формі дискусій. Це давало б змогу більше та глибше вивчати матеріал і так, щоб можна було практично застосовувати в сучасних умовах. Та й викладачі мали б бути не теоретиками, а практиками.

Данило Сороковий полюбляє активний відпочинок – спорт, футбол. Та, зізнався, що інколи шалений темп життя втомлює. Тоді йому хочеться просто поїхати кудись і побути наодинці. Найкраще почуває себе в горах.

– Я не маю наміру їхати з України. Давно зрозумів, що добре там, де нас нема. Так, не все просто й багато складнощів доводиться долати, ще більше викликів є і буде. Та, переконаний, що сучасна молодь дасть дуже потужні плоди. Якщо глянути на сферу ІТ, то можна в цьому переконатися вже нині. Ми мусимо вийти на такий самий рівень як ІТ і в інших галузях. Вважаю, що це вдасться. Звичайно, не за рік-два, але впевнений, що люди, які виїхали за кордон у пошуках кращого життя, ще вертатимуться сюди, – додав на завершення студент.