Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Студент ІХХТ Львівської політехніки Іван Шаповалов: навчатися на двох континентах – реально!

13 вересня 2017, 08:46
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Іван Шаповалов – студент біотехнологій ІХХТ і біохімії Флоридського інституту технологій (м. Мельбурн, США). Як вдається здобувати освіту в університетах двох континентів? Чим відрізняється освітня система в Україні та США? Про це нашим читачам сьогодні розповідає студент, який уже четвертий рік практикує досвід такого навчання.

Ще школяр і вже студент

Навчатися в одному з університетів США – про це Іван мріяв ще школярем. Думав про медицину, а саме – про хірургію. Батьки вважали, що медицина – це просто інфантильні дитячі мрії і щоб розвіяти їх, домовилися з родичем-хірургом, щоб син-десятикласник побував на операції. Та після цього інтерес до медицини лише зріс. Однак виявилося, що у США на медицину можна вступати лише з дипломом бакалавра. Тому почав шукати щось дотичне до медицини – біотехнологію, біохімію. Про навчання за кордоном багато знав від старшої сестри, яка на той час уже працювала біоінженером у Канаді. У США за освіту треба платити, але є різні можливості отримати стипендію. Одна з них – грати за університетську команду й отримувати за це стипендію на навчання. На той час Іван Шаповалов був кандидатом у майстри спорту з тенісу, а у Флоридському інституті технологій є тенісна команда, яка погодилася прийняти українця на навчання. Наступний крок – вступні іспити: TOEFL – на знання англійської для іноземців і SAT (подібний до нашого ЗНО) – з англійської, математики та хімії. Таким чином під час навчального року в 11-му класі, а саме 1 грудня, хлопець уже став студентом американського вишу. На сьогодні він отримує дві стипендії: тенісну й за успішність. Це покриває вартість навчання і частково – проживання. Решту доплачують батьки.

У 50-ці зі ЗНО

Однак Іван вирішив також здобути українську освіту – вступати на біотехнологію в ІХХТ. До того ж, високі результати ЗНО гарантували бюджетне місце (199,5 балів з української мови, 198,5 – з біології, по 200 з математики і хімії. Хлопець був у 50-ці за результатами ЗНО України). Отож, довелося домовлятися про навчання за індивідуальним графіком.

Зі своєю групою у Політехніці познайомився аж за півроку. До кожної сесії готується самостійно, отримавши перелік завдань. Успішно навчатися у двох вишах нескладно, адже дисципліни ті самі. До того ж, у Львівській політехніці студент здобуває інженерну спеціальність, у Флоридському інституті – наукову.

– На мою думку, таке навчання в майбутньому дасть мені більше перспектив. Я таки мрію вступати до медичного вишу, проте розумію, що в Америці здобути стипендію на магістратуру складніше. Але шанс є – наприклад, приватний медзаклад може сплатити навчання за умови, що випускник працюватиме в них 5–10 років.

Універ по-американськи

У Флориді першокурсники за тиждень до навчання мають орієнтаційну сесію, на якій дізнаються про корпуси, мають експрес-курс вступу у дисципліни тощо. Студенти отримують перелік усіх обов’язкових і на вибір дисциплін на всі чотири роки. На обрані дисципліни треба записатися ще до початку семестру. Студент отримує обов’язкову дисципліну, а вже вужчу тематику обирає сам, наприклад, в обов’язковому переліку є біологія, а студент вирішує, що саме вивчати: генетику, мікробіологію чи біологію розвитку. Друга особливість: в американському університеті нема поняття «група». Скажімо, на лекції з фізики можна ходити з математиком, астрофізиком, інженером. Усі свої дисципліни треба узгодити з куратором. Оскільки мій співрозмовник має тренування з тенісу (його робочий день зазвичай розпочинається з тренувань о пів на шосту), то, вибираючи лекції, враховує й час їхнього проведення. Також можна вибрати, до якого професора ходити на лекції.

Якщо в нас треба скласти всі лабораторні, щоб мати допуск до іспиту, то в Америці лабораторна – окремий складник навчання, коли з однієї дисципліни можна мати як лекції, так і курс лабораторних або лише лекції (залежно від потреби спеціалізації), а згодом отримати за це окремі заліки. Також усі можливі праці американські студенти здають у електронному вигляді. Роботи, модульні контролі треба здавати строго за графіком або завчасу (наприклад, якщо доведеться виїхати на змагання).

– Тут притаманно запрошувати лекторів із інших університетів. Скажімо, нещодавно до нас приїздив Нобелівський лауреат Мартін Чалфі, який відкрив зелений флуоресцентний білок, – наголошує співрозмовник.

Український студент пише курсову, натомість американський готує проект із певної дисципліни. Обов’язкової практики як складника навчального процесу в інституті нема. Але кожен студент, який хоче колись знайти роботу, зацікавлений мати такий досвід.

У США студент розуміє, що навчання – це його відповідальність. Позаяк там вища освіта коштує дорого і її здобути можуть лише 20% охочих, то ті, що вчаться, дуже це цінують. Отож, мають відчуття перспективи.