Вступ 2018: рейтингові списки

Новорічно-різдвяні вітання львівським політехнікам від голови Товариства «Просвіта» Університету

29 грудня 2017, 17:55
Голова Товариства «Просвіта» Львівської політехніки

Так уже повелося, що на схилі року рахуємо свої здобутки: монографії, підручники, статті, міжнародні конференції. Аж раптом у всій тій метушні, входячи до головного корпусу, опиняємося в полоні безсмертного творіння Марконі. А нещодавно, під час святкування 25-ліття Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, ми поринули в передріздвяну атмосферу ялинкових прикрас, вифлеємських вогників і чудових мелодій у виконанні камерного оркестру Народного дому «Просвіта». Ми мали змогу насолоджуватися благословенними звуками «Тихої ночі», геніального «Щедрика», яким М. Леонтович так щедро поділився зі світом. І думалось: яка різнобарвна, різномистецька наша Політехніка!

Дивовижні різдвяні містерії відбилися в культурі українців. Між ними й туга за різдвяною атмосферою батьківського дому Б. Лепкого, і вертепна драма із твору «Мотря», яку розігрують бурсаки в Мазепинському палаці, і витончена, відшліфована до букви мініатюра В. Стефаника «Давня мелодія». А ще Б.-І. Антонич із чарівливою поезією «Народився Бог на санях» і витончений О. Стефанович «…Діва Марія коси шовкові стеле для сина», і філософсько-екзистенційне «Відчинення вертепу» І. Калинця, де в модерній формі відбилася вся трагедія понищення нашої культури.

…Наприкінці XVI сторіччя в Україні зародився вертеп. Особливого розквіту він набув у часи Мазепи та барокової літератури. Вертепники носили двоповерхову дерев’яну філігранну скриньку, де розігрувалося дійство: на першому поверсі – земне, на другому – небесне. Вертепна драма несла позитив, утверджуючи перемогу високого й вічного. Та згодом слово «вертеп» набуло зовсім іншого сенсу, ототожнилося з балаганом та моральною потворністю. Сьогодні діячі, що зі своїми статками вивтікали за кордони, і ті, що мріють, аби сюди вступив «русскій мір», і хохли, що ніяк не відтуляться від московського чобота – усе це персонажі сучасного політичного вертепу.

А хто ж на другому поверсі чарівної скриньки? А там – Герої Небесної Сотні, що беззбройними пішли на кулі ворога. І ті, що захищали Донецький аеропорт, і ті, що згоріли в Іловайській пастці. Бо без них, наших найперших лицарів і оборонців, не думали б ми з вами про Scopus’и, та Web of Science’и. Бо без них наше життя було б цілком іншим.

Дорогі політехніки! Від Товариства «Просвіти» бажаю вам і вашим родинам доброго здоров’я, нових творчих звершень, достатку і високих мрій. А ще – сили, мудрості, невтомної праці для добра рідної Політехніки й нашої Держави, імення якій Україна.
 

Христина Бурштинська,
голова Товариства «Просвіта»
Львівської політехніки