Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Фанати від науки змінюють світ на краще: на кафедрі аналітичної хімії розробляють найсучасніші технології

6 вересня 2017, 09:00
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

Кафедра аналітичної хімії ІХХТ, багатолітнім очільником якої є професор Йосип Ятчишин, завдяки європейським ґрантам отримує новітнє обладнання, на якому створює найсучасніші технології, наближаючи наукову діяльність до європейського рівня.

Здешевити імпортну сировину

Коли розмовляєш із політехніками, які всупереч хронічному браку фінансування провадять свої наукові дослідження, розумієш, що саме такі фанати від науки змінюють наш світ на краще. Звичайно, якщо на дослідження з різних джерел надходять кошти, результати можна отримати швидше і якісніше. Кафедрі аналітичної хімії пощастило, адже час від часу має державне замовлення, шукає виходи на закордон і вміло користає з подарунків західних партнерів.

Як розповів Йосип Ятчишин, науковці кафедри нині виконують госпдоговір із НВО «Галичина», скерований на синтез нових демульгаторів для нафти. Торік за цією технологією виготовили 16 тонн демульгаторів, значно дешевших від імпортних. За цю ділянку роботи відповідає доцент Федір Цюпко. Крім цього, тут синтезують нові мономери, які можна використовувати для отримання полікарбоксилатних полімерів. Ці нові речовини є ефективними пластифікаторами цементних розчинів, які навіть у невеликій кількості значно поліпшують і полегшують процес бетонування.

За рахунок державного фінансування методом гідрохімічного осадження науковці кафедри досліджують процеси синтезу нових плівкових матеріалів для сонячних батарей. Тож у планах кафедри – усебічно дослідити ту проблему й розробити технологічно простий, маловитратний і гнучкий у керуванні процес промислового виробництва елементів для сонячних батарей. Від Політехніки за проект відповідає доцент Павло Шаповал. До цієї наукової тематики долучено аспірантів, двоє з них достроково захистили кандидатські дисертації. На думку очільника кафедри, ця тематика в перспективі стане основним науковим напрямом. До досліджень широко долучають студентів, починаючи з молодших курсів. Так, магістрантка Руслана Чайківська вже три роки займається дослідженнями, тож магістерську працю згодом теж присвятить цій тематиці.

Наука заради безпеки

Хіміки можуть похвалитися проектом найвищого міжнародного наукового рівня за програмою НАТО – «Наука заради миру і безпеки». Саме завдяки цьому ґранту політехніки зможуть швидше знайти ефективні способи очищення забруднених військовими діями сільськогосподарських земель. НАТО фінансуватиме лише дослідження, поїздки на конференції тощо. Над ґрантом, який передбачає передачу у власність кафедри дорогого обладнання, працюватимуть спільно з чужоземними партнерами. Керівник ґранту від Політехніки – Павло Шаповал.

– Ґрант допоможе нам розробити нові біотехнології очищення забруднених земель (маємо чималі напрацювання й відповідатимемо за всю аналітичну частину), – говорить Павло Йосифович. – На наше переконання, найкраще очистити землю зможе міскантус гігантський. Однак підтвердити це можуть лише тривалі дослідження. Наразі ми висадили його в Долині на Івано-Франківщині, росте цей бур’ян і в Курахово на Донеччині, де тривають воєнні дії, у Житомирській, Київській областях, у партнерів по проекту. Ця багаторічна рослина, заввишки у три метри, росте на одному місці 25 років і вже на третьому році дає максимальну врожайність біомаси. Ми досліджуємо, за яких умов цей бур’ян, після переробки на тверде паливо, не матиме в попелі шкідливих речовин, що він тягне із землі, і як ця земля з часом змінюється. Із допомогою придбаного за кошти проекту обладнання буде легше виявити забруднення як ґрунтів, так і наземних частин рослин. Цим приладом з унікальними можливостями будемо також аналізувати цементи, різні метали.

– Цей проект розроблено для України, тому більша частина досліджень буде тут і вперше технологію очищення забруднених земель випробуємо в нас, – долучається до розмови Йосип Ятчишин. – Наші співробітники восени поїдуть на тренінг до Чехії, де навчаться працювати на обладнанні, якого в нас ще нема, але яке нам теж пообіцяли. Деяке обладнання ми докупили, тож плануємо створити лабораторію, де будемо провадити повний цикл аналітичних досліджень ґрунтів і різних органічних та неорганічних матеріалів. Навчатимуться на цьому обладнанні і студенти. Подали проект на програму «Еразмус +» стосовно обміну студентами й співпраці із зарубіжними вишами в навчальному й науковому процесах.

– Йосипе Йосиповичу, що побажали б новому поповненню хіміків?

– Найперше – учитися, бо це прямий обов’язок студента. А вже від другого курсу рекомендував би їм придивлятися й долучатися до студентської наукової роботи. Це допоможе займатися цікавими дослідженнями, навчатися за кордоном, а в перспективі – написати магістерську чи кандидатську працю. Перспектива є, варто лише нею розумно скористатися.