Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»
Герб Львівської політехніки

За підсумками 2013 року кафедра технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології – одна з найкращих в університеті зі створення ряду нових речовин як для промисловості, так і для медицини.

– Оскільки науковці кафедри працюють над синтезом і дослідженням органічних сполук і функціональних матеріалів, яким притаманні біологічна активність та комплекс інших практично цінних властивостей, то моя основна мета – подавати ідеї і забезпечити умови для їх реалізації,– говорить завідувач кафедри професор Володимир Новіков. – Нам пощастило, що нашим замовником є держава. Торік ми виграли грант Міносвіти і Кабінету Міністрів на проект розробки нової біоцидної добавки до фарб, яка допомогла б уберегти залізничні вагони і трубопроводи від біокорозії. Над проектом працювали професор Віра Лубенець, доценти Ростислав Мусянович, Наталя Марінцова і Святослав Половкович, які, до слова, є фанатами своєї справи. Внаслідок наукових досліджень вони винайшли добавку до фарби, яка не лише рятує метал від корозії, а й збереже для економіки України близько 30 мільйонів гривень. Тож грант посприяв розвитку наших наукових досліджень, і водночас ми допомогли нашій лакофарбній галузі. Крім цього винаходу, запатентували багато інших наукових доробків, які допоможуть нам і Україні вийти на міжнародний рівень. Сподіваємося на інноваційні кошти від західних партнерів. Маємо домовленості із закордонними вишами, зацікавленими в наших розробках. Є у нас і спільні публікації, патенти, а молоді науковці й аспіранти проходять стажування за кордоном за кошти нашого міністерства, виборюють гранти інших держав.

– Що ще вдалося створити торік?

– Нашою гордістю є дієтичний напій, який ми розробили біотехнологічним методом. Основою досліджень був тибетський грибок, до якого ми долучили наші сучасні розробки. Винахід вже пройшов випробування і зараз Фармакологічний комітет затверджує цю біоекодобавку до дієтичних напоїв – продуктів молочного бродіння. Винахід ми подали на патентування. Маємо винаходи в галузі органічного синтезу, в біотехнології, фармацевтичній хімії. Зокрема, вже запатентували пролонгований засіб проти алкоголізму і наркоманії. Сьогодні залежні люди мають великі проблеми із поверненням до нормального життя. Вони, звичайно, отримують певне лікування, яке є дуже затратне і не завжди ефективне. Наш винахід пройшов доклінічні і клінічні випробування, що підтверджують його позитивний результат. До того ж, ним можна користуватися раз у місяць, а не щодня. Ми зняли фільм про цей засіб, що має дивовижні результати, й відіслали його в Росію і США. Наразі кращої пропозиції, ніж наша, нема. Серед синтезованих сполук нам вдалося виявити речовини з високою протигрибковою, антибактеріальною та протираковою активністю. Для нових потенційних протиракових агентів ми запропонували ймовірний механізм реалізації ефекту на основі докінгових досліджень. Маємо договір із медичним закладом Москви, який надав нам теоретично розроблені комп’ютерні програми. Така міжнародна співпраця дає змогу не лише отримувати задоволення від знайденого результату, а в майбутньому ще й дозволить заробляти гроші. До прикладу, підписали договір про співпрацю з київським університетом ім. Т. Шевченка, який має сучасну апаратуру: ми їм даватимемо свої зразки фітоекстрактів із екологічно чистих лікарських рослин, а вони досліджуватимуть їх. Маю надію, що будемо тісно співпрацювати з відділом комерціалізації наукових досліджень, що є при Українському науково-технічному центрі, адже маємо чимало наукових розробок, які можуть принести користь, та коштів на їхню реалізацію у нас нема. Мабуть, проблема полягає ще й у тому, що ми не вміємо себе добре рекламувати.

– А Україна зацікавилася вашим винаходом?

– На превеликий жаль, держава цими питаннями не цікавиться. Це трохи дивно, адже проблеми чималі (найбільше наркозалежних живе на півдні України). Багато коштів для впровадження нашого винаходу не треба. Зате США і Росія хочуть з нами співпрацювати. Окремі компанії зі США навіть готові платити за американський патент, тож ми нині є на стадії перемовин.

– Працюєте над спільними проектами із закордонними науковцями?

– Звичайно, але плануємо вийти на новий виток такої співпраці. Зокрема, маю намір і вже зробив перші кроки до створення такого собі своєрідного товариства зацікавлених осіб, в яке б увійшли українці, росіяни, німці, французи, литовці, грузини, румуни, поляки, турки, болгари. Сподіваюся, що ми всі разом працюватимемо над великим європейським проектом створення комбінаторної бібліотеки біологічно активних сполук і перспективних препаратів. Об’єднавшись в один колектив, подамо спільний європроект на створення нових ліків цілеспрямованої дії з урахуванням усіх сучасних досягнень: комп’ютерної техніки, комп’ютерного прогнозування, досліджень зацікавлених закордонних вишів. Така співпраця допоможе об’єднати зусилля, розумовий потенціал і високоточне обладнання. Думаю, що координаційний центр буде у Страсбурзі.