Марія-Катерина Винарчик, Центр комунікацій Львівської політехніки
Лого катедри соціології та соціальної роботи

Катедра соціології та соціальної роботи – нетипова, тут готують спеціалістів одразу в трьох напрямках: «Соціальна робота», «Соціологія» та «Соціальне забезпечення.

Клос Лілія Євгенівна – завідувачка катедри, доктор педагогічних наук, доцент, наголошує на тому, що сьогодні, за критерієм популярності серед вступників «Соціальне забезпечення» – найпопулярніша спеціальність.

«Хоча я б не применшувала значення й двох інших. Усі три спеціальності взаємопов’язані. Це логічний ланцюжок, який залучено до діагностики, розв’язання соціальних проблем та інструментів, що в цьому допомагають. «Соціальна робота» і «Соціальне забезпечення» – це дві спеціальності, в межах однієї галузі знань. А «соціологія» – це «Поведінкові науки», тобто окрема галузь знань», – розповідає Лілія Євгенівна.

– Що важливо знати вступнику при виборі спеціальностей соціального напрямку?

– Ці спеціальності варто розмежовувати, адже галузі працевлаштування бувають різні. Проте об’єднує їх одне важливе – здатність працювати з людьми. На перший погляд «Соціологія» – це робота з цифрами, статистичними даними, але навіть такого роду дослідження стосуються людей. Кількісні та якісні соціологічні дані сьогодні є основою для економічної, політичної та соціальної галузей. Їх використовують у маркетології, банківському секторі, при формуванні місцевої та загальнодержавної політики, при прийнятті важливих рішень і формуванні іміджу.

«Соціальна робота» має особливий акцент саме на здатності взаємодіяти з людиною, котра потрапила у важкі життєві обставини, і ключовими тут є цінності професійної діяльності. Ґрунтуються вони на визнанні кожної особистості як неповторної, особливої і цінної для суспільства. Власне, визнання цінності особистості, її значення у суспільстві та право на визнання соціальної справедливості – є ключовим чинником, що вибудовує всю дальшу професійну роботу. Нам важливо налагодити зв’язок зі суспільством та забезпечити постійне включення людини у соціум, запобігати ексклюзії. Потрібно мати навички комунікації, бути емпатійним і бачити не проблеми, а особистість.

Соціальні проблеми це те, що присутнє у нашому суспільстві і має дуже різноманітні форми. Як на мене, у нас є певне недооцінювання ролі фахівців соціальної галузі. Розв’язання соціальних проблем – це не надання пільг чи субсидій, а робота з людиною. Це вміння побачити і включитися в процес розв’язання проблем та недопущення їх повторення.

– Яким чином відбувається практична частина навчання? Чи можуть студенти робити перші кроки у професії під керівництвом викладачів?

– Соціальна робота і соціальне забезпечення, починаючи від 3 курсу, впродовж року мають практику та практикум. Практикум передбачає, що один день на тиждень студенти вчаться на базах практики. Бази практики визначаються їх науковими та професійними інтересами.

А ось практика всіх трьох спеціальностей відбувається блоками. Починається на другому курсі. Триває вона 4–6 тижнів, один або два рази на рік. Також є практика за темою бакалаврської та магістерської кваліфікаційної роботи. Для соціології та соціальної роботи є ще педагогічна практика.

Важливим елементом професійної підготовки фахівців соціальної роботи є супервізія (супровід, підтримка й надання консультацій).

– Ми довідалися де можуть працювати випускники «Соціології» та «Соціальної роботи», а які посади можуть обіймати випускники «Соціального забезпечення»?

– Насамперед такі спеціалісти працюють у державних службах соціального захисту, структурних органах Міністерства соціальної політики, управлінні з питань праці й сімейної політики, департаменті соціального захисту населення та інших. Там вони можуть обіймати посади: інспектора, спеціаліста чи керівника. Особливо популярна для працевлаштування посада, пов’язана зі страховим ринком послуг.

– Чи може випускник рівня бакалавра працювати за фахом? Чи для цього необхідно ще завершити магістерську програму?

– Це залежить від того, де студент хоче працювати. На рівні бакалавра можна працювати в громадській чи державній організації. Виконувати види діяльності з виконання певних завдань, але не бути досконалим дослідником чи керівником. Власне на це спрямовані магістерські програми. До прикладу, в міжнародному досвіді практикується супервізія, важлива складова професійної підготовки. Власне, цього ми прагнемо у своїй роботі.

Мар’яна Малачівська-Данчак – випускниця «Соціології», засновниця СЕО Соціологічної агенції «Fama».

«Компанія за 8 років діяльності реалізувала понад 270 проєктів в Україні для органів урядування, громадських організацій, фондів, політичних партій та бізнесу. Команда компанії розробила інноваційну методику диференційованого вимірювання електоральних преференцій та створила репрезентативну для України дослідницьку панель»,– ознайомлює Мар’яна.

– Що найбільше запам’яталося під час навчання у «Львівській політехніці»?

–Запеклі дискусії, які розвивали критичне та креативне мислення, або ж тренінги з іграми чи експериментами. І з великою радістю я б відвідала чимало курсів заново: чи то, власне, зі соціології, чи з психології, зв’язків з громадськістю, програмування чи тайм-менеджменту.

– Чи допомогли знання з університету у професійній діяльності?

– Я отримала знання та вміння, які допомогли заснувати дослідницький бізнес, зрештою зустріла колег, з якими ми вже 8 років кидаємо собі виклики, долаємо труднощі та просто досліджуємо суспільство в різних проявах та на різних рівнях. І не менш важливо, я зустріла друзів та однодумців, серед яких чимало викладачів кафедри. Ми й досі часто спілкуємося.

«Якщо відверто, то я потрапила на свою спеціальність помилково», – сміється Катерина Кузів – магістрантка ОП «Соціальна робота», фахівець міжнародного центру професійного партнерства «Інтеграція» у Львівській політехніці.

«Тоді ще нічого не знала про майбутню професію, десь почула що це лише робота з літніми людьми. Далі почала глибше вивчати, зрозуміла, що спеціальність має багато перспектив. На 5 курсі обрала напрям інклюзії, бо це мені найближче. До цього доклались і викладачі, за що, я їм дуже вдячна. Бо вони і друзі, і колеги, завжди готові допомогти. Якщо ти обираєш нашу катедру, то тебе однозначно навчать і скерують до справді твого напрямку», – розповідає Катерина.

– Що б ви порадили вступникам? Це все ж відповідальна робота.

– Соціальна робота не для всіх. Це взаємодія між об’єктом і суб’єктом, яка має дати результат – розв’язання певної проблеми. Якщо ви хочете допомагати людині, то ця професія для вас. Потрібно хотіти й докласти зусиль.

Гнідець Анастасія – бакалавр «Соціального забезпечення», студентка ОП «Соціальна робота»

– Що б ви розповіли про свою спеціальність вступнику?

– У групі нас було 20 людей і працювали з усіма. З кожною парою ми логічно продовжували попередню тему, ніколи не було такого, що викладач прийшов зачитав щось і пішов собі. Це постійно взаємодія і зацікавлення. Після завершення певного курсу викладачі запитували нас, чого було багато: теоретичних чи практичних; з чим було важко, а з чим легко. І все регулювали, враховуючи нашу думку.

В Україні на дуже низькому рівні пенсійне забезпечення, є проблеми з питаннями соціального забезпечення. На місцях практики ми дізнавалися, що там працюють люди з освітою економіста, а деколи й медичною. Тому наші спеціалісти затребувані.

Добре було б перед вступом поцікавитися про те, що вивчатимете, а ще законодавством, статистикою – це точно знадобиться. Якщо ти зацікавлений в цій професії, то в тебе все вийде.

Анастасія Гнідець Мар’яна Малачівська-Данчак