Анастасія Степаняк (Мозгова), тижневик «Аудиторія»
Шевченко

Феріде Смаїлова, студентка п’ятого курсу Інституту будівництва та інженерії довкілля:
«Шевченко актуальний у будь-який час»

Мені здається, що творчість Шевченка буде актуальна в будь-який час, тому що він завжди писав про боротьбу, справедливість, Батьківщину. Звісно ж, що дистанція між сучасною молоддю й Шевченком є, бо тоді були інші пріоритети, бачення світу, життєві цілі й бажання. Тоді, у часи Шевченка, серйозніше ставилися до важливих речей – патріотизм, Батьківщина, любов. Нині ставлення молоді до цього більш поверхове. Залучити молодь, студентів до того, щоб вони читали й слухали його, можна, спираючись на актуальність творів. Мені була б більш цікава його особистість – чим він цікавився, про що думав, що робив.

Ігор Лех, студент першого курсу Інституту будівництва та інженерії довкілля:
«Це олдскул»

На мою думку, молодь цікавиться ним до університету. Потім вона йде в доросле життя, перед нею постають нові перспективи, які формують нові цілі. У школі нас вчать культури, патріотизму, щоб ми не забували своїх поетів, зокрема й Шевченка. Навіть ЗНО, яке ми складали перед вступом до університету, на мою думку, є підготовкою не до дорослого життя, а до того, що потрібно шанувати свій край, не забувати тих, хто нам дав те, що ми сьогодні маємо. Вважаю, що Шевченка до молоді наближати не потрібно, бо це – олдскул, який потроху забувається. У сучасному світі є дуже багато різних людей, які виконують не менш важливу місію для нашої країни, наприклад, спортсмени, популярні сьогодні блогери.

Богдана Воят, студентка третього курсу Інституту гуманітарних та соціальних наук:
«Він живе серед нас»

Інколи, читаючи твори Шевченка, може здатися, що він і є сучасник. Я сумніваюсь, що є людина, котра, прочитавши твори Шевченка, не упізнала себе або життя країни в певних рядках. Також впевнена, що не знайдеться людини, яка б не знала, хто він і не змогла згадати бодай рядок з його віршів. Слова «борітеся – поборете» стали символом Майдану, символом українського визволення з-під гніту «братнього сусіда». Тож, на мою думку, Шевченка точно не забуто, він живе серед нас, надихає нас і мотивує боротися за своє. Щодо наближення Шевченка до молоді, то мені надзвичайно сподобалася виставка «Квантовий стрибок Шевченка», яку організували в київському метро і яка демонструвала Шевченка в незвичних образах, дотичних до сучасного суспільства.