Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»
Герб Львівської політехніки

Тема образу сучасного викладача в усі часи була важлива. Кожне покоління студентів має своє уявлення про те, яким повинен бути їхній викладач. Сьогодні спробуймо проаналізувати думки студентів, яких опитав професор кафедри соціології та соціальної роботи Володимир Піча. Студенти висловилися, якого викладача хотіли б бачити, які його риси вважають необхідними.

Розвивається сам і спонукає інших

На початку хочеться зазначити, що в усі часи місія того, хто навчає, була надзвичайно важлива. Здавна педагоги були тим рушієм, який спонукає суспільство рухатися. Їхня професія є одним із трьох стовпів, які разом із медиками та священиками тримають світ. Ще Сократ уважав за краще виховувати юнацтво, аніж обіймати громадську посаду, адже, на його думку, корисніший той, хто зробить багатьох здатними керувати державою, аніж той, хто керує нею сам. Наше суспільство потребувало й надалі потребує добрих педагогів, адже вони – без жодного пафосу – закладають основу всього.

Ще років двадцять-тридцять тому вважали, що педагог знає все. Тепер думка щодо того змінилася, адже ми дійшли слушного висновку – усього знати неможливо, ніхто не знає всього і не повинен до цього прагнути, але ми повинні працювати в тому напрямку, який обрали. Оскільки світ дуже стрімко розвивається, ніщо не стоїть на місці, то ніхто не має права застигнути в саморозвитку і пізнанні нового. Це стосується і педагогів. Отож, сучасний викладач – це той, хто розвиває себе й до цього спонукає своїх студентів.

Сьогодні серед викладачів є чимало таких, які, маючи наукові ступені, вчені звання, здобувають додаткову освіту, самостійно чи офіційно навчаючись, а також вивчають іноземні мови, беруть участь у тренінгах, цікавих освітніх проектах.

Шукає новітні методи

Хороший викладач завжди в пошуку. Тому він вилучить зі своєї дисципліни теми, які давно втратили актуальність чи з якими давно всі обізнані. Наприклад, не пояснюватиме студентам, що таке Word і як у ньому працювати, адже це ази, які тепер знає кожен п’ятикласник. На думку студентів, сучасні викладачі повинні використовувати новітні методи викладання, наприклад, презентації, не читати лекцію сухо, майже не зводячи голови від свого конспекту, а робити її жвавою, у формі діалогу.

Студенти цінують професіоналізм викладача, його вміння вивести слухачів за межі підручника-посібника, створити інтерес до свого предмета, зацікавити реальною справою, спільними діями, у яких вони могли б бути нарівні.

Викладачі повинні цікавитися новинами у своїй дисципліні, вміти викладати свій предмет зрозуміло і доступно, бути готовими допомогти студентові, коли йому щось не вдається, і спонукати до більшого тих студентів, у яких бачить потенціал.

Нині хлопці й дівчата вже від другого-третього курсу починають цікавитися наукою, пишуть перші статті. Часто кажуть, що до цього їх спонукали викладачі. Та й викладачі пояснюють: мовляв, бачу, що студент тямущий, схильний до науки, тому й заохочую його. Отож, у тому, що сьогодні в університеті активно розвивається студентська наука, чимала заслуга викладачів.

Моральний, привабливий, із гарною дикцією

Викладач повинен бути справедливий, порядний, чесний, розуміти студентів, адекватно оцінювати їх і бути другом. Ці риси здебільшого зазначають спудеї. Їм важливо в особі викладача мати не лише чудового лектора, а й порадника, того, хто їх спонукає до чогось – наприклад, до тої ж науки чи професійного саморозвитку, творчості.

Ще одна вимога до викладача – повага до особистості. Це вміння реагувати на потреби студентів, дослухатися до їхньої думки, навіть інколи, якщо потрібно, відійти від теми заняття і поговорити про те, чим переймається молодь.

Усі студенти у своїх анкетах про те, яким вони бачать образ сучасного викладача, називають обов’язкові моральні риси – справедливість, чесність в оцінюванні, нехабарництво. Ці риси вони зазвичай ставлять на перше місце або ж на друге, після професійного рівня.

Привабливість – одна з важливих рис викладача, яку теж часто називають студенти. Непривітний викладач мимоволі відштовхує від себе, не викликає довіри. Також студенти цінують почуття гумору. Ця риса неабияк зближує студента з викладачем, спонукає до довірливих стосунків.

Не менш важливі зовнішні риси. Схоже, що вимоги до класичного одягу педагога (чорний низ і білий верх або неодмінний атрибут чоловіка – однотонна сорочка з краваткою, класичний костюм) відійшли в минуле. Хоча студенти зізнаються, що є викладачі, які асоціюються лише з класикою. Однак приваблює, коли вони вдягаються відповідно до модних тенденцій, носять наплічник чи стильні прикраси, легку сучасну зачіску.

Не менш важлива дикція викладача, адже його праця зі студентами – це спілкування. Викладач, який щось незрозуміло бурмотить собі попід ніс, напевно, не зможе донести до студента те, що викладає.

Отож, на думку теперішніх студентів, саме такі риси мають бути притаманні хорошому викладачеві.